Ухвала
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 522/20170/17
провадження № 61-9976св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та звернення стягнення на нерухоме майно за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Бандури Богдана Юрійовича на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Застосовано наслідки недійсності правочину та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11 858 701,80 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бандури Б. Ю.залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2018 року - без змін.
В касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Бандура Б. Ю. просить скасувати рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Приморського районного суду міста Одеси.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів.
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, зокрема просила розглянути справу в судовому засіданні за її участю.
В задоволенні клопотання необхідно відмовити з таких підстав.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи у судове засідання суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи та встановленої необхідності надання пояснень учасниками справи.
Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, виходячи з частини першої вищенаведеної статті 400 ЦПК України.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи Верховним Судом здійснюється у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, а характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю ОСОБА_1 немає.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 34, 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та звернення стягнення на нерухоме майно за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Бандури Богдана Юрійовича на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддівДругої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відмовити в задоволенні клопотанняОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за її участю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2020 |
Оприлюднено | 02.12.2020 |
Номер документу | 93217781 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Стрільчук Віктор Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні