Повістка

від 16.12.2020 по справі 908/204/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/24/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

16.12.2020 Справа № 908/204/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/204/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська водна компанія» , юридична адреса: 02088, м. Київ, вул. Дяченка, 12, оф. 6; адреса для листування: Київ - 001, а/с В - 64

до відповідача Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, 72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Першотравнева, 57

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Александров О.О., адвокат, посвідчення ЗП №001923 від 04.12.2018;

від відповідача: Рибакова І.В., довіреність № 1515 від 17.10.2019.

Суть спору

19.11.2020 рішенням Господарського суду Запорізької області у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська водна компанія» , м. Київ до відповідача Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про стягнення коштів віджмовлно у повному обсязі.

03.12.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/204/20.

Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/204/20, передано на розгляд судді Горохова І.С

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.12.2020 було призначено судове засідання для розгляду заяви у справі № 908/204/20 на 16.12.2020.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Оберіг» .

Представник відповідача в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/204/20 підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засідання заперечив проти задоволення заяви, з підстав зазначених у відзиві на заяву, обґрунтовуючи заперечення зазначив, що рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/204/20 прийнято 19.11.2020, однак, під час судових дебатів жодних заяв з приводу відшкодування наведених витрат відповідачем не було зроблено. Згідно з ухвалою суду від 08.12.2020 відповідач звернувся із заявою 03.12.2020, тобто поза межами п`ятиденного строку встановленого ст. 129 ГПК України.

В судому засіданні 16.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення, судом оголошено, що повний текст додаткового рішення буде складено протягом 18.12.2020.

Заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши матеріали справи, судом установлено наступне.

З метою встановлення фактів, які мають значення для розгляду справи, та у зв`язку зі значним обсягом документів економічного характеру, наданих до суду позивачем, Семенівською сільською радою відповідно за своєю ініціативою замовлено судову економічну експертизу по матеріалам справи № 908/204/20.

30.06.2020 Фізичною особою підприємцем Тарутою Лілією Вікторівною (виконавець) та Семенівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області (замовник) укладено договір № 8/ЕЕ на здійснення судової економічної експертизи.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати послуги з виготовлення експертного висновку (здійснити економічну експертизу згідно поставлених питань в листі-зверненні № 1034 від 09.06.2020).

Вартість послуг надаваних виконавцем відповідно до даного договору, становить 20 000,00 грн (п. 2.1. договору).

Оплата за надані послуги була здійснена на основі акту № 8/ЕЕ прийняття наданих послуг зареєстрованого у Державному казначействі України 21.08.2020.

Висновок експерта був отриманий сільською радою 11.08.2020 та наданий суду в судовому засіданні 11.08.2020.

В судовому засіданні 09.11.2020 представником відповідача надано розрахунок суми судових витрат вих. № 2020 від 06.11.2020 понесених у зв`язку з розглядом справи та заявлено про покладення на позивача витрат на виготовлення висновку судової економічної експертизи. Крім того, надано копію договору № 8/ЕЕ від 30.06.2020 та акту прийняття наданих послуг № 8/ЕЕ від 20.08.2020.

Платіжне доручення № 283 від 25.08.2020 приєднано до матеріалів справи у судовому засіданні 16.12.2020.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд у резолютивній частині рішення повинен зазначити розподіл судових витрат.

Однак, судом помилково не було враховано, що заявлені відповідачем до стягнення витрати були понесені ним ще під час розгляду справи, а докази їх понесення вже наявні у матеріалах справи та надавались суду разом з заявою № 2020 від 06.11.2020. Питання щодо компенсації цих витрат повинно було розглядатися під час прийняття судом рішення по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Заперечення позивача, щодо заяви про відшкодування судових витрат поза межами строку встановленого ст. 129 ГПК України є без підставними, оскільки заяву подано до початку судових дебатів, а саме 09.11.2020. Крім того, витрати на судову економічну експертизу № 8/ЕЕ від 31.07.2020 в сумі 20 000,00 грн не є додатковими витратами про які сторона у справі (відповідач) повинна була повідомити до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Посилання позивача на те, що витрати понесені у зв`язку з проведенням експертизи за договором № 8/ЕЕ на здійснення судової економічної експертизи від 30.06.2020, актом прийняття наданих послуг від 20.08.2020 не пов`язані з розглядом справи, оскільки відповідач посилався на договір від 12.06.2020 суд вважає безпідставним. Судово-економічна експертиза проведена за запитом (лист № 1034 від 12.06.2020), договір укладено за номером № 8/ЕЕ, який співпадає з номером висновку експерта № 8/ЕЕ та акту прийняття робіт № 8/ЕЕ. Іншого договору на виконання якого експертом Таратута Л.В. було б надано висновок експертного дослідження, на який посилається відповідач в обґрунтування заперечень на позов не надано.

В судовому засіданні 16.12.2020 відповідачем надано засвідчені належним чином договір № 8/ЕЕ від 30.06.2020, акт № 8/ЕЕ від 20.08.2020, платіжне доручення № 283 від 25.08.2020.

Позивач заперечив щодо приєднання їх до матеріалів справи.

Судом вказані документи приєднані до матеріалів справи, оскільки надані документи, окрім платіжного доручення, не є новими або додатковими доказами на які відповідач посилається в обґрунтування понесенні судових витрат. Надання платіжного доручення № 283 від 25.08.2020 лише в судовому засіданні 16.12.2020 не впливає на вирішення розподілу судових витрат за наявності інших доказів, поданих до матеріалів справи 09.11.2020.

Таким чином, зважаючи на те, що наявними у матеріалах справи договору № 8/ЕЕ від 30.06.2020, акту № 8/ЕЕ прийняття наданих послуг від 20.08.2020, платіжного доручення № 283 на суму 20 000,00 грн, з урахуванням приписів п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, такі витрати підлягають відшкодуванню позивачем на користь відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Заяву Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/204/20 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська водна компанія» (юридична адреса: 02088, м. Київ, вул. Дяченка, 12, оф. 6; адреса для листування: Київ - 001, а/с В - 64; ідентифікаційний код юридичної особи 37689148) на користь Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Першотравнева, 57; ідентифікаційний код юридичної особи 20525354) судові витрати пов`язані із проведенням експертизи в сумі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписаний 18 грудня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов