Постанова

від 29.01.2021 по справі 487/6590/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/6590/19

Провадження № 1-кс/487/351/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2021 року

Слідчий суддя Заводського районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту на майно,накладеного у кримінальному провадженні №42014160000000502

В С Т А Н О В И В :

24.12.2020 року представник заявника ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 звернулсь до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просила скасувати арешт, накладений: 1. Постановою СУ ОМУ УМВС від 08.04.2005 року, № б/н (номер запису про обтяження: 14163460 від 11.04.2005 р., реєстратором: Перша Одеська державна нотаріальна контора,) на будівлю офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 2.Постановою СВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.04.2005 року, № б/н (номер запису про обтяження: 14163432 від 11.04.2005 р., реєстратором: Третя одеська державна нотаріальна контора, м. Одеса) на будівлю офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ,

В обґрунтуванняклопотаннязаявникзазначив,що постановоюСУ ОМУ УМВС від 08.04.2005 року, та постановою СВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.04.2005 року, накладено арешт на будівлю офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 що підтверджується наявною в матеріалах скарги постановою про накладення арешту від 08.04.2005 року.

Власником 1/8 частини вищезазначеного приміщення є ОСОБА_5 , що підтверджується копією рішення Київського районного суду м.Одеси від 07.06.2013 року.

Оскільки на теперішній час триває досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42014160000000502 , накладені арешти не скасовані, а тому відповідно до чинного законодавства ОСОБА_5 , який є власником 1/8 частини будівлі офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не може використовувати вказане майно на власний розсуд, у зв`язку з існуючою забороною, заявник просив скасувати арешт на вищезазначене майно. .

У судове засідання заявник та представник заявника не з`явились. В заяві представник заявника адвокат ОСОБА_4 просили розглядати клопотання без їх участі,просила його задовольнити.

Прокурор в судове зсідання не з`явився, в заяві просив відкласти розгляд клопотання. Дослідивши в судовому засіданні надані заявником докази , слідчим суддею встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.05.2020року , ОСОБА_5 є власником 1/8 частини будівлі офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно витягу із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.05.2020 року встановлено, що постановою СУ ОМУ УМВС від 08.04.2005 року, № б/н (номер запису про обтяження: 14163460 від 11.04.2005 р., реєстратором: Перша Одеська державна нотаріальна контора, та постановою СВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.04.2005 року, № б/н (номер запису про обтяження: 14163432 від 11.04.2005 р., реєстратором: Третя одеська державна нотаріальна контора, м. Одеса) накладено арешт на будівлю офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.

Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених конвенцією прав, відповідно до ст.13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Спеціальні підстави законного обмеження особи в реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання в право мирного володіння майном.

Згідно зі ст.170 КПК завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно зі ст.174 КПК України, як підозрюваний, обвинувачений, їх захисник або законний представник, так і інший власник або володілець майна вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, у тому числі на тій підставі, що в подальшому застосуванні відповідного заходу відпала потреба.

Проте слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядку, установленому чинним КПК.

Водночас прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч.2 ст.19 Конституції зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

Однією із загальних засад кримінального провадження згідно з п.2 ч.1 ст.7, ч.1 ст.9 КПК є законність, що передбачає обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів держвлади неухильно додержуватися вимог Конституції, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою, вимог інших актів законодавства.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що арешт на спірне вищезазначене нежитлове приміщення ,що знаходиться за адресою м.Одеса , Шкільний аеродром,1 накладено в рамках кримінального провадження № 05220050030, що підтверджується копією постанови про накладення арешту від 08.04.2005 року. Яким чином вказане кримінальне провадження має відношення до кримінального провадження №42014160000000502 заявником в клопотанні не зазначено. Не наведено таких відомостей і в постанові від 17.01.2020року про закриття кримінального провадження №42014160000000502, яка долучена до клопотання.

Як вбачається із витягу із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.05.2020 року арешт на будівлю офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м, що знаходиться за адресою м.Одеса , Шкільний аеродром,1 накладено постановою СУ ОМУ УМВС від 08.04.2005 року, № б/н (номер запису про обтяження: 14163460 від 11.04.2005 р., та постановою СВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.04.2005 року. Між тим заявником долучено до клопотання лише копію постанови від 08.04.2005 року.

Крім того, заявник є лише власником 1/8 частини приміщення , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , і , скасуванням арешту на це приміщення можливі порушення прав інших співвласників.

Водночас вимоги, заявлені представником заявника ОСОБА_5 про скасування арешту майна ґрунтуються на праві власності та виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають із цивільних правовідносин, а тому відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що клопотання представника заявника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає із вищезазначених підстав.

Керуючись ст. ст.174,369, 372КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту на майно відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1