Рішення

від 18.12.2020 по справі 923/735/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Справа № 923/735/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638,

до: ОСОБА_1 , м. Херсон, ІПН НОМЕР_1 ,

про стягнення 55015,05 грн.

Без повідомлення учасників справи.

Обставини справи.

27 липня 2020 року Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення Фізичної особи-підприємця Боровик Юлії Олександрівни 55015,05 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Позовні вимоги мотивовано позивачем посиланням на порушення відповідачем умов укладеного Договору № 5914 від 01.04.2016, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії.

На виконання приписів ч.6 ст. 176 ГПК України, судом було направлено ухвалу від 29 липня 2020 року з запитом до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 , для отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади / Єдиному державному демографічному реєстрі стосовно зазначеної особи.

Ухвалою від 25 серпня 2020 року судом залишено позовну заяву АТ "Херсонобленерго" без руху на надано час для усунення виявлених недоліків поданої позовної заяви.

10 серпня 2020 року до суду від Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради надійшов лист, з якого слідує, що місце проживання відповідача підтверджено та зареєстровано за адресою: м. Херсон, вул. Садова, буд. 17-А.

31 серпня 2020 року до суду від позивача у справі надійшов супровідний лист з доказами виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 25.08.2020.

Справа №923/735/20 перебувала у провадженні судді Немченко Л.М.

У зв`язку зі перебуванням судді Немченко Л.М. у відпустці та необхідністю вирішення питання щодо подальшого руху позовної заяви, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Херсонської області № 203 від 04.09.2020 проведений повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 08 вересня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/735/20 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 251 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 08.09.2020 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

До суду повернулось поштове повідомлення з відміткою пошти про вручення позивачу 11.09.2020 копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду від 08.09.2020, яка була направлена на адресу відповідача повернута на адресу суду з відміткою пошти - "адресант відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року продовжено строк розгляду справи №923/735/20 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

12 листопада 2020 року до суду від позивача у справі надійшла заява, в якій позивач просить суд вважати пункт 2 прохальної частини позовної заяви викладеною у наступній редакції, мовою оригіналу: "Стягнути з Боровик Юлії Олександрівни (код НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Херсонобленерго" (05396638): поточний рахунок № НОМЕР_2 в філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" №10021, МФО 352457, код 05396638 - вартість необлікованої електричної енергії в сумі 55015,05 грн., - суму судового збору у розмірі 2102,00грн.".

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі

Згідно п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Згідно з прохальною частиною заяви позивача вбачається, що підстави позову, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, покладені в основу позову, позивачем не змінюються. Тобто, підприємство лише реалізує свої процесуальні права на подання заяв та клопотань, пояснення суду, своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, які передбачені ст. 42 ГПК України.

При цьому, суд вказує, що подана заява не містить додаткових підстав позову, які виходять за рамки предмету доказування у цій справі, а викликана необхідністю уточнення позиції позивача.

З огляду на зазначене вище суд вважає за можливе прийняти дану заяву позивача до розгляду, після чого предмет позову вважається викладеним у запропонованій позивачем редакції.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.09.2020 та ухвала від 03.11.2020 про продовження строку розгляду справи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, підтверджену Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради.

Відповідно до ч.7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення, згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електрону адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також, судом враховано висновок Європейський суд з прав людини про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.09.2020 та ухвалою суду від 03.11.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 04.11.2020.

Приймаючи до уваги наведене, ухвалою суду від 03 листопада 2020 року продовжено строк розгляду справи на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву чи звернення з клопотанням про продовження строків розгляду справи, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01 квітня 2020 між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" новою назвою якого є акціонерне товариство "Херсонобленерго" (надалі - позивач або постачальник) і фізичною особою-підприємцем Боровик Юлією Олександрівною (надалі - відповідач або споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №5914 (надалі Договір).

Згідно умов Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 17.00 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії зазначаються у Додатку №7 до Договору "Однолінійна схема (Розділ 1 Договору)

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ) (п. 2.1. Договору).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України Про ринок електричної енергії , Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (набрали чинності 19.04.2018), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (чинною на час виникнення спірних правовідносин; далі, Методика).

Споживач зобов`язується: виконувати умови Договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки: зазначеної у Додатку №5 до Договору "Перелік об`єктів споживача та точки обліку активної електроенергії"

Згідно Додатку № 5 до Договору сторонами Договору погоджено "Перелік об`єктів та точок обліку активної електроенергії" та визначено наступні об`єкти: приміщення кафе розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Комсомольська, 19.

Умовами п. 9.2. Договору визначено, що межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка №6 до даного договору „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (крім випадків, передбачених пунктами 8.2 і 8.4).

Спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України (п. 9.3. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 Договору).

Доказів про відмову від Договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Матеріали справи свідчать, що 08.04.2018 на об`єкті, що перебуває згідно договору оренди нерухомого майна (неналежних приміщень) в оренді відповідача, а саме приміщення "Кафе", що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Комсомольська, 19, працівниками АТ "Херсонобленерго" було встановлено, серед іншого пломбу С28197967 ПАТ ХОЕ, якою опломбовано ввідний автомат, пломбу С28197970 ПАТ ХОЕ, якою опломбовано кожух + кл.кришка, пломбу С28197969 ПАТ ХОЕ, якою опломбовано кожух + кл.кришка. Вказану пломбу Актом про опломбування та встановлення індикаторів №172986 від 08.04.2016 передано на відповідальне зберігання та під відповідальність ФОП Боровик Ю.О., відповідно до змісту якого Споживачу продемонстровано цілісність встановлених пломб та/або індикаторів (відсутність їх спрацювання). Акт про опломбування та встановлення індикаторів №172986 від 08.04.2018 підписано уповноваженою особою Споживача - Михайленком В.М.

З метою перевірки дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, 18.10.2018 в ході перевірки працівниками Позивача дотримання Споживачем ПРРЕЕ на об`єкті - «кафе» , розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Старообрядницька (Комсомольська), 19, виявлено порушення пп.8 п.5.5.5 ПРРЕЕ, що полягає, мовою оригіналу, в наступному: "відсутня пломба С28197987 ПАТ ХОЕ - ввідний автомат та пошкоджено пломбу С28197970 ПАТ ХОЕ - кожух + кл.кришка, С28197969 ПАТ ХОЕ кожух + кл.кришка. Споживач з метою безоблікового споживання зірвав пломбу з ввідного автоматичного вимикача та пошкодив пломби на лічильнику".

Вказане порушення було виявлене в присутності Споживача - ОСОБА_1 та зафіксовано 18.10.2018 року в Акті про порушення №131596, який був підписаний Споживачем із зауваженнями, де останній вказав, що йому невідомо особу, якою було знято пломбу.

В подальшому, Рішенням комісії АТ "Херсонобленерго» від 30.10.208 споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п.2.5. Методики в розмірі 20467кВт/год на суму 55015,05грн.., яке оформлене Протоколом № 121.Споживач на комісію по розгляду Акта про порушення №131596 не з`явилась, явку свого представника не забезпечила, хоча і була повідомлена про дату, час та місце проведення засідання комісії в п.9 Акта про порушення.

З огляду на вказані обставини, витяг з Протоколу засідання комісії №121 від 30.10.2018 р. з розрахунком та Додатковим рахунком №5914 на суму 55015,05 грн. споживачу направлено засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення. Даний лист було повернуто відправнику із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання»

З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушив законодавство в галузі енергетики та умови Договору про постачання електричної енергії №5914 від 01.04.2016, за порушення яких останньому до сплати було нараховано 55015,05 грн., які відповідачем у визначений ПРРЕЕ строк не сплачені так само, як не сплачені на час звернення з даною позовною заявою до суду.

Отже, у зв`язку із несплатою відповідачем 55015,05 грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил по Акту про порушення №131596 від 18.10.2018.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонобленерго" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 21.02.2020 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 8 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами кого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

У пунктах 4.17. - 4.23. постанови від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона) мас право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17:

72. З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

73. Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору.

Судом встановлено, що між Акціонерним товариством "Херсонобленерго" і Фізичною особою - підприємцем Боровик Ю.О. було укладено договір про постачання електричної енергії № 5914 від 01.04.2016, який за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України Про ринок електричної енергії , Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (набрали чинності 19.04.2018), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (чинною на час виникнення спірних правовідносин; далі, Методика).

Оскільки предметом спору є стягнення вартості недооблікованої електричної енергії, то визначальним у ньому є саме доведеність факту порушення ПРРЕЕ споживачем, даний факт доводиться, зокрема але не виключно, актом, а також висновком експертного дослідження.

Так, матеріалами справи підтверджено, що в ході проведення працівниками позивача на об`єкті відповідача дотримання споживачем ПРРЕЕ, виявлено порушення відповідачем зазначених правил. Факт порушення відповідачем ПРРЕЕ зафіксовано Актом №131596, який підписаний чотирма представниками АТ "Херсонобленерго" та відповідачем із зауваженням.

Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник (п. 2.3.4. ПРРЕЕ).

Споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (пп. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ).

Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ (у редакції що діяла на час складання акту про порушення), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (п. 8.2.4. ПРРЕЕ).

Так, на підтвердження позовних вимог позивачем, до матеріалів справи додано наступні докази: копію Акту про опломбування та встановлення індикаторів №172988 від 08.04.2016 на об`єкті відповідача, копія Акту про порушення №131596 від 18.04.2018. з доказами вручення Споживачу, копію витягу з Протоколу №121 від 30.10.2018 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, копію Додаткового рахунку №5914 на суму 55015,05 грн., супровідного листа № 20/07-063621 від 01.11.2018 з доказами про його направлення та вручення Споживачу.

Відповідачем не надано доказів оплати виставленого рахунку №5914 на суму 55015,05 грн.

Відповідачем не надано суду Доказів скасування рішення комісії по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 121 від 30.10.2019 засідання комісії щодо розгляду акта про порушення № 131596 від 18.10.2018.

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 55015,05грн.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638) вартість необлікованої електричної енергії в сумі 55015,05 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Нікітенко