Рішення

від 14.12.2020 по справі 542/1945/17

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року справа № 542/1945/17

провадження № 2/542/103/20

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,

при секретарі - Коркішко А.М.,

з участю представника позивача - адвоката Петрушанко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Укрсельхозпром , приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Кудрявцевої Тетяни Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Малоперещепинська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання договору міни земельних ділянок недійсним, повернення земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

19.12.2017 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ ВКФ Укрсельхозпром про визнання договору міни земельних ділянок недійсним, повернення земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Вимоги звернення до суду мотивувала тим, що їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 001176, виданого Малоперещепинською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області від 31.10.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 460, на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 4,13 гектара, яка розташована на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначила, що в серпні 2003 року, знаходячись в тяжкому матеріальному стані, пов`язаному з лікуванням, погодившись на пропозицію представника відповідача, одержала від останнього 2600 грн. в рахунок плати за оренду її земельної ділянки за майбутні періоди.

У листопаді 2017 року при з`ясуванні причин несплати орендної плати довідалася, що, в тому числі, і від її імені ОСОБА_2 уклала з товариством Укрсельхозпром договір міни земельних ділянок від 12.08.2003 року, відповідно до якого вона обміняла належну їй земельну ділянку площею 4,13 га, ОСОБА_3 обміняла належну їй земельну ділянку площею 4,12 га та ОСОБА_4 обміняла належну їй земельну ділянку площею 4,13 га на земельну ділянку площею 0,1175 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вказала, що оскільки п. 15 Перехідних положень Земельного Кодексу України встановлено мораторій щодо відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, тому вказаний договір міни та державний акт на земельну ділянку на ім`я відповідача має бути визнаний недійсним, а земельна ділянка підлягає поверненню їй із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21.12.2017 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків (т. 1 а.с. 15).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.01.2018 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 24).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23.08.2018 року повідомлено відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Укрсельхозпром про розгляд справи шляхом поміщення на офіційній сторінці суду на веб-сайті Судова влада України оголошення про призначення справи до розгляду (т. 1 а.с. 44).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02.09.2019 року підготовче судове засідання відкладено, заяву позивача ОСОБА_1 задоволено, залучено до участі у справі в якості відповідача приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Кудрявцеву Тетяну Миколаївну, та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Малоперещепинську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 158).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.05.2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 54, 55).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04.08.2020 року заяву адвоката Іванової Таїси Михайлівни задоволено, залучено до участі у справі в якості представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Укрсельхозпром - адвоката Іванову Таїсу Михайлівну (т. 2 а.с. 62).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.08.2020 року судове засідання по справі вирішено провести в режимі відеоконференції, доручено Дніпровському апеляційному суду забезпечити проведення відеоконференції за участю представника відповідача адвоката Іванової Таїси Михайлівни (т. 2 а.с. 87).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11.08.2020 року судове засідання по справі вирішено провести в режимі відеоконференції, доручено Дніпровському апеляційному суду забезпечити проведення відеоконференції за участю представника відповідача адвоката Іванової Таїси Михайлівни (т. 2 а.с. 90).

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (т. 2 а.с. 134).

Представник позивача, адвокат Петрушанко О.Д., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні 18.11.2020 року представник відповідача, адвокат Іванова Т.М., проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні з причин пропуску позивачем строку позовної давності, зазначивши, що згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказала, що позивач у позовній заяві зазначила, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 001176 мала у приватній власності земельну ділянку площею 4,13 га, яка розташована на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вважає, що позивач замовчує факт укладення з відповідачем договору оренди зазначеної земельної ділянки, у позові про це не вказує, ніяких доказів про це не надає.

Посилаючись на те, що згідно п. 2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю) в ньому обов`язково встановлюється термін дії, вказується дата початку дії договору та його закінчення, вважає, що позивач ніяким чином не стежила за терміном дії договору, що свідчить про її байдужість до його умов та зобов`язань сторін за ним, позивач мала високу вірогідність дізнатися про нібито порушення своїх прав при закінченні терміну дії договору оренди земельної ділянки, але цього не сталося, у неї не було ані інтересу, ані бажання, тому що вона впевнено знала, що земельна ділянка їй не належить, а тому відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, що в свою чергу є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Надав відзиви на позовну заяву, на уточнену позовну заяву, пояснення, в яких просив в задоволенні позову відмовити з причин пропуску позивачем строку позовної давності (т. 1 а.с. 84-92, 119-123, 141-156, т. 2 а.с. 26-30). До суду неодноразово надходили письмові заяви про перенесення розгляду справи на інші дати (т. 1 а.с. 69-71, 96, 140, 222, т.2 а.с. 12, 135).

В судовому засіданні 18.11.2020 року відповідач - приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу Кудрявцева Т.М. позов не визнала, хоча не заперечувала, що обмін зазначених в договорі міни земельних ділянок не є рівноцінним ні за розміром, ні за призначенням. Вважає, що на час посвідчення зазначеного договору такий обмін був можливим.

В цьому ж засіданні ОСОБА_6 була допитана, як свідок, та надала аналогічні пояснення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, електронною поштою надіслав письмову заяву № 1346 від 24.11.2020 року про розгляд справи без його участі. При вирішенні питання покладається на розсуд суду (т. 2 а.с. 133).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка ОСОБА_7 , давши оцінку матеріалам справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що у власності ОСОБА_8 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 001176, виданого 31.10.2002 року Малоперещепинською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області на підставі рішення 2 сесії Малоперещепинської сільської ради двадцять четвертого скликання від 17.07.2002 року, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 460, перебувала земельна ділянка площею 4,13 га, яка розташована на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить договір міни земельних ділянок від 12.08.2003 року (т. 1 а.с. 10, 11).

12.08.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Укрсельхозпром , від імені якого діяла ОСОБА_9 на підставі доручення, посвідченого 23.07.2003 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Насобіною Г.О. за реєстром № 4505, та ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_8 на підставі доручення, посвідченого 10.02.2003 року секретарем Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Савлук В.М. за реєстром № 10, від імені ОСОБА_3 на підставі доручення, посвідченого 21.04.2003 року секретарем Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Савлук В.М. за реєстром № 42, та від імені ОСОБА_4 на підставі доручення, посвідченого 10.07.2003 року секретарем Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Савлук В.М. за реєстром № 63, укладено договір міни земельних ділянок. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1649.

Відповідно до умов цього договору ОСОБА_5 обміняла належну їй земельну ділянку площею 4,13 га, ОСОБА_3 обміняла належну їй земельну ділянку площею 4,12 га та ОСОБА_4 обміняла належну їй земельну ділянку площею 4,13 га, які розташовані на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на земельну ділянку площею 0,1175 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 10, 11).

На підставі вказаного договору міни відповідач ТОВ ВКФ Укрсельхозпром одержав Державний акт серії ПЛ № 210662 від 07.12.2007 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323483400:00:004:0200 площею 4,13 га, що розташована на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 94).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 241 ЦК УРСР, в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору, за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

Статтею 242 ЦК УРСР встановлено, що до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає із змісту відносин сторін.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, яка діяла на час укладення договору міни, недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону.

За змістом статей 110, 111 ЗК України в редакції, яка діяла на момент укладення договору міни, на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором шляхом встановлення заборони на продаж або інше відчуження певним особам протягом установленого строку.

Пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 01 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

Отже, з викладених норм цивільного та земельного права слідує, що виключення щодо заборони відчуження земельних ділянок в термін до 01.01.2005 року стосується лише для договорів міни, за якими відбувається обмін однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення на іншу також цільового призначення. Оскільки відповідно до оспорюваного позивачкою договору проведено обмін не рівнозначних, як за своїм призначенням, так і за розміром земельних ділянок, тому відповідно до ст. 48 ЦК УРСР позовні вимоги ОСОБА_10 є обґрунтованими.

Крім того, про необізнаність позивачки щодо укладення спірного договору міни та таким чином щодо порушення її права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення свідчить відсутність реєстрації її права на обміняну земельну ділянку площею 0,1175 га, яка згідно договору міни земельних ділянок серії ВАМ № 537243 від 12.08.2003 року належить ТОВ ВКФ Укрсельхозпром на підставі державного акту на право власності на землю серії ДП № 108715, виданого Ювілейною селищною радою 08.07.2003 року, на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки, посвідченого 17.10.2002 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Гулою В.Л. за реєстром № 2775, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1. Земельну ділянку площею 0,1175 га передано для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, грошова оцінка становить 9628,00 грн. (т. 1 а.с. 10, 11).

Викладені позивачкою обставини підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який пояснив, що він, як депутат громади, повідомив ОСОБА_1 , що у даній ситуації має місце порушення діючого законодавства, та рекомендував їй звернутися з цивільним позовом до суду.

Стосовно питання про порушення ОСОБА_11 строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Позивачка у позові та своїх поясненнях зазначала про те, що дізналася про порушення свого права у листопаді 2017 року, після того як отримала копію спірного договору міни земельних ділянок. Тільки після цього їй стало відомо, що взамін своєї земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,13 га вона разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мала одержати земельну ділянку площею 0,1175 га в АДРЕСА_1 , яку ніколи не отримувала.

Як встановлено в судовому засіданні, копія договору міни земельних ділянок була надана ОСОБА_12 через Центр надання адміністративних послуг 12.10.2017 року, що підтверджується довідкою відділу у Новосанжарському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 0-16-0.32-1182/110-17 від 24.11.2017 року (т. 1 а.с. 12).

Відповідно до ст. 256 ЦК України (ст. 71 ЦК Української РСР) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Аналогічна норма була закріплена в ст. 76 ЦК Української РСР.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_5 не порушила правила позовної давності та не пропустила строк звернення до суду з позовом про визнання договору міни земельних ділянок недійсним.

Враховуючи, що недійсність зазначеного договору міни земельних ділянок в силу його невідповідності вимогам закону доведена, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

Оскільки інші позовні вимоги щодо визнання недійсним державного акту серії ПЛ № 210662 від 07.12.2007 року на право власності ТОВ ВКФ Укрсельхозпром на спірну земельну ділянку площею 4,13 га, та зобов`язання ТОВ ВКФ Укрсельхозпром повернути із чужого незаконного володіння ОСОБА_12 зазначеної земельної ділянки, є похідними від основної вимоги - визнання договору міни земельних ділянок недійсним, а тому вони є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ ВКФ Укрсельхозпром на користь ОСОБА_10 підлягає стягненню понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280 грн. (т. 1 а.с. 1, 18).

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 48, 241, 242 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст. 110, 111, п. 15 Перехідних положень ЗК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Укрсельхозпром , приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Кудрявцевої Тетяни Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Малоперещепинська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання договору міни земельних ділянок недійсним, повернення земельної ділянки із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати недійсним договір міни земельних ділянок від 12.08.2003 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Укрсельхозпром та ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусрм Дніпропетровського районного нотаріального округу Кудрявцевою Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1649.

Визнати недійсним Державний акт серії ПЛ № 210662 від 07.12.2007 року на право власності ТОВ ВКФ Укрсельхозпром на земельну ділянку площею 4,13 га, що знаходиться на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму Укрсельхозпром повернути із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 4,13 га, яка розташована на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Укрсельхозпром на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Укрсельхозпром , місцезнаходження: вул. Чукмарьова, 47/2, смт. Солоне, Дніпропетровська область, 52400;

відповідач: приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу Кудрявцева Тетяна Миколаївна, місцезнаходження: смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Малоперещепинська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області, місцезнаходження с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область;

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Т.Г. Стрельченко

Повний текст рішення суду виготовлено 17 грудня 2020 року.