Рішення від 20.11.2020 по справі 910/13599/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2020Справа №910/13599/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" доДержавного підприємства "Гарантований Покупець" простягнення 1 433 186,55 грн. Суддя Бойко Р.В.

Секретар судового засідання Степов`юк С.О.

Представники учасників справи:

від позивача:Щербаха Р.С. від відповідача:Андишула А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (надалі - "Товариство") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований Покупець" (надалі - "Підприємство") про стягнення 1 433 186,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе грошові зобов`язання за договором №15625/01 від 27.09.2018 з оплати поставленої позивачем у липні 2020 року електроенергії, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 433 186,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13599/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 08.10.2020.

05.10.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказував на те, що джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг Підприємства, однак вказаною компанією не було здійснено розрахунків в повному обсязі, що і унеможливлює здійснення Підприємцем розрахунків з виробником електроенергії.

Протокольною ухвалою суду від 08.10.2020 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.10.2020.

19.10.2020 через відділ діловодства суду представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого вказував на те, що посилання відповідача на джерела його фінансування та нездійснення ним підприємницької діяльності жодним чином не нівелюють чинності спірних правовідносин та існування порушеного відповідачем грошового зобов`язання.

Протокольними ухвалами суду від 20.10.2020 відмовлено в задоволенні заявленого відповідачем клопотання про залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки відповідачем не доведено, що рішення у справі вплине на їх права чи обов`язки; встановлено відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив - 10 днів; закрито підготовче провадження; встановлено порядок дослідження доказів в порядку їх розміщення у матеріалах справи та призначено справу до розгляду по суті на 12.11.2020.

27.10.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких вказував на те, що твердження позивача про те, що здійснення часткової оплати за відпущену електричну енергію є свідченням визнання відповідачем заборгованості за відпущену електричну енергію в липні 2020 року є безпідставним та необґрунтованим; є безпідставними та необґрунтованими твердження позивача відносного того, що зобов`язання між Підприємством та ПрАТ "НЕК "Укренерго" не мають ніякого відношення до зобов`язань відповідача перед позивачем з оплати електричної енергії, купленої в липні 2020 року, адже виконання такого зобов`язання ставить в залежність саме від оплати відповідних коштів ПрАТ "НЕК "Укренерго".

11.11.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача подано клопотання про врахування обставин, про які не повідомив позивач, згідно якого вказував на те, що позивачем було замовчано про те, що зобов`язання сторін щодо купівлі електричної енергії, починаючи з 29.04.2020 врегульовані додатковою угодою від 29.04.2020 №1291/01/20, яка за своїм змістом є окремим новим договором (згідно з п. 2 цієї додаткової угоди статті 1-7 договору від 27.09.2018 №15625/07 викладені в новій редакції) та не є предметом дослідження у зазначеній справі, з тих причин, що позивачем такий договір представлений не був, в тому числі позовні вимоги зазначеним договором не обґрунтовувалися.

12.11.2020 через відділ діловодства суду представником позивача подано заперечення, у відповідності до якого просив залишити без розгляду клопотання відповідача про врахування обставин, про які не повідомив позивач, зазначив, що таке клопотання заявлено з порушенням процесуальних строків; порядок розрахунків передбачений договором від 27.09.2018 №15625/01 в редакції додаткової угоди №321/01 від 30.06.2020 відповідає типовій формі договору і регулюється постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, а тому порядок розрахунків та права і обов`язки за договором від 27.09.2018 №15625/01 є незмінними.

Протокольними ухвалами суду від 12.11.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.11.2020; відкладено вирішення питання щодо прийняття доказів поданих відповідачем до наступного засідання; встановлено відповідачу строк для надання копії всієї додаткової угоди №1291/01/20 від 29.04.2020 - до початку наступного судового засідання.

В судове засідання 20.11.2020 з`явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити повністю, а відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 20.11.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством (ВАД) було укладено договір №15625/01, у відповідності до п. 1.1 якого ВАД зобов`язався продавати, а ДПЕ зобов`язався купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договором.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований Покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (виробник за "зеленим" тарифом) було укладено додаткову угоду №321/01 до договору від 27.09.2018 №15625/01, в преамбулі якої визначено, що з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, уклали цю додаткову угоду про зміну сторони зобов`язання договору про купівлю-продаж електричної енергії між ДПЕ та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії від 27.09.2018 №15625/01 та приведення такого договору у відповідність Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Відповідно до п.п. 1, 2 додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019 до договору від 27.09.2018 №15625/01 сторони дійшли згоди в преамбулі договору від 27.09.2018 №15625/01 слова: " Державне підприємство "Енергоринок" (ДПЕ)" замінити на слова: "Державне підприємство "Гарантований Покупець" (гарантований покупець)"; статті 1-10 договору від 27.09.2018 №15625/01 замінити статтями 1-8 нової редакції, яка викладена в такій додатковій угоді.

Враховуючи наведене суд відзначає, що з укладенням додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019 до договору від 27.09.2018 №15625/01 відбулась заміна покупця виробленої Товариством електроенергії, а умови договору від 27.09.2018 №15625/01 викладено у новій редакції, з метою приведення його змісту у відповідність з Типовим договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - "НКРЕКП) від 26.04.2019 №641, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне надалі посилаючись на умови договору від 27.09.2018 №15625/01 в редакції додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019 застосовувати скорочене найменування: "Договір".

Згідно із п. 1.1 Договору за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

За змістом п.п. 2.3 - 2.5 Договору виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених ГКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Положеннями п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до п. 4.1 Договору виробник за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.

У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.

На виконання умов Договору у липні 2020 року Товариством було вироблено та продано, а гарантованим покупцем придбано електричну енергію у загальному обсязі 354 695 кВт*год на суму 1 486 782,14 грн., про що між сторонами було складено та підписано акти купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 року.

В якості оплати придбаної в липні 2020 року електроенергії Підприємством було перераховано на користь Товариства кошти у загальному розмірі 53 595,59 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №36754 від 15.07.2020 та №38543 від 24.07.2020.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання по оплаті придбаної на підставі Договору у липні 2020 року електроенергії, у зв`язку з чим вказує на існування заборгованості останнього у розмірі 1 433 186,55 грн.

Досліджуючи наведені доводи позивача суд враховує наступні факти спірних правовідносин, які не заперечуються учасниками спору та є визнаними судом:

- у Товариства наявна ліцензія на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, видана на підставі постанови НКРЕКП від 14.08.2018 №841;

- Підприємство є визначеним Кабінетом Міністрів України державним підприємством для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за встановленим "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною;

- в рамках дії Договору між Товариством та Підприємством виникли правовідносини купівлі-продажу виробленої Товариством електричної енергії за "зеленим" тарифом;

- в липні 2020 року Товариством було продано, а Підприємством куплену вироблену за "зеленим" тарифом електричну енергію в обсязі 354 695 кВт*год на суму 1 486 782,14 грн.;

- Підприємством було оплачено за придбану в липні 2020 року у Товариства електроенергії на суму 53 595,59 грн.

Отже, на вирішення суду винесено питання наявності правових підстав для стягнення з Підприємства на користь Товариства різниці між вартістю обсягу придбаної в липні 2020 року на підставі Договору електричної енергії та сплаченою Підприємство сумою коштів в якості її оплати, що становить 1 433 186,55 грн.

При цьому, заперечуючи проти наявності таких правових підстав відповідачем вказується на те, що:

- спірні правовідносини між сторонами мають регулюватися положеннями договору від 27.09.2018 №15625/01 в редакції додаткової угоди №1291/01/20 від 29.04.2020, а не в редакції додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019 як визначено позивачем в позові;

- оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, а тому за відсутності надходження коштів від вказаної компанії відсутні правові підстави для стягнення з Підприємства заборгованості за придбану у Товариства електроенергію;

- виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Досліджуючи наведені заперечення в розрізі переданого на вирішення суду спору суд виходить з наступного.

Так, після закриття підготовчого провадження у даній справі представником відповідача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії додаткової угоди №1291/01/20 до договору від 27.09.2018 №15625/01 з посиланням на те, що питання розрахунку за придбану у Товариства в липні 2020 року електроенергію врегульовано саме положеннями договору в редакції такої додаткової угоди, однак до такого клопотання було додано лише першу та сьому (останню) сторінку копії відповідної додаткової угоди.

Однак, на виконання вимог суду відповідачем так і не було надано повного тексту (всіх сторінок) додаткової угоди №1291/01/20 до договору від 27.09.2018 №15625/01.

В той же час, заперечуючи проти таких доводів відповідача позивачем було вказано на те, що порядок розрахунків за придбану електричну енергію визначений положеннями договору від 27.09.2018 №15625/01 в редакції додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019 в повній мірі відповідає типовій формі договору, затвердженій постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, а тому не в залежності від змісту додаткової угоди №1291/01/20 від 29.04.2020 порядок розрахунків є незмінним.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 627, 628, 630 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

В даному випадку, в силу ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом є обов`язковим до укладення між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем і має відповідати типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим Регулятором.

Відповідний типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії було затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641, у зв`язку з чим сторонами і було приведено зміст договору від 27.09.2018 №15625/01 у відповідність до нього викладенням такого договору в новій редакції додатковою угодою №321/01 від 30.06.2019.

В подальшому, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.12.2019 №2802 було внесено зміни в т.ч. до типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, виклавши його в новій редакції.

З огляду на викладене вбачається, що виникнення додаткової угоди №1291/01/20 від 29.04.2020 до договору від 27.09.2018 №15625/01 зумовлено виключно внесеннями відповідних змін, адже в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641, відповідність таких договорів типовій формі є обов`язковою.

При цьому, здійснивши порівняльний аналіз редакцій типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, (від 26.04.2019 та від 13.12.2019) вбачається, що їх положення відносно визначення обсягів купленої гарантованим покупцем електроенергії, їх вартості та порядку розрахунків (тобто, в частині, яка є необхідною для вирішення спору в межах даної справи) залишилися незмінними за виключенням зміни найменування сторони такого договору з "виробник за "зеленим" тарифом" на "продавець за "зеленим" тарифом".

При цьому, як первісна редакції, так і діюча в питанні визначення обсягу, вартості та порядку розрахунку містять посилання на Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641 (Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом - назва в редакції вказаної постанови, діючій до внесення змін постановою НКРЕКП від 13.12.2019) (надалі - "Порядок").

Отже, розглядаючи спір у даній справі в розрізі вирішення визначеного спірного питання суд виходить із симбіозу врегулювання порядку розрахунків в положеннях договору від 27.09.2018 №15625/01 в редакції додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019 та типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 в редакції постанови від 13.12.2019 №2802, які ґрунтуються на безпосередньому застосуванні положень Порядку.

Частиною 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно із пунктом 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

З огляду на викладені норми вбачається, що Підприємство (гарантований покупець) зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розміру вартості послуги.

В даному випадку, розмір вартості послуг за липень 2020 року було затверджено постановою НКРЕКП №1600 від 19.08.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року".

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору та положень ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання Підприємства (гарантованого покупця) по розрахунку в обсязі 100% за придбану у Товариства в липні 2020 року в рамках виконання Договору електричну енергію мало було бути виконано на протязі двох робочих дні з моменту затвердження розміру вартості послуг, тобто, в строк до 21.08.2020.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що в якості розрахунків за придбану електроенергію у спірний період Підприємством було сплачено лише кошти у загальному розмірі 53 595,59 грн. згідно платіжних доручень №36754 від 15.07.2020 та №38543 від 24.07.2020, тобто, фактично виконано перші два етапи оплати придбаної у продавця електроенергії.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті придбаної електроенергії згідно Договору становить 1 433 186,55 грн., грошове зобов`язання по сплаті якої на момент звернення з даним позовом настало, однак доказів її погашення відповідачем не надано.

Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву відносно ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", які, по суті, зводяться до відсутності бюджетного фінансування, суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов`язань.

За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Однак, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем взятих на себе згідно Договору грошових зобов`язань по оплаті придбаної в липні 2020 року електричної енергії на суму 1 433 186,55 грн., що не спростовано відповідачем шляхом реалізації своїх процесуальних прав та подачі відповідних доказів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 1 433 186,55 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, 1 поверх, приміщення 1А; ідентифікаційний код 38708941) заборгованість у розмірі 1 433 186 (один мільйон чотириста тридцять три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 55 коп. та судовий збір у розмірі 21 497 (двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто сім) грн. 80 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 07.12.2020.

Суддя Р.В. Бойко