Постанова

від 30.11.2020 по справі 200/3220/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року справа №200/3220/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., при секретареві судового засідання - Харечко О.П., за участю:

представника позивача - Бутко В.М.,

представників відповідача - Букрейової Г.А. та Озацької О.В.,

представників третьої особи - Шевцова В.С. та Пащенко І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (з використанням для проведення судового засідання системи EasyCon ) апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 р. у справі № 200/3220/20-а (головуючий І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" до Офісу великих платників податків ДПС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Сіверсько-Донецьке басейне управління водних ресурсів, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі-позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач, ОФІС ВПП) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року №0000185413 на суму 915 336,73 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним повідомленням-рішенням позивачу донараховано податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне водокористування та застосовані штрафні санкції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 200/3220/20-а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 13 березня 2020 року №0000185413. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13730,10 грн. (арк.справи 6,7)

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та рішення суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні представники третьої особи погодились з рішенням суду першої інстанції.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач у спірний період здійснював водокористування на підставі дозволу від 31 березня 2015 року № УКР-ДОН-5923та дозволу від 01 березня 2017 року № УКР-ДОН-6205, в тому числі шляхом використання свердловин № 16 та № 29.

Відповідно до актів, складених позивачем, свердловину № 29 переведено в режим відкачки води в річку К.Торець з 06 березня 2017 року і повернута в систему питного водопостачання 28 липня 2018 року. Свердловина № 16 переведена режим відкачки води в річку К. Торець 27 жовтня 2016 року. Вказане переведення здійснювалося шляхом встановлення секційних перегородок. Такі перегородки, згідно планів-схем відповідних свердловин, встановлені після лічильника води, тому, вся скинута вода обліковувалась у відповідних лічильниках.

За результатами документальної планової перевірки, відповідачем складено акт від 07 лютого 2020 року № 10/28-10-54-13-07/05763599.

Відповідно до висновків акту податковим органом виявлено неповне включення об`ємів використаної води до оподаткування рентною платою за спеціальне водокористування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року. Це сталося внаслідок переведення свердловин № 16 (технічна вода) та № 29 (питна вода) у режим відкачування води на скидання в річку К.Торець. На підставі висновків акта винесено податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року № 0000185413, яким позивачу донараховано податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне водокористування на суму 732269,38 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 183067,35 грн.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належить до спеціального водокористування усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення).

Відповідно до пункту 255.4. статті 255 Податкового кодексу України рентна плата за спеціальне використання води не справляється за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар`єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами.

Щодо доводів апеляційної скарги, що у дозволі позивача такий спосіб використання води не передбачено, відповідно, Офіс ВПП вважає, що використана вода має оподатковуватися за загальними правилами, колегія суддів вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Колегія суддів вказує, що Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321.

Аналізуючи наведений нормативний акт вбачається, що ним унормовані питання дозволу на використання води, яке вважається спеціальним. Питання щодо дозвільної процедури усунення шкідливої дії вод відповідним Порядком не унормовано.

Колегія суддів звертає увагу, що у висновках акту перевірки від 07.02.2020 року (п.3.1.4.8) податковий орган зазначає, що …не передбачено використовувати підземну воду технічної якості зі свердловини № 16 без використання… (т.1 арк.справи 22)

Таким чином, колегія суддів зазначає, що податковий орган здійснює суперечливі висновки щодо використання свердловини № 16.

Відповідно до п.п.255.1. ст.255 ПК України платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів.

Відповідно до п.п.255.3. ст.255 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Відповідно до п.п.255.4.7. ПК України рентна плата за спеціальне використання води не справляється, зокрема, за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар`єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що податковим органом як у висновках акту так і протягом розгляду справи у суді, не доведено належними та допустимими доказами, що позивач при експлуатації свердловин № 16 та № 29 використовував воду у господарській діяльності, тобто даний обсяг води повинен оподатковуватись рентною платою.

Натомість, звільнення позивача від рентної плати відповідно до вимог п.п.255.4.7. ПК України підтверджується висновками ДРГП Донецькгеологія від 2003 року та від 17.12.2019 року (т.1 арк. справи 162-174)

Також, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо неналежного оформлення актів позивача про переведення свердловин №16 та №29 в режим відкачки води, оскільки дані акти не є документами суворої звітності в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в разі необхідності отримання відповідного дозволу, порушенням є не заниження податкових зобов`язань, а використання води без належного дозволу, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 р. у справі № 200/3220/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 р. у справі № 200/3220/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді І.Д. Компанієць

Л.В.Ястребова