Ухвала від 04.12.2020 по справі 438/592/17

Ухвала

04 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 438/592/17

провадження № 61-17002ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Світлана Миколаївна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору про розірвання іпотечного договору та застосування наслідків недійсності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року публічне акціонерне товариство Дельта Банк (далі -

ПАТ Дельта Банк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова С. М., та просило визнати недійсним договір про розірвання іпотечного договору № 788-Ф/908-Ф/ІП-1, укладеного між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк та ОСОБА_2 , посвідченого 31 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. за реєстровим № 6937, що укладений між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_2 , посвідчений 02 липня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Івановою С. М. за реєстровим № 866.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 15 березня 2019 року у задоволенні позову ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова С. М., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору про розірвання іпотечного договору та застосування наслідків недійсності - відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року залучено товариство з обмеженою відповідальністю Факторингову компанію Інвест-Кредо (далі - ТОВ ФК Інвест-Кредо ), як правонаступника позивача

ПАТ Дельта Банк , до участі у справі за позовом ПАТ Дельта Банк до

ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова С. М., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , про визнання недійним договору про розірвання іпотечного договору та застосування наслідків недійсності.

У листопаді 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 квітня 2020 року між

ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Інвест-Кредо було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2227/К, за умовами якого ПАТ Дельта Банк відступило ТОВ ФК Інвест-Кредо своє право грошової вимоги, зокрема,

за кредитним договором від 05 лютого 2007 року № 788-Ф.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про залучення ТОВ ФК Інвест-Кредо , як правонаступника позивача

ПАТ Дельта Банк до участі у справі.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові

від 29 січня 2020 року у справі № 607/14337/15-ц.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

З огляду на вищенаведене, доводи касаційної скарги ОСОБА_1

є безпідставними, висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують та на законність і обґрунтованість постановленого судового рішення не впливають.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень не виявлено порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правильність застосування судами норм права не викликає розумних сумнівів, касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 вересня

2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Світлана Миколаївна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору про розірвання іпотечного договору та застосування наслідків недійсності відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович