Рішення

від 17.12.2020 по справі 910/13034/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/13034/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І. , за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці"

про розподіл судових витрат

у справі № 910/13034/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 7 480 582,43 грн.

Представники сторін:

від позивача: Яровий Я.В.;

від відповідача: Андишул А.М.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 7 480 582,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №194/01/20 від 10.02.2020 в частині оплати отриманої електричної енергії, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 7 234 192,74 грн, за прострочення сплати якої позивачем додатково нараховані пеня в сумі 66 493,21 грн, штраф - 161 149,64 грн, а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 12 287,63 грн та інфляційні втрати - 6459,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 7 234 192 грн 74 коп., пеню - 33 246 грн 61 коп., 3% річних - 12 287 грн 63 коп., інфляційні втрати - 6459 грн 21 коп., штраф - 80 574 грн 82 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 112 208 грн 74 коп.

Водночас, 23.09.2020 від позивача надійшло клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, виходячи з положень ст. 221 ГПК України.

Положеннями статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на наявність у справі клопотання позивача, суд після оголошення вступної та резолютивної частини рішення у справі № 910/13034/20 у судовому засіданні 03.12.2020 повідомив учасників справи, що судове засідання відносно вирішення питання про судові витрати позивача на правничу допомогу відбудеться 17.12.2020 о 12.00.

07.12.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно з якою заявник просить стягнути з відповідача 204400,00 грн витрат на правничу допомогу, на підтвердження чого надав договір про надання правової допомоги від 03.08.2020 та акт приймання наданих послуг (правової допомоги) від 03.12.2020.

Присутній у судовому засіданні 17.12.2020 представник позивача підтримав подану раніше заяву про розподіл судових витрат.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на заяву ТОВ "Екотехнік-Віньківці" про розподіл судових витрат, в яких зазначив про те, що відсутні докази, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Також відповідач вважає, що розмір гонорару, визначений позивачем не відповідає критеріям дійсної необхідності їх понесення та розумності їх розміру, зокрема, відповідач вказує на надто завищені адвокатом позивача ціни на його послуги в порівнянні з ринковою вартістю послуг адвокатів в м. Києві.

Крім того, відповідач зазначив про те, що особа, яка приймала участь у судових засіданнях та представляла інтереси ТОВ "Екотехнік-Віньківці", жодного процесуального документу не складала та не підписувала, що виключає можливість стягнення коштів за такі послуги.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, судом дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Приписами статті 244 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, за приписами ст.244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Матеріали справи свідчать, що у позовній заяві позивачем було наведено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат та заявлено про покладення судових витрат в сумі 748 000,00 грн на відповідача.

23.09.2020 від позивача надійшло клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, виходячи з положень ст. 221 ГПК України.

З огляду на наявність у справі клопотання позивача, суд після оголошення вступної та резолютивної частини рішення у справі № 910/13034/20 у судовому засіданні 03.12.2020 повідомив учасників справи, що судове засідання відносно вирішення питання про судові витрати позивача на правничу допомогу призначено на 17.12.2020.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до матеріалів справи надано наступні докази:

- копія Договору про надання правової допомоги від 03.08.2020, укладеного між адвокатом Яровим Я.В. та ТОВ "Екотехнік-Віньківці";

- копія акту приймання наданих послуг (правової допомоги) від 03.12.2020 на суму 204 000,00 грн, підписаного між адвокатом Яровим Я.В. та ТОВ "Екотехнік-Віньківці";

- копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів відносного адвоката Ярового Я.В.

Як вбачається зі змісту, п. 1.1. Договору про надання правової допомоги від 03.08.2020, адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу, зокрема, щодо: складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства.

Пунктами 3.1. - 3.3. Договору про надання правової допомоги від 03.08.2020 визнчено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в актах наданих послуг, що підписуються сторонами.

Розмір гонорару визначається, виходячи із загальних витрат часу адвоката на надання правової допомоги і погодинної ставки адвоката, що дорівнює 8400,00 грн (без ПДВ) за одну годину.

Оплата наданих послуг здійснюється протягом 90 (дев`яноста) днів із підписання акту приймання наданих послуг (правової допомоги).

При цьому, в акті приймання наданих послуг (правової допомоги) від 03.12.2020 сторони визначили наступні види послуг адвоката та їх вартість, а саме:

- за збір та аналіз доказів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, розрахунок штрафних санкцій і нарахувань, підготовка пакету документів для відправки відповідачу - 17 год. -142800,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив ДП Гарантований покупець , пояснень та клопотань - 5 год. 30 хв. - 46200,00 грн;

- участь у судових засіданнях в рамках підготовчого провадження (3 рази) - 1 год. 20 хв. - 11 200,00 грн;

- участь у судовому засіданні в рамках основного провадження - 30 хв. - 4200,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові від 03.10.19. у справі № 922/445/19 Об`єднаної палати Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду та в постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2020 у справі № 922/3724/19.

Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутній жодний документ, підписаний адвокатом Яровим Я.В., і фактично вказаний адвокат лише надав послуги представництва свого клієнта безпосередньо в судових засіданнях, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 15 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки є доведеними, співмірними з предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим на надання цих послуг, а також обсягом таких послуг.

Що заперечень відповідача відносно заявленого розміру витрат на правничу допомогу, суд відзначає, що роздруківка інформації щодо вартості послуг адвоката в господарського судочинстві з двох веб-сайтів юридичних фірм та на яких до того ж зазначено ціни від… , не є належними доказами, які підтверджують не співмірність заявленого позивачем розміру таких витрат.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці" про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Гарантований покупець (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Віньківці" (32500, Хмельницька обл., Віньковецький район, смт Віньківці, вул. Соборної України, 20, ідентифікаційний код 37614418) 15 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. В іншій частині вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 23.12.2020.

Суддя А.І. Привалов