Ухвала

від 09.12.2020 по справі 756/2415/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 756/2415/19

провадження № 61-16873ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Адвокатського бюро Герасько і партнери , Адвокатського об`єднання Максимальний захист про визнання договорів та додаткової угоди недійсними,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Адвокатського бюро Герасько і партнери , Адвокатського об`єднання Максимальний захист , в якому просив визнати недійсними договір про надання правової допомоги від 08 грудня 2016 року № 0812/16, укладений між ОСОБА_3 та бюро та додаткову угоду № 1 до цього договору з моменту їх укладення.

Позов обгрунтований тим, що ОСОБА_3 , станом на час укладання договору про надання правової допомоги від 08 грудня 2016 року № 0812/16 та додаткової угоди № 1 до договору уклала шлюб, змінила прізвище та паспорт громадянина України. На момент підписання договору, паспорт громадянина України з прізвищем ОСОБА_3 був недійсним. У оспорюванних угодах від 08 грудня 2016 року не зазначено реквізитів замовника, паспортних даних, на підставі яких укладались угоди, є описки по батькові замовника та відмінність підписів. Відповідно до пункту 4.1 оскаржуваного договору, передбачено необхідність укладання додаткової угоди про гонорар, яку необхідно підписати протягом одного року з моменту укладання договору. Зміст правочину повинен відповідати закону, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Вважає, що є заінтересованою особою щодо цього договору, оскільки представники за цим договором приймають участь у судовому процесі про стягнення з нього коштів у інших справах. Крім того, звертає увагу, що ОСОБА_2 постійно проживає за межами території України, що викликає сумнів в укладанні оскаржуваних договорів.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір про надання правової допомоги від 08 грудня 2016 року № 0812/16, укладений між ОСОБА_3 та Адвокатським бюро Герасько і партнери з моменту його укладення.

Визнано недійсною додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 08 грудня 2016 року № 0812/16, укладену між ОСОБА_3 та адвокатським бюро Герасько і партнери від 08 грудня 2016 року з моменту її укладення.

Визнано недійсним договір про надання правової допомоги від 15 лютого 2019 року №1502/19, укладений між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням Максимальний захист .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач має власний інтерес вимагати визнання недійсними договорів про надання правової допомоги, з метою забезпечення можливості здійснювати належний захист власних прав та інтересів.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу адвоката Опалюка С. В., який діє в інтересах ОСОБА_2 та Адвокатського бюро Герасько і партнери , Адвокатського об`єднання Максимальний захист задоволено.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове про відмову в позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту оспорюваних правочинів випливає, що вони не містять положень щодо особи ОСОБА_1 та/або щодо належного йому майна (речей, майнових прав тощо). Той факт, що у процесі виконання правочинів його учасники - виконавці послуг, вчиняли процесуальні дії щодо ОСОБА_1 , не вказує, що під час вчинення оспорюваних правочинів порушено його права та/або охоронювані законом інтереси. Події, які відбулися в порядку виконання правочину, у цій справі не мають правового значення для визначення кола осіб, прав та законних інтересів яких стосувалися оспорювані договори про надання послуг під час їх вчинення (укладення).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 направив поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що укладення оскаржуваних договорів та додаткової угоди зачіпають його майнові інтереси. Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо заінтересованості особи, яка оскаржує договір про надання послуг, яка не є його стороною .

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження у справі.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Оболонського районного суду міста Києва цивільну справу № 756/2415/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Адвокатського бюро Герасько і партнери , Адвокатського об`єднання Максимальний захист про визнання договорів та додаткової угоди недійсними.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 11 січня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко