Ухвала

від 27.05.2021 по справі 487/6590/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 487/6590/19

провадження № 51-2618ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 ,на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10грудня 2020 року задоволено скаргу ОСОБА_6 , скасовано постанову прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_7 від 17 січня 2020 року про закриття кримінального провадження №42014160000000502.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 09 квітня 2021року адвокату ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його скаргою та за скаргою іншого захисника у зв`язку з тим, що така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних міркувань.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Конституція України гарантує забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Проте, відповідно частини 3 статті 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 статті 309КПК, встановлено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлюючи такі правила, Договірні держави користуються певною свободою розсуду. Хоча остаточне рішення щодо дотримання вимог Конвенції залишається за Судом (мається на увазі ЄСПЛ), до його завдань не входить заміна оцінки національних органів влади будь-якою іншою оцінкою того, що може бути кращою стратегією у цій сфері. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана… Обмеження буде несумісним ізпунктом 1статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо немає розумної пропорційності між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Абрамова проти України» від 18грудня 2018 року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року, заява № 40160/12 та інші).

Конституційний Суд України у рішенні від 20 січня 2016 року №1-в/2016 зауважив, що особі має бути гарантовано право на перегляд її справи судом апеляційної інстанції; після апеляційного розгляду справи сторони судового процесу можуть бути наділені правом оскаржити судові рішення першої та апеляційної інстанцій до суду касаційної інстанції у випадках, визначених законом, що сприятиме забезпеченню реалізації принципу верховенства права (абзац другийпідпункту 3.6.3 підпункту 3.6 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до принципу верховенства права держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема давала бможливість відновлювати порушені права і свободи та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки (абзац дев`ятийпідпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018).

Скарги на ухвали слідчого судді, які не зазначені у частинах 1 та 2 статті 309 КПК, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (частина 3 статті 309 КПК).

Відповідно до вимог частини 4 статті 399 КПК суддя-доповідач відмовляє увідкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, апеляційний суд правильно встановив, що указана вище ухвала слідчого судді місцевого суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, з чим погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Отже, з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень й інших документів убачається, що підстав для її задоволення немає.

Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК , Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3