Справа № 357/2004/19
2-др/357/89/20
Категорія
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28 грудня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву представника позивача - адвоката Козачкова Віталія Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири, -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири.
17 грудня 2020 року за вх. № 50088 судом отримано від представника позивача - адвоката Козачкова Віталія Леонідовича заяву про ухвалення додаткового рішення, обґрунтовуючи тим, що як в заяві про зменшення розміру позовних вимог, так і в судових засіданнях 07.10.2020 року та 03.12.2020 року, адвокат Козачков В.Л., як представник позивача, повідомляв про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення по даній справі, позивачем буде подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу. 29 вересня 2020 року між Адвокатським бюро Козачкова Віталія та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правничої допомоги № 4, де п. 3.1 визначено, що за виконання послуг, передбачених п. 1.1 даного договору, Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському бюро кошти в сумі визначеній додатком до даного договору. 30 вересня 2020 року між Адвокатським бюро Козачкова Віталія та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 4 від 29.09.2020 року. Пунктом 2 Додатку визначено, що розмір винагороди Адвокатського бюро за надання правової допомоги, обсяг якої визначено в пункті 1 даного Додатку до Договору, визначається із розрахунку 2 500 гривень за годину роботи Адвокатського бюро. Пунктом 3 Додатку визначено, що Клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду, передбачену в пункті 2 даного Додатку до Договору, на протязі трьох календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського бюро. О4 грудня 2020 року між Адвокатським бюро Козачкова Віталія та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі наданих послуг та детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу. 04 грудня 2020 року ОСОБА_1 оплатив Адвокатському бюро Козачкова Віталія 15 000 гривень, що підтверджується квитанцією № ПН 1323 від 04.12.2020 року. отже, в зв`язку з розглядом даної справи ОСОБА_1 поніс 15 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, яку просив стягнути з ОСББ Павліченко, 26 ухваливши додаткове рішення у цій справі.
Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Сторони в судове засідання не викликалися.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири були задоволені. Стягнуто з відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 на користь позивача ОСОБА_1 завдану шкоду, залиттям квартири в розмірі 72 015,20 гривень, витрати по сплаті експертизи в розмірі 6 280 гривень та судові витрати в розмірі 720,15 гривень, загалом 79 015,35 гривень.
Зазначене судове рішення не набрало законної сили.
За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).
Встановлено, що в заяві про зменшення розміру позовних вимог так і в судових засіданнях 07.10.2020 року та 03.12.2020 року, адвокат Козачков В.Л., як представник позивача повідомляв, що позивачем було понесено судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, детальний розрахунок та вартість витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначена заява представника позивача - адвоката Козачкова В.Л. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат була отримана судом 17.12.2020 року, що підтверджується відповідним штампом суду, згідно поштового конверту, адвокатом позивача було направлено до суду вказану заяву 05.12.2020 року, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ( рішення суду ухвалено 03.12.2020 року ).
Отже, згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.
Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.
Судові витрати понесені позивачем підтверджуються наданими представником позивача до заяви наступними документами: Договір про надання правничої допомоги № 4 від 29 вересня 2020 року; Додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 4 від 29.09.2020 року, яка укладена 30.09.2020 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 04 грудня 2020 року; детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу від 04 грудня 2020 року; рахунок на оплату № 2 від 04.12.2020 року; квитанція від 04.12.2020 року про сплату ОСОБА_1 . Адвокатському бюро 15 000 гривень за послуги надання правової допомоги.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати на правову допомогу, враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на задоволення позову по даній справі, підлягають стягненню з відповідача в розмірі 15 000 гривень, понесення яких документально підтверджено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 264, 270, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву представника позивача - адвоката Козачкова Віталія Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири, - задовольнити.
Стягнути з відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 ( п`ятнадцять тисяч ) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 26, ЄДРПОУ: 36210986 ).
Повний текст додаткового рішення складено 28 грудня 2020 року.
Додаткове рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2020 |
Оприлюднено | 30.12.2020 |
Номер документу | 93882068 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Орєхов О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні