Ухвала

від 04.12.2020 по справі 425/2385/20

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.12.2020 Провадження №2/425/825/20

Справа №425/2385/20

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Овчаренко О.Л., розглянувши в приміщенні суду в м. Рубіжному позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та повернення сторін у попередній стан, зобов`язання не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2020 ОСОБА_1 звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до Рубіжанської міської ради Луганської області, в якій просила визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 січня 2002 року приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області Білоус З.В., недійсним; скасувати рішення та свідоцтво про право власності на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію права власності та повернути сторони у попередній стан; зобов`язати не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою. Ухвалою суду від 07.09.2020 зазначену позовну було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

22.09.2020 на виконання вищезазначеної ухвали до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 січня 2002 року приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області Білоус З.В.

Ухвалою суду від 25.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання договору дарування недійсним повернуто позивачу.

Постановою Луганського апеляційного суду від 18.11.2020 ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 25.09.2020 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції є передчасними та такими, що не відповідають дійсним обставинам та дослідженим матеріалам справи. Зокрема, зазначив, що постановляючи ухвалу від 07.09.2020 року про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції не роз`яснив позивачу право на звернення до суду з клопотанням щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору. До того ж, резолютивні частини ухвали від 07.09.2020 року, так і оскарженої ухвали не містять рішення суду щодо клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору, які вона заявляла в позовній заяві та в заяві про усунення недоліків. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, дана справа надійшла до суду 30.11.2020 і передана судді Овчаренко О.Л. Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем не було додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору за подання позову. При цьому, в позовній заяві позивач просила звільнити її від сплати судового збору відповідно до ст.ст. 5, 8 Закону України Про судовий збір , оскільки вона є ветераном війни, має в якості доходу тільки пенсію, є особою похилого віку, проживає одна.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Відповідно до ст.4 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: -учасники бойових дій, -інваліди війни, -учасники війни. У ст.ст. 5 , 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначено які особи визнаються учасниками бойових дій. У статті 7 цього Закону визначено осіб, які належать до інвалідів війни. У статтях 8 , 9 цього Закону визначено статус учасників війни.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.07.1999 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни. ОСОБА_1 не надано доказів наявності у неї відповідного статусу учасника бойових дій, Героя України тощо, а копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.07.1999 року свідчить про статус позивача - учасник війни, що не є тотожним з поняттям учасник бойових дій. У статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту міститься перелік пільг учасникам війни, проте пільг щодо сплати судового збору ця стаття не містить. У статті 22 цього Закону зазначено, що ветерани війни звільняються від плати за оформлення документів, юридичних консультацій, а також від судових витрат, повязаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту. З позовної заяви вбачається, що позов ОСОБА_1 пред`явлений не з питань щодо її соціального захисту як ветерана війни - учасника війни. Щодо посилання позивача як на підставу для звільнення від сплати судового збору на те, що вона в якості доходу має тільки пенсію, є особою похилого віку та проживає одна, суд зазначає наступне. Згідно ч.ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 року, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд зазначає, що похилий вік позивача та той факт, що вона проживає одна, не свідчить про її скрутне матеріальне становище.

Позивач не надала належних доказів того, що має таке скрутне матеріальне становище, яке унеможливлює сплату нею судового збору. Тому у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Зі змісту ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.

В первинній позовній заяві позивач об`єднала кілька самостійних вимог немайнового характеру, а саме просила: 1) визнати недійсним договір дарування; 2) скасувати рішення; 3) скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно; 4) скасувати державну реєстрацію права власності; 5) зобов`язати не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою.

Позовна заява про зменшення позовних вимог містить одну позовну вимогу немайнового характеру - про визнання недійсним договору дарування. Оскільки до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору, позивачу необхідно, визначившись із обсягом позовних вимог, в залежності від їх кількості сплатити судовий збір із розрахунку - за одну позовну вимогу 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок. Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Рубіжному/М. РУБІЖНЕ/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37904431; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313121206000012071; Код класифікації доходів бюджету 22030101. У графі платіжного доручення Призначення платежу потрібно зазначити: Судовий збір за позовом ОСОБА_3 , Рубіжанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381449 , та надати до суду документ, що підтверджує його оплату.

При цьому, на виконання постанови Луганського апеляційного суду від 18.11.2020 суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу право на звернення до суду з клопотанням щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору. Крім того, відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Оскільки ухвалою суду від 25.09.2020 позовну заяву було повернуто позивачу, її копії та додані документи, а також заяву про зменшення позовних вимог та додані до неї документи було повернуто на адресу позивача (направлено поштовим відправленням та отримано 01.10.2020). Зазначене також унеможливлює прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі з подальшим надісланням копій позовної заяви, заяви про зменшення позовних вимог та додатків до них на адресу відповідача та третьої особи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки встановлено, що позовну заяву подано без належного дотримання вимог, передбачених діючим законодавством, суддя вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, які мають бути усунуті шляхом подання до Рубіжанського міського суду Луганської області:

- документу про сплату судового збору у відповідному розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- копій первинного позову та всіх документів, що додаються до нього, заяви про зменшення розміру позовних вимог, її копій та всіх документів, що до неї додаються, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

У разі, якщо позивач скористається правом на звернення до суду з клопотанням щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, суд ще раз звертає увагу, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання договору дарування не дійсним, скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та повернення сторін у попередній стан, зобов`язання не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою залишити без руху. Надати позивачу для усунення зазначених недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута. Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення. Копію ухвали надіслати позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Л.Овчаренко