Постанова

від 09.12.2020 по справі 368/541/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 368/541/16-ц

провадження № 61-121св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області,

відповідач - Головне управління Державного геокадастру у Київській області, ОСОБА_1 ,

третя особа - реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 липня 2017 року в складі судді Іванюти Т. Є. та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року в складі колегії суддів Матвієнко Ю. О., Волохова Л. А., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Державного геокадастру у Київській області, ОСОБА_1 та просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства в Київській області від 14 травня 2015 року № 10-3881/15-15-сг про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 червня 2015 року № 22258349 на дану земельну ділянку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства прокуратурою виявлено факт порушення закону під час передачі у власність громадянам земель резервного фонду, в зв`язку з чим прокурор просив вирішити спір у судовому порядку.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області

№ 10-3881/15-15-сг від 14 травня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2 га на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та передано цю ділянку у власність відповідача.

На підставі вказаного наказу 03 червня 2015 року Реєстраційною службою Кагарлицького районного управління юстиції до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,00 га, що розташована на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222287200:03:302:0046, за відповідачем ОСОБА_1 .

Разом з тим, передача земельної ділянки у власність відповідача відбулася з порушенням вимог Земельного кодексу України та Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Оскільки землі резервного фонду передані особі, яка не зайнята в соціальній сфері на селі, не є членом КСП і не проживає в цьому населеному пункті, позивач просив задовольнити позов.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 26 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що належних і допустимих доказів на підтвердження того факту, що відповідачу ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку за рахунок земель резервного фонду Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, суду надано не було, а посилання

прокурора на інформацію управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі 10-1011-99.2-492/16 від 24 лютого 2016 року, державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 003748 від 29 листопада 1995 року, схему поділу земель колективної власності КСП Червоний Жовтень , викопіювання з технічної документації по передачі власникам земельних часток (паїв) земель резервного фонду та рішення Кагарлицької районної державної адміністрації від 25 липня

1995 року є безпідставними, оскільки не підтверджують факт того, що земельна ділянка площею 2 га передана у власність відповідача для ведення особистого селянського господарства на території Ставівської сільської ради, належить до земель резервного фонду сільської ради.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року апеляційна скарга заступника прокурора Київської області залишена без задоволення, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 липня 2017 року -без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а сам по собі факт наявності земель резервного фонду в КСП Червоний Жовтень не підтверджує той факт, що за рахунок цих земель рішенням Ставівської сільської ради було утворено резервний фонд земель сільської ради, з якого вподальшому була передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства.

Апеляційний суд уважав безпідставними доводи прокурора про те, що згідно листа Ставівської сільської ради № 02-42/79 від 01 березня 2016 року ОСОБА_1 не зайнята в соціальній сфері с. Стави та не проживає на території Ставівської сільської ради, не входить до колишніх членів підприємства, тому передача їй спірної земельної ділянки порушує порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, оскільки цей порядок, зокрема пункт 7 Указу Президента № 720/95, установлює лише переважне право даної категорії громадян на отримання таких земель у власність і не містить заборони надання земель іншим громадянам.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22 листопада 2017 року перший заступник прокурора Київської області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів дана справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року вказана справа призначена до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Указує, що землі резервного фонду передані особі, яка не зайнята в соціальній сфері на селі, не є членом КСП і не проживає в цьому населеному пункті.

Рішення сільської ради, на підставі якого КСП Червоний Жовтень отримало державний акт на право постійного користування землею, є чинним, тому суди попередніх інстанцій повинні були застосувати спеціальні норми статті 25 ЗК України, пункт 7 Указу Президента № 720/95, що регулюють порядок передачі у власність земель резервного фонду, а не загальний порядок набуття земельних ділянок у власність громадян, передбачений статтями 116, 118, 121 ЗК України.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та до Верховного Суду не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області № 608 від 16 липня 2009 року затверджено технічну документацію із землеустрою по проведенню робіт з інвентаризації земель Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області. Вказана технічна документація складається з пояснювальної записки та додатків.

Згідно з технічним завданням (додаток 1) підставою для проведення роботи з інвентаризації земель є Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня

2008 року № 151 та Паспорт бюджетної програми на 2008 рік за № 2408030 проведення земельної реформи , затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 13 лютого 2008 року № 68/172 та наказом Міністерства фінансів України від 26 березня 2008 року № 150/462.

Відповідно до пояснювальної записки та технічного завдання, що є додатком № 1 до технічної документації, для розробки технічної документації із землеустрою по проведенню робіт з інвентаризації земель використані дані державного земельного кадастру, земельно-кадастрові плани, матеріали аерофотозйомки, матеріали зйомок минулих років, технічна документація по формуванню територій сільської ради і встановлення меж населеного пункту Стави, а також технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам. За результатами камеральних робіт визначена загальна площа, яка становить 3118,3 га, в тому числі в межах населеного пункту - 767,6 га, за межами населеного пункту 2350,7 га.

По матеріалах робіт з інвентаризації земель складено план земель в межах

території Ставівської сільської ради, на який нанесено межі земельних ділянок землевласників та землекористувачів, зокрема 643 земельні частки (паї) загальною площею 1779,05 га та межі населеного пункту. Переважна частина земельних часток (паїв) надана на умовах оренди ТОВ Агромарс (загальна площа 1500,43 га). Площа земель, що перебуває в користуванні, становить 48,39 га. Крім того визначено, що на території Ставівської сільської ради землі запасу, не надані у власність та користування, займають площу 207,58 га, з них рілля - 0,46 га, сіножаті - 20,80 га та пасовища - 10,93 га, в оренді - 38,95 га ріллі. Зведені дані по площах земель та землевласниках (землекористувачах) надані у складі угідь (згідно форми 6-зем), що відображено на плані земель та в додатку 3.

За результатами проведених робіт визначено, що загальна кількість власників земельних ділянок на території Ставівської сільської ради складає 778, землекористувачів - 4 (додаток 5), площа земельних ділянок, наданих у власність, становить 2169,47 га, а в користування - 48,39 га, з них на умовах оренди 1900,97 га (додаток 6), площі земель, не наданих у власність та користування, - 207,24 га (додаток 7). Також визначено, що площа сільськогосподарських угідь в межах плану становить 2120,74 га, земель лісового фонду 27,81 га, водного фонду 111,04 га, автомобільного транспорту 20,10 га (додаток 8).

Відповідно до технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із інвентаризації земель Ставівської сільської ради, затвердженої розпорядженням Кагалицької районної державної адміністрації від 16 липня 2009 року № 608, землі резервного фонду на території ради не обліковуються. Землі, з яких було сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3222287200:03:302:0042, 3222287200:03:302:0043; 3222287200:03:302:0044; 3222287200:03:302:0045; 3222287200:03:302:0046, до резервного фонду не входили.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-3881/15-15-сг від 14 травня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2 га на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .

На підставі вказаного наказу 03 червня 2015 року реєстраційною службою Кагарлицького районного управління юстиції до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га, що розташована на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222287200:03:302:0046, за ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного

судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ,

тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній

до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (частина друга статті 118 ЗК України).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (частина перша статті 121 ЗК України).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента № 720/95 паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу Президента № 720/95).

Статтею 5 ЗК України 1990 року, чинного на момент розпаювання КСП Червоний Жовтень , передбачено, що сільські та селищні ради створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.

Згідно з пунктом 7 Указу Президента № 720/95 створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Отже, із земель резервного фонду передаються земельні ділянки у власність або надаються у користування переважно особам, зайнятим у соціальній сфері на селі, чи яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, чи які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Згідно з пунктом 11 статті 25 ЗК України в указаній редакції резервний фонд земель перебуває в державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Установивши, що на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області резервний фонд земель не формувався, суди дійшли правильного висновку, що земельна ділянка у власність ОСОБА_1 передана не за рахунок земель резервного фонду, та обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог прокурора.

Аналогічні висновки в справах із подібними правовідносинами викладено в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 368/542/16-ц (провадження

№ 61-1442св17), від 07 листопада 2018 року в справі № 368/540/16-ц (провадження № 61-23730св18), від 30 липня 2020 року в справі № 368/547/16-ц (провадження

№ 1363св17).

Верховний Суд уважає неприйнятними доводи касаційної скарги щодо незастосування судами спеціальних норм законодавства, оскільки стаття 5 ЗК України 1990 року, Указ Президента України № 720/95 регулюють порядок правовідносин, які виникають у разі передачі у власність земель резервного фонду, тоді як у цій справі суди встановили відсутність такого фонду на території сільської ради.

Крім того, посилання в касаційній скарзі на статтю 25 ЗК України в редакції, чинній на момент розпаювання колгоспу, є безпідставним, оскільки на момент набрання чинності цим Кодексом КСП Червоний Жовтень вже було ліквідовано.

У зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка надана у власність не за рахунок земель резервного фонду, положення Указу Президента № 720/95 щодо переважного права певної категорії громадян на отримання земель резервного фонду не можуть бути застосовані.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Передбачених статтями 411-413 ЦПК України правових підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень не встановлено, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук