Ухвала

від 12.03.2021 по справі 607/2772/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2021 року

м. Київ

справа № 607/2772/16-а

адміністративне провадження № К/9901/4348/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №607/2772/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Тернопільській області, Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області, треті особи: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, Міністерство внутрішніх справ України про проведення перерахунку грошового забезпечення за виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов`язання видати довідку про грошове забезпечення, одержане за службу в зоні відчуження,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:

зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України, Управління МВС України в Тернопільській області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області провести перерахунок та доплату позивачу грошового забезпечення за виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 10 червня 1986 року по 30 червня 1986 рік, виходячи з посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 175 крб., з урахуванням класності у відповідності до положень абз.2, 3 підпунктів 1, 5 пунктів 1, 2 постанови РМ УРСР № 207-7 від 10 червня 1986 року та відповідних цим положенням наказам МВС СРСР №№ 0130, 0149, 0189, 35с, 090, 070;

зобов`язати МВС України, Управління МВС України в Тернопільській області, ГУ НП в Тернопільській області, Управління ДАІ Управління МВС України в Тернопільській області, Управління превентивної діяльності ГУ НП в Тернопільській області видати позивачу довідку Про грошове забезпечення одержане особою за службу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в період з 10 червня 1986 року по 30 червня 1986 рік, яка за формою відповідає вимогам листа Міністерства соціального захисту населення № 01-3/244-013-2 від 27 лютого 1996 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Тернопільській області провести перерахунок та доплату позивачу грошового забезпечення за виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 10 червня 1986 року по 30 червня 1986 рік, за роботу в населених пунктах Прип`ять, Чорнобиль та кордонах зони відчуження, виходячи з посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 160 крб., кофіцієнта 4, кількості днів 20; денної тарифної ставки 5,33, зона небезпеки 3, кратності 4, збереженого середнього заробітоку за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках 106,6 крб, оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках 426,40, в загальній сумі 533 крб.

Зобов`язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Тернопільській області видати позивачу довідку "Про грошове забезпечення одержане особою за службу в зоні відчуження в 1986-1990 роках" за період з 10 червня 1986 року по 30 червня 1986 рік;

розрахунок довідки провести з врахуванням посадового окладу в зоні відчуження у розмірі 160 крб., кофіцієнта 4, кількості днів 20; денної тарифної ставки 5,33, зона небезпеки 3, кратності 4, збереженого середнього заробіток за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках 106,6 крб, оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках 426,40, в загальній сумі 533 крб. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

10 лютого 2021 року скаржник подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2021 року касаційну скаргу передано судді - доповідачу Білак М.В.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, при цьому не зазначає постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень у справі.

Також, скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, проте лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач не вказав яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №607/2772/16-а.

Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №607/2772/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Тернопільській області, Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області, треті особи: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, Міністерство внутрішніх справ України про проведення перерахунку грошового забезпечення за виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов`язання видати довідку про грошове забезпечення, одержане за службу в зоні відчуження повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ.В. Білак