Постанова

від 17.08.2021 по справі 357/2004/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2021 року м. Київ

справа № 357/2004/19

провадження № 22-ц/824/3798/2021

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Іванової І.В. (судя-доповідач), Сліпченка О.І., Сушко Л.П.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 26

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 26 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2020 рокуу складі судді Орєхова О.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 26 про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири ,

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 рокуОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення майнової шкоди, завданої затопленням квартири.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07 жовтня 2009 року є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

18 січня 2018 року у зв`язку з проривом труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі ОСББ Павліченко, 26 відбулось затоплення квартири позивача. 20 січня 2018 року після комісійного обстеження наслідків прориву труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , позивачем, уповноваженим представником відповідача в особі голови правління ОСББ Осауленко С.М., власником квартири АДРЕСА_3 в ОСББ ОСОБА_2 , власником квартири АДРЕСА_4 в ОСББ ОСОБА_3 , було складено акт обстеження квартири, яким було виявлено та актовано пошкодження майна в квартирі АДРЕСА_1 в результаті затоплення, а саме: коридор - облущення штукатурки розміром 30 см х 50 см та 30 х 50 см, пошкоджена розетка, лампочки в кількості 4 штук; ванна кімната - натяжна стеля провисла від води, на стіні під стелею почалась пліснява; спальня - пошкоджена розетка, вздувася ламінат; дитяча кімната - натяжна стеля провисла від води. Відповідно до кошторису вартість відновлювальних робіт та матеріалів складає 106 128 гривень. Також, позивач поніс витрати по спуску води з натяжних стель в розмірі 500 гривень. Тому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з ОСББ Павліченко, 26 на його користь 72 015,20 гривень майнової шкоди завданої затопленням квартири, 6 280 гривень вартості судової експертизи та 720,15 гривень судового збору.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач пояснив, що не погоджується з складеним кошторисом КОЛП Білоцерківбуд , яке незрозуміло чи має право на проведення означених експертиз для визначення суми відновлювальних робіт, жодних документів, які б підтверджували таке право не надано, дефектний акт не затверджено, оскільки самі відновлюють розмір ремонтних робіт квартири, а не відновлювальних робіт визначених у акті від 20.01.2018 року. Позивачем не вжито заходів щодо досудового вирішення означеної проблеми з відповідачем. Вважає суму 106 128 гривень такою, що є значно завищеною, та не відповідає проведенню відновлювальних робіт, що були констатовані актом від 20 січня 2018 року оскільки, позивач хоче провести загальний ремонт квартири, а не відновлювальний.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСББ Павліченко, 26 на користь ОСОБА_1 завдану шкоду, залиттям квартири в розмірі 72 015,20 грн., витрати по сплаті експертизи в розмірі 6 280 грн. та судові витрати в розмірі 720,15 грн, що загалом становить 79 015,35 грн.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2020 року стягнуто з ОСББ Павліченко, 26 на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду від 03 грудня 2020 року повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його, та відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник посилається на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає про наявність у нього сумніву щодо об`єктивності проведеного експертного дослідження, оскільки під час проведення експертизи, що відбувалось в квартирі позивача, ані відповідач, ані його представник не були допущені.

Крім того, відповідач вказує на те, що при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов`язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшене або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2020 року відповідач просить скасувати зазначене судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити додаткове рішення, та відмовити позивачу в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Обґрунтовуючи доводи скарги відповідач посилається на те, що ОСББ було надано відзив на заяву позивача з аргументами та доказами проти її задоволення, однак суд відзив до уваги не взяв, формально, без сторін, розглянув докази та прийняв неправомірне рішення, з порушенням норм матеріального і процесуального права, не врахував принцип розумності та незадовільний фінансовий стан ОСББ.

У відзиві на апеляційні скарзі позивач просить їх залишити без задоволення, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, спрямовані на введення суду в оману та затягування розгляду справи, а й відповідно - на затягування проведення компенсації майнової шкоди завданої затопленням квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки в даній справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07жовтня 2009 року є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та є співвласником (членом) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 , яке створене у відповідності до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ( а. с. 151-152 , т. 1 ).

18 січня 2018 року квартиру позивача було затоплено у зв`язку з проривом труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі ОСББ Павліченко, 26 .

20 січня 2018 року після комісійного обстеження наслідків прориву труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , позивачем, уповноваженим представником відповідача в особі голови правління ОСББ Осауленко С.М., власником квартири АДРЕСА_3 в ОСББ ОСОБА_2 , власником квартири АДРЕСА_4 в ОСББ ОСОБА_3 , було складено акт обстеження квартири, яким було виявлено та зафіксовано пошкодження майна в квартирі АДРЕСА_1 в результаті затоплення, а саме: коридор - облущення штукатурки розміром 30 см х 50 см та 30 х 50 см, пошкоджена розетка, лампочки в кількості 4 штук; ванна кімната - натяжна стеля провисла від води, на стіні під стелею почалась пліснява; спальня - пошкоджена розетка, вздувся ламінат; дитяча кімната - натяжна стеля провисла від води. Рекомендовано викликати майстрів для оцінки об`єму робіт і вартості збитків (а.с. 156, т. 1).

Встановлено, що причиною залиття став прорив труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі ОСББ Павліченко, 26 , що було підтверджено представником відповідача головою ОСББ Павліченко, 26 Осауленко С.М.

Крім того, Осауленко С.М. зазначила, що дійсно в ванній та спальній кімнатах натяжні стелі були заповнені водою.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до кошторису вартість відновлювальних робіт та матеріалів складає 106 128 грн. (а. с. 157-163 , т. 1).

Крім того, згідно товарного чеку № 5113 від 26 січня 2018 року, позивач поніс витрати по спуску води з натяжних стель в розмірі 500 грн.

Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 24 липня 2020 року за № 29416/19-43, вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 , відповідно до Акту обстеження квартири АДРЕСА_1 від 20 січня 2018 року, з врахуванням даних візуально-інструментального обстеження, станом на час проведення дослідження становить 71 515,20 гривень (а. с. 112-125, т. 1).

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі і її майну або завдана майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка завдавача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини завдавача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності своєї вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, обчислюється, виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі на момент розгляду справи.

Розмір збитків може бути визначений експертизою, проведеною в установленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 752/9098/16-ц та постанові від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц.

Факт залиття квартири, власником якої є позивач ОСОБА_1 , з вини відповідача підтверджується актом обстеження квартиривід 20 січня 2018 року.

Те що квартиру позивача було затоплено у зв`язку з проривом труби водопостачання, що знаходиться на технічному поверсі в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі ОСББ Павліченко, 26 під час розгляду справи в суді першої інстанції було підтверджено головою ОСББ Павліченко, 26 Осауленко С.М .

Розміру збитків, визначеному згідно висновку проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи № 29416/19-43 судом першої інстанції було надано відповідну оцінку за правилами ст.ст. 89, 107 ЦПК України та взято для визначення майнової шкоди, заподіяної позивачу внаслідок залиття належної йому на праві власності квартири.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляв та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилань, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення.

За таких обставин, встановивши, що позивач довів розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття його квартири, врахувавши дані акту обстеження квартири та висновок експертизи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову.

В порушення вимог статті 81 ЦПК України, яка покладає обов`язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, із сторони ОСББ Павліченко, 26 на адресу суду не було також надано будь-яких об`єктивних доказів, які б спростовували визначений експертизою розмір матеріальних збитків, спричинених позивачу.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо незаконності ухваленого у справі додаткового рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 137 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята статті 137 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Позивачем, 05 грудня 2020 року до суду першої інстанції було направлено поштою заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

До вказаної заяви позивачем було додано: договір про надання правничої допомоги № 4 від 29 вересня 2020 року; додаткову угоду № 1 від 30 вересня 2020 року до договору про надання правничої допомоги № 4 від 29 вересня 2020 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 04 грудня 2020 року; детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу від 04 грудня 2020 року; рахунок на оплату № 2 від 04 грудня 2020 року; квитанція від 04 грудня 2020 року про сплату ОСОБА_1 . Адвокатському бюро 15 000 гривень за послуги надання правової допомоги.

Таким чином, понесення судових витрат, а саме витрат на правову допомогу позивачем ОСОБА_1 було підтверджено належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував відзив ОСББ на заяву позивача з аргументами та доказами проти її задоволення, апеляційний суд відхиляє, оскільки такий відзив відповідачем було надано до суду вже 29 грудня 2020 року, тобто на наступний день після ухвалення районним судом додаткового рішення (а.с. 16, т. 2). При цьому позивачем було надіслано відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення ще 18 грудня 2020 року, що підтверджується відміткою поштового відділення (а.с. 250, т. 1). Відповідач хоча і посилається в апеляційній скарзі, що ОСББ отримало вказану заяву лише 28 грудня 2020 року, проте доказів на підтвердження даної обставини не надає.

Крім того, посилання апелянта на незадовільний фінансовий стан ОСББ не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку відшкодувати позивачу витрати, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції дана вірна оцінка наданим сторонами доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції. Суд повно і об`єктивно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку. Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь 10 000 грн. понесених судових витрат на професійну правову допомогу.

Апеляційний суд, враховуючи наявний в матеріалах справи договір про надання правової допомоги № 4 від 29 вересня 2020 року (а.с. 71, т. 2), додаткову угоду № 2 від 12 лютого 2021 року до договору (а.с. 73-74, т. 2), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 9151/10 (а.с. 70, т. 1), акт приймання-передачі наданих послуг від 25 лютого 2021 року (а.с. 75-76, т. 2), детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу від 25 лютого 2021 року (а.с. 77, т. 2), рахунок на оплату № 3 від 23 лютого 2021 року, квитанцію від 23 лютого 2021 року № ПН5583 про сплату ОСОБА_1 10 000 грн. (а.с. 81, т. 2), а також заперечення відповідача щодо заявленої до стягнення суми витрат, вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 141, 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 26 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2020 рокузалишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 26 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: