Постанова

від 10.12.2020 по справі 487/6590/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/6590/19

Провадження № 1-кс/487/6452/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 року

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві в режимі відео конференції із Приморським районним судом м.Одеси скаргу ОСОБА_3 на постанову від 17.01.2020 року прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42014160000000502

В С Т А Н О В И В :

30.10.2020 року ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва із скаргою на постанову від 17.01.2020року прокурора прокуратури Одеської області , якою було закрито кримінальне провадження №42014160000000502 від 14.10.2014 року. В скарзі скаржник посилався на те , що постанова прокурора ОСОБА_5 від 17.01.2020 повністю ідентична постанові про закриття кримінального провадження від 05.08.2015, винесеній прокурором прокуратури Приморського району м. Одеси ОСОБА_6 , та як вбачається з ЄРДР, скасованій 10.08.2015, а також в постанові про закриття кримінального провадження від 18.03.2016, винесеній прокурором ОСОБА_6 , яка була скасована 14.07.2016 прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , як необгрунтована та безпідставна.

Як зазначає скаржник, в ході досудового розслідування не перевірено обставин та не проведено слідчі, процесуальні дії, які зазначені в ухвалі апеляційного суду м. Києва від 22.08.2014, що стали підставою для повернення судом кримінальної справи №052200500030 прокурору для проведення додаткового розслідування.

Зокрема, не встановлено коло осіб, яким заподіяно матеріальну шкоду в результаті вчинення неправомірних дій.Також необхідно дослідити обставини та надати належну правову оцінку діям ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо підроблення документів та надання їх до Приморського районного суду м. Одеси.

В судовому зсіданні скаржник та його представник адвокат ОСОБА_4 вимоги, викладені в скарзі підтримали.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те , що постанова про закриття кримінального провадження є законною, проведені всі необхідні слідчі дії, зроблено висновки , а тому підстави для її скасування відсутні.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали скарги слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно п.4 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржено рішення прокурора про закриття кримінального провадження.

Згідно частини 1 статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 КПК України можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні вимоги містить і ч.1 ст. 94 КПК України щодо оцінки слідчим , прокурором кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки дозу достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні в першу чергу підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 91, ч.1 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов`язок доказування покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.

Сторона обвинувачення, відповідно до ст. 93 КПК України, здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Проте, вищевикладені вимоги чинного законодавства прокурором не виконані.

Як вбачається із постанови від 17.01.2010 року про закриття кримінального провадження, прокурор свої висновки про необхідність закриття кримінального провадження обгрунтовує лише дослідженням ухвал та рішень судів по вказаному кримінальному провадженню.

Слідчи суддею встановлено, що 14.10.2014 року слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури Одеської області до ЄРДР за №42014160000000502 були внесені відомості про вчинення суддею Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_12 спільно з іншими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

10.12.2014р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 був залучений та допитаний в якості потерпілого. Як вказує заявник, ОСОБА_8 , діючи при пособництві ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , шляхом обману заволоділа чужим майном в особливо великому розмірі, а саме: нежитловою будівлею офісного центру по АДРЕСА_1 та житловим будинком з надвірними будівлями і земельною ділянкою площею 0,1442 га по АДРЕСА_2 .

Відповідно до постанови від 17.01.2020року встановлено, що в середині січня 2005 року в приміщенні Приморського районного суду м.Одеси за адресою: м.Одеса, пров.Лермонтовський, 9, суддя ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою групою осіб ,використовуючи своє службове вчинила службове підроблення матеріалів цивільних справ, в тому числі судових повідомлень, ухвал суду, протоколів судових засідань, рішення суду, а саме наступних справ:

- №2-9224/04 за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_14 про визнання угоди дійсною та визнання права власності (спірне майно - нежитлова будівля офісного центру за адресою: АДРЕСА_1 );

- №2-9225/04 за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_14 про визнання угоди дійсною та визнання права власності (спірне майно - будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 );

- №2-474/05 за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_15 про усунення перешкод у корстуванні нежитловою будівлею офісного центру за адресою: АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою і будинком за адресою, АДРЕСА_2 , та виселення з вказаних будівель ОСОБА_14 .

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області ОСОБА_5 від 26.03.2015 кримінальне провадження №42014160000000502 від 14.10.2014 за фактом шахрайських дій судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_12 було закрито у зв`язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, ст.190 ч.4, ст.364 ч.2, ст.366 ч.2, ст.364 ч.І, ст.366 ч.І, ст.358 ч.З КК України.

На підставі того, що кримінальне провадження №42014160000000502 від 14.10.2014 за фактом шахрайських дій судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_12 було закрито, прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 постановою 18.03.2016 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України було закрито кримінальне провадження №42014160000000502 відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень. Вказані постанови про закриття кримінального провадження були оскаржені ОСОБА_3 .

Постанова прокурора ОСОБА_5 від 26.03.2015 оскаржувалась ОСОБА_3 як до слідчого судді, так і до Генеральної прокуратури України.

Постановою від 14.07.2016 заступником прокурора Одеської області ОСОБА_7 було скасовано постанову прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 від 18.03.2016 про закриття кримінального провадження.

Постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_16 від 22.07.2016 про скасування постанов у кримінальному провадженні та доручення здійснення досудового розслідування іншому слідчому підрозділу було скасовано постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області ОСОБА_5 від 26.03.2015 як незаконну та необгрунтовану, здійснення досудового розслідування доручено слідчому підрозділу прокуратури Миколаївської області.

У зв`язку із скасуванням 22.07.2016 постанови ОСОБА_5 від 26.03.2015 про закриття кримінального провадження, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 28.03.2017 було скасовано ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13.11.2015 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження, провадження за скаргою ОСОБА_3 закрито за відсутності на момент апеляційного розгляду предмету оскарження - у зв`язку з її скасуванням постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_16 від 22.07.2016.

При цьому апеляційний суд Миколаївської області в ухвалі від 28.03.2017 дійшов висновку, що постанова прокурора ОСОБА_5 від 26.03.2015 про закриття кримінального провадження «.. містить лише хронологію подій щодо порушення даної кримінальної справи, її розслідування та посилання на судові рішення як у цій справі, так і у пов`язаних з нею цивільних справах. Жодного аналізу та правової оцінки здобутих доказів прокурором не наведено...»

Постановою від 10.06.2019 про визначення підслідності кримінального правопорушення та направлення кримінального провадження за підслідністю підслідність кримінального провадження було визначено за слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві.

Постановою від 17.01.2020 прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5 кримінальне провадження було закрито.

Таким чином , слідчим суддею встановлено,що зміст оскаржуваної постанови прокурора ОСОБА_5 від 17.01.2020 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 повністю ідентичний постанові про закриття кримінального провадження від 05.08.2015, винесеній прокурором прокуратури Приморського району м. Одеси ОСОБА_6 , та як вбачається з ЄРДР, скасованій 10.08.2015, а також постанові про закриття кримінального провадження від 18.03.2016, винесеній прокурором ОМП №3 ОСОБА_6 , яка була скасована 14.07.2016 прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , як необгрунтована та безпідставна.

Таким чином, в ході досудового розслідування не перевірено обставин та не проведено слідчі, процесуальні дії, які зазначені в ухвалі апеляційного суду м. Києва від 22.08.2014, що стали підставою для повернення судом кримінальної справи №052200500030 прокурору для проведення додаткового розслідування.

Зокрема, не встановлено коло осіб, яким заподіяно матеріальну шкоду в результаті вчинення неправомірних дій тому, що згідно з рішеннями судів по цивільним справам ОСОБА_14 не є власником спірного майна.

Також необхідно дослідити обставини та надати належну правову оцінку діям ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо підроблення документів та надання їх до Приморського районного суду м. Одеси».

Встановлені слідчим суддею та вище перелічені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що прокурором не повно та не всебічно досліджено всі обставини кримінального провадження, винесено постанову, яка є передчасною, що є підставою для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_3 на постанову від 17.01.2020 року прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42014160000000502задовольнити.

Постанову від 17.01.2020 року прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42014160000000502 скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1