Ухвала

від 07.12.2020 по справі 910/20504/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.12.2020Справа № 910/20504/16

За заявоюПриватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля прозвернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Донпром у справі№910/20504/16 за позовомПриватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля доДержавного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавного підприємства Донвуглереструктуризація

простягнення 6 453 200,71 грн. Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:Кузьмич С.О. від відповідача:не з`явився від третьої особи:не з`явився від ТОВ Донпром :не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/20504/16 за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля до Державного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства Донвуглереструктуризація , про стягнення 6 453 200,71 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля заборгованість у розмірі 4 996 812,13 грн. 13 коп., пеню у розмірі 1 023 527,34 грн., інфляційні у розмірі 320 330,29 грн., 3% річних у розмірі 112 530,95 грн. та судовий збір у розмірі 96 798,01 грн.

09.02.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

23.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля , в якій стягувач просить суд звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Донпром , яке має заборгованість перед Державним підприємством Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Босого В.П. на лікарняному судове засідання 11.11.2020 не відбулося та було перенесено на 07.12.2020.

Представник заявника в судове засідання з`явився, надав пояснення по справі, подану заяву підтримав та просив задовольнити повністю.

В судове засідання представник боржника не з`явився, 10.11.2020 до суду подав клопотання, в якому розгляд заяви ПАТ ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля просив здійснювати за його відсутності.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Донпром , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 336 Господарського процесуального кодексу України заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, неявка представників боржника та ТОВ Донпром не перешкоджає розгляду заяви ПАТ ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля .

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив наступне.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України Про виконавче провадження ).

Частинами першою, четвертою статті 53 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 зазначено, що предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення.

Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у такій категорії справ викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17 та від 10.07.2019 у справі №912/2199/17.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження ВП№58746282, за яким боржником є ДП Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація , до складу якого входить, в тому числі, виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі.

Як зазначає стягувач, з Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо про постановлення Господарським судом Донецької області ухвали про затвердження мирової угоди від 23.08.2017 у справі №905/1016/17 за позовом ДП Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація до ТОВ Донпром про стягнення неустойки у розмірі 242 418,05 грн. Вказана ухвала набрала законної сили та була пред`явлена до примусового виконання.

В той же час, як вбачається із повідомлення ДП Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація №808 від 10.11.2020, станом на вказану дату заборгованість ТОВ Донпром у розмірі 242 418,05 грн. не сплачена, а останнім не надано суду жодних належних та допустимих доказів спростування даної інформації.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

До того ж, наведені приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя №9 від 01.11.1996 вказано, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Агрокомплекс проти України від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа Юрій Миколайович Іванов проти України , рішення від 15.10.2009).

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини Бурдов проти Росії , Горнсбі проти Греції .

У своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

За встановлених обставин наявності заборгованості особи (ТОВ Донпром ), яка підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, та не виконано перед боржником у цій справі (ДП Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація ), суд приходить до висновку про звернення стягнення в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником на користь стягувача у справі №910/20504/16 - ТОВ Донпром .

На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Донпром задовольнити.

2. Звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Донпром (05487, Донецька обл., м. Селидове, м. Гірник, вул. Енгельса, 1-А; ідентифікаційний код 30075693) у розмірі 242 418,05 грн. згідно мирової угоди від 04.07.2017, яка затверджена ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.08.2017 №905/1016/17, на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8; ідентифікаційний код 00169845) в рахунок погашення заборгованості Державного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація (03142, м. Київ, пров. Приладний, 2-А; ідентифікаційний код 39244468) за рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі №910/20504/16.

3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена 10.12.2020.

Суддя В.П. Босий