Постанова

від 01.12.2020 по справі 607/2772/16-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 607/2772/16-а пров. № А/857/10091/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Довгої О.І. та Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - не з`явився;

від відповідачів - не з`явилися;

від третіх осіб - не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2020р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл., Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Тернопільській обл., треті особи без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Національної поліції в Тернопільській обл., Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, Міністерство внутрішніх справ України, про проведення перерахунку грошового забезпечення за виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов`язання видати довідку про грошове забезпечення, одержане за службу в зоні відчуження (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2 ; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 16 год. 20 хв. 03.07.2020р. м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 13.07.2020р.),-

В С Т А Н О В И В:

17.03.2016р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог, остаточно сформулював позовні вимоги та просив:

зобов`язати Міністерство внутрішніх справ /МВС/ України, Управління МВС України в Тернопільській обл., Головне управління /ГУ/ Національної поліції /НП/ в Тернопільській обл. провести перерахунок та доплату позивачу грошового забезпечення за виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 10.06.1986р. по 30.06.1986p., виходячи з посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 175 крб., з урахуванням класності у відповідності до положень абз.2, 3 пп.1, пп.5 п.1, п.2 постанови РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986р. та відповідних цим положенням наказам МВС СРСР №№ 0130, 0149, 0189, 35с, 090, 070;

зобов`язати МВС України, Управління МВС України в Тернопільській обл., ГУ НП в Тернопільській обл., Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл., Управління превентивної діяльності ГУ НП в Тернопільській обл. видати позивачу довідку Про грошове забезпечення одержане особою за службу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в період з 10.06.1986р. по 30.06.1986p., яка за формою відповідає вимогам листа Міністерства соціального захисту населення № 01-3/244-013-2 від 27.02.1996р.

Розрахунок довідки провести виходячи із збереженого заробітку, посадового окладу в зоні відчуження та додаткової оплати праці за виконання службових обов`язків у ІІІ-й зоні небезпеки, з урахуванням класності, виходячи з посадового окладу 175 крб., суми винагороди, суми встановленого максимального розміру премії та сум оплати праці у вихідні та святкові дні (згідно положень абз.2, 3 пп.1, пп.3, пп.5 п.1, п.2 постанови РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986p., положень п.1 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС № 153/10-43 від 07.05.1986р., положень п.6 приписів постанови КМ України № 1210 від 23.11.2011р. та відповідних цим положенням наказам МВС СРСР №№ 0130, 0149, 0189, 35с, 0152, 090, 070 (Т.1, а.с.1-13, 183-186).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунок і виплата грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проводилися відповідно до засекречених на той час нормативних актів. Проаналізувавши їхній зміст, позивач з`ясував, що довідка Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській обл. № 13/1 від 11.01.2012р., відповідно до якої йому призначено пенсію, не враховує усіх складових грошового забезпечення (та їхніх розмірів), право на які мав позивач (як такий, що в складі зведеного загону брав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у період з 10.06.1986р. по 30.06.1986р.) відповідно до зазначених нормативних актів. Зокрема, позивач вважає, що при розрахунку його грошового забезпечення не врахований наказ МВС СРСР № 070 від 28.02.1986р. Про покращення матеріального забезпечення рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ , за яким його посадовий оклад повинен становити 175 крб., а не 160 крб., як вказано в довідці Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській обл.

Справа розглядалася неодноразово судами різних інстанцій (Т.1, а.с.219-220, Т.3, а.с.103-109, Т.4, а.с.101, 161-165).

Постановою Верховного Суду від 20.11.2019р. скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017р., постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018р. у цій справі, справу направлено на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду (Т.5, а.с.100-113).

Згідно протокольної ухвали суду від 10.01.2020р. вилучено з числа відповідачів у справі Управління превентивної діяльності ГУ НП в Тернопільській обл. (Т.5, а.с.151).

Протокольною ухвалою суду від 03.03.2020р. допущено заміни первісного відповідача Управління МВС України в Тернопільській обл. належним - Ліквідаційною комісією Управління МВС України в Тернопільській обл. та первісного відповідача Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. належним - Ліквідаційною комісією Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. (Т.5, а.с.184).

Відповідно до ухвали суду від 03.03.2020р. витребувано від Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Тернопільській обл. та МВС України всі відомості щодо ОСОБА_1 , що містяться фонд 43, справ архіву РСВ ГУ НП в Тернопільській обл. про виконання ним службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та виплату йому усіх коштів і винагород за 1986 рік (Т.5, а.с.186-189).

Протокольною ухвалою суду від 03.07.2020р. змінено процесуальний статус ГУ НП в Тернопільській обл. та Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, МВС України у справі з відповідачів на третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (Т.6, а.с.37).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2020р. заявлений позов задоволено частково; зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Тернопільській обл. провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 10.06.1986р. по 30.06.1986р., за роботу в населених пунктах Прип`ять, Чорнобиль та кордонах зони відчуження, виходячи з посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 160 крб., коефіцієнта 4, кількості днів 20; денної тарифної ставки 5,33, зона небезпеки 3, кратності 4, збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках 106 крб. 60 коп., оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках 426 крб. 40 коп., в загальній сумі - 533 крб.; зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Тернопільській обл. видати позивачу довідку Про грошове забезпечення, одержане особою за службу в зоні відчуження в 1986-1990 роках за період з 10.06.1986р. по 30.06.1986р.; розрахунок довідки провести з врахуванням посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 160 крб., коефіцієнта 4, кількості днів 20; денної тарифної ставки 5,33, зона небезпеки 3, кратності 4, збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках 106 крб. 60 коп., оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках 426 крб. 40 коп., в загальній сумі 533 крб.; в задоволенні решти вимог відмовлено (Т.6, а.с.41-53).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1 та відповідач Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Тернопільській обл.

В своїй апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заявлені позовні вимоги задовольнити повністю (Т.6, а.с.65-82).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що довідка Управління ДАІ Управління МВС України № 13/1 від 11.01.2012р., за якою здійснено нарахування та виплату пенсії позивача, є протиправною за своєю формою. Також суд не з`ясував складові грошового забезпечення в зоні відчуження для їх розрахунку, виходячи із наявних у справі доказів.

Під час судового розгляду не досліджені характер і періоди виконуваних позивачем робіт і не враховані території по кордонам 30-тикілометрової зони і зони відчуження, де працював позивач, через що суд не зміг встановити тої обставини, що подвійний оклад позивачу сплачено саме за роботу на цих територіях.

Упродовж 1986-1987 років позивачу сплачувався подвійний оклад і грошове забезпечення, протягом 1988-1990 років - подвійний оклад або у разі збереження окладу - одинарний оклад, після 1990 року оклад збільшувався на 50 відсотків. Звідси, суд дійшов помилкового висновку про невключення цих сум до довідки для обчислення пенсії.

Поза увагою залишилося дослідження питання про складові грошового забезпечення позивача в зоні відчуження для їх розрахунку, виходячи з періоду та характеру робіт, територій їх виконання та норм права, на які вказував позивач. При цьому, судом не проведено розрахунок необхідних складових грошового забезпечення в зоні відчуження.

Апелянтом включено до апеляційної скарги заперечення на ухвалу суду від 03.03.2020р. про витребування доказів по справі. В цій частині наголошує, що судом фактично витребувано матеріали лише за 1986 рік, які є наявними у справі. Разом з тим, важливими документами є відомості та пояснення щодо коштів, сплачених у 1987-1989 роках. Скероване позивачем 09.04.2020р. клопотання про витребування таких документів проігноровано судом.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Тернопільській обл., покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.6, а.с.92-94).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачу здійснено нарахування пенсії на підставі довідки № 13/1 від 11.01.2012р., виданої Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл., оскільки зазначений суб`єкт владних повноважень являється окремою юридичною особою, яка перебуває в процесі припинення. У разі задоволення позову саме цей відповідач повинен здійснювати перерахунок грошового забезпечення позивача.

Також позивач пропустив строк на оскарження зазначеної довідки, виходячи із того, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем ОСОБА_1 скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Тернопільській обл., в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення (Т.6, а.с.146-149).

Ухвалою апеляційного суду від 10.11.2020р. клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнено; витребовано від Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Тернопільській обл. та ГУ НП в Тернопільській обл. відомості та письмові пояснення стосовно коштів, сплачених позивачу поза штатне грошове забезпечення в розмірі 180 крб., з яких в грудні 1986 року та січні 1987 року стягнуто 04 крб. 04 коп. комсомольських внесків; відомості та письмові пояснення стосовно коштів, сплачених позивачу поза грошове забезпечення в розмірі 175 крб., з яких в червні 1987 року вираховано 02 крб. 27 коп.; розрахунки по видах грошового забезпечення за 1988-1989 роки із можливістю читання всіх записів, а також письмові пояснення по вказаним сумам; письмові пояснення щодо виплачених коштів в розмірі 117 крб. 62 коп. та 214 крб. 50 коп. у травні 1989 року (Т.6, а.с.154-158).

Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційні скарги в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 02.09.1983р. по 15.05.1989р. позивач ОСОБА_1 проходив службу в УВС Тернопільського облвиконкому на атестованих посадах. З 1986 року позивач займав посаду інспектора ДПС ОД ДПС ДАІ УВС Тернопільського облвиконкому, спеціальне звання старшина міліції .

В період з 10.06.1986р. по 30.06.1986р. позивач в складі групи працівників ДАІ УВС Тернопільського облвиконкому на службовому автотранспорті виконував службові обов`язки в районі населених пунктів Прип`ять, Чорнобиль, а також по кордонам 30 кілометрової зони і зони відчуження. Загальна кількість днів в зоні аварії - двадцять днів, отримав дозу радіоактивного опромінення 1,82 рентген (бер), що підтверджується довідкою від 27.06.1986р. (Т.1, а.с.25) та довідкою № 25 від 17.02.1993р. (Т.1, а.с.33).

Згідно бухгалтерських документів про виплату грошового забезпечення за 1986-1987 роки (Т.1, а.с.108), відповідної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 14.05.2009р. (Т.1, а.с.39-40) та довідки про грошове утримання за період травень 1986 року - травень 1989 року (Т.1, а.с.42) розмір посадового окладу ОСОБА_1 в червні 1986 року складав 160 крб.; в серпні 1986 року отримав підвищений оклад за ліквідацію наслідків на ЧАЕС в подвійному розмірі 213 крб. 33 коп.

Починаючи з 01.01.2012р., позивач отримує державну пенсію по інвалідності згідно з ч.1 ст.54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Державну пенсію позивачу нараховано підставі довідки № 13/1 від 11.01.2012р., виданої Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. (Т.1, а.с.26).

На письмове звернення позивача до Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. та Управління МВС України в Тернопільській обл. з проханням видати довідку про заробітну плату в зоні відчуження в період часу з 10.06.1986р. до 30.06.1986р. для перерахунку пенсії, позивачу видано довідку про заробітну плату, з якою він не погоджується, оскільки при нарахуванні заробітної плати не взято до уваги нормативно-правові акти Урядів СРСР і УРСР, які на момент нарахування заробітної плати були засекречені. Зокрема, при видачі довідки не враховано положень постанови Ради Міністрів УРСР і Української ради професійних спілок № 207-7 від 10.06.1986р., розпорядження Ради Міністрів СРСР № 964-рс від 17.05.1986р., Ради Міністрів СРСР № 1031-рс від 23.05.1986р., відповідно до яких його заробітна плата має бути обчислена виходячи зі збереженого заробітку, посадового окладу в зоні відчуження та додаткової оплати праці за виконання службових обов`язків у ІІІ-й зоні небезпеки, з урахуванням класності, виходячи з посадового окладу 175 крб., суми винагороди, суми встановленого максимального розміру премії та сум оплати праці у вихідні та святкові дні (Т.1, а.с.52).

Приймаючи рішення та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всі бухгалтерські документи щодо розрахунків і виплати позивачу в період його роботи в ОВС УРСР (в т.ч. за 1986 рік) знаходяться на архівному обліку МВС України та ГУ НП в Тернопільській обл. Також Ліквідаційна комісія Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. не повідомила про наявність особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював позивач.

Нарахування грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження військовослужбовців, рядового і начальницького складу ОВС проводилось відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР № 1031 від 23.05.1986р. та листа Державного комітету УРСР з праці № 136с Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов`язаних , згідно яких оплата фактично відпрацьованого часу (включаючи вихідні і святкові дні) у відповідних зонах небезпеки повинна проводитись виходячи із розрахункової денної тарифної ставки (посадового окладу), що вираховується із тарифної ставки (посадового окладу) за даний місяць, поділеної на календарну кількість днів цього місяця. Додаткова оплата днів роботи, що припадають по календарю на вихідні та святкові дні не проводиться.

Таким чином, права на додаткове нарахування цього самого грошового забезпечення у подвійному розмірі позивач не має, оскільки це суперечить наведеним нормам діючого на той час законодавства.

Також відповідно до Положення про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що діяли в 1986 році, розрахункова денна тарифна ставка для оплати праці і, зокрема, для оплати праці за роботу в зоні відчуження розраховувалася шляхом ділення місячного окладу, а для осіб офіцерського і начальницького складу також і окладів за військове або спеціальне звання на кількість календарних днів за відповідний місяць роботи в зоні відчуження.

Отже, позивач не входить до кола осіб, на яких поширюється дія тих нормативно-правових актів, на які посилається останній, оскільки як у постанові Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986р., так і в постанові Ради Міністрів УРСР і УРРПС № 207-7 від 10.06.1986р., йдеться про працівників підприємств, організацій та установ, які виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не військовослужбовців, щодо яких визначено окремий порядок нарахування грошового забезпечення та порядок обчислення.

Управлінням ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. видано позивачу довідку № 13/1 від 11.01.2012р. не встановленого зразка, яка не відповідає вимогам до її форми, визначеним листом Міністерства соціального захисту населення України № 01-3/244-013-2 від 27.02.1996р., в якій є відсутніми усі необхідні графи.

За результатами перевірки розрахунку грошового забезпечення під час судового розгляду виявлено допущення відповідачами помилок під час заповнення і проведення нарахування грошового забезпечення позивача щодо заповнення даних: перебування у населених пунктах зони відчуження, збереження середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження та загальної суми.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність здійснення нового перерахунку грошового забезпечення позивача. При цьому слід врахувати, що згідно бухгалтерських документів про виплату грошового забезпечення за 1986-1987 роки, наявних у справі довідок розмір посадового окладу позивача в червні 1986 року складав 160 крб.

Щодо застосування коефіцієнту 4 та визначення зони 3 у сторін заперечень не має і не оспорюється позивачем.

Загальна кількість роботи в зоні аварії 20 днів (за період 10.06.1986р. по 30.06.1986р.; денна тарифна ставка становить 5,33 (160/30 днів червня), кратність 4.

З огляду на відсутність доказів нарахування, відсутність права на доплати за роботу в понадурочний час та за роботу у вихідні та святкові дні підстав для заповнення у новій довідці граф у Доплата за роботу в надурочний час , Доплата за роботу у вихідні та святкові дні і графи з сумою цих показників, не має.

Вірною сумою збереженого середнього заробітку слід вважати 106 крб. 60 крб. (160 крб. оклад розділений на 30 днів червня з добутком 20 днів перебування в зоні Чорнобильської АЕС).

Оплата праці за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках становить 426 крб. 40 коп. (20 х 5,33 х 4); зарахування коштів подвійного окладу на суму 213 крб. 33 коп. до вказаної графи довідки є безпідставним.

Також підстав для зарахування премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, інших доплат та надбавок (за роботу у нічний час, за класність тощо), суми вартості годинника Польот , яким був нагороджений позивач, за наслідками судового розгляду не встановлено.

Таким чином загальна сума заробітної плати за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із якої визначається пенсія, становить 533 крб. (106,6 + 426,40).

Отже, позивачу частково невірно обраховано у довідці про заробітну плату складові, які фактично ним були отримані за роботу (службу) в зоні відчуження.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.54 вказаного Закону).

Відповідно до ст.15 цього Закону видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Постановою КМ України № 1210 від 23.11.2011р. Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Відповідно до п.7 цього Порядку пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно з п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затв. постановою ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р., довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, належний відповідач має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

Як встановлено, позивач звільнився в 1989 році з Управління ДАІ УВС Тернопільського облвиконкому.

Всі бухгалтерські документи щодо розрахунків і виплати позивачу в період його роботи в ОВС УРСР (в т.ч. за 1986 рік) знаходяться на архівному обліку МВС України та ГУ НП в Тернопільській обл.

Разом з тим, Ліквідаційна комісія Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. не повідомила про наявність особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював позивач.

Згідно з п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затв. постановою ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р., довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Звідси, довідка про розмір заробітної плати видається відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

Відповідно до постанови КМ України № 730 від 16.09.2015р. Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ триває процедура ліквідації територіальних органів МВС, в т.ч., і Управління МВС України в Тернопільській обл., а отже в силу положень цивільного законодавства, до ліквідатора перейшли всі права та обов`язки юридичної особи, яка припиняється.

Звідси, судом першої інстанції вірно визначено, що належним відповідачем по цій справі є Управління МВС України в Тернопільській обл.

Факт звільнення позивача з Управління ДАІ УВС Тернопільського облвиконкому, видача Управлінням ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. довідки № 13/1 від 11.01.2012р. не спростовує такого висновку.

Натомість, покладення обов`язку стосовно видачі довідки на Управління МВС України в Тернопільській обл. забезпечить не лише правильність такої довідки (яка буде сформована на підставі наявних архівних документів), а сприятиме її своєчасному оформленню.

Абзацом другим п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затв. постановою ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р., передбачено виплату військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували службові обов`язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадових окладів та окладів за спеціальним званням в подвійному розмірі.

Абзацом третім цього пункту передбачено особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, начальницькому та рядовому складу органів внутрішніх справ виплачувати крім того добові та забезпечувати їх безкоштовним харчуванням.

Пунктом 2 постанови Ради Міністрів УРСР № 168-5 від 08.05.1986р. Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції доведено до відома міністерств, відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів про прийняття постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07.05.1986р., а пунктом 3 цієї постанови на міністрів, керівників відомств, голів обл. (міськ) виконкомів покладено персональну відповідальність за виконання зазначеної постанови.

У подальшому правовому регулюванні вказані положення постанови № 524-156 зазнали змін та уточнень.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 964-рс від 17.05.1986р. Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати надано право голові урядової комісії з ліквідації аварії виплачувати працівникам, які відзначилися при виконанні особливо важливих і відповідальних робіт в залежності від небезпеки їх проведення одноразову винагороду в розмірі до 1000 крб.; дозволено керівникам міністерств і відомств, які беруть участь у ліквідації аварії, за узгодженням з головою урядової комісії з ліквідації аварії проводити у виняткових випадках оплату праці працівників, зайнятих на зазначених роботах в III зоні небезпеки, в п`ятикратному розмірі у порівнянні з установленими діючим законодавством нормами, в II зоні - в чотирикратному і в I зоні - в трикратному розмірі (абзац перший). У тих випадках, коли працівник отримує максимально допустиму дозу радіації і в зв`язку з цим не допускається для подальшої роботи у вказаних зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового забезпечення за посадою і військовому або спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 крб. (абзац другий).

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 1031-рс від 23.05.1986р. поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 964 від 17.05.1986р., на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ. При цьому грошове забезпечення в підвищених розмірах виплачувалось виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам також з окладу на військовим або спеціальним званням (абзац перший).

Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок № 665-195 від 05.06.1986р. Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища , надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 964 від 17.05.1986р. Оплата праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій і першій зонах небезпеки, проводилась відповідно у чотири, - три- і двократному розмірах, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), установленому за основним місцем роботи (абзац третій і четвертий пункту 1).

Пунктом 2 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986р. дозволено міністерствам і відомствам виплачувати працівникам, в тому числі військовослужбовцям військових частин і органів КДБ СРСР, військовозобов`язаним, призваним на збори, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, направленим на роботи, зазначені у пункті 1 цієї постанови, добові в розмірі 3 крб. 50 коп., а також забезпечувати їх безкоштовним триразовим гарячим харчуванням (з розрахунку 2 крб. 85 коп. на добу) та безкоштовним житлом.

Відповідні положення були передбачені наказом МВС СРСР № 0149 від 26.05.1986р., наказом МВС СРСР № 0189 від 30.06.1986р., яким вони були частково змінені та доповнені, іншими наказами МВС СРСР та МВС УРСР.

Постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок № 207-7 від 10.06.1986р. Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та попередженням забруднення навколишнього середовища доведено до відома міністерств, відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, республіканських комітетів, обласних і Київської міської ради професійних спілок про прийняття постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986р., а пунктом 2 цієї постанови зобов`язано міністрів, керівників відомств, голів облвиконкомів, Київського та Севастопольського міськвиконкомів, голів республіканських комітетів, обласних та Київської міської ради профспілок забезпечити виконання зазначеної постанови.

Таким чином, після прийняття розпорядження Ради Міністрів СРСР № 964 від 17.05.1986р. робота працівників оплачувалась у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи, без застосування підвищених на 100 % тарифів та подвійного посадового окладу та окладу за спеціальними званнями згідно постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок № 524-156 від 07.05.1986р.

Отже, вказані нормативно-правові акти не застосовуються одночасно, оскільки розпорядження Ради Міністрів СРСР № 964 від 17.05.1986р. для визначення зон небезпеки на території зони відчуження вводить нові умови оплати праці, замість попередніх, встановлених постановою № 524-156 від 07.05.1986р.

Нарахування грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження військовослужбовців, рядового і начальницького складу ОВС проводилось відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР № 1031 від 23.05.1986р. та листа Державного комітету УРСР з праці № 136с Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов`язаних - оплата фактично відпрацьованого часу (включаючи вихідні і святкові дні) у відповідних зонах небезпеки повинна проводитись виходячи із розрахункової денної тарифної ставки (посадового окладу), що вираховується із тарифної ставки (посадового окладу) за даний місяць, поділеної на календарну кількість днів цього місяця. Додаткова оплата днів роботи, що припадають по календарю на вихідні та святкові дні, не проводиться.

Таким чином, права на додаткове нарахування цього самого грошового забезпечення у подвійному розмірі позивач не має, оскільки це суперечить наведеним нормам діючого на той час законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 17.07.2018р. у справі № 377/522/16-а, від 27.11.2019р. у справі № 379/1650/15-а, від 09.12.2019р. у справі №377/521/16-а.

Відповідно до постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 1497-378 від 29.12.1987р. (розпорядження Ради Міністрів УРСР № 12-р від 06.01.1988р.), виплата військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, грошового утримання здійснювалася у подвійному розмірі посадових окладів і окладів за військове чи спеціальне звання. У разі збереження за основним місцем штатної служби грошового утримання показник кратності відрядженим особам зменшувався на одиницю.

Крім того, на час виникнення спірних правовідносин питання нарахування і виплати позивачу грошового утримання регулювалося Положенням про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затв. наказом МВС СРСР № 090 від 19.03.1984р.

Цим Положенням не передбачалося преміювання осіб рядового і начальницького складу, а також виплати у вихідні, святкові та нічний час.

Згідно з п.12 вказаного Положення винагорода за понаднормову роботу, а також додаткова винагорода за роботу у дні відпочинку та святкові дні не виплачувалася, за винятком особливих випадків, передбачених наказами МВС СРСР на підставі спеціальних рішень Уряду СРСР.

Крім того, відповідно до п.40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затв. постановою Ради Міністрів СРСР № 778 від 23.10.1973р., для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлюється ненормований робочий час.

При змінній роботі або безперервному чергуванні встановлюється однакова вдень і вночі тривалість робочого часу. У разі необхідності особи рядового та начальницького складу зобов`язані нести службу в дні щотижневого відпочину і святкові дні. При цьому взамін невикористаних днів щотижневого відпочинку і святкових днів їм надаються інші вихідні дні.

Відповідно до Положення про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що діяли в 1986 році, розрахункова денна тарифна ставка для оплати праці і, зокрема, для оплати праці за роботу в зоні відчуження розраховувалася шляхом ділення місячного окладу, а для осіб офіцерського і начальницького складу також і окладів за військове або спеціальне звання на кількість календарних днів за відповідний місяць роботи в зоні відчуження.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.11.2019р. у справі № 823/736/17, від 22.01.2019р. у справі № 816/1062/15-а, 19.03.2019р. у справі № 377/613/16-а.

Звідси, позивач не входить до кола осіб, на яких поширюється дія тих нормативно-правових актів, на які посилається останній, оскільки як у постанові Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986р., так і в постанові Ради Міністрів УРСР і УРРПС № 207-7 від 10.06.1986р., йдеться про працівників підприємств, організацій та установ, які виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не військовослужбовців, щодо яких визначено окремий порядок нарахування грошового забезпечення та порядок обчислення (доба, а не години).

Крім того, відповідно до п.40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затв. постановою Ради Міністрів СРСР № 778 від 23.10.1973р., для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлюється ненормований робочий час.

При змінній роботі або безперервному чергуванні встановлюється однакова вдень і вночі тривалість робочого часу. У разі необхідності особи рядового та начальницького складу зобов`язані нести службу в дні щотижневого відпочину і святкові дні. При цьому взамін невикористаних днів щотижневого відпочинку і святкових днів їм надаються інші вихідні дні.

Відповідно до Положення про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що діяли в 1986 році, розрахункова денна тарифна ставка для оплати праці і, зокрема, для оплати праці за роботу в зоні відчуження розраховувалася шляхом ділення місячного окладу, а для осіб офіцерського і начальницького складу також і окладів за військове або спеціальне звання на кількість календарних днів за відповідний місяць роботи в зоні відчуження.

Відповідно до довідки, виданої позивачу, в зоні Чорнобильської АЕС оплачувалася доба, а не година роботи у зоні забезпечення на Чорнобильській АЕС.

Також статтею 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що пенсії призначаються із заробітку, одержаного особою за роботу в зоні відчуження.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачеві було видано Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській обл. довідку № 13/1 від 11.01.2012р. невстановленого зразка, яка не відповідає вимогам до її форми, визначеним листом Міністерства соціального захисту населення України № 01-3/244-013-2 від 27.02.1996р., у якій є відсутніми усі необхідні графи, зокрема, Доплата за роботу в надурочний час , Доплата за роботу у вихідні та святкові дні і графи з сумою цих показників (Т.1, а.с.26).

Згодом форма довідки була затверджена наказом Міністерства соціальної політики України № 536 від 03.09.2012р. та № 644 від 12.10.2012р.

Аналіз суми грошового забезпечення позивача вказує на допущення відповідачами помилок під час заповнення і проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 щодо заповнення даних: перебування у населених пунктах зони відчуження, збереження середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження та загальної суми.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність здійснення нового перерахунку грошового забезпечення позивача та надання оцінки на предмет того, чи мав він право на отримання грошового забезпечення відповідно до вказаних ним документів, та яким чином потрібно провести розрахунок.

При цьому, у новій довідці слід вказати про роботу позивача в населених пунктах зони відчуження згідно довідки від 27.06.1986р. (Т.1, а.с.25), а саме: населених пунктів Прип`ять, Чорнобиль, а також по кордонам 30-кілометрової зони і зони відчуження, що зумовлює застосування коефіцієнту 4 .

Суд вірно не погодився з доводами позивача про необхідність визначення йому посадового окладу (тарифної ставки) в розмірі 175 крб., оскільки згідно бухгалтерських документів про виплату грошового забезпечення за 1986-1987 роки (Т.1, а.с.108,), відповідної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 14.05.2009р. (Т.1, а.с.39-40) та довідки про грошове утримання за період травень 1986 року - травень 1989 року (Т.1, а.с.42) розмір посадового окладу позивача в червні 1986 року складав 160 крб.

Щодо застосування коефіцієнту 4 та визначення зони 3 у сторін заперечень не має.

Також вірним є визначення загальної кількості роботи в зоні аварії - 20 днів (за період 10.06.1986р. по 30.06.1986р.), як і вказано в довідці від 27.06.1986р. (Т.1, а.с.25) та довідці № 25 від 17.02.1993р. (Т.1, а.с.33).

Денна тарифна ставка становить 5,33 (160/30 днів червня), кратність 4.

З огляду на відсутність доказів нарахування, відсутність права на доплати за роботу в понадурочний час та за роботу у вихідні та святкові дні, правові підстави для заповнення у довідці однойменних граф Доплата за роботу в надурочний час , Доплата за роботу у вихідні та святкові дні і графи з сумою цих показників, є відсутніми.

При видачі довідки № 13/1 від 11.01.2012р. збережений середній заробіток був розрахований невірно і безпідставно вказаний в сумі 105 крб. Вірною є сума 106 крб. 60 коп. (160 крб. оклад розділений на 30 днів червня з добутком 20 днів перебування в зоні Чорнобильської АЕС).

Звідси, оплата праці за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках становить 426 крб. 40 коп. (20 х 5,33 х 4).

З огляду на висновки про відсутність права на додаткове нарахування цього грошового забезпечення у подвійному розмірі та правові позиції Верховного Суду, зарахування коштів подвійного окладу на суму 213 крб. 33 коп. до вказаної графи довідки є безпідставним.

Також підстав для зарахування премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках та інших доплат та надбавок (за роботу у нічний час, за класність тощо) за наслідками судового розгляду не встановлено.

Не встановлено діючим законодавством зарахування до виплачених сум вартості годинника Польот , яким був нагороджений позивач за самовіддану роботу, витримку і стійкість по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, загальна сума заробітної плати працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із якої визначається пенсія, становить 533 крб. (106,6 + 426,40).

Отже, позивачу частково необґрунтовано обраховано у довідці про заробітну плату складові, які фактично ним були отримані за роботу (службу) в зоні відчуження.

Враховуючи викладене, відповідачі при визначенні у довідці № 13/1 від 11.01.2012р. відомостей про розмір заробітної плати позивача діяли не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, що обумовлює невідповідність їх дій вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції вірно зобов`язав Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Тернопільській обл. провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 10.06.1986р. по 30.06.1986р., за роботу в населених пунктах Прип`ять, Чорнобиль та кордонах зони відчуження, виходячи з посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 160 крб., коефіцієнта 4, кількості днів 20; денної тарифної ставки 5,33, зона небезпеки 3, кратності 4, збереженого середнього заробіток за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках 106 крб. 60 коп., оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках - 426 крб. 40 коп., в загальній сумі 533 крб., про що видати позивачу довідку Про грошове забезпечення одержане особою за службу в зоні відчуження в 1986-1990 роках .

В частині дотримання позивачем строків звернення до суду із розглядуваним позовом колегія суддів враховує, що положення ст.122 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

За своєю юридичною природою невиконання відповідачами свого обов`язку по видачі належної форми і змісту довідки про грошове забезпечення особі, яка звертається за пенсією, - це правопорушення, яке носить триваючий характер.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення без розгляду позовних вимог на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, а також легалізації триваючого правопорушення.

Із урахуванням наведеного, підстав для залишення заявленого позову без розгляду колегія суддів не убачає.

В частині доводів апелянта ОСОБА_1 про часткове витребування документів, які мають значення для правильного вирішення спору, судом апеляційної інстанції витребувано згідно ухвали апеляційного суду від 10.11.2020р. запропонований перелік документів (Т.6, а.с.154-158).

Згідно відповіді ГУ НП в Тернопільській обл. № 551/27/03-2020 від 25.11.2020р. в серпні 1986р. ОСОБА_1 нараховано допомогу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 213 крб. 33 коп., з якої утримано прибутковий податок в сумі 22 крб. 89 коп. та податок з холостяків в сумі 12 крб. 78 коп.

Розрахунки по видах грошового забезпечення за 1988-1989 роки подано у довідці щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 .

У травні 1989 року ОСОБА_1 проведено нарахування грошового забезпечення за повний місяць роботи у сумі 214 крб. 50 коп. та його зняття в сумі 117 крб. 62 коп. у зв`язку із звільненням з 15.05.1989р. з органів внутрішніх справ (Т.6, а.с.182-186).

Аналіз наведених відомостей не спростовує правильності висновків суду першої інстанції в частині часткового задоволення заявленого позову.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до часткового задоволення, з вищевикладених мотивів

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Тернопільській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2020р. в адміністративній справі 607/2772/16-а залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Тернопільській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді О. І. Довга І. В. Глушко Дата складення повного тексту судового рішення: 02.12.2020р.