Рішення

від 16.12.2020 по справі 916/3040/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3040/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

розглядаючи справу №916/3040/20,

за позовом Фізичної особи - підприємця Повара Григорія Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНСЛОГІСТИК" (65010, Одеська обл., місто Одеса, Адміральський проспект, будинок 33-А, офіс 502, код ЄДРПОУ 40982986)

про стягнення 20000,00 грн.

Представники сторін

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Черненко В.О.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Повар Григорій Григорович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНСЛОГІСТИК" про стягнення 20000,00 грн.

Ухвалою від 02.11.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.12.2020.

26.11.2020 позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами (вх.№31641/20).

01.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№32220/20).

02.12.2020 засідання відкладено на 16.12.2020.

15.12.2020 позивачем подано відповідь на відзив (вх.№33440/20). Разом із відповіддю на відзив подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами (вх.№33437/20).

16.12.2020 відповідачем подано заперечення (вх.№33532/20).

16.12.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 03.08.2020 між ТОВ АГРОТРАНСЛОГІСТИК (відповідач, експедитор) та ФОП Поваром Г.Г. (позивач, перевізник) було укладено Договір №205 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України і в міжнародному сполученні.

05.08.2020 між сторонами укладена Заявка №1670 ТУА до Договору, відповідно до якої позивач виконував міжнародне перевезення за маршрутом: м. Ладижин (Вінницька область) - м. Венендаал (Нідерланди). За вказаним перевезенням складено ТТН типу CMR №0110142.

Вказує, що перевезення було здійснено належним чином без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача та замовника, що підтверджується підписом відповідальної особи та відтиском штампу вантажоодержувача у графі 24 накладної.

Обумовленою ціною перевезення визначено 1700,00 євро. За змістом цього пункту кошти сплачуються безготівково, в гривнях, за курсом НБУ, встановленим на день замитнення (08.08.2020). Курс НБУ на вказану дату становив 32,7972 за 1 євро, що передбачає оплату у сумі 55755,24 грн. Відповідно до заявки розрахунок здійснюється на 8-10 день після отримання копій документів, окрім 1000,00 грн., які мають бути сплачені після отримання оригіналів документів. Їх перелік визначений п.4.1. договору.

Зазначає, що оригінали документів 26.08.2020 були направлені перевізником Нова Пошта , пересилання кореспонденції таким чином не передбачає опису, а тому перелік направлених документів був відображений в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції. Вказує, що документи було отримано 28.08.2020. З 08.09.2020 вважає зобов`язання на суму 55755,24 грн. простроченими.

Вказує, що замовник здійснив оплату частково у сумі 45755,20 грн. згідно з платіжним дорученням №2730. З урахуванням вказаного платежу борг становить 10000,00 грн.

Також позивач зазначає, що 21.08.2020 сторонами укладена Заявка №1786 ТУА до Договору. На умовах вказаної Заявки позивач приступив до виконання міжнародного перевезення за маршрутом: м. Ладижин (Вінницька обл.) - м. Венендаал (Нідерданди).

На підтвердження укладення договору складено ТТН типу CMR №597546.

Зазначає, що послугу було надано належним чином, що підтверджується наявністю підпису відповідальної особи та відтиском штампу вантажоодержувача у графі 24 CMR.

Ціну перевезення встановлено у розмірі 1700,00 євро, кошти мають сплачуватися безготівково у гривнях, за курсом НБУ, встановленим на день замитнення (24.08.2020). Курс НБУ на вказану дату становив 32,5529 за 1 євро, що передбачає оплату у розмірі 55339,93 грн. Разом з тим, рахунок за згодою сторін, був виставлений на суму 55127,43 грн.

Вказує, що розрахунок має здійснюватись на 8-10 день після отримання копій документів, окрім 1000 грн., які мають бути сплачені після отримання оригіналів документів.

Оригінали були направлені компанією Нова Пошта , пересилання кореспонденції таким чином не передбачає опису вкладення, перелік направлених документів був відображений в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції. Вказані документи були отримані відповідачем 22.02.2020. Строк оплати наступив 03.10.2020. 02.10.2020 замовник сплатив борг частково у сумі 45127,43 грн., з урахуванням чого борг становить 10000,00 грн.

Отже, вказує, що заборгованість за два перевезення у сумі становить 20000,00 грн.

У відзиві на позов відповідач вказує, що між ним та іноземною юридичною особою ЯН ЗАНДБЕРГЕН БВ (далі - компанія) укладено Контракт№46, відповідно до якого компанія доручила відповідачеві як перевізнику перевезення вантажів. Для належного виконання умов контракту з компанією відповідачем було залучено позивача, укладено Договір №205.

Вказує, що всього з іноземною компанією було укладено три заявки: №253589 від 30.07.2020, №253603 від 30.07.2020, №253722 від 14.08.2020.

Надалі відповідачем було надіслано позивачу 3 заявки: №1655 ТУА від 03.08.2020 (перевезення 1), №1670 ТУА від 05.08.2020 (перевезення 2) та №1786 ТУА від 21.08.2020 (перевезення 3). Умови заявок погоджені сторонами.

Між іноземною компанією та ТОВ АГРОТРАНСЛОГІСТИК було досягнуто домовленості про обов`язкову наявність двох водіїв в одному екіпажі при здійснені міжнародних перевезень.

Позивачем при здійсненні перевезення 1 та перевезення 2 було порушено обов`язкову умову про наявність двох водіїв в одному екіпажі. Зазначений факт було встановлено іноземною компанією за допомогою камер відеоспостереження в точці розвантаження. Замовник, встановивши факт порушення, 31.08.2020 розрахувався з експедитором за надані послуги на суму 4500 євро за вирахуванням суми штрафу (встановленого інвойсом №0003545759).

Зазначає, що експедитор був оштрафований на загальну суму 600 євро, тобто по 300 євро з кожного перевезення. Отже, вказує, що відповідач поніс збитки у зв`язку із неналежним виконанням позивачем умов заявки №1655 ТУА від 03.08.2020 на виконання заявки №253589 від 30.07.2020 (перевезення 1) та заявки №1670 ТУА від 05.08.2020 на виконання завки №253603 від 30.07.2020.

Вказує, що факт порушення позивачем умов заявок став відомий відповідачу вже після здійснення між сторонами спору розрахунків за перевезення 1. Вважаючи за необхідне відшкодувати збитки, завдані перевізником в результаті неналежного виконання умов заявок, експедитор утримав суму збитків у розмірі 300 євро за перевезення 2, яке було здійснено з порушенням умов заявки, та за перевезення 3, як компенсація за неналежне виконання перевезення 1. Загальна сума відшкодованих збитків склала 600 євро, що є еквівалентом 20000,00 грн.

Зазначає, що заявлена сума заборгованості не є неналежним виконанням договору перевезення з боку відповідача, а є відшкодуванням збитків, завданих відповідачу, в результаті неналежного виконання договору позивачем.

Вантажна накладна відповідно до ч.1 ст. 9 Конвенції є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Проте вантажна накладна жодним чином не є доказом виконання всіх умов договору перевезення.

Зазначає, що у відповідності до п.4.2. Договору доказом належного виконання усіх умов договору та відсутності претензій з боку сторін є підписаний сторонами акт наданих послуг. Оригінали актів наданих послуг до суду не надано, що свідчить про неприйняття експедитором виконаних послуг перевезення.

У відповіді на відзив позивач вказує, що накладні CMR не містять будь-яких зауважень щодо якості та строків виконаних перевезень, будь-які претензії в межах строків, передбачених ч.ч.1-3 ст.30 Конвенції перевізнику не пред`являлися, а також вказує, що строк виконання грошового зобов`язання настав. При цьому розгляд питання зарахування понесених відповідачем збитків виходить за межі предмета цього спору, оскільки витікає із зустрічного зобов`язання. У будь-якому разі зобов`язання не стосується даного спору, тим більше, що угодою між сторонами відповідальність за таке порушення не передбачена. Правовідносини відповідача з третьою особою не впливають на відносини сторін цього спору в силу ч.1 ст. 511 ЦК України.

У запереченні відповідач вказує, що позивач у відповіді на відзив не спростував жодного аргументу та заперечення. Зазначає, що накладна не є доказом належного та якісного виконання послуги перевезення. Накладна є супровідним документом. Всі умови заявок позивачем виконано не було. Вказує, що у матеріалах справи акти відсутні. Знову вказує, що заявлена вимога про стягнення 20000,00 грн. не ж боргом, а є компенсацією збитків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агротранслогістик (далі - Замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Поваром Григорієм Григоровичем (далі - Перевізник, позивач) укладено Договір №205 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та в міжнародному сполученні від 03.08.2020 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Перевізник зобов`язується доставити ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення та видати його Вантажоодержувачу, уповноваженому Замовником на отримання Вантажу, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу плату, встановлену в заявці (далі - Заявка), яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п.1.3. Договору конкретні умови кожного замовлення зазначаються у Заявці Замовника і узгоджуються з Перевізником.

Підтвердженою вважається Заявка, підписана представниками Сторін і скріплена печатками Замовника і Перевізника. Підтверджена Заявка обов`язкова для виконання Сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.4. Договору).

Пунктом 2.1.2. Договору встановлено, що у заявці повинно бути зазначено:

- Дати і точна (повна) адреса завантаження/розвантаження;

- Дані про Вантаж;

- Кількість необхідного автотранспорту;

- Необхідний рухомий склад;

- Сума ставки за здійснення перевезення;

- Пункти митного перетинання кордону;

- Дані про одержувача Вантажу (назва та повна адреса);

- Додаткову інформацію.

Замовник, відповідно до п.2.1.10 Договору, зобов`язується своєчасно оплачувати послуги Перевізника.

Перевізник, відповідно до п.2.2.1 Договору, зобов`язується забезпечити виконання всіх послуг, зазначених у підтвердженій Заявці.

Згідно з п.2.2.2. Договору Перевізник зобов`язується направляти у користування Замовника автомобілі у належному технічному стані, що відповідають вимогам, зазначеним Замовником у Заявці.

Відповідно до п.4.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в українській гривні у безготівковій формі протягом 30-ти (банківських) днів з дати отримання оригіналів рахунків-фактур, актів, податкових накладних та CMR та інше. Днем здійснення платежу вважається день списання грошових сум з поточного рахунку замовника.

Згідно з п.4.2. Договору за фактом виконання перевезення Сторони складають та підписують акт наданих послуг.

При наданні послуг з організації міжнародних перевезень за цим Договором Сторони керуються правилами Конвенції про договір міжнародного перевезення Вантажів по дорогах (КДПВ/СМК) 1956 зі змінами і доповненнями, внесеними Протоколом від 05.07.1978, Митної Конвенції про міжнародне перевезення Вантажів із застосуванням МДП (Конвенція МДП/ТІР) 1975, європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних Вантажів (ДОПНВ/АОР) 1957, Конвенції про спільну транзитну процедуру 1987, європейської Угоди стосовно роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР/ЕЗТР) 1970 та іншими міждержавними угодами (п.8.1 Договору).

У матеріалах справи міститься заявка на перевезення №1670 ТУА від 05.08.2020 (а.с.5), погоджена сторонами.

Умовами заявки передбачено вартість фрахту - 1700 Євро, безготівкова оплата на день замитнення на 8-10 день після отримання копій документів за вирахуванням 1000,00 грн. після отримання оригіналів документів. Адреса завантаження: м. Ладижин, Вінницька область, адреса розвантаження: Jan Zandbergen , Veenendaal. Також вказано номери авто: НОМЕР_2 /НОМЕР_4 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

За вказаним перевезенням складено ТТН типу CMR №0110142 (а.с.6).

У графі 24 накладної міститься відмітка про отримання вантажу.

Позивач вказує, що на дату замитнення (08.08.2020) курс НБУ становив 32,7972 за 1 євро, що передбачає оплату у сумі 55755,24 грн.

Позивач зазначає, що оригінали документів 26.08.2020 були направлені перевізником Нова Пошта , на підтвердження чого надає копію експрес-накладної №59000549633193 (а.с.7).

Із вказаної експрес-накладної не вбачається вмісту вкладення. Також позивачем не надано доказів вручення відправлення за такою експрес-накладною.

Позивач зазначає, що пересилання кореспонденції таким чином не передбачає опису, а тому перелік направлених документів був відображений в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції. Втім, зазначеного переліку та доказів його відображення до матеріалів справи не надано.

У матеріалах справи міститься копія рахунку №5 від 13.08.2020 на суму 55766,24 грн. (а.с.8), а також копія платіжного доручення №1282 від 28.09.2020 на суму 45755,24 грн. (а.с.9).

Також у матеріалах справи міститься заявка на перевезення №1786 ТУА від 21.08.2020 (а.с.11), погоджена сторонами.

Умовами заявки передбачено вартість фрахту - 1700 Євро, безготівкова оплата на день замитнення на 8-10 день після отримання копій документів за вирахуванням 1000,00 грн. після отримання оригіналів документів. Адреса завантаження: м. Ладижин, Вінницька область, адреса розвантаження: Jan Zandbergen , Veenendaal. Також вказано номери авто: НОМЕР_3 /НОМЕР_5 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

За вказаним перевезенням складено ТТН типу CMR №597546 (а.с.12).

У графі 24 накладної міститься відмітка про отримання вантажу.

Позивач вказує, що на дату замитнення (24.08.2020) курс НБУ становив 32,5529 за 1 євро, що передбачає оплату у сумі 55339,93 грн. Втім, зазначає, що рахунок на оплату за згодою сторін, виставлено на суму 55127,43 грн.

Позивач зазначає, що оригінали документів 17.09.2020 були направлені перевізником Нова Пошта , на підтвердження чого надає копію експрес-накладної №59000558502128 (а.с.10).

Із вказаної експрес-накладної не вбачається вмісту вкладення. Також позивачем не надано доказів вручення відправлення за такою експрес-накладною.

Позивач зазначає, що пересилання кореспонденції таким чином не передбачає опису, а тому перелік направлених документів був відображений в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції. Втім, зазначеного переліку та доказів його відображення до матеріалів справи не надано.

У матеріалах справи міститься копія рахунку №11 від 28.08.2020 на суму 55127,43 грн. (а.с.13), а також копія платіжного доручення №1305 від 02.10.2020 на суму 45127,43 грн. (а.с.14).

Як встановлено судом, між відповідачем та іноземною юридичною особою Ян Зандберген БВ (далі - Компанія) укладено Контракт №46 (далі - Контракт), відповідно до якого відповідач є Перевізником, а Компанія Замовником.

На виконання вказаного Контракту між сторонами було складено заявки на перевезення (а.с.57, 61, 62).

Як зазначає відповідач, ним було залучено позивача до виконання перевезення, у зв`язку з чим складено та погоджено, зокрема, вищезазначені заявки №1786 ТУА від 21.08.2020, №1670 ТУА від 05.08.2020, а також заявку №1655 від 03.08.2020.

При цьому, за заявкою №1655 від 03.08.2020 позивачем виставлявся рахунок на суму 55932,04 грн. (а.с.58), на виконання заявки підписано акт надання послуг №4 від 10.08.2020, здійснено оплату у повному обсязі відповідно до платіжного доручення №1167.

Втім, обставини виконання заявки №1655 від 03.08.2020 за договором не мають відношення до предмету даної справи, оскільки позивач наголошує на неналежному виконанні зобов`язань за надання послуг за заявками №1786 ТУА від 21.08.2020, №1670 ТУА від 05.08.2020.

Посилання відповідача на наявність договірних відносин із третьою особою, якою є іноземна компанія, а також на листування електронною поштою із вказаною компанією, рахунок-фактуру від компанії на відповідача на загальну суму 2700,00 євро (а.с.65) не стосується предмету спору.

Так, відповідно до ст. 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Водночас, понесення збитків відповідачем в результаті стягнення штрафу з нього в межах договірних відносин між відповідачем та Компанією не є предметом доказування у даній справі і не відноситься до предмету спору. Так, відповідач має право заявити окрему вимогу про стягнення збитків у межах іншого спору.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч.2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Позивач просить стягнути заборгованість за договором перевезення за виконані заявки№1786 ТУА від 21.08.2020, №1670 ТУА від 05.08.2020.

Втім, відповідач наголошує на неналежному виконанні вказаних заявок та зазначає, що Акти надання послуг між сторонами не підписані.

Так, у справі відсутні докази підписання сторонами таких актів, обов`язкова наявність яких обумовлена п.4.2. Договору, більше того, матеріали справи навіть не містять доказів направлення таких актів відповідачеві.

Електронне листування з приводу претензії судом до уваги не приймається, оскільки надання роздруківок з електронної пошти не є належним доказом направлення та отримання стороною кореспонденції.

Так, листування із використанням електронної пошти не містить відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису, що дозволило б достеменно ідентифікувати осіб, які складали відповідні листи та повідомлення (за наявності письмової згоди сторін спілкування на використання таких аналогів).

Слід зазначити, що відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ч.ч. 1 та 3 ст. 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України " Про електронні довірчі послуги". Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Отже, надані відповідачем роздруківки електронного листування не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , та не є належними доказами у справі. Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення.

Крім того, у справі відсутні належні докази направлення передбачених п.4.1. документів відповідачеві.

Як вже зазначено вище, відповідно до п.4.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в українській гривні у безготівковій формі протягом 30-ти (банківських) днів з дати отримання оригіналів рахунків-фактур, актів, податкових накладних та CMR та інше. Днем здійснення платежу вважається день списання грошових сум з поточного рахунку замовника.

Згідно з п.4.2. Договору за фактом виконання перевезення Сторони складають та підписують акт наданих послуг.

Оскільки умови розділу 4 Договору позивачем не виконані, доказів наявності відповідних первинних документів, які б підтверджували належне виконання послуг з перевезення та прийняття таких послуг відповідачем, у матеріалах справи відсутні, - суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю вимог.

Посилання на наявність у матеріалах справи CMR як товарно-транспортних накладних, що підтверджують належне виконання послуг перевезення, відхиляється судом.

Відповідно до ст. вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Так, надані копії накладних не містять підписів або відтворення підписів сторін за Договором, за яким надано послуги, а відтак не може слугувати достатнім доказом прийняття відповідачем наданої послуги та отримання її у повному обсязі.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність вимог позивача, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч.4,5 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу (в останньому судовому засіданні зазначено, що докази понесення таких витрат будуть надані у порядку, встановленому ч.8 ст. 129 ГПК України), а також витрати на послуги перекладача у розмірі 1000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат у розмірі 1000,00 грн. надано копію рахунку №02/834 від 27.11.2020 (а.с.69) від ФОП Черновицької Н.В., а також копію квитанції на суму 1000,00 грн. (а.с.69 - оборот).

Суд вважає за можливе покласти вказані витрати на позивача з огляду на їх пов`язаність із розглядом справи (переклад був здійснений у зв`язку із наданням доказів, викладених іноземною мовою), обґрунтованість таких доказів, доведеність їх понесення та співмірність із ціною позову.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Повара Григорія Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНСЛОГІСТИК" (65010, Одеська обл., місто Одеса, Адміральський проспект, будинок 33-А, офіс 502, код ЄДРПОУ 40982986) про стягнення 20000,00 грн. відмовити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Повара Григорія Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНСЛОГІСТИК" (65010, Одеська обл., місто Одеса, Адміральський проспект, будинок 33-А, офіс 502, код ЄДРПОУ 40982986) 1000,00 грн. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 16.12.2020р. Повний текст рішення складений та підписаний 21 грудня 2020 р.

Суддя Р.В. Волков