ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Харків
справа № 638/16312/17
провадження № 22-ц/818/425/20
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Ковчег Сервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю ДПП Групп ,
інші учасники справи:
треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Сі-Пі-Ем , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_14 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, ухвалене о 16 годині 21 хвилина 6 вересня 2019 року у складі судді Шестака О.І. (повний текст рішення складений 16 вересня 2019 року),
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, після уточнення і збільшення вимог якого 22.06.2018 (т.1 а.с. 146-152) просив визнати недійсним та скасувати рішення загальних (установчих) зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Ковчег Сервіс (надалі ТОВ Ковчег Сервіс ) від 21.08.2017 у формі протоколу № 1 від 21.08.2017 в частині передачі до статутного капіталу ТОВ Ковчег Сервіс об`єкту незвершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1310851963101; визнати недійсним Статут ТОВ Ковчег Сервіс , дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, 21.08.2017, 1 480 102 0000 074211; скасувати державну реєстрацію права власності № 22014228 щодо незавершеного будівництва, конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зі ступенем будівельної готовності 70%, реєстраційний номер 1310851963101, за ТОВ Ковчег Сервіс ; визнати за ним майнові права на нежитлові приміщення площею 500 кв.м. на 9, 10 поверхах адміністративно-торгівельного центру по АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, кадастровий № 6310136300:06:005:0020, площею 0,5482 га та стягнути судові витрати.
Позов мотивований тим, що 20 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Сі-Пі-Ем (надалі - ТОВ Сі-Пі-Ем ) в порядку ст.ст. 1130-1131 Господарського кодексу України був укладений Договір № 57, за умовами якого ТОВ Сі-Пі-Ем , як забудовник, здійснює спільно з іншими особами спільну діяльність із будівництва адміністративно - торгівельного центру за індивідуальним проектом на земельній ділянці, площею 5482 кв.м., згідно з рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04, а позивач, як учасник, приймає участь у спільній діяльності на підставах укладеного дійсного договору (надалі Договір № 57).
Відповідно до умов Договору № 57 об`єкт будівництва протягом будівництва знаходиться у спільній власності всіх учасників. Після здачі об`єкта в експлуатацію за умови виконання учасником своїх зобов`язань зі спільної власності виділяються у власність Учасника - ОСОБА_1 певні нежилі приміщення, розташовані на 9, 10 поверсі. При цьому, сторони Договору домовились, що право власності на вклад не переходить до Забудовника. Учасник залишається власником свого вкладу до моменту передачі йому приміщень.
ОСОБА_1 всі зобов`язання за Договором № 57 виконав у повному обсязі, грошові кошти у передбаченому в договорі розмірі сплатив повністю.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 за ТОВ ДПП Групп було визнане право власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи у вигляді об`єкту незавершеного будівництва (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , рівень будівельної готовності якого складає 61 %. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2017 року рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 скасоване, в задоволенні позову ТОВ ДПП Групп відмовлено в повному обсязі. У своїй постанові Харківський апеляційний господарський суд виходив із того, що будь-які дії щодо об`єкта незавершеного будівництва без згоди учасників спільного будівництва, зокрема і ОСОБА_1 , є незаконними.
Двадцять першого серпня 2017 року загальними зборами учасників ТОВ Ковчег Сервіс було прийняте рішення про внесення до Статутного капіталу ТОВ Ковчег Сервіс об`єкту нерухомого майна: незавершеного будівництва - конструкцію сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зі ступенем будівельної готовності 70%. На час прийняття зазначеного об`єкту до статутного капіталу об`єкт не належав ТОВ ДПП Групп , оскільки був спільною сумісною власністю фізичних осіб - учасників будівництва, зокрема і ОСОБА_1 , а тому не міг бути переданий у якості внеску ТОВ ДПП Групп до статутного капіталу ТОВ Ковчег Сервіс . У зв`язку з викладеним, прийняте рішення загальних (установчих) зборів засновників ТОВ Ковчег Сервіс від 21 серпня 2017 року у формі протоколу № 1 в частині передачі ТОВ ДПП Групп у якості внеску до статутного капіталу ТОВ Ковчег Сервіс зазначеного об`єкту нерухомого майна є незаконним, оскільки порушує право спільної власності фізичних осіб-учасників будівництва, зокрема, позивача по справі.
На підставі цього незаконного рішення загальних (установчих) зборів засновників ТОВ Ковчег Сервіс від 21.08.2017 у формі Протоколу № 1 було проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Ковчег Сервіс від 21 серпня 2017 року, номер запису 1 480 102 0000 074211 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі ЄДР). Передача ТОВ ДПП Групп об`єкта незавершеного будівництва до статутного капіталу ТОВ Ковчег Сервіс була виконана на підставі акту приймання-передачі внеску до статутного капіталу від 22.08.2017. 28 серпня 2017 року згідно з витягами з ЄДР ТОВ ДПП Групп вийшло зі складу засновників (учасників) ТОВ Ковчег Сервіс . Рішення засновників ТОВ Ковчег Сервіс в частині передачі до Статутного капіталу ТОВ Ковчег Сервіс об`єкта незавершеного будівництва суперечить статтям 115, 369 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), ст. 12, 13 Закону України Про господарські товариства , оскільки товариство, яке передало об`єкт до статутного капіталу, не було його власником.
ТОВ Ковчег Сервіс діє на підставі Статуту, затвердженого незаконним рішенням загальних (установчих) зборів засновників ТОВ Ковчег Сервіс від 21.08.2017 у формі протоколу №1 від 21.08.2017. У статуті містяться, зокрема, відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, в тому числі відомостей про розмір частки, склад та порядок внесення вкладу ТОВ ДПП Групп до статутного капіталу ТОВ Ковчег Сервіс у вигляді об`єкту незавершеного будівництва (конструкції сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно- торгівельного центру Ковчег (матеріали стін: цегла, бетон, газоблок, опис: кількість побудованих поверхів 17, ступень будівельної готовності 70%), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер нерухомого майна 1310851963101) вартістю - 20 288 443, 42 грн, що становить 99,99% статутного капіталу товариства. Тому існують підстави для визнання недійсним статуту ТОВ Ковчег Сервіс .
23 серпня 2017 року на підставі рішення загальних установчих зборів засновників ТОВ Ковчег Сервіс від 21.08.2017, оформленого протоколом № 1 від 21.08.2017 за відповідним актом приймання - передачі внеску до статутного капіталу від 22.08.2017, виконаного ТОВ ДПП Групп , і на підставі статуту ТОВ Ковчег Сервіс дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, 21.08.2017, 1 480 102 0000 074211, була проведена державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва (конструкції сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру Ковчег (матеріали стін: цегла, бетон, газоблок, опис: кількість побудованих поверхів 17, ступень будівельної готовності 70%), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1310851963101, номер запису про право власності: 22014228, за ТОВ Ковчег Сервіс , яка є незаконною.
На час розгляду даної справи будівництво адміністративно - торгівельного центру не завершене, відповідно об`єкт не введено в експлуатацію в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, який затверджений постановою від 22 вересня 2004 року № 1243. Позивач свої зобов`язання по сплаті вкладу у спільну діяльність виконав в повному обсязі та належним чином, набув відповідно до умов Договору про участь у будівництві та вищезазначених положень чинного законодавства України - майнові права на нежитлові приміщення адміністративно - торгівельного центру Ковчег після завершення його будівництва та введення його в експлуатацію, який до того часу знаходиться в спільній власності всіх учасників будівництва.
Постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 922/1818/17 залишена без задоволення касаційна скарга ТОВ ДПП Групп , залишена без змін постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2017 року, якою встановлена незаконність дій ТОВ Ковчег Сервіс і ТОВ ДПП Групп по протиправному розпорядженню об`єктом незавершеного будівництва (конструкції сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру Ковчег (матеріали стін: цегла, бетон, газоблок, опис: кількість побудованих поверхів 17, ступень будівельної готовності 70%), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1310851963101, який знаходиться у спільній власності позивача ОСОБА_1 та інших осіб - інвесторів будівництва. В зазначеній постанові від 16 травня 2018 року по справі № 922/1818/17 Верховним Судом зауважено, що ТОВ ДПП Групп не надало доказів введення в експлуатацію об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому порядку і набуття цим майном статусу об`єкта нерухомого майна як об`єкта цивільного права. При цьому, пунктом 1.2 договорів про участь у будівництві, укладених між забудовником з третіми особами (в тому числі ОСОБА_15 ) передбачений обов`язок забудовника передати у власність учасників відповідні нежитлові приміщення, розташовані в адміністративно-торгівельному центрі Ковчег , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після закінчення будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію, а тому суд апеляційної інстанції господарської юрисдикції дійшов правомірного висновку, що рішення місцевого господарського суду про визнання за ТОВ ДПП Групп права власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва є незаконним та порушує права інвесторів за договорами про участь у будівництві (в тому числі права ОСОБА_15 ).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано за ОСОБА_1 майнові права на нежитлові приміщення площею 500 кв. м. на дев`ятому, десятому поверхах адміністративно-торгівельного центру по АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, кадастровий номер 6310136300:06:005:0020, площею 0,5482 га. В задоволені позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, позивачем не надано достатньо підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання рішення зборів і Статуту ТОВ Ковчег Сервіс недійсними. Так, Договір № 57 не містить умов про перебування об`єкту будівництва протягом часу будівництва у спільній власності всіх учасників, а є договором про спільну діяльність. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 по справі №922/1818/17 факт належності об`єкта будівництва всім учасникам на праві спільної часткової власності не встановлювався, а мова йшла про майнові права, що не тотожне визнанню поняттю права власності. ОСОБА_1 як учасник будівництва є володарем майнових прав на об`єкт будівництва. Проте майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не вважаються речовими правами на чуже майно, тому що об`єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності. Діюче законодавство не передбачає необхідності обов`язкової згоди володаря майнових прав на певне майно при укладенні правочину, однак при переході прав на вказане майно до іншої особи переходять також і обов`язки відчужувача перед володарем майнових прав на предмет такого правочину, про що останнього має бути повідомлено. Тому суд визнав за ОСОБА_1 майнове право на частку спірного об`єкта і вказав, що позивач має право на набуття права власності на визначену Договором № 57 частку майна після здійснення будівництва об`єкта нерухомості і введення його в експлуатацію. Вимога про визнання недійсним рішення зборів товариства є вимогою про визнання недійсним правочину учасників товариства. На час передачі у статутний капітал об`єкта незавершеного будівництва у ТОВ ДПП Групп було право власності на цей об`єкт, тому товариство мало право передати зазначений об`єкт до статутного капіталу. Подальше скасування рішення суду не свідчить про недійсність статуту товариства.
Позивач усі зобов`язання за Договором № 57 виконав у повному обсязі, проте будівництво адміністративно-торгового центру не провадиться. Бездіяльність відповідача порушує права ОСОБА_1 , який правомірно очікує на отримання матеріальних благ від відповідача за договором про участь у будівництві. Тому позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 майнових прав на нежитлові приміщення підлягає задоволенню. При цьому враховуючи перебування у власності позивача вкладу у спільне будівництво, він не позбавлений права звернутися до ТОВ Ковчег Сервіс із віндикаційним позовом.
Вимога про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення загальних (установчих) зборів засновників ТОВ Ковчег Сервіс .
В апеляційній скарзі ОСОБА_14 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позов ОСОБА_1 пред`явлений з метою захисту його майнових прав на об`єкт інвестування. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що до завершення будівництва та введення об`єкту в експлуатацію, незавершене будівництво не набуває статусу нерухомого майна та об`єкта цивільного обороту; розпорядження об`єктом інвестування може відбуватися виключно за згодою всіх учасників спільної діяльності; на майнові права не поширюються гарантії права власності; недотримання умов договору про спільну діяльність є підставою для захисту майнових прав позивача на об`єкт інвестування у найбільш ефективний спосіб; забезпечення права позивача на мирне володіння майном є позитивним обов`язком держави, порушеним незаконним судовим рішенням господарського суду.
Поки об`єкт будівництва не введено в експлуатацію та не зареєстровано право власності на новостворене майно, учасники сумісної діяльності по будівництву вважаються власниками матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва, а після настання зазначених обставин мають підстави набути право власності на приміщення, визначені договором.
Суди господарської юрисдикції правомірно встановили факт належності спірного об`єкту будівництва всім учасникам спільної діяльності на праві спільної сумісної власності. Такий висновок узгоджується і з договорами про спільну діяльність, укладеними ТОВ Сі-Пі-Ем з інвесторами будівництва, зокрема, з Договором № 57. Посилання суду першої інстанції на не встановлення факту спільної сумісної власності на спірний об`єкт нерухомості не узгоджується із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2017, метою та завданням Договору № 57.
Сплативши внесок за Договором № 57 ОСОБА_1 набув майнові права в об`єкті інвестування, які за своєю правовою суттю є законними очікуваннями , тому такі права підлягають захисту на підставі статті 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і осново.
Верховний Суд у своїх постановах указував, що якщо судовий акт скасований, він не породжує жодних правових наслідків для подальшого володіння та розпорядження спірним об`єктом. І саме порушення державою прав позивача на вільне володіння майном через незаконність судового рішення спричинило необхідність звертатися до суду за захистом ОСОБА_1 своїх прав.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення ОСОБА_16 , його представника та третіх осіб, які з`явилися у судове засідання , дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони не оскаржили рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 вересня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним майнових прав на нежитлові приміщення, тому рішення суду в цій частині Харківським апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч.4 ст.376 ЦПК України).
Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, 20.10.2015 ОСОБА_1 (Учасник) уклав із ТОВ Сі-Пі-Ем (Забудовник) договір про участь у будівництві № 57 (надалі Договір № 57). Відповідно до п. 1.1 Договору № 57 ТОВ Сі-Пі-Ем , як Забудовник, здійснює спільно з іншими особами спільну діяльність із будівництва адміністративно - торгівельного центру за індивідуальним проектом на земельній ділянці по АДРЕСА_1 загальною площею 5482 кв.м., наданої для цієї мети рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 номер 105/04, а ОСОБА_1 , як Учасник, приймає участь у спільній діяльності на підставах укладеного договору.
Згідно з п. 1.2. Договору № 57 після здачі об`єкта в експлуатацію за умови виконання учасником своїх зобов`язань у власність Учасника виділяються нежитлові приміщення загальною орієнтовною площею 500 кв.м., розташовані на 9, 10 поверхах.
Згідно з п. 3.1. Договору № 57 сторони договору домовились, що право власності на вклад не переходить до Забудовника; Учасник залишається власником свого вкладу до моменту передачі йому приміщень.
Пунктом 2.3. Договору № 57 визначено, що забудовник вправі здійснювати представництво спільної діяльності перед третіми особами, самостійно здійснювати юридичні і фактичні дії, пов`язані зі спільною діяльністю без довіреності й узгодження з учасником, укладати договори з постачальниками, підрядниками та іншими контрагентами, затверджувати проектно-кошторисну документацію, підписувати документи, вчиняти інші юридично значущі дії (т.1 а.с. 9-14).
ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за Договором № 57, сплативши 2 050 000 грн вкладу у спільну діяльність, що підтверджується копіями квитанцій (т.1 а.с. 15-18).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 у господарській справі № 922/1818/17 за позовом ТОВ ДПП Групп до ТОВ Сі-Пі-Ем за ТОВ ДПП Групп визнано право власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи у вигляді об`єкта незавершеного будівництва (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (надалі Об`єкт будівництва), рівень будівельної готовності якого складає 61 % (т.1 а.с. 31-38).
26.07.2017 ТОВ ДПП Групп на підставі зазначеного рішення суду зареєструвало право власності на Об`єкт будівництва у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що не заперечується сторонами.
На загальних (установчих) зборах учасників ТОВ Ковчег Сервіс від 21 серпня 2017 року було прийняте рішення про внесення до Статутного капіталу ТОВ Ковчег Сервіс його єдиним учасником - ТОВ ДПП Групп об`єкту нерухомого майна: Об`єкту будівництва, зі ступенем будівельної готовності 70% (т.2 а.с. 59).
21.08.2017 проведено державну реєстрацію ТОВ Ковчег Сервіс (код ЄДРПОУ 41535589), дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 480 102 0000 074211 (т.1 а.с. 21-25).
23.08.2017 ТОВ Ковчег Сервіс зареєструвало право власності на Об`єкт будівництва зі ступенем будівельної готовності 70% у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту приймання-передачі внеску до статутного капіталу, серія та номер: б/н, виданий 22.08.2017, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю ДПП Групп , Товариство з обмеженою відповідальністю Ковчег сервіс ; протокол, серія та номер: 1, виданий 21.08.2017, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю Ковчег сервіс (т.1 а.с. 93-94).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2017 року скасоване рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 по справі № 922/1818/17 про визнання права власності за ТОВ ДПП Групп по Договору генерального підряду на капітальне будівництво № 31-10-16 від 31.10.2016 на будівельні матеріали та конструктивні елементи у вигляді Об`єкту будівництва, в задоволенні позову ТОВ ДПП Групп відмовлено в повному обсязі. Поворот виконання рішення здійснено не було (т.1 а.с. 81-92).
Постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2017 року у справі №922/1818/17 була залишена без змін.
Сторонами у справі не заперечувалося, що на момент звернення ОСОБА_17 до суду й на час розгляду справи Об`єкт будівництва в експлуатацію не введений.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 грудня 2018 року по справі № 910/21845/16 вказано, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
При цьому суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, суд не має підстав для задоволення позову.
Згідно з частинами 1, 5 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства".
Частиною 2 ст. 87 ЦК України встановлено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками Статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
З викладених вище норм закону вбачається, що чинне на час прийняття рішення зборів від 21.08.2017 та статуту ТОВ Ковчег Сервіс законодавство передбачало право їх оскарження лише учасниками товариства з визначених законами підстав. ОСОБА_1 не є акціонером чи учасником ТОВ Ковчег Сервіс , тому права на оскарження його рішення загальних зборів та статуту не має. Оскільки рішення загальних зборів товариства і статут не є правочином у розмінні ст. 202 ЦК України, ОСОБА_1 не може оскаржувати його дійсність як заінтересована сторона в порядку ч.3 ст.215 ЦК України.
Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту ТОВ Ковчег Сервіс на зазначені норми закону уваги не звернув. Тому відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову з помилкових підстав.
Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_14 , подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції - зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів та статуту ТОВ Ковчег Сервіс .
При цьому суд першої інстанції правильно послався на частину першу статті 15, частину першу статті 16 ЦК України, які встановлюють, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
У пункті 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/ 18 (провадження № 12-135гс19) зазначено, що: однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98) .
Суд першої інстанції правильно роз`яснив позивачу, що він не позбавлений права звернутися до забудовника із віндикаційним позовом.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 зводяться до помилкового тлумачення судом норм Договору № 57, законів і помилкового встановлення обставин у справі. Колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки цим доводам апеляційної скарги, оскільки в задоволенні позову належить відмовити внаслідок обрання ОСОБА_1 не належного способу захисту та відсутності у нього права на оскарження статуту та рішення загальних зборів ТОВ Ковчег Сервіс .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_14 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 вересня 2019 року змінити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ковчег Сервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю ДПП Групп про визнання недійсним і скасування рішення загальних (установчих) зборів засновників, статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Ковчег Сервіс про скасування державної реєстрації права власності відмовити з підстав, викладених в редакції чинної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 18 грудня 2020 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді С.С. Кругова
Н.П. Пилипчук
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2020 |
Оприлюднено | 22.12.2020 |
Номер документу | 93689205 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Тичкова О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні