Ухвала

від 14.12.2020 по справі 120/5473/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

14 грудня 2020 р. Справа № 120/5473/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каролінський елеватор" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу, припису

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Каролінський елеватор" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу, припису.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправність наказу №807-ДК від 21.08.2020 начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності" та припису від 14.09.2020 за №807-ДК/0367Пр/03/01/-20, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області.

Ухвалою суду від 08.10.2020 в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 12.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Установлено строк для подання заяв по суті.

23.11.2020 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.09.2020 за №807-ДК/0367Пр/03/01/-20, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Заява мотивована тим, що 22.09.2020 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого сформовано повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 807-ДК/0140МК/11/01/-20 від 22.09.2020. Даним повідомленням зазначено, що встановленим є факт порушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП та розраховано розмір заподіяної шкоди - 8 231,86 грн. Крім того, в повідомленні міститься вимога сплатити розмір заподіяної шкоди, а у випадку несплати буде подано позов до суду про стягнення шкоди у примусовому порядку.

Разом з тим, відповідачем було проведено нову перевірку "земельної ділянки", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 01.11.2020 за №1067-ДК/792/АП/09/01/-20. Актом даної перевірки встановлено, що позивачем не виконано припис від 14.09.2020.

При цьому, за наслідками встановлених порушень видано новий припис від 03.11.2020 за №1067-ДК/0448Пр/03/01/-20, в якому зобов`язано позивача виконати вимоги оскаржуваного припису від 14.09.2020 за № 807-ДК/0367 Пр/03/01/-20.

Так, відмова суду зупинити дію припису від 14.09.2020 за № 807-ДК/0367Пр/03/01/-20 вже призвела до видання низки нових документів, які позивач має оскаржувати в судовому порядку, що вже тягне за собою фінансові, трудові та часові затрати, втрата яких, особливо в період пандемії коронавірусу, вже наносить значної шкоди позивачу.

Крім того, новий припис не може бути виконано позивачем з очевидних підстав, оскільки останній не може звільнити земельну ділянку на якій розміщено його власність - нерухоме майно, як і не може самостійно виготовити документи на право користування земельною ділянкою, а на звернення до відповідача - отримує відмову.

Оскільки новий припис не буде виконано, то є всі підстави вважати, що відповідач видасть ще один новий наказ та проведе нову перевірку, яку позивач теж змушений буде оскаржувати в суді. Таким чином, до отримання рішення суду по даній справі, позивач буде змушений оскаржувати безліч приписів та наказів.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Втім, в період з 23.11.2020 по 11.12.2020 суддя Дмитришена Р.М. перебувала у відпустці, у зв`язку з цим заява про забезпечення позову розглядається в перший робочий день після виходу її з відпустки.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом (правовий висновок викладено у п. 30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).

При цьому, враховуючи вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, який передбачений ч. 2 ст. 150 КАС України, суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про існування визначених, у статті 150 КАС України, обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Як встановлено судом, предметом спору за даним позовом є, зокрема, припис від 14.09.2020 за №807-ДК/0367Пр/03/01/-20, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, яким зобов`язано усунути порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки.

При цьому, після винесення припису, 22.09.2020 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого сформовано повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 807-ДК/0140МК/11/01/-20 від 22.09.2020. Даним повідомленням зазначено, що встановленим є факт порушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП та розраховано розмір заподіяної шкоди - 8 231,86 грн. Крім того, в повідомленні міститься вимога сплатити розмір заподіяної шкоди у 15-денний термін, а у випадку несплати буде подано позов до суду про стягнення шкоди у примусовому порядку.

В подальшому, 03.11.2020 відповідачем проведено нову перевірку, за результатами якої видано новий припис від 03.11.2020 за №1067-ДК/0448Пр/03/01/-20, в якому зобов`язано позивача виконати вимоги оскаржуваного припису від 14.09.2020 за №807-ДК/0367 Пр/03/01/-20. У даному приписі вказано, що в разі його невиконання позивач буде притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 188-5 КУпАП.

Відповідно до статті 188-5 КУпАП невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу положень ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За цих обставин суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову.

Крім того, у межах спору який виник між сторонами, суд вважає недопустимою ситуацію, при якій одночасно здійснюється судовий розгляд справи про оскарження припису та притягнення до адміністративної відповідальності за його невиконання.

В іншому випадку, намір позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться нереалізованим у випадку притягнення його до адміністративної відповідальності та стягнення заподіяної шкоди в примусовому порядку. Також може виникнути ситуація, що зумовить необхідність вжиття інших заходів позивачем для повернення стягнутих коштів, тому для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль. Водночас це не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке відповідно до ст. 2 КАС України полягає, зокрема, у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При обранні способу забезпечення позову суд враховує, що згідно положень ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).

Щодо співмірності та адекватності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб бажаний для позивача необхідно вказати, що забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії припису не скасовує оскаржуваний припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.09.2020 за №807-ДК/0367Пр/03/01/-20, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб. Застосування заходів забезпечення позову у цій справі матиме наслідком лише відтермінування притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання припису, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову. Водночас невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки щодо можливої втрати майна (грошових коштів), у зв`язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду буде істотно ускладнений.

Відтак, заходи забезпечення позову на переконання суду є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, надавши оцінку доводам заявника про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в спосіб зупинення дії припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.09.2020 за №807-ДК/0367Пр/03/01/-20, суд доходить висновку про їх співмірність із заявленими позовними вимогами, адекватність та достатність таких заходів.

Тому, враховуючи встановлені обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в поданих матеріалах, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача та вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.09.2020 за №807-ДК/0367Пр/03/01/-20, до набрання законної сили рішення суду в цій справі.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

Зупинити дію припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.09.2020 за №807-ДК/0367Пр/03/01/-20 до набрання законної сили рішення суду по справі №120/5473/20-а.

Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати учасникам справи.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна