Ухвала

від 26.01.2021 по справі 438/592/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 438/592/17

провадження № 61-610ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Світлана Миколаївна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , про визнання недійним договору про розірвання іпотечного договору та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило: визнати недійсним договір про розірвання іпотечного договору № 788-Ф/908-Ф/ІП-1, укладеного між Закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк (далі - ЗАТ ТАС-Інвестбанк ) та ОСОБА_2 , посвідченого 31 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. за реєстровим № 6937, який укладено між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_2 та посвідчено 02 липня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. за реєстровим № 866; визнати ПАТ Дельта Банк іпотекодержателем з 31 жовтня 2007 року за іпотечним договором № 788-Ф/908-Ф/ІП-1, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк і ОСОБА_2 , посвідченим 31 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. за реєстровим № 6937; скасувати записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: про припинення іпотеки № 6193940 від 02 липня 2014 року 14:32:22, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14157305 від 02 липня 2014 року 14:34:14; про припинення обтяження № 6194211 від 02 липня 2014 року 14:41:45, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14157865 від 02 липня 2014 року 14:43:39.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 15 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року (повний текст якої складено 10 грудня 2020 року) апеляційну скаргу ПАТ Дельта Банк задоволено частково. Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 15 березня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Постановлено застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Визнано ПАТ Дельта Банк іпотекодержателем з 31 жовтня 2007 року за іпотечним договором № 788-Ф/908-Ф/ІП-1, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк і ОСОБА_2 , посвідченим 31 жовтня 2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. за реєстровим № 6937. Постановлено скасувати записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: запис про припинення іпотеки № 6193940 від 02 липня 2014 року 14:32:22, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14157305 від 02 липня 2014 року 14:34:14; запис про припинення обтяження № 6194211 від 02 липня 2014 року 14:41:45, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14157865 від 02 липня 2014 року 14:43:39. В решті позовних вимог відмовлено.

13 січня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Бориславського міського суду Львівської області від 15 березня 2019 року.

ОСОБА_1 також подала до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, посилаючись на те, що копія оскаржуваної постанови була направлена їй 30 грудня 2020 року та отримана нею 05 січня 2021 року. На підтвердження вказаних обставин заявник надала копію супровідного листа Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року № 438/592/17/44145/20 та оригінал поштового конверта Львівського апеляційного суду з відміткою про його відправку 30 грудня 2020 року.

Заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, а також надані ОСОБА_1 копія супровідного листа та оригінал поштового конверта Львівського апеляційного суду свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказала, що в оскаржуваній постанові апеляційний суд застосував статтю 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в частині підстав нікчемності правочинів) без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 761/11870/15-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 761/11868/15-ц. Апеляційний суд також не врахував правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 грудня 2020 року у справі № 910/7579/16. Крім того, заявник навела аргументи щодо необхідності відступлення від правового висновку щодо застосування пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 17 травня 2017 року у справах № 910/22662/15, № 922/3883/15 та в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2019 року у справі № 225/4652/17, від 22 квітня 2020 року у справі № 426/23549/17 та від 18 листопада 2020 року у справі № 127/14035/17-ц, застосованого в оскаржуваній постанові апеляційного суду.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

ОСОБА_1 також заявила клопотання про зупинення дії та зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та відновила у ПАТ Дельта Банк право на звернення стягнення на предмет іпотеки, тому її права як власника опинилися під загрозою.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання або про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами , зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявивши клопотання про зупинення дії та зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 не навела достатніх підстав і аргументів та не надала доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об`єктивної необхідності зупинення дії (виконання) судового рішення. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його дії (виконання) на час перегляду справи в касаційному порядку.

Враховуючи, що заявником не наведено достатніх підстав і не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію (виконання) судового рішення, в задоволенні клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року.

Витребувати з Бориславського міського суду Львівської області цивільну справу № 438/592/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Світлана Миколаївна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , про визнання недійним договору про розірвання іпотечного договору та застосування наслідків недійсності правочину.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії та зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 26 лютого 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко