Рішення

від 25.11.2020 по справі 631/593/18

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 631/593/18

Провадження № 2/615/92/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Товстолужського О.В.,

при секретареві Неділько І.О.,

за участю представника правонаступника позивача Прибіткової О.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

представник третьої особи Сизової А.В.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 , треті особи: Старовірівська сільська рада Нововодолазького району Харківської області завідувач Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Зміївська Тетяна Миколаївна про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2018 року до Валківського районного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: Старовірівська сільська рада Нововодолазького району Харківської області Біндус Микола Васильович, завідувач Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Зміївська Тетяна Миколаївна про визнання заповіту недійсним.

В позові зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та проживала з 1979 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається із: земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; приватного домоволодіння з надвірними будівлями площею 50,7 м.кв., що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, що розташована за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, на території Старовірівської сільської ради, КСП Путь Леніна . На час відкриття спадщини, спадкоємцями першої черги були діти спадкодавця: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Як зазначила позивач, вона, маючи намір, як спадкоємець першої черги, прийняти свою частку спадкового майна, звернулася з відповідною заявою до державного нотаріуса Змієвської Т.М., яка поінформувала її про те, що спадкодавець склала заповіт, яким заповіла своє майно братові позивача, ОСОБА_4 . В позові ОСОБА_2 стверджувала, що вказана інформація приголомшила та здивувала не лише її, а й близьких родичів, сусідів та знайомих заповідача, оскільки за життя мати неодноразово говорила їй та своїм сусідам і знайомим, що не має наміру складати заповіт через те, що має трьох дітей та бажає, щоб її майно вони розділили між собою в рівних частках. Однак, брат позивача, ОСОБА_6 помер після відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя мати позивача ОСОБА_5 неодноразово скаржилася їй, її братові ОСОБА_6 , сусідам та знайомим, що відповідач, який зловживав та і на даний час зловживає алкогольними напоями, привласнював особисті грошові кошти матері. Позов обґрунтований, окрім іншого тим, що відповідач не мав і не має по теперішній час постійної роботи та засобів на існування, здійснював на матір систематичний психологічний тиск, щодо складання нею заповіту на його ім`я та забезпечення його засобами для існування, ображаючи її гідність, вживав на її адресу нецензурні висловлювання, погрожуючи фізичною розправою, а також застосовував до неї фізичну силу. При цьому, на час складання оспорюваного заповіту, заповідач була у дуже поважному віці (86 років) та через численні хронічні захворювання і поважний вік мала обмежені фізичні можливості. Однак ці факти не лише не зупиняли відповідача від проявів насилля відносно матері, а навпаки, на думку позивача, були використані ним на свою користь та призвели до укладання заповідачем оспорюваного заповіту.

Крім того в позові зазначено, що на схильність відповідача до насильницьких дій та протиправної поведінки, які були спрямовані відносно заповідача, може вказати інформація, надана Первомайським ВП ГУНП в Харківській області, оскільки відповідач неодноразово попадав у поле зору правоохоронних органів через вчинення ним протиправних дій. Також психологічний та фізичний тиск чинився з боку відповідача і відносно брата ОСОБА_6 , який після смерті матері залишився жити в її будинку АДРЕСА_1 та в наслідок тяжкого серцево-судинного захворювання був прикутий до ліжка. Користуючись фізичним станом брата, ОСОБА_4 принижував його, погрожував фізичною розправою та вживав усілякі заходи для пришвидшенням його смерті. Отже, позивач зауважує, що при складанні заповіту волевиявлення заповідача - ОСОБА_5 не було вільним, а тому це є підставою для визнання в судовому порядку її заповіту недійсним.

Згодом, 29.11.2018 року ОСОБА_2 уточнила обґрунтування позову, зазначивши що її мати ОСОБА_5 не підписувала заповіт, що так чи інакше, тягне за собою визнання його недійсним. Одночасно позивач заявила клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

05.12.2018 року до призначення справи до розгляду по суті померла позивач ОСОБА_2 , в результаті чого її донька ОСОБА_3 03.10.2019 року звернулась із заявою про залучення її в якості правонаступника.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року до участі у справі залучено в якості правонаступника на стороні позивача ОСОБА_3

20.01.2020 року правонаступник позивача ОСОБА_3 звернулась з клопотанням про проведення судово-психіатричної (посмертної) експертизи, таким чином, змінивши обгрунтування позову на первісне.

Позивач вимагає визнати недійним заповіт, складений ОСОБА_5 , яким призначено спадкоємцем ОСОБА_4 , посвідчений 27.07.2015 року головою Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Біндусом Миколою Васильовичем.

В судовому засіданні представник правонаступника позивача позов підтримала та пояснила, що заповідач ОСОБА_5 , будучи особою похилого віку, піддалась тиску та склала заповіт. Крім того, як зауважила представник, є сукупність обставин, які свідчать про те, що ОСОБА_5 склала заповіт під тиском:

- ОСОБА_4 особисто привозив заповідача до сільської ради з метою посвідчення заповіту;

- ОСОБА_4 привласнював особисті грошові кошти матері;

- ОСОБА_4 зловживав та на даний час продовжує зловживати алкогольними напоями;

- ОСОБА_4 не мав і не має по теперішній час постійної роботи та, відповідно, засобів на існування.

Представник відповідача - ОСОБА_1 , в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, пояснивши, що заповіт ОСОБА_5 зробила з власної волі і він був оформлений відповідно до закону, та син ОСОБА_4 не здійснював тиску на заповідача.

Згідно змісту поданого до суду відзиву на позовну заяву, відповідач ОСОБА_4 зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають. При цьому, на думку позивача, твердження позивача про недодержання вимог щодо укладення заповіту є необгрунтованими, а пояснення позивача про те, що ОСОБА_5 висловлювала наміри поділити спадщину на всіх дітей, - не відповідає дійсності. ОСОБА_4 вказав, що він надавав всіляку допомогу матері, в той час як позивач постійно знаходилась в м. Харкові, провокувала конфлікти з матір`ю, вимагала включити її до заповіту, погрожувала, що відмовиться від спілкування з нею. Відповідач зазначає, що будь-яких доказів, що мати зробила заповіт всупереч своїй волі чи здійснила його не розуміючи значення своїх дій, позивачем не надано.

Представник третьої особи - секретар Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Сизова А.В. в судовому засіданні пояснила, що вважає позов таким, що задоволенню не підгягає, оскільки заповіт був посвідчений нею, як уповноваженою особою на вчинення нотаріальних дій, при цьому нею було дотримано усіх норм та законів, що регламентують її діяльність з посвідчення заповітів.

Крім того, ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що до неї зателефонувала особисто ОСОБА_5 та поцікавилась можливістю посвідчення нею заповіту. Згодом домовившись про дату складання заповіту ОСОБА_5 приїхала до неї у супроводі сина ОСОБА_4 . Із дотриманням усіх вимог для посвідчення заповіту, як пояснила ОСОБА_7 , нею був складений заповіт спадкодавцем ОСОБА_5 , при цьому, не схоже було, що остання перебувала під якимось психологічним тиском, оскільки бажання заповідати усе майно одному з трьох дітей вона чітко обґрунтувала.

У письмових пояснення на позов представник третьої особи - Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області зазначив, що заперечує проти позову, та заначив, що заповіт був складений відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, а саме у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складання заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Крім того, ОСОБА_5 за період з 27.07.2015 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 до Старовірівської сільської ради, щодо питання скасування заповіту, зміни заповіту, не зверталась. Також, до Старовірівської сільської ради жодного разу не надходило скарг від ОСОБА_5 щодо того, що її син ОСОБА_8 їй погрожує фізичною розправою та здійснює на неї систематичний психологічний тиск.

Представник третьої особи - завідувач Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Зміївська Т.М., в судове засідання не з`явилась, однак надала заяву, в якій прохала розгляд справи проводити за її відсутності, та прийняти рішення на розсуд суду.

Рішення має містити, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 265 ЦПК України, зазначення процесуальних дій у справі.

Ухвалою судді від 22.08.2018 року провадження у справі відкрите та призначено підготовче судове засідання.

12.02.2019 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 , оскільки позивач померла.

Рішенням вищої ради правосуддя від 14.03.2019 року суддя Валківського районного суду Харківської області ОСОБА_9 відбув у відрядження строком на 1 рік.

У зв`язку із чим, цивільна справа розподілена судді Товстолужському О.В. та ухвалою судді від 03.04.2019 року прийнята до свого провадження та одночасно зупинено провадження до залучення у справі правонаступника позивача.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року поновлено провадження у та залучено до участі у справі в якості правонаступника на стороні позивача її доньку ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 27.02.2020 року задоволено клопотання представника позивача та вирішено викликати та допитати в якості свідків під час розгляду справи по суті: ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

23.06.2020 року, клопотання представника відповідача задоволено, та вирішено викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Ухвалою суду від 05.10.2020 року клопотання представника правонаступника позивача ОСОБА_20 про витребування доказів - задоволено.

25.11.2020 року ухвалою Валківського районного суду Харківської області в задоволенні клопотання представника правонаступника позивача про призначення судово-психіатричної (посмертної) експертизи - відмовлено.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане Виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 09.06.2017 року, а також довідкою про смерть № 45 від 09.06.2017 року, та лікарським свідоцтвом про смерть №35 від 08.06.2017 року. (том 1, а.с.7-9)

За життя ОСОБА_5 належали:

- земельна ділянка, площею 5,1700 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, на території Старовірівської сільської ради, КСП Путь Леніна , що підтверджується фотокопією Державного акта на право власності на землю серії ІІІ-ХР №044213 (а.с.41);

- житловий будинок, загальною площею 50,7 м.кв., що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується фотокопіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1773193 від 21.10.2003 року, а також фотокопією технічного паспорту, що виданий Н.Водолазьким малим комунальним підприємством технічної інвентаризації за реєстровим №14-1406 (а.с.27-33).

- земельна ділянка, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6324285501:00:001:0072, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить фотокопія державного акту на право власності на земельну ділянку. (том 1, а.с.47)

Спадкоємцями першої черги були діти спадкодавця: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Один із спадкоємців - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , довідка про смерть №60 від 02.10.2017 року, лікарське свідоцтво про смерть №45 від 29.09.2017 року. (том 1, а.с.18-20)

ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений 27.07.2015 року за р. №226 секретарем Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Сизовою А.В.(том 1, а.с.82)

В заповіті зазначено: на випадок своєї смерті роблю таке розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, а також все те, на що я матиму право за законом чи заповітом, я заповідаю своєму синові ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заповіт ОСОБА_5 зареєстровано у Спадковому реєстрі за №57751333, про що свідчить витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 08.08.2017 року №48682392 (том 1, а.с.11).

Відповідно до довідки №1231, що видана Виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 10.08.2017 року, померла ОСОБА_5 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент своєї смерті остання мешкала разом з синами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Правонаступник позивача наголошує на тому, що заповіт ОСОБА_5 був складений під психологічним тиском, який проявлявся, окрім іншого, погрозами фізичною розправою, а також застосуванням до неї фізичної сили.

Водночас, дослідивши надані сторонами докази, суд не знайшов підтверджень зазначених позивачем відомостей.

В обґрунтування своїх вимог сторона позивача посилається на свої пояснення в якості свідка, а також пояснення свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .

Правонаступник позивача ОСОБА_3 була допитана в судовому засідання в якості свідка. Остання пояснила, що вона часто бувала в селі у бабусі ОСОБА_5 . Як зазначила ОСОБА_3 , відповідач не проживав разом з матір`ю ОСОБА_5 , а приїжджав до неї лише в день отримання нею пенсії, яку він відбирав, при цьому це супроводжувалось криками. Бабуся боялась його. Одного разу, ОСОБА_5 навіть викликала поліцію, після того як ОСОБА_4 забрав у неї гроші. Правонаступник позивача стверджує, що бабуся їй повідомляла, що в кінці 2015 року вона підписувала пустий листок із зошита, оскільки ОСОБА_4 погрожував їй.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_3 та особисто знав покійну з 2007 року. Спочатку ОСОБА_5 проживала сама, а потім з нею почав проживати її син ОСОБА_21 , який хворів. Як зазначив свідок, вони разом з дружиною їздили на вихідні до неї, допомагали по господарству. Син померлої - ОСОБА_8 приїжджав до матері рідко. Як вказав свідок, ОСОБА_22 була залякана, в присутності ОСОБА_8 нервувала, останній дуже погано до неї ставився.

Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_10 фактично не містять відомостей про те, що відповідач вчинив конкретні дії спрямовані на примус ОСОБА_5 на складання заповіту на його користь. Ці пояснення мають лише загальну характеристику ставлення відповідача до власної матері, проте і вони не можуть бути прийняті судом на підтвердження вимог позову, оскільки зазначені свідки фактично є родичами і зацікавлені у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що з 2005 року проживає в с. Старовірівка Нововодолазького району Харківської області. Та вона часто спілкувалась з ОСОБА_5 . Свідок вказала, що сина ОСОБА_8 , вона там майже не бачила. Потім він почав приїжджати до матері приблизно в 2015 році, в час коли вона отримувала пенсію. Часто він приїжджав в стані алкогольного сп`яніння, виражався нецензурною лайкою, вимагав, щоб на нього матір склала заповіт. Також у ОСОБА_22 був ще один син ОСОБА_21 , який жив з нею з 2012 року. ОСОБА_13 зазначила, що їй відомо той факт, що був випадок, коли син ОСОБА_8 забрав гроші у матері, а остання викликала поліцію. Крім того, свідок зауважила, що ОСОБА_5 хотіла все майно розділити на трьох дітей. Свідок припустила, що заповіт ОСОБА_22 був підписаний нею під тиском.

Свідок ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_5 він знає з 2005 року. Його дружина ОСОБА_13 спілкувалась з нею. Як вказав свідок, йому відомо лише, що ОСОБА_23 син померлої, приїжджав до неї лише в день отримання пенсії останньою, та став проживати в будинку, що належав ОСОБА_22 , лише після її смерті та смерті брата ОСОБА_21 . Як повідомив ОСОБА_12 , ОСОБА_5 боялась ОСОБА_8 , та останній взагалі забороняв спілкуватись їй з людьми.

Аналізуючи зазначені пояснення свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , суд вважає, що вони також не містять інформаці,ї з якої можна було б зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_5 склала заповіт під тиском спадкоємця.

Крім того, відомості надані Первомайським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.11.2018 року (том 1, а.с.115-117) не вказують на вчинення ОСОБА_4 дій спрямованих на протиправне отримання права на спадщину.

В судовому засіданні за ініціативою сторони відповідача також були допитані в якості свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 .

Зазначені особи надали пояснення на спростування обґрунтування позову.

Крім того, посилання сторони позивача на те, що секретар сільської ради нібито не має повноважень на посвідчення заповіту спростовується Посадовою інструкцією секретаря сільської ради та виконавчого комітету затвердженої сільським головою від 16.11.2010 року, а також рішенням І сесії VІ скликання Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 15.11.2010 року, яким на секретаря сільської ради ОСОБА_7 покладено відповідальність за виконання нотаріальних дій.(том 1, а.с. 166-168, 171)

Відповідно до ст. 1 Закону України Про нотаріат , у сільських населених пунктах нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Пункт 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про нотаріат передбачає, що у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють, окрім інших, такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти.

Відповідно до ст. 1233-1235 ЦК України, заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті та кожна особа може залишити за заповітом все своє майно або його частку однієї, або кільком особам, як таким, що входять, так і таким що не входять у коло спадкоємців по закону.

Заповіт є правочином, тому до нього застосовуються загальні положення про правочини (ст. 202-214 ЦК України) та положення про недійсність правочинів (ст. 215-236 ЦК України).

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

На підставі ч. 2 ст. 1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що підстав для визнання недійсним оспорюваного заповіту в межах заявленого обгрунтування позовних вимог судом не встановлено, суд приходить до висновку, що позов задоволеним бути не може.

Керуючись ст. ст. 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , треті особи: Старовірівська сільська рада Нововодолазького району Харківської області, код ЄДРПОУ: 04398092, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 60, с. Старовірівка, Нововодолазький район, Харківська область, завідувач Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Зміївська Тетяна Миколаївна, що знаходиться за адресою: вул. Донця Григорія, 6, смт. Нова Водолага, Харківська область, про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Товстолужський