Постанова

від 25.11.2020 по справі 758/4640/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 758/4640/17

провадження № 51-3963км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

виправданої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Подільського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 травня 2020 року, постановлені укримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 364-1, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалася узловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, тобто вумисному, з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало шкоду юридичній особі таспричинило тяжкі наслідки, атакож у службовому підробленні, тобто вумисній видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, вчинених занаступних обставин.

ОСОБА_6 висувалося обвинувачення у тому, що на підставі рішення спостережної ради Приватного акціонерного товариства «Банк Контракт» (далі ПАТ «Банк Контракт») від 07 жовтня 2014 року призначена виконуючою обов`язки голови правління банку з 08 жовтня 2014 року до дати надання письмової згоди Національного банку України на її призначення на посаду, а з 01 грудня 2014 року головою правління вищезазначеної банківської установи, а тому відповідно достатуту ПАТ «Банк Контракт», за яким на голову правління банку покладено здійснення загального керівництва діяльністю установи, виконання організаційно-розпорядчих функцій, є службовою особою.

04 серпня 2015 року під час спільного засідання Спостережної ради та Правління ПАТ «Банк Контракт» прийнято рішення про укладення договору купівлі-продажу приміщення, належного банківській установі, на вулиці Воздвиженській, 58 у місті Києві за ціною не менше ніж балансова вартість станом на останню звітну дату, обрання оцінювачем вищезазначеного майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт Нерухомості 2015» (далі ТОВ «Експерт Нерухомості 2015») та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, уповноваження наукладення та підписання договору купівлі-продажу на зазначених вище умовах голову правління ОСОБА_6 , про що складено та підписано відповідний протокол.

Всупереч вищезазначеному, ОСОБА_6 30 вересня 2019 року умисно, зловживаючи своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, всупереч інтересам, очолюваною нею, банківської установи, уклала зТовариством з обмеженою відповідальністю «ГК «Укргаз» (далі ТОВ «ГК «Укргаз») договір купівлі-продажу нерухомого майна на вулиці Воздвиженській, 58 у місті Києві за ціною 45000400 грн, визначивши ціну предмета договору на підставі звіту про оцінку майна, наданому Приватному підприємству (далі ПП «ТА-Експерт-Сервіс»). Внаслідок цих дій ПАТ «Банк Контракт» було завдано шкоди на суму 10171431 грн, що є тяжким наслідком.

Крім цього, ОСОБА_6 30 вересня 2015 року в офісному приміщенні №2 на вулиці Леонтовича, 1 у місті Києві, за місцем здійснення діяльності приватним нотаріусом, усвідомлюючи, що витяг з протоколу спільного засідання Спостережної Ради таПравління ПАТ «Банк Контракт» від 04 серпня 2015 року, необхідний для подальшого укладення договору купівлі-продажу, складений службовими особами цього банку, матеріали досудового розслідування стосовно яких виділено в окреме провадження, містить завідомо неправдиві відомості, зокрема у частині визначення оцінювачем майна ПП «ТА-Експерт-Сервіс», підписала його.

Цього ж дня, вищезазначений витяг ОСОБА_6 надала приватному нотаріусу для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 30 вересня 2015 року, чим вчинила видачу завідомо неправдивого офіційного документу.

За вироком Подільського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018року ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні тавиправдано за недоведеністю, що в її діях єсклади злочинів, передбачених частиною 2 статті 364-1, частиною 1 статті 366 КК.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 травня 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також заперечення на них

У касаційній скарзі прокурор не погоджується із судовими рішеннями з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосовування закону України про кримінальну відповідальність, просить їхскасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор стверджує, що місцевий суд дійшов безпідставного висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 складів інкримінованих їй злочинів. Так, суд належними чином не оцінив показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , при цьому показання ОСОБА_16 директора ТОВ «ГК «Укргаз», допитаного у судовому засіданні, взагалі не відображені у вироці.

Не врахував суд також письмових доказів у кримінальному провадженні, зокрема витягу від 04 серпня 2015 року, підписаного ОСОБА_6 , зміст якого підроблений, та використовувався останньою з метою подальшого укладення невигідного для банку договору купівлі-продажу.

Крім того, показання свідка ОСОБА_17 , яка підтвердила факт підписання нею витягу із протоколу зборів Спостережної ради від 03 серпня 2018 року, де оцінювачем визнано ПП «ТА-Експерт-Сервіс», спростовуються матеріали службової перевірки, згідно з якими у цей період вона перебувала у відпустці та на територію банка незаходила.

Умови укладеного виправданою договору купівлі-продажу на підставі звіту ПП «ТА-Експерт-Сервіс»про оцінку майна, з огляду на висновок експерта № 1646 від 05березня 2016 року, протокол № 85 засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України в місті Києві від 31 березня 2016 року, є очевидно невигідними для банку, який вона очолювала.

Зазначені докази, на переконання скаржника, повністю підтверджують винуватість ОСОБА_6 у інкримінованих їй злочинах.

Попри посилання стороною обвинувачення на вищевикладені обставини, апеляційний суд безпідставно, не надавши відповіді на доводи, викладені у апеляційній скарзі, залишив її без задоволення, чим порушив вимоги статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник виправданої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 стверджує про безпідставність доводів, викладених скаржником, та обґрунтованість і законність виправдувального вироку ухваленого стосовно її підзахисної. Зазначає, що органами досудового розслідування недоведено факту зацікавленості ОСОБА_6 в укладенні договору купівлі продажу з ТОВ ГК «Укргаз», а отже і умислу на вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав частково. Зазначив, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі перевірив доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого, у зв`язку з чим наполягав на скасуванні ухвали суду апеляційної інстанції і призначенні нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Виправдана ОСОБА_6 стверджувала про необґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора, а відтак про відсутність підстав для її задоволення. Напереконання виправданої, суди дійшли обґрунтованих висновків про не доведення її умислу на вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 364-1, частиною 1 статті 366 КК.

Захисник ОСОБА_7 наполягала на вмотивованості рішень судів першої таапеляційної інстанцій. Зазначала, що за відсутності доказів у справі, які бипідтверджували зацікавленість її підзахисної на укладення договору купівлі продажу нерухомого майна, виправдувальний вирок є законним та належним чином обґрунтованим.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони нез`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, виправданої та її захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин інемає права досліджувати докази, встановлювати тавизнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як зазначено в частині 2 статті 419 КПК, при залишенні апеляційної скарги без задоволення вухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, зяких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги вухвалі слід проаналізувати, зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляційній скарзі доводи й обґрунтувати прийняття рішення покожному із них.

Разом з тим, вищевикладених вимог суд апеляційної інстанції не дотримався таналежним чином не перевірив доводів, викладених у апеляційній скарзі сторони обвинувачення, аналогічних наведеним у касаційній скарзі прокурора.

Як зазначив прокурор, під час апеляційного перегляду кримінального провадження не враховано, що докази, дослідженні у ході судового розгляду місцевий суд належним чином неоцінив, не проаналізував їх у сукупності та не усунув протиріч і розбіжностей між даними, які вони містять, а відтак висновки цього суду не можна вважати вмотивованими.

Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися доводи прокурора щодо повноважень ОСОБА_6 , як голови правління, яка згідно з пунктами 13.16, 13.22 Статуту Банку організовує роботу правління, скликає його засідання та забезпечує ведення протоколів, які веде секретар та якими оформлюються рішення Правління. Протокол засідання підписується головуючим та секретарем і надається на ознайомлення за вимогою члена Правління або члена Спостережної ради.

Органом досудового розслідування стверджувалось, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 364-1, частиною 1 статті 366 КК, підтверджуєтьсянаказом голови Правління ОСОБА_6 від 10липня 2015 року № НВ-№86 ОСОБА_17 , згідно з яким останній надано частину щорічної основної відпустки строком 14 календарних днів з 27 липня 2015 року по 09 серпня 2015 року на підставі її особистої заяви від 10липня 2015 року. При цьому згідно з висновком за результатами проведення службового розслідування від 17 січня 2018 року систему контролю доступу ПАТБанк «Контакт» у період своєї відпустки ОСОБА_17 не проходила. Не містить інформації про відвідування нею території Банку і журнал реєстрації відвідувачів ПАТБанк «Контракт».

Зазначені обставини не враховані апеляційним судом під час апеляційного провадження, з огляду на показання свідка сторони захисту ОСОБА_17 , яка у місцевому суді, стверджувала, що була секретарем Спостережної ради ПАТ Банк «Контракт» 03 серпня 2015 року, на якому вирішувалися питання відчуження об`єкта нерухомості, зазначивши, щооцінювачем для укладення договору було визначено ПП «ТА-Експерт-Сервіс».

Поза увагою суду апеляційної інстанції залишені доводи прокурора про невідповідність наданої стороною захисту копії витягу з протоколу від 03 серпня 2015 року №317-2015 року засідання Спостережної ради ПАТ Банк «Контракт», наданого стороною захисту, та оригіналу протоколу засідання Спостережної ради за таким же номером, проте датованим 24липня 2015 року, та підписаним головою Спостережної ради ОСОБА_18 , а також секретарем ОСОБА_17 , згідно з яким у цей день заслуховувався звіт голови Правління ОСОБА_6 за підсумками роботи банку за перше півріччя 2015 року. Цей доказ, наданий стороною обвинувачення і отриманий у результаті тимчасового доступу до документів, які знаходилися у розпорядженні банку.

Апеляційний суд не перевірив та не спростував тверджень прокурора про обізнаність виправданої щодо прийнятих на зборах рішень, з огляду на протокол спільного засідання Спостережної ради та Правління ПАТБанк «Контракт» від 04 серпня 2015 року.

Крім того, апеляційний суд не перевірив доводів апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого про неврахування місцевим судом висновку експерта від 05 березня 2016року № 1646, за яким дійсна вартість нежитлового приміщення, розташованого заадресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, станом на 30 вересня 2015 року становила 55171 831 грн.

Також суд апеляційної інстанції не надав відповіді на доводи сторони обвинувачення та представника потерпілого стосовно цільового призначення звіту суб`єкта оціночної діяльності ПП «ТА-Експерт-Сервіс» від 31серпня 2015 року № 08/15-М58 інедопустимості його використання при укладенні договору купівлі-продажу, зогляду на дані, які містяться упротоколі № 85 засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України в місті Києві від 31 березня 2016 року.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками місцевого суду про те, щосукупність доказів не розкриває направленості умислу і мотивів ОСОБА_6 , невисловив свою позицію щодо доводів, які зазначалися в апеляційних скаргах.

Апеляційний суд, безпосередньо не допитавши свідка ОСОБА_16 , виклав його показання, надані ним у місцевому суді 03 серпня 2017 року, які взагалі небули відображені у вироці суду, чим порушив приписи статті 23 КПК.

Допущені судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону танеправильне застосовування закону України про кримінальну відповідальність призвели до передчасного висновку щодо невинуватості ОСОБА_6 , а тому касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню зпризначенням нового розгляду всуді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати наведене,повно та всебічно перевірити доводи апеляційних скарг з додержанням вимог матеріального та процесуального законів, йухвалити справедливе рішення.

Керуючись статтями433,434,436, 438, 441,442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 травня 2020 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3