Рішення

від 03.12.2020 по справі 357/2004/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/2004/19

2/357/559/20

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 грудня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

представника позивача - Козачкова В.Л. ,

представників відповідача - Базюченко А.О., Осауленко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири, мотивуючи тим, що він на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.10.2009 року є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 18 січня 2018 року у зв`язку з проривом труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , який перебуває на балансі ОСББ Павліченко, 26 відбулось затоплення його квартири. 20 січня 2018 року після комісійного обстеження наслідків прориву труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , позивачем, уповноваженим представником відповідача в особі голови правління ОСББ Осауленко С.М., власником квартири НОМЕР_3 в ОСББ ОСОБА_3 , власником квартири НОМЕР_2 в ОСББ ОСОБА_4 , було складено акт обстеження квартири, яким було виявлено та актовано пошкодження майна в квартирі АДРЕСА_1 в результаті затоплення, а саме: коридор - облущення штукатурки розміром 30 см х 50 см та 30 х 50 см, пошкоджена розетка, лампочки в кількості 4 штук; ванна кімната - натяжна стеля провисла від води, на стіні під стелею почалась пліснява; спальня - пошкоджена розетка, вздувася ламінат; дитяча кімната - натяжна стеля провисла від води. Відповідно до кошторису вартість відновлювальних робіт та матеріалів складає 106 128 гривень. Також, позивач поніс витрати по спуску води з натяжних стель в розмірі 500 гривень. Тому просив суд стягнути з ОСББ Павліченко, 26 на його користь 106 528 гривень майнової шкоди завданої затопленням квартири та 1065,28 гривень судового збору ( а. с. 2-5 ).

Ухвалою судді від 27 лютого 2019 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін ( а. с. 29-30 ).

14 березня 2019 року за вх. № 9790 судом отримано відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що не погоджується з складеним кошторисом КОЛП Білоцерківбуд , яке незрозуміло чи має право на проведення означених експертиз для визначення суми відновлювальних робіт, жодних документів, які б підтверджували означене право не надано, дефектний акт не затверджено, оскільки самі відновлюють розмір ремонтних робіт квартири, а не відновлювальних робіт визначених у акті від 20.01.2018 року. Позивачем не вжито заходів щодо досудового вирішення означеної проблеми з відповідачем. Вважають суму 106 128 гривень такою, що є значно завищеною, та не відповідає проведенню відновлювальних робіт, що були констатовані актом від 20.01.2018 року оскільки, позивач хоче провести загальний ремонт квартири, а не відновлювальний. Тому просили суд відмовити в задоволенні позову щодо стягнення з ОСББ Павліченко, 26 на користь ОСОБА_2 106 528 гривень майнової шкоди завданої затопленням квартири ( а. с. 37-39 ).

Ухвалою суду від 28 травня 2019 року призначено по даній справі судову будівельно-технічну експертизу. На вирішенням експертам було поставлено питання Яка вартість відновлювального ремонту завданих залиттям квартири АДРЕСА_1 , відповідно до акту обстеження від 20.01.29018 року ? ( а. с. 67-69 ).

Ухвалою суду від 19.09.2019 року було відновлено провадження у справі ( а. с. 81-82 ).

Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року призначено по даній справі судову будівельно-технічну експертизу. На вирішенням експертам було поставлено питання Яка вартість відновлювального ремонту завданих залиттям квартири АДРЕСА_1 , відповідно до акту обстеження від 20.01.29018 року ? ( а. с. 92-94 ).

06 серпня 2020 року відновлено провадження у справі та призначено справу в судове засідання ( а. с. 127-128 ).

Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року позовна заява ОСОБА_2 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири була залишена без руху ( а. с. 146-147 ).

Ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року продовжено розгляд справи та призначено судове засідання у справі на 15 годину 30 хвилин 12 листопада 2020 року ( а. с. 197-198 ).

12 листопада 2020 року за вх. № 43780 судом отримано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в яких просив стягнути з ОСББ Павліченко, 26 на користь ОСОБА_2 - 72 015,20 гривень шкоду завдану затопленням квартири, 6 280 гривень - вартість судової оплачуваної експертизи та 720,15 гривень - судового збору. Зазначена заява мотивована з урахуванням висновку експерта ( а. с. 205-209 ).

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Казачков В.Л. підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеними в них, просив позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача завдану шкоду затопленням квартири у розмірі 72 015,20 гривень, витрати понесені на проведення експертизи в розмірі 6 280 гривень та судові витрати у розмірі 720,15 гривень.

Представники відповідача Базюченко А.О. та Осауленко С.М. кожний окремо заперечували проти задоволення позовних вимог позивача, мотивуючи тим, що голова ОСББ Павліченко, 26 при огляді експертом пошкоджень в квартирі після залиття не була позивачем допущена, тому є сумніви в об`єктивності експерта.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.10.2009 року є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується в матеріалах справи відповідним договором ( а. с. 151-152 ) та є співвласником (членом) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 , яке створене у відповідності до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Встановлено, що 18 січня 2018 року квартиру позивача було затоплено у зв`язку з проривом труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , який перебуває на балансі ОСББ Павліченко, 26 .

20 січня 2018 року після комісійного обстеження наслідків прориву труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , позивачем, уповноваженим представником відповідача в особі голови правління ОСББ Осауленко С.М., власником квартири НОМЕР_3 в ОСББ ОСОБА_3 , власником квартири НОМЕР_2 в ОСББ ОСОБА_4 , було складено акт обстеження квартири, яким було виявлено та зафіксовано пошкодження майна в квартирі АДРЕСА_1 в результаті затоплення, а саме: коридор - облущення штукатурки розміром 30 см х 50 см та 30 х 50 см, пошкоджена розетка, лампочки в кількості 4 штук; ванна кімната - натяжна стеля провисла від води, на стіні під стелею почалась пліснява; спальня - пошкоджена розетка, вздувся ламінат; дитяча кімната - натяжна стеля провисла від води. Рекомендовано викликати майстрів для оцінки об`єму робіт і вартості збитків ( а. с. 156 ).

Відповідно до кошторису вартість відновлювальних робіт та матеріалів складає 106 128 гривень ( а. с. 157-163 ).

Крім того, згідно товарного чеку № 5113 від 26.01.2018 року, позивач поніс витрати по спуску води з натяжних стель в розмірі 500 гривень ( а. с. 166 ).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому майнову шкоду, яка була завдана затопленням квартири.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому вказана норма встановлює підставу для звільнення завдавача шкоди від обов`язку її відшкодування, а саме, якщо він доведе, що шкоду завдано не з його вини.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина особи.

Таким чином, для відшкодування майнової шкоди, позивач повинен довести як наявність заподіяної шкоди, так і вину заподіювача шкоди.

Як докази заподіяння шкоди позивач надав Акт обстеження квартири від 20.01.2018 року де в результаті комісійного обстеження наслідків затоплення квартири АДРЕСА_1 в присутності позивача, уповноваженого представника відповідача в особі голови правління ОСББ Осауленко С.М., власником квартири НОМЕР_3 в ОСББ ОСОБА_3 , власником квартири НОМЕР_2 в ОСББ ОСОБА_4 , було складено акт обстеження квартири, яким було виявлено та зафіксовано пошкодження майна в квартирі АДРЕСА_1 в результаті затоплення, а саме: коридор - облущення штукатурки розміром 30 см х 50 см та 30 х 50 см, пошкоджена розетка, лампочки в кількості 4 штук; ванна кімната - натяжна стеля провисла від води, на стіні під стелею почалась пліснява; спальня - пошкоджена розетка, вздувася ламінат; дитяча кімната - натяжна стеля провисла від води ( а. с. 156 ).

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Встановлено, що причиною залиття став прорив труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , який перебуває на балансі ОСББ Павліченко, 26 , що не було спростовано представником відповідача головою ОСББ Павліченко, 26 Осауленко С.М., а навпаки підтверджено.

Крім того, представник відповідача голова ОСББ Павліченко, 26 Осауленко С.М. підтвердила, що дійсно мало місце залиття квартири позивача, всі пошкодження були зафіксовані в Акті від 20.01.2018 року та підтвердила, що дійсно в ванній та спальній кімнатах натяжні стелі були заповнені водою.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже, зазначені вище обставини доводять факт заподіяння позивачу збитків з вини відповідача.

Разом з цим вину у завданні шкоди позивачу відповідачем не спростовано.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а позивач у свою чергу повинен довести наявність шкоди та її розмір.

Треба зазначити, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального й поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і відповідає за його експлуатацію згідно із законом (згідно зі статтею 1 Закону Про житлово-комунальні послуги ).

Відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 24 Закону України Про житлово - комунальні послуги , балансоутримувач зобов`язаний: забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів, відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно з вимогами п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 25 Закону України Про житлово - комунальні послуги , управитель зобов`язаний: здійснювати огляд основних конструктивних елементів, огороджуючих конструкцій будинків і споруд, інженерних мереж, об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях (зовнішніх та внутрішньобудинкових систем, під`їзних шляхів і тротуарів), і складати відповідні акти; забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів, відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню; шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно зі ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

За клопотаннями представника позивача ОСОБА_6 та представників відповідача Базюченко А.О. та Осауленко С.М. , судом була призначена судова будівельно-технічна експертиза з метою встановлення вартості відновлювального ремонту завданих збитків залиттям квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності, відповідно до акту обстеження квартири АДРЕСА_1 від 20.01.2018 року.

Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 24.07.2020 року за № 29416/19-43, вартість ремонтно-відновлювальних робіт ( розмір завданої матеріальної шкоди ) для усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 , відповідно до Акту обстеження квартири АДРЕСА_1 від 20.01.2018 року, з врахуванням даних візуально-інструментального обстеження, станом на час проведення дослідження. Становить 71 515,20 гривень ( а. с. 112-118 ). До даного висновку додано таблиця з фотознімками та кошторис ( а. с. 119-121, 122-125 ).

Отже, в судовому засіданні під час розгляду справи знайшло своє підтвердження того факту, що залиття сталося з вини відповідача, що підтверджується наявними доказами у зв`язку з чим, позивачу було заподіяно матеріальної шкоди.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 27 грудня 2019 року у справі справа № 686/11256/16-ц, провадження № 61-28098св18 зазначив, що факт залиття квартири, з вини певних осіб, що підтверджено Актом залиття, є підставою для відшкодування відновлювального ремонту, послуг експерта та моральної шкоди.

Отже, вищевказаним Актом було встановлено та зафіксовано в ньому всі пошкодження, які були заподіяні позивачу залиттям.

В зазначеному Акті не міститься зауважень з боку позивача стосовно інших пошкоджень.

Встановлено, що експертом було проведено обстеження об`єкта дослідження, квартири АДРЕСА_1 , що не спростовано, а навпаки підтверджено в судовому засіданні сторонами.

При проведенні експертизи за ухвалою суду, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Тому, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що на користь позивача ОСОБА_2 з відповідача ОСББ Павліченко, 26 підлягає стягненню матеріальна шкода завдана залиттям квартири у розмірі 71 515,20 гривень.

Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені витрати позивачем у розмірі 500 гривень, понесення яких документально підтверджено товарним чеком ( а. с. 166 ) у зв`язку із спуском води з натяжних стель з ціллю злиття води у ванній та спальній кімнатах.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені останнім за проведення експертизи в розмірі 6 280 гривень ( а. с. 100 ).

Оскільки про призначення експертизи було заявлено обома сторонами по справі та які просили розділити витрати по сплаті експертизи між сторонами солідарно, ухвалою суду про призначення по справі судову будівельно-технічну експертизу від 10.10.2019 року судом постановлено оплату експертизи розділити солідарно між сторонами ( а. с. 94).

Встановлено, що загальна сума за проведення експертизи склала 12 560 гривень, та сторонами по справі було сплачено в рівних частках по 6 280 гривень кожний.

Оскільки позивач поніс витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме з проведення експертизи та сплатив 6 280 гривень, що документально підтверджується ( а. с. 104 ), тому з відповідача ОСББ Павліченко, 26 на користь позивача підлягає стягненню витрати понесені при сплати експертизи у розмірі 6 280 гривень.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

При зверненні до суду з позовними вимогами позивачем було сплачено судові витрати в розмірі 1 065,28 гривень, понесення яких документально підтверджуються наявною в матеріалах справи квитанцією ( а. с. 6 ).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, то пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в розмірі 720,15 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 22, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, 2, 12, 13, 19, 81, 82, 103, 104, 133, 141, 178, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , Законом України Про житлово - комунальні послуги , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири, - задовольнити.

Стягнути з відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 на користь позивача ОСОБА_2 завдану шкоду, залиттям квартири в розмірі 72 015,20 гривень, витрати по сплаті експертизи в розмірі 6 280 гривень та судові витрати в розмірі 720,15 гривень, загалом 79 015,35 гривень ( сімдесят дев`ять тисяч п`ятнадцять гривень тридцять п`ять копійок ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 ( адреса проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 26, ЄДРПОУ: 36210986 ).

Повний текст судового рішення виготовлено 08 грудня 2020 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов