Рішення

від 26.11.2020 по справі 181/1576/19

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/1576/19

Провадження № 2/181/26/20

"26" листопада 2020 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Юр`єва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Чупікової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Адоніс , третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Філіпова Інна Петрівна про визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

за участю сторін по справі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до фермерського господарства Адоніс, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Філіпова Інна Петрівна про визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 грудня 2018 року серії ННМ №688490, виданого приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіповою І.П., є власницею земельної ділянки площею 14,2183 га, кадастровий номер 1222685500:02:003:0577. Зазначена земельна ділянка належала спадкодавцеві ОСОБА_4 на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №168987. При отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 грудня 2018 року серії ННМ №688490, ОСОБА_1 дізналася, що на зазначену земельну ділянку, оформлено Договір оренди землі від 24 вересня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 - орендодавцем та ФГ АДОНІС , - орендарем, строком на 49 років, тобто з моменту вступу ОСОБА_1 у спадщину від ОСОБА_4 та отримання права власності на земельну ділянку, позивач ще 43 роки не зможе користуватися вказаним майном, поки не закінчиться строк дії оренди землі, що є прямим порушенням прав ОСОБА_1 на вільне володіння, використання та розпорядження на свій розсуд успадковуваною земельною ділянкою. Тим паче, що ОСОБА_4 вказаний договір оренди власноруч не підписував, а від його імені вказаний договір підписав, як зазначено уповноважена особа - ОСОБА_5 , який є батьком голови ФГ АДОНІС ОСОБА_6 .. При цьому взагалі не зазначено будь-яких причин з яких текст правочину не міг би бути підписаний власноруч власником земельної ділянки ОСОБА_4 . Також, підпис уповноваженої особи ОСОБА_5 , який підписав від імені ОСОБА_4 договір оренди землі від 24.09.2013 року, будь-якою посадовою особою не засвідчений. Після отримання у спадщину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_1 вирішила сама займатися її обробітком та вирощуванням сільськогосподарських культур, про що позивач особисто повідомила голові господарства АДОНІС ОСОБА_6 . Станом на теперішній час, голова ФГ АДОНІС ОСОБА_6 відмовляється повернути ОСОБА_1 успадковану земельну ділянку, як новому власнику. Крім того, протягом 2018-2019 років ФГ АДОНІС не сплачено ОСОБА_1 , орендну плату за землю, що є порушенням вимог пунктів 9 та 29 договору оренди землі від 24.09.2013 року.

Позивач, просить суд визнати недійсним договір оренди землі б/н від 24.09.2013 року укладений між Фермерським господарством АДОНІС (код юридичної особи 32786034) та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 14,2183 га, кадастровий номер 1222685500:02:003:0577; скасувати рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21331451 від 15.05.2015 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки площею 14,2183 га, кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством АДОНІС ; стягнути із Фермерського господарства АДОНІС судові витрати на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків - десять днів.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року провадження у справі було відкрито та призначено до підготовчого судового засідання на 09.00 годину 30 січня 2020 року.

10.02.2020 року до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ФГ АДОНІС адвоката Куриліна В.О., відповідно до якого зазначається, що ще за життя спадкодавця, а саме 14.08.2012 року, ним на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , була складена та посвідчена нотаріально довіреність, згідно якої довірені особи мають право діяти окремо та вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 14,2183 га, кадастровий номер 1222685500:02:003:0577, зокрема і укладати договори її оренди (найму). Строк дії довіреності був встановлений у п`ять років, із терміном дії до 14.08.2017 року. Отже, підпис у договорі оренди землі від 24.09.2013 року, від імені орендодавця, був вчинений уповноваженою особою, а саме ОСОБА_5 , про що і зазначено у самому договорі в розділі підпис сторін , орендодавець . Тобто, зазначені позивачем обставини щодо не укладення чи/або укладення договору оренди землі неналежною особою, є спотвореними. Окрім того, відповідно до ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Спадкодавець з часу оформлення довіреності, 14.08.2012 року, із наданим довірителям колом повноважень, знав (та/або міг знати) про укладення 24.09.2013 року довірителем договору оренди землі. Тобто загальний строк позовної давності у три роки, для можливого звернення до суду із заявленими позивачем вимогами, сплинув ще за життя спадкодавця, а саме 24.09.2016 року. Із клопотанням щодо поновлення даного строку, позивачка до суду не зверталася. Тобто додатково, до зазначених позовних вимог просять суд застосувати позовну давність, що також є окремою підставою для відмови у позові. Також позовна заява не містить жодного належного та допустимого доказу того факту, що ОСОБА_1 нібито зверталася неодноразово до відповідача із проханням повернути їй успадковану земельну ділянку. Про ту обставину, що позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину на відповідну земельну ділянку, відповідачу стало відомо безпосередньо з отриманої 11.01.2020 року від суду позовної заяви по справі № 181/1576/19 та доданих до неї копій документів, де і міститься копія такого свідоцтва. Отже відповідач після отримання документів із суду, майже одразу повідомив позивачку про можливість отримання нею орендної плати, у формі та порядку передбаченому договором. Однак всіма своїми діями та у деяких випадках бездіяльністю (недобросовісною поведінкою), позивачка намагається припинити договірні відносини із відповідачем (повернути собі земельну ділянку), а не виконувати умови договору. Враховуючи зазначене, прохають суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

10.02.2020 року до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив ФГ АДОНІС від представника позивача - адвоката Атаманюка І.Л., відповідно до якої зазначається, що строк позовної давності для можливості звернення до суду не сплинув, адже спадкоємець ОСОБА_1 не знала про укладений спірний договір оренди земельної ділянки з 24.09.2013 року. Також твердження відповідача про те, що йому стало відомо про отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 14,2183 га, кадастровий номер: 1222685500:02:003:0577, тільки з 11.01.2020 року, не відповідають дійсним обставинам та спростовуються письмовим доказом - заявою ОСОБА_6 , поданою приватному нотаріусу Межівського районного нотаріального округу Філіповій І.П., 20 вересня 2018 року за вхідним номером 477. Також відповідачем до відзиву надано копію розписки без зазначення дати, яка свідчить про начебто укладання ОСОБА_4 правочину про купівлю-продаж земельної ділянки площею 14,2183 га, кадастровий номер: 1222685500:02:003:0577, однак відповідно до чинного законодавства, даний правочин є недійсним.

10 березня 2020 року до канцелярії суду надійшли письмові пояснення представника ФГ АДОНІС Куриліна В.О. відповідно до яких зазначає, щодо твердження позивача про прострочення відповідачем зобов`язання за договором - виплати орендної плати за 2018-2019 рр., на момент подачі позову, то так як позивач не повідомляла відповідача про перехід до неї права власності на земельну ділянку та отримання свідоцтва про право на спадщину, а відповідно і не повідомляла про своє бажання в якій формі вона її бажає отримувати, то граничним терміном виплати орендної плати слід вважати 31.12 поточного року. Тобто граничний термін її виплати у натуральній формі - останній день календарного року. Але як вбачається з ухвали суду позивач звернувся до суду до закінчення такого терміну, але у позові вказав вже про нібито існування прострочення зобов`язання з боку відповідача, а саме не сплата орендної плати за 2018-2019 роки (2 і більше разів). Однак не зважаючи на це відповідач майже одразу після отримання позову із додатками, а саме 23.01.2020 року направив на адресу позивача запрошення на отримання орендної плати. Та не дочекавшись від позивача жодної реакції на таке запрошення, відповідач направив на адресу позивача через АТ Укрпошта орендну плату за 2018 - 2019 роки - грошовий переказ в розмірі 18039, 00 гривень. Заява надана від імені ОСОБА_6 на ім`я приватного нотаріуса Філіпової І.П. від 20.09.2018 року не спростовує того факту, що відповідач не знав до часу отримання позову поштовим відправленням хто є спадкоємцем ОСОБА_4 та чи отримав він свідоцтво про право на спадщину.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2020 року підготовче провадження по цивільній справі було закрите та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.00 годину 23 березня 2020 року.

27 березня 2020 року до канцелярії суду надійшов лист від представника ФГ АДОНІС Куриліна В.О. відповідно до якого, останній просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності у три роки, як додаткову підставу для відмови у задоволенні позову, так як спадкодавець знав та міг знати про існування договору оренди.

12 травня 2020 року від представника позивача, адвоката Атаманюка І.Л. надійшли письмові пояснення відповідно до яких зазначає, що договір оренди землі від 24.09.2013 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ Адоніс на земельну ділянку площею 14,2183 га, кадастровий номер 1222685500:02:003:0577, не підписаний стороною орендодавця земельної ділянки ОСОБА_4 . Крім того, зміст Договору оренди землі від 24.09.2013 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ Адоніс не містить інформації про те, що ОСОБА_5 наділений повноваженнями щодо права підписання вказаного договору оренди землі від імені ОСОБА_4 . Також зміст тексту вищезазначеного договору не містить посилання на будь-які довіреності або документи на підставі яких ОСОБА_5 мав право діяти від імені ОСОБА_4 щодо підписання вказаного договору оренди землі. Враховуючи зазначене просить суд визначи зазначений договір недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21331451 від 15.05.2015 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки площею 14,2183 га, кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством АДОНІС ; стягнути із Фермерського господарства АДОНІС судові витрати на користь ОСОБА_1 .

14 травня 2020 року до канцелярії суду надійшов лист від представника ФГ АДОНІС Куриліна В.О. відповідно до якого, останній просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності у три роки, як додаткову підставу для відмови у задоволенні позову, так як спадкодавець знав та міг знати про існування договору оренди.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2020 року було витребувано реєстраційну справу стосовно земельної ділянки площею 14,2183 га, кадастровий номер 1222685500:02:003:0577, що розташована на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2020 року було призначено посмертну судово-почеркознавчу експертизу та провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2020 року провадження у справі було відновлено та призначено до судового розгляду на 10:00 годину 06 серпня 2020 року, для розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2020 року було витребувано від Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області оригінал реєстраційної справи №636830812226 в матеріалах якої міститься договір оренди землі від 24.09.2013 року укладений між ОСОБА_4 та ФГ Адоніс .

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2020 року матеріали цивільної справи, разом з витребуваними додатковими матеріалами, необхідними для виконання експертизи, було повернуто для продовження проведення призначеної 01 липня 2020 року судової почеркознавчої експертизи. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2020 року провадження у справі було відновлено та призначено судовий розгляд на 20 жовтня 2020 року о 10 годині 00 хвилин.

Судові розгляди справи проводилися - 23 березня 2020 року, 28 квітня 2020 року, 14 травня 2020 року, 28 травня 2020 року, 11 червня 2020 року, 01 липня 2020 року, 06 серпня 2020 року, 20 жовтня 2020 року, 03 листопада 2020 року, 16 листопада 2020 року, 26 листопада 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник позивача, ОСОБА_2 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача ФГ Адоніс , адвокат Курилін В.О. у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог через їх безпідставність.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 по суті заданих питань під присягою суду пояснив, що ще за життя ОСОБА_4 , останнім була складена та посвідчена нотаріально довіреність, на його ім`я та на ім`я ОСОБА_6 , на підставі чого ним і були підписані обидва екземпляри договору оренди землі від 24.09.2013 року, які були надані відповідачем та досліджені у судовому засіданні. На екземплярі договору, що міститься у матеріалах реєстраційної справи стоїть не його підпис.

Суд, вислухав позивача, представника позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку добутим доказам в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом досліджені та надана оцінка таким доказам:

Відповідно до копії заповіту від 04 січня 2017 року посвідченого приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіповою І.П., та зареєстрованого у Спадковому реєстрі за номером 53237057, ОСОБА_4 заповів все своє майно, в тому числі належну йому на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №168987 земельну ділянку для введення товарного сільськогосподарського виробництва площею 14,2183 га, кадастровий номер: 1222685500:02:003:0577, яка знаходиться на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 .

Так згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 грудня 2018 року серії ННМ №688490, виданого приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіповою І.П., ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_4 земельну ділянку для введення товарного сільськогосподарського виробництва площею 14,2183 га, кадастровий номер: 1222685500:02:003:0577, яка знаходиться на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.

Право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №636830812226, номер запису про право власності №9676188, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що сформована 03 грудня 2018 року ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №192032282 сформованої 09.12.2019 року, вбачається, що на земельну ділянку кадастровий номер: 1222685500:02:003:0577, оформлено договір оренди землі від 24 вересня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 - орендодавцем та Фермерським господарством АДОНІС - орендарем, строком на 49 років.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2020, Фермерське господарство АДОНІС зареєстроване як юридична особа, дата та номер реєстрації - 26.03.2004 №1 238 120 0000 000290, засновник та керівник Дмитрієв Артем Михайлович.

Так, судом встановлено, що в матеріалах справи знаходяться три оригінали оспорюваного договору оренди земельної ділянки для введення товарного сільськогосподарського виробництва площею 14,2183 га, кадастровий номер: 1222685500:02:003:0577, яка знаходиться на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, укладеного 24 вересня 2013 року між ОСОБА_4 - орендодавцем та Фермерським господарством АДОНІС - орендарем. Один екземпляр зазначеного договору - в витребуваних судом матеріалах реєстраційної справи і два примірники - надані стороною відповідача.

З аналізу вказаних примірників договору судом встановлено, що вони не є ідентичними, зокрема договір, який міститься в матеріалах реєстраційної справи містить підпис невстановленої особи в графі Орендодавець . В двох інших примірниках договору в графі Орендодавець міститься позначка Уповноважена особа ОСОБА_5 та підпис ОСОБА_5 , як було встановлено у судовому засіданні та не оспорювалося сторонами, а також підтверджено особисто допитаним судом свідком ОСОБА_5 , що в даних примірниках договору стоїть підпис не ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 , про що мається відповідне позначення уповноважена особа .

Крім того надані відповідачем два екземпляри договору оренди між собою також відрізняються, оскільки містять різну площу земельної ділянки - предмету договору, а саме в одному примірнику вказано 14,2183 га, в іншому - 14,2187 га, та по різному зазначена грошова оцінка вказаної земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд приймає до уваги, як належний та допустимий доказ, саме договір оренди земельної ділянки, який міститься в матеріалах реєстраційної справи №636830812226 стосовно земельної ділянки площею 14,2183 га, кадастровий номер 1222685500:02:003:0577, що розташована на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, оскільки саме цей екземпляр договору був підставою державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Так, при досліджені зазначеного договору оренди землі, встановлено, що за умовами договору, орендодавець, власник земельної ділянки, що належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №168987, реєстраційний номер 010612407682 від 03.10.2005 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: на території Новопавлівської сільської ради, кадастровий номер: 1222685500:02:003:0577.

Згідно п. 43 договору, спірний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Даний договір оренди землі був зареєстрований державним реєстратором Межівського районного управління Пушною О.С. 14 травня 2015 року, номер запису 9676367.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №3004-20 від 14.09.2020 року підпис від імені ОСОБА_4 , що розміщений в графі Орендодавець , розділу Підпис сторін договору оренди землі від 24.09.2013 року, який міститься у матеріалах реєстраційної справи №636830812226 на аркушах 10-13 - виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15 , частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229- 23 3 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України ).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4- 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що: такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. В даному позові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід відмовити не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, а з підстав неналежно обраного способу захисту, яким, на думку суддів є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном. Оскільки така вимога останнім не пред`являлася у позові належить відмовити. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено .

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 не підписував оспорюваний договір оренди землі, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи №3004-20 від 14.09.2020 року, тобто його волевиявлення на укладення договору відсутнє.

Крім того, зазначений договір не підписувався також уповноваженою, на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу від 14.08.2012 року та зареєстрованої в реєстрі за №5225, особою, ОСОБА_5 , що не заперечувалося відповідачем.

При зверненні із позовом ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір оренди землі та скасувати його державну реєстрацію, посилаючись на те, що договір оренди її батько ОСОБА_4 не підписував, умови його не погоджував, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваної земельної ділянки.

Оскільки позивачем оспорюється факт укладання правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а при вирішенні спору про захист права, яке позивач вважав порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи підстави позову, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спірний договір батько позивача не підписував та, відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувався, тому спірний договір не є укладеним.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Також, оцінюючи посилання ОСОБА_1 у справі щодо не виплати відповідачем їй орендної плати, таким чином невиконуючи умов договору оренди землі, а також докази надані на підтвердження нібито зазначених обставин, а саме письмової вимоги про виплату плати за користування земельною ділянкою від 01.04.2020 року, та заяви ОСОБА_6 , поданої приватному нотаріусу Межівського районного нотаріального округу Філіповій І.П., яка надійшла приватному нотаріусу 20 вересня 2018 року за вхідним номер 477, суд вважає, що дані підстави можуть бути предметом спору щодо стягнення, як орендної плати, так і розірвання договору оренди, однак не стосуються доводів позовної заяви про визнання договору оренди землі недійсним, які наведені у даній позовній заяві.

Крім того, як було встановлено у судовому засіданні відповідачем на адресу ОСОБА_1 було направлено листа запрошення для отримання орендної плати, що підтверджується поштовим відправленням - трек номер 8550000658102. Згідно інформації з офіційного інтернет - ресурсу АТ Укрпошта за посиланням: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html , дане відправлення не вручене під час доставки: інші причини.

Також суд не приймає до уваги докази надані представником відповідача а саме копію розписки від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які свідчать про начебто укладання ОСОБА_4 правочину купівлі-продажу земельної ділянки площею 14,2183 га, кадастровий номер 1222685500:02:003:0577, оскільки вони не мають відношення до предмету позову, так як позивач просить суд визнати недійсним саме договір оренди вищезазначеної земельної ділянки та скасувати рішення про його державну реєстрацію.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що: реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою площею 1,2056 га, яка розташована на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отже, реєстрація права оренди ТОВ Міжлісся на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_9 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію), проведеної ДП Центр державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 1,2056 га, яка належить ОСОБА_9 та розташована на території Войнашівської сільської ради барського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Оскільки у судовому засіданні встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що договір оренди землі від 24 вересня 2013 року є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягають задоволенню позовні вимоги саме в частині скасування державної реєстрації (записів) договору оренди землі, проведеної державним реєстратором Межівського районного управління Пушною О.С. 14 травня 2015 року, номер запису 9676367.

Що стосовно клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності, то суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 257 ЦК України .

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 року № 61-16531св18.

Таким чином, перебіг позовної давності починається не з моменту укладення договору оренди землі, а з часу, коли ОСОБА_4 дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15.

Враховуючи, що батько позивача спадкодавець ОСОБА_4 не укладав та не підписував спірного договору, а тому про його існування з 24 вересня 2013 року знати не міг.

У судовому засіданні встановлено, що спадкоємець, ОСОБА_1 , дізналася, що на зазначену земельну ділянку, оформлено відповідний договір оренди землі лише при отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 грудня 2018 року, а із позовом спадкоємець звернулася 18 грудня 2019 року, позовна давність нею не пропущена.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України .

Відповідно до ст. 131 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України , за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем було понесено наступні судові витрати, а саме: 1536, 80 гривень - судовий збір за дві позовні вимоги; 7845,12 гривень - витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи; 8100,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу адвоката, на загальну суму - 17481, 92 гривень.

Враховуючи, що суд задовольняє лише одну із двох заявлених позовних вимог, тобто половину, то і судові витрати понесені позивачем необхідно стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме половину, на загальну суму: 8740,96 гривень, які складаються з судового збору у розмірі - 768, 40 гривень; витрат на проведення почеркознавчої експертизи - 3922, 56 гривень; витрати на правову допомогу - 4050 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16 , 182 , 202 , 203 , 208 , 215 , 216 , 626- 628 , 638 , 640 , 792 ЦК України , ст.ст. 12 , 13 , 76-81 , 89 , 141 , 211 , 263-265 , ч.1 ст. 354 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до фермерського господарства "Адоніс" (юридична адреса пров.Гаражний,28, с.Богатир, Великоновосілківський район, Донецької області, код ЄДРПОУ: 32786034) третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Філіпова Інна Петрівна (місце знаходження пр-кт Незалежності, 18а, смт Межова, Дніпропетровської області) про визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21331451 від 15.05.2015 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством АДОНІС за договором оренди від 24.09.2013 року.

Стягнути з фермерського господарства "Адоніс", код ЄДРПОУ: 32786034, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на загальну суму: 8740 (вісім тисяч сімсот сорок) гривень 96 копійок, які складаються з судового збору у розмірі - 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок; витрат на проведення почеркознавчої експертизи - 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривні 56 копійок; витрати на правову допомогу - 4050 (чотири тисячі п`ятдесят) гривень.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 грудня 2020 року.

Суддя: О. Ю. Юр`єв