Ухвала

від 21.12.2020 по справі 910/7529/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"21" грудня 2020 р. Справа № 910/7529/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Дідиченко М.А.

Андрієнка В.В.

секретар судового засідання - Ковальчук Р.Ю.

за участю представників:

позивача - Шульга К.В.

відповідача - Білицький А.В.

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар"

на рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2020 р. (повне рішення складено 23.09.2020 р.)

у справі № 910/7529/20 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Спец Мастер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар"

про стягнення заборгованості у розмірі 1750937,33 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Спец Мастер" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар" про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 20/05-19 від 20.05.2019 р. у загальному розмірі 1750937,33 грн, з яких: 1589668,50 грн. - основний борг, 119963,51 грн - пеня, 17460,29 грн - 3% річних та 23845,03 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2020 р. відкрито провадження у справі № 910/7529/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.09.2020 р. (повне рішення складено 23.09.2020 р.) у справі № 910/7529/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Спец Мастер" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елінвар" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7529/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7529/20 залишено без руху на підставі ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України.

До суду 27.11.2020 р. від відповідача у встановлений процесуальний строк надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5084/20 від 02.12.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7529/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7529/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Дідиченко М.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7529/20 та призначено її до розгляду на 21.12.2020 р.

На електронну поштову адресу суду 21.12.2020 р. представником відповідача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи доказів, а саме заяви свідка ОСОБА_1 , а також клопотання про відкладення розгляду справи. Судом відмовлено у задоволенні вищевказаних клопотань.

Також у судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про витребування оригіналів актів виконаних робіт та про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.12.2020 р.

Апеляційний суд у призначеному судовому засіданні прийшов до висновку стосовно відмови у задоволенні клопотання про витребування оригіналів актів виконаних робіт та про задоволення клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.12.2020 р.

Після розгляду вищевказаних клопотань представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар" заявлено відвід суддям Буравльову С.І., Андрієнку В.В. та Дідиченко М.А. у справі № 910/7529/20.

Відвід мотивовано наявністю сумнівів у неупередженості суддів Буравльова С.І., Андрієнка В.В. та Дідиченко М.А. у розгляді даної справи, наявністю права подати заяву про відвід на підставі статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також недотриманням судом завдань та основних засад господарського судочинства, передбачених ст. 2 ГПК України. Тому, відповідач зазначає, що дана колегія суддів підлягає відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Таким чином, оскільки даний відвід заявлено безпосередньо у судовому засіданні, питання про відвід вирішується колегією суддів у складі: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Дідиченко М.А.

Дослідивши наведені відповідачем аргументи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

На переконання суду, у заяві про відвід відповідачем не наведено жодних доводів у розумінні ст. ст. ст. 35, 36 ГПК України для існування підстав для відводу колегії суддів.

При цьому, сама лише наявність сумнівів стосовно об`єктивності судді під час розгляду справи дійсно надає право учаснику справи заявити відвід такому судді. Однак, на переконання апеляційного суду, такий відвід повинен бути достатньо вмотивованим та містити підстави його заявлення. Однак, відповідачем таких підстав у заяві не зазначено, а лише вказано про наявність права на заявлення відводу.

Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар" про відвід суддів Буравльова С.І., Андрієнка В.В. та Дідиченко М.А. у справі № 910/7529/20, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у розумінні ст. ст. ст. 35, 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді.

Згідно з п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Елінвар" відвід суддів Буравльова С.І., Андрієнка В.В. та Дідиченко М.А. у справі № 910/7529/20.

2. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар" про відвід суддів Буравльова С.І., Андрієнка В.В. та Дідиченко М.А. у справі № 910/7529/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Повний текст складено та підписано 22.12.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді М.А. Дідиченко

В.В.Андрієнко