Постанова

від 26.11.2020 по справі 440/1391/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 р.Справа № 440/1391/20

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.,

суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської обласної державної адміністрації на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2020, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, м. Полтава, повний текст складено 29.05.2020 по справі № 440/1391/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу,поновлення на посаді,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації з дати звільнення; стягнення з Полтавської обласної державної адміністрації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати відкриття щодо ОСОБА_1 дисциплінарного провадження з відстороненням від виконання посадових обов`язків та подальшим звільненням до дня поновлення на роботі.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Полтавської обласної державної адміністрації Бойко К.В. від 24 грудня 2019 року №848-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації з 25 грудня 2019 року.

Стягнуто з Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 105798,00 грн (сто п`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень нуль копійок) з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не враховано, що за результатами розгляду дисциплінарної справи комісія дійшла висновку, що перебуваючи на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 вчиняв дії проти інтересів державної служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, порушував вимоги законодавства України про державну службу. Своїми діями ОСОБА_1 підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною комісією враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання своїх посадових обов`язків. Вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, а саме порушення Присяги державного службовця, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби. Стверджує, що Комісія дійшла обґрунтованого висновку, що звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця, є єдиноможливим у цій ситуації, оскільки проступок, який полягає в умисній фальсифікації документа, спонуканні підлеглого до вчинення кримінального правопорушення, систематичному невиконанні своїх посадових обов`язків, порушенні законодавства про державну службу підриває довіру до позивача, тому керівник державної служби - керівник у Полтавської ОДА Бойко К.В. правомірно видав наказ від 24.12.2019 №848-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Судом першої інстанції не надана об`єктивна та повна оцінка діяльності дисциплінарної комісії, дії якої повністю узгоджуються з положеннями Розділу IIIV Закону України "Про державну службу" Акцентує увагу суду на тому, що позивач не оскаржував протокол засідання та дисциплінарної комісії, якими було рекомендовано керівнику апарату адміністрації прийняти рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у відповідності до п. 5 ст. 66 Закону України "Про державну службу", а саме звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 (порушення Присяги державного службовця) Закону України "Про державну службу". Поза увагою суду залишилися майже всі матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 , які були враховані дисциплінарною комісією при визначенні виду дисциплінарного стягнення та передбачені ст. 74 ЗУ "Про державну службу". Так, характер проступку, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, відсутність заохочень, стягнень та його ставлення до служби відображають матеріали дисциплінарної справи, яка містить 116 сторінок, і які залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Скориставшись правом подання апеляційної скарги, позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.01.2017 розпорядженням голови Полтавської ОДА №25-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА (том 1 а.с. 126).

04.12.2019 на ім`я керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. головним спеціалістом відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_2 подано доповідну записку з повідомленням про ситуацію, яка склалася в роботі відділу (том 1 а.с. 132). За змістом вказаної доповідної записки ОСОБА_2 03.12.2019 отримав усний наказ від начальника відділу ОСОБА_1 підписати документи у вже на той час звільненого з посади ОСОБА_3 з аргументуванням необхідності такого підписання службовою необхідністю і тим, що документи не були підписані вчасно, а також зазначенням, що дане завдання погоджене з керівником апарату ОСОБА_4 . З огляду на обмеженість у часі, ОСОБА_5 звернувся до керівника апарату ОСОБА_4 , щоб упевнитися в тому, що такі дії погоджені, разом з тим, як виявилося керівник апарату про вказані обставини була не обізнана. Документи, які просив сфальсифікувати ОСОБА_1 , передані ОСОБА_2 керівнику апарату Полтавської ОДА.

Голова дисциплінарної комісії апарату Полтавської ОДА звернувся до керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. зі службовою запискою, у якій просив дати доручення щодо здійснення дисциплінарного провадження щодо начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 (том 1 а.с. 130).

Наказом керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. від 09.12.2019 №778-к наказано: - відкрити дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків; - дисциплінарній комісії в повному обсязі визначити ступінь вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку та надати пропозиції щодо накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення; - на час проведення дисциплінарного провадження відсторонити від виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА (том 1 а.с. 129).

12.12.2019 відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Полтавської ОДА щодо прийняття рішення про початок розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків, про що складено протокол засідання №1 (том 1 а.с. 111-116).

За змістом вказаного протоколу комісія вирішила: - розпочати розгляд дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків; - доручити ОСОБА_1 надати дисциплінарній комісії письмові пояснення до 13.12.2019 з приводу фактів, викладених у доповідній записці головного спеціаліста відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА Шевченка В.О. від 04.12.2019 щодо роботи відділу.

18.12.2019 відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Полтавської ОДА щодо встановлення факту невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків начальником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА Мазохою С.М., про що складено протокол засідання №2 (том 1 а.с. 117-125).

За змістом вказаного протоколу комісія, дослідивши матеріали дисциплінарної справи начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 , дійшла висновку, що дії зазначеного державного службовця мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця), за що частиною п`ятою статті 66 Закону передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення з посади державної служби. Комісія вирішила взяти до уваги інформацію ОСОБА_6 , виступаючих, членів комісії і запрошених та рекомендувати керівнику апарату Полтавської ОДА прийняти рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у відповідності до пункту п`ятого статті 66 Закону України "Про державну службу", а саме звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця).

Відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Полтавської ОДА про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 20.12.2019 комісія, розглянувши матеріали дисциплінарної справи, зачитавши пояснення, що долучені до матеріалів дисциплінарної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , запитання та пропозиції членів дисциплінарної комісії, дійшла висновку, що перебуваючи на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 вчинив дії проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, порушив вимоги законодавства України про державну службу /том 1 а.с. 213-217/. Комісія вважає, що своїми діями начальник відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу, оскільки згідно з матеріалами дисциплінарної справи, керівником апарату облдержадміністрації неодноразово піднімались питання щодо незадовільної роботи відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА та конкретно ОСОБА_1 . Починаючи з грудня 2018 року, коли відбувся фінансовий аудит, через численні недоліки керівником апарату облдержадміністрації також було ініційовано відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 . Проте, на той момент комісія прийняла рішення про надання часу ОСОБА_1 для виправлення ситуації, а у подальшому, винесла рішення, яким рекомендувала керівнику апарату Полтавської ОДА не притягувати ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за фактом невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків. Відтак, під час наступного визначення дисциплінарного стягнення комісією враховується характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Отже, дослідивши матеріали дисциплінарної справи начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 , дисциплінарна комісія апарату облдержадміністрації дійшла висновку, що в діях зазначеного державного службовця мають місце ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця), за що частиною п`ятою статті 66 цього ж Закону передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення з посади державної служби. При цьому, аналізуючи суб`єктивну сторону дисциплінарного проступку, комісія зазначає, що начальник відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 свою вину визнає частково, вважає прикрим той факт, що мав місце, він як посадова особа намагався виправити ситуацію, що сталася більше не з його провини, а через несвоєчасне та незадовільне виконання своїх посадових обов`язків колишнім працівником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації ОСОБА_7 . Як обставину, що обтяжує відповідальність враховано те, що наказом керівника апарату облдержадміністрації від 26.12.2018 №98-к вже відкривалося дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків. Як обставину, що пом`якшує відповідальність враховано те, що на начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення раніше не накладалися. Факти, наведені ОСОБА_1 у своїх поясненнях щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, комісією вивчено, надано їм належну правову оцінку, визнано такими, що не спростовують суті дисциплінарної справи. Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця) та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 66 цього ж Закону - звільнення з посади державної служби.

Як наслідок, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", наказом керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. від 24.12.2019 №848-848-к звільнено ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, 24.12.2019 із займаної посади за вчинення дій та прийняття рішень, що свідчать про порушення Присяги державного службовця, зокрема, недотримання вимог законів України під час виконання посадових обов`язків /том 1 а.с. 102/.

Не погодившись із зазначеним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації з дати звільнення, стягнення з Полтавської ОДА середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати відкриття щодо ОСОБА_1 дисциплінарного провадження з відстороненням від виконання посадових обов`язків та подальшим звільненням до дня поновлення на роботі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що виданий ОСОБА_2 усний наказ ОСОБА_1 призвів до якихось негативних наслідків в роботі та діяльності відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, якимось чином дискредитував сам орган Полтавську ОДА та зумовив приниження авторитету державного органу і виникнення недовіри до останнього у громадськості, а також застосування до ОСОБА_1 найсуворішої санкції відповідальності державного службовця у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Згідно частини першої статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Частиною першою статті 3 Закону №899-VIII визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Стаття 4 Закону №889-VIII визначає, що державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; 2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; 4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові; 5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; 6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики; 7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; 8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків; 9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; 10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Згідно частини першої статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Згідно з вимогами частини першої статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

За приписами частини першої статті 36 Закону №889-VІІІ особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості (стаття 61 Закону №889-VIII).

За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (стаття 64 Закону №889-VIII).

Згідно з частинами першою - третьою статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

За змістом статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Стаття 67 Закону № 889-VIII визначає, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частини перша, десята та одинадцята статті 69 Закону №889-VIII).

Виходячи з аналізу вказаних норм, державний службовець повинен сумлінно виконувати службові обов`язки та у разі вчинення дисциплінарного проступку може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок можна кваліфікувати як порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти, як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Суд зазначає, що порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 803/1303/16 та від 05 червня 2019 року у справі № 826/13803/16.

З огляду на матеріали справи, фактично підставою для звільнення позивача із займаної посади за порушення Присяги державного службовця слугували висновки дисциплінарної комісії про вчинення останнім дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, порушення останнім вимог законодавства України про державну службу, що виразилося у виданні 03.12.2019 своєму підлеглому ОСОБА_2 усного наказу підписати документи, а саме календарні плани на 2016, 2017 та 2018 роки, які були розроблені колишнім працівником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечена Полтавської ОДА ОСОБА_7 , однак не підписані та не погоджені з уже на той час звільненим з посади заступника керівника апарату ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про настання негативних наслідків в наслідок вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що зумовило підрив довіри як колег і безпосередньо керівництва, так і громадськості, зниження дисципліни в колективі, дестабілізація роботи, зниження показників ефективності роботи та іміджу держави. На думку відповідача, надання позивачем вказівки підписати календарні плани на 2016, 2017 та 2018 роки призвело до вчинення позивачем злочину, передбаченого ст.366 КК України - підроблення документів та наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ст. 188-31 КУпАП.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином кожне із перелічених негативних наслідків, що настали в результаті вчинення позивачем дисциплінарного проступку повинно бути підтверджено належними і допустимими доказами, в тому числі вироком чи постановою про притягнення до адміністративної відповідальності.

Посилання відповідача на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12020170020001730) жодним чином не встановлює вину позивача та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема матеріали дисциплінарної справи позивача, колегія суддів вбачає існування конфлікту між керівництвом апарату Полтавської обласної державної адміністрації та позивачем, що призвело в подальшому до порушення дисциплінарного провадження відносно позивача.

Суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що видання позивачем 03.12.2019 своєму підлеглому ОСОБА_2 усного наказу підписати документи, а саме календарні плани на 2016, 2017 та 2018 роки, які були розроблені колишнім працівником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечена Полтавської ОДА ОСОБА_7 , однак не підписані та не погоджені з уже на той час звільненим з посади заступника керівника апарату ОСОБА_3 , з огляду на його малозначність не може вважатися тим проступком, яким підірвано довіру та авторитет державних органів України, що не є сумісним із подальшим проходженням останнім державної служби та кваліфікуватися як порушення Присяги державного службовця.

Наведені та кваліфіковані відповідачем дії позивача як порушення, по суті є іншим видом дисциплінарного проступку (п. 4 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-УІІІ) відмінного від дисциплінарного проступку - порушення присяги державного службовця (п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-УІІІ),

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, кваліфікуючи дії позивача як порушення Присяги, не навів відповідні мотиви, за яких проступок можна кваліфікувати саме як порушення присяги, а не як дисциплінарне правопорушення за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків; не надав належної оцінки попередній поведінці позивача; не досліджував, як характеризувався позивач раніше під час виконання службових обов`язків; не обґрунтував та не надав доказів неможливості альтернативного застосування інших видів дисциплінарного стягнення.

За таких умов відсутність вмотивованих висновків про вчинення позивачем порушення Присяги державного службовця, свідчить про протиправність оскаржуваних рішень щодо звільнення позивача із займаної посади.

Отже, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вважає, що у спірному випадку не встановлено того, що усний наказ ОСОБА_1 підлеглому ОСОБА_2 щодо підписання календарних планів видавався ним навмисно, з метою забезпечення якихось своїх особистих корисливих мотивів, а також має негативні та шкідливі наслідки для діяльності відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, в якому позивач як посадова особа перебував на державній службі.

В свою чергу посилання відповідача в апеляційній скарзі на існування й інших, окрім ситуації з підписанням календарних планів, фактів та подій, які свідчать про невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки за змістами протоколів дисциплінарної комісії від 12.12.2019 та від 18.12.2019 встановлено, що фактичне опитування позивача, в тому числі й надання ним письмових пояснень, стосувалися виключно фактів з підписанням календарних планів.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи відповідача в апеляційній скарзі про неякісне та незадовільне виконання посадових обов`язків позивачем спростовуються результатами щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця, відповідно до яких позивач має позитивні результати роботи за 2018 та 2019 рік.

Отже, колегія суддів вважає, що об`єктивна та суб`єктивна сторона проступку, яке ставиться в провину позивача, як порушення Присяги державного службовця, є недоведеною, в той час як інші обставини неналежного виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 останньому в межах цього дисциплінарного провадження в провину не ставилися, що виключає обов`язок суду досліджувати вказані обставини.

Також колегія суддів уважає помилковими доводи заявника в апеляційній скарзі про те, що позивач не оскаржував як саме подання, так і протокол засідання дисциплінарної комісії і без їх скасування не можна вирішити питання про неправомірність наказу керівника апарату облдержадміністрації №848-к від 24.12.2019.

Колегія суддів зауважує, що вказані подання та протокол засідання дисциплінарної комісії не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не спричиняє змін прав чи обов`язків особи. Сам по собі протокол є доказом у справі і встановлює лише виявлені порушення, однак не порушує будь-яких наслідків для особи по відношенню до якої він складається.

Аналогічний висновок висловлений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №712/7385/17 та від 19.06.2019р у справі №638/3490/18.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч.5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Колегія суддів ураховує, що відповідно до запису на оскаржуваному наказі про звільнення від 24.12.2019 №848-к, зі змістом вказаного наказу позивач ознайомлений 24.12.2019.

22.01.2020 через систему "Електронний суд" позивач звернувся з позовною заявою, що, зокрема, містила аналогічні вимоги, до Октябрського районного суду м. Полтави (справа №554/507/20, провадження №2/554/856/2020). Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.01.2020 у справі №554/507/20 відмовлено у відкритті провадження у справі та роз`яснено йому право звернутися до Полтавського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, у період з 13 по 23 січня 2020 року позивачперебував на стаціонарному лікуванні у Полтавській обласній клінічній лікарні, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №292. Вказане свідчить про те, що після ознайомлення зі спірним наказом позивач у визначений законом строк вживав заходи щодо його оскарження у судовому порядку, однак ним помилково було подано позов до місцевого загального суду, якому даний спір не підсудний. Крім того, судом встановлено, що в січні 2020 року позивач звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, що, зокрема, містила аналогічні позовні вимоги. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 позовну заяву повернуто, з огляду на несплату позивачем судового збору.

Отже, за викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що у спірному випадку позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом з поважних причин, а тому погоджує висновок суду першої інстанції про поновлення строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів відхиляє інші доводи апеляційної скарги як такі, що не впливають на результат розгляду справи та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 по справі № 440/1391/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 01.12.2020.