Ухвала

від 22.12.2020 по справі 915/1153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

22 грудня 2020 року Справа № 915/1153/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

в ході підготовчого засідання у справі

за позовом: Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» , 57107, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Степове, вул.Козацька, 39; код ЄДРПОУ 00854995

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Неомаркет-I» , 54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 62, офіс (квартира) 2; код ЄДРПОУ 43281757

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; код ЄДРПОУ 00032945

про: визнання недійсним договору №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції від 10.03.2020

08.09.2020 Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №138 від 07.09.2020 в якій просить суд визнати недійсним Договір №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції від 10.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Неомаркет-I» та Державним підприємством «Племрепродуктор «Степове» з моменту його укладення.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Договір №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції від 10.03.2020 є протиправним, укладеним з перевищенням повноважень та без дотримання вимог чинного законодавства, а тому є таким, що підлягає визнанню недійсним. В обґрунтування зазначає, що виконуючий обов`язки директора Теник В.В. не був уповноважений на укладання значного господарського зобов`язання (укладення спірного договору) без погодження на його укладання з Уповноваженим органом управління, Теник В.В. перевищив свої повноваження, які обмежені Статутом, Господарським кодексом України та Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» .

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2020 позовну заяву №138 від 07.09.2020 Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

16 вересня 2020 року представник позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про усунення недоліків позовної заяви з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/1153/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.10.2020 року.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року залучено Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; код ЄДРПОУ 00032945) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Зобов`язано позивача у строк до 26.10.2020 року надіслати позовну заяву з додатками на адресу третьої особи Фонду державного майна України (листом з описом вкладення), докази надіслання надати суду. Підготовче засідання відкладено на 12.11.2020 року. Запропоновано відповідачу у строк до 27.10.2020 року надати суду відзив на позов, позивачу у строк до 05.11.2020 надати суду відповідь на відзив, Фонду державного майна України у строк до 05.11.2020 року надати суду пояснення щодо позову та відзиву.

27.10.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог.

12.11.2020 року до суду від позивача надійшла заява №168 від 30.10.2020 року з долученими доказами надіслання позовної заяви з додатками третій особі Фонду державного майна України.

12.11.2020 року до суду від позивача надійшла заява №169 від 22.10.2020 року про залучення Державної аудиторської служби України до участі в справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

12.11.2020 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив, відкладення підготовчого засідання та відкладення розгляду заяви про залучення третьої особи на наступне підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.11.2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 14.12.2020, продовжено позивачу строк на подання відповіді на відзив до 24.11.2020.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

01.12.2020 року до суду від третьої особи Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення, в яких вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

14.12.2020 року підготовче засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 17.12.2020 року підготовче засідання призначено на 22.12.2020 року.

21.12.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому процесі.

Судом розглянуто заяву позивача №169 від 22.10.2020 року про залучення Державної аудиторської служби України до участі в справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В обгрунтування заяви позивачем зазначено, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Держаудитслужби України, оскільки предмет оспорюваного правочину стосується об`єкту та майна державної власності - земельної ділянки та врожаю, а Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Неомаркет-I» (сторона-1) та Державним підприємством «Племрепродуктор «Степове» (сторона-2) укладено спірний Договір №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції, за умовами якого Сторони за Договором об`єднали зусилля для організації спільного обробітку земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні Сторони-2.

Відповідно до п. 6.6 Статуту Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» , затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №882 від 28.12.2019 року, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб`єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №252 від 27.03.2019 (далі - Порядок), державний фінансовий аудит діяльності суб`єктів господарювання (далі - аудит) - це вид державного фінансового аудиту, що полягає у перевірці та аналізі стану справ щодо законного та ефективного використання державних та/або комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, стану внутрішнього контролю у суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 5 Порядку основними завданнями аудиту є зокрема проведення аналізу та перевірки: дотримання об`єктом аудиту під час провадження фінансово-господарської діяльності вимог законодавства, виданих ним актів і рішень та актів і рішень його органу управління; ефективності фінансово-господарської діяльності об`єкта аудиту, яка визначається як співвідношення отриманих результатів до запланованих з урахуванням використаних для їх досягнення ресурсів; законного (цільового) та ефективного використання активів об`єкта аудиту та стану їх збереження; правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності; інвестиційної діяльності об`єкта аудиту; стану внутрішнього контролю; виконання функцій з управління об`єктами державної власності.

Таким чином, оскільки предмет оспорюваного правочину стосується державної власності, а Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Державної аудиторської служби України, отже заява позивача №169 від 22.10.2020 року підлягає задоволенню.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020 року № 641 (з урахуванням змін встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 712 від 12.08.2020, №760 від 26.08.2020 року) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р . на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. № 956 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641, у пункті 1 цифри і слово "31 жовтня" замінено цифрами і словом "31 грудня" .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Зважаючи на завдання господарського судочинства, для повного, об`єктивного і всебічного розгляду справи з метою дотримання процесуальних прав сторін, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне розглянути вказану справу у розумний строк тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу « COVID-19» .

З метою дотримання процесуальних прав сторін та враховуючи залучення судом Державної аудиторської служби України до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити та відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 42, 50, 182, ч. 2 ст. 183, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провести розгляд справи №915/1153/20 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19".

2. Залучити Державну аудиторську службу України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4) до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

3. Позивачу у строк до 05.01.2021 року надіслати позовну заяву з додатками на адресу третьої особи Державної аудиторської служби України (листом з описом вкладення), докази надіслання надати суду.

4. Відкласти підготовче засідання на 27 січня 2021 року о 12 год. 00 хв .

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22, поверх 8, зал засідань №805.

5. Запропонувати третій особі Державній аудиторській службі України у строк до 20.01.2021 року надати суду пояснення щодо позову та відзиву, оформлені згідно вимог ст.ст. 165, 168 ГПК України разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення 3-ї особи, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити учасникам справи, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 ГПК України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до судових засідань (підготовчих або слухання по суті).

7. Роз`яснити учасникам справи, що згідно ч.9 ст.80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

8. Звернути увагу учасників справи, що учасники процесу, які прибувають в судове засідання, зобов`язані дотримуватись заходів карантинного режиму, у тому числі й щодо використання засобів індивідуального захисту.

9. Звернути увагу учасників справи на те, що подання документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв`язку.

10. На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

11. Ухвалу направити учасникам справи та Державній аудиторській службі України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4).

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук