Ухвала

від 12.11.2020 по справі 466/4470/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 466/4470/17

провадження № 61-15513ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вовчак Андрій Васильович, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом Львівської місцевої прокуратури № 2 в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної реєстрації Львівської міської ради, Приватне підприємство ТМ Тріада , Приватне підприємство К.Р.О.К-7 , Товариство з обмеженою відповідальністю Масафі , про скасування записів про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2020 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вовчак А. В., на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року, повний текст якої складено 28 вересня 2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу

(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 490/5223/16-ц у справі № 6-996цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

До касаційної скарги додано заяву про зупинення дії оскаржуваних рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Вивчивши доводи заяви та зміст оскаржуваних судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.

Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Львівської міської ради 1/4 та 3/4 частки нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 загальною площею 1 004,4 кв.м, що складається з нежитлових приміщень підвалу літера А-1, індекс 1-6, площею 118,5 кв.м; 1 поверх літера А-2, індекс 7.10-23, площею 268,2 кв.м; 2 поверх літера А-2, індекс 8,9,24-29, площею 303,3 кв.м; 3 поверх літера А, індекс 10,11,31-42 площею 314,4 кв.м.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути вказані нежитлові приміщення за актом приймання-передачі територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради.

Скасовано запис про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/4 частку нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 загальною площею 1 004,4 кв.м, здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П. 16 березня 2017 року, номер запису 19476691, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1083784046101.

Скасовано запис про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 3/4 частки нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 загальною площею 1 004,4 кв.м, здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П. 16 березня 2017 року, номер запису 19475660, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1083784046101.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь прокуратури Львівської області 6 688,06 грн у відшкодування судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року - без змін.

Касаційний суд не вбачає правових підстав для зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року, оскільки вказаним судовим рішенням залишено без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційний суд доходить висновку про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вовчак Андрій Васильович, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року.

Витребувати з Шевченківського районного суду м. Львова матеріали цивільної справи № 466/4470/17 за позовом Львівської місцевої прокуратури № 2 в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної реєстрації Львівської міської ради, Приватне підприємство ТМ Тріада , Приватне підприємство К.Р.О.К-7 , Товариство з обмеженою відповідальністю Масафі , про скасування записів про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження .

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вовчак Андрій Васильович, про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку задовольнити частково.

Запинити дію рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року у цій справі до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

У іншій частині заяви відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов