Рішення

від 21.12.2020 по справі 914/1101/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 справа № 914/1101/19

За позовом: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-1: Приватного підприємства «ТМ Тріада» , м.Миколаїв

до відповідача-2 : Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м.Львів

про скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кияк І.В.

Представники учасників справи:

позивача: Шевченко М.І.-представник;

відповідача-1: Галайський О.В.-представник;

відповідача-2 : не з`явився.

Хід розгляду справи.

У червні 2019 року Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "ТМ Тріада" (далі - ПП "ТМ Тріада") та управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про: - скасування державної реєстрації права приватної власності ПП ТМ "Тріада" на нежитлове приміщення загальною площею 187 м2 на вул. Кам`янецькій, 43 у м. Львові (РНОНМ 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;- скасування державної реєстрації права приватної власності ПП "ТМ Тріада" на нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 м2 на вул. Кам`янецькій, 45 у м. Львові (РНОНМ 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2020, задоволено заяву Львівської міської ради, прийнято відмову Львівської міської ради від позову у справі в частині вимог до управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради. Провадження у справі в частині вимог до управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради закрито. У задоволенні позову Львівської міської ради до ПП "ТМ Тріада" відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2020 р. касаційну скаргу Львівської міської ради задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2019 і рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2019 у справі № 914/1101/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

16.07.2020 р. матеріали справи №914/1101/19 надійшли до Господарського суду Львівської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2020 року головуючим суддею у справі №914/1101/19 було визначено суддю Синчука М.М.

Ухвалою суду від 03.08.2020р. справу №914/1101/19 прийнято до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.08.2020р.

В судове засідання 17.08.2020 року представник позивача з`явився. Проти відкладення розгляду справи не заперечив. Через канцелярію суду подав клопотання про долучення постанови Великої палати Верховного Суду від 19.05.2020р. у справі №914/1608/18.

В судове засідання 17.08.2020 року представник відповідача-1 з`явився. Заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання 17.08.2020 року представник відповідача-2 не з`явився. Через канцелярію суду 11.08.2020р. подав клопотання, у якому просив подальші судові засідання проводити без участі представника Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

Ухвалою суду від 17.08.2020р. підготовче засідання у справі відкладено на 23.09.2020р.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 23.09.2020р. зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача-1.

Відзив на позовну заяву долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.09.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/1101/19 на 30 днів з 03.10.2020р., підготовче засідання відкладено на 19.10.2020р.

Судове засідання 19.10.2020 р. відкладено на 05.11.2020 р.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 04.11.2020р. зареєстровано клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи постанови Західного апеляцйіного госопдарського суду від 06.10.2020р. у справі №914/2350/17. У поданому клопотанні представник позивача повідомив, що проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечує.

Ухвалою суду від 05.11.2020р. закрито підготовче провадження у справі №914/1101/19, розгляд справи №914/1101/19 по суті призначенона 23.11.2020 р.

В судовому засіданні 23.11.2020 року судом заслухано вступне слово представника та представника відповідача-1, розгляд справи по суті відкладено на 14.12.2020р.

У судовому засіданні 14.12.2020р. судом досліджено докази, розгляд справи відкладено на 21.12.2020р.

В судове засідання 21.12.2020 року представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав. Просить суд скасувати державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада на нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 43, в м. Львові із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; на нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 45, в м. Львові із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судове засідання 21.12.2020 року представник відповідача-1 з`явився. Позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання 21.12.2020 року представник відповідача-2 не з`явився.

В судовому засіданні 21.12.2020 року, суд, заслухавши судові дебати, за наслідками розгляду справи по суті, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

У червні 2019 року Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "ТМ Тріада" (ПП "ТМ Тріада") та управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про: - скасування державної реєстрації права приватної власності ПП ТМ "Тріада" на нежитлове приміщення загальною площею 187 м2 на вул. Кам`янецькій, 43 у м. Львові (РНОНМ 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; - скасування державної реєстрації права приватної власності ПП "ТМ Тріада" на нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 м2 на вул. Кам`янецькій, 45 у м. Львові (РНОНМ 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що власником земельних ділянок по вул. Кам`янецькій, 43 і 45 у м. Львові є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради.

Водночас за інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2016, приватний нотаріус Загвойська Н. І. здійснила державну реєстрацію права власності Приватного підприємства Фірми "Грот" (далі - ПП Фірма "Грот"; після зміни найменування з 20.03.2017 - ПП "ТМ "Тріада") на об`єкт нерухомого майна по вул. Кам`янецькій, 43 у м. Львові - нежитлові приміщення площею 187 м2. Підставою виникнення права власності визначено розпорядження від 06.03.1997 № 81, видане Галицькою районною державною адміністрацією, та реєстраційне посвідчення б/н, видане 12.03.1997 Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації (далі - Львівське МБТІ).

Проте позивач наголосив, що згідно з архівними даними Галицької районної адміністрації розпорядження від 06.03.1997 № 81 немає. За № 81 зареєстровано розпорядження від 28.01.1997 "Про дозвіл на продаж-обмін квартир від імені неповнолітніх дітей", а 06.03.1997 зареєстровані інші розпорядження (№ 244-247), які не стосуються об`єкта нерухомого майна по вул. Кам`янецькій, 43.

Отже, реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна здійснено на підставі неіснуючого документа - розпорядження Галицької районної державної адміністрації від 06.03.1997 № 81.

За інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2016 приватний нотаріус Загвойська Н. І. здійснила також державну реєстрацію права власності ПП Фірми "Грот" (після зміни найменування з 20.03.2017 - ПП "ТМ "Тріада") на об`єкт нерухомого майна по вул. Кам`янецькій, 45 у м. Львові - нежитлові приміщення площею 1 228,3 м2. Підставою виникнення права власності визначено розпорядження від 02.02.1999 № 41, видане Галицькою районною державною адміністрацією та реєстраційне посвідчення № 127, видане 23.04.1999 Львівським МБТІ.

Однак згідно з архівними даними Галицької районної державної адміністрації, розпорядження від 02.02.1999 № 41 немає. За № 41 зареєстровано розпорядження від 26.01.1999 "Про зниження шлюбного віку неповнолітній ОСОБА_1 ", а 02.02.1999 зареєстровані розпорядження (№ 68-71, № 75), які не стосуються об`єкта нерухомого майна по вул. Кам`янецькій, 45.

Отже, реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна здійснено на підставі неіснуючого документа - розпорядження Галицької районної державної адміністрації від 02.02.1999 № 41.

Львівська міська рада акцентувала, що на земельних ділянках по вул. Кам`янецькій, 43 і 45 у м. Львові немає об`єктів нерухомого майна, ділянки є вільними від забудови, що підтверджується, зокрема, актом обстеження управління комунальної власності від 28.07.2017; актом обстеження земельних ділянок комісією за участю представників Держгеокадастру у м. Львові від 19.01.2018; листом бюро технічної інвентаризації від 10.08.2017 № 3023, згідно з яким інвентаризації будівель (споруд) по вул. Кам`янецькій, 43 і 45 у м. Львові станом на 07.08.2017 не проводилося; листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 14.08.2017 ; 4-0006-347; топографічним планом земельних ділянок по вул. Кам`янецькій, 43 і 45 у м. Львові.

Позивач зазначив, що після реєстрації права власності 09.11.2016 на об`єкти нерухомого майна по вул. Кам`янецькій, 43 і 45 у м. Львові відповідач згідно з договорами купівлі-продажу від 17.11.2016 № 887 і № 886, виданими приватним нотаріусом Загвойською Н. І., відчужив нерухоме майно Приватному підприємству "К.Р.О.К.-7" (далі - ПП "К.Р.О.К.-7").

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.04.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 914/2441/17, задоволено позовні вимоги Львівської міської ради, скасовано державну реєстрацію права власності ПП "К.Р.О.К.-7" на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 1 228,3 м2, розташоване по вул. Кам`янецькій, 45 у м. Львові.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.01.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 у справі № 914/2350/17, задоволено позовні вимоги Львівської міської ради, скасовано державну реєстрацію права власності ПП "К.Р.О.К.-7" на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 187 м2, розташоване по вул. Кам`янецькій, 43 у м. Львові та визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 17.11.2016 № 886.

Постановою Верховного Суду від 05.09.2019 постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2019 у справі № 914/2350/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

На новому розгляді рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 та додатковим рішенням від 15.06.2020 у справі № 914/2350/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Однак, постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020р. апеляційні скарги позивача частково задоволено, скасовано державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством «К.Р.О.К.-7» (код ЄДРПОУ 40953117) на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м (житловий будинок площею 65,3 кв.м та нежитлові приміщення площею 121,7 кв.м), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька, 43 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул. Кам`янецькій,43 в місті Львові від 17.11.2016, зареєстрований в реєстрі за №886, укладеного між Приватним підприємством фірма ГРОТ (м. Львів, вул. Тесленка, буд.2, код ЄДРПОУ 21923720) та Приватним підприємством К.Р.О.К-7 (м. Львів, вул. Академіка Лазаренка, 48, кв.170, код ЄДРПОУ 40953117), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Натілією Ігорівною.

Львівська міська рада вважає, що згідно із судовими рішеннями у зазначених справах установлено обставини, які відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи, а саме відсутність об`єктів нерухомого майна на вул. Кам`янецькій, 43 і 45 у м. Львові; уповноважені органи розпоряджень, що визначені як підстава для реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем не видавали; внаслідок такої реєстрації права власності на неіснуючі будівлі порушено права та інтереси власника землі - Львівської міської ради; договори купівлі- продажу майна уклала особа, яка не мала права на відчуження нерухомого майна.

Львівська міська рада із посиланням на положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначає, що після скасування у судовому порядку державної реєстрації права власності ПП "К.Р.О.К.-7" на об`єкт нерухомого майна по вул. Кам`янецькій, 43 і 45 у м. Львові відновилася попередня реєстрація права власності на майно за ПП "ТМ "Тріада" (до перейменування - ПП Фірма "Грот").

Проте згідно із судовими рішеннями у справах № 914/2441/17 і № 914/2350/17 установлено, що реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПП Фірма "Грот" було здійснено із порушенням вимог статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, для відновлення прав власника земельних ділянок по вул. Кам`янецькій, 43 і 45 у м. Львові необхідно скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Загвойської Н. І. про реєстрацію права власності ПП "ТМ "Тріада" на об`єкти нерухомого майна, розташовані по вул. Кам`янецькій, 43 і 45.

У відзиві на позовну заяву управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради просило стосовно нього відмовити у задоволенні позову акцентуючи на здійсненні оспорюваної реєстрації права власності на майно приватним нотаріусом, у зв`язку з чим згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 13.03.2019 у справі № 202/30/17, від 29.08.2018 у справі №14-233цс18, належним відповідачем у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріуса, прийнятих або вчинених ним під час реалізації функцій державного реєстратора, якщо позовні вимоги спрямовані на захист заснованого на положеннях цивільного чи господарського законодавства приватного (майнового) права є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності.

10.09.2019 Львівська міська рада подала заяву про відмову від позовних вимог до управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

У відзиві на позовну заяву ПП "ТМ "Тріада" просило відмовити у її задоволенні, акцентуючи, зокрема, на недоведенні позивачем порушення його прав та інтересів через відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а також на ненаданні позивачем доказів порушення процедури внесення записів до Державного реєстру речових прав.

Крім того, ПП "ТМ "Тріада" просило застосувати позовну давність, вважаючи, що Львівська міська рада за умови належного виконання своїх повноважень про порушення свого права мала довідатися з 06.03.1997 і 02.02.1999, оскільки позивач як суб`єкт владних повноважень повинен був дізнатися про факт належності права власності третім особам, проте дій щодо обліку комунального майна та виявлення ймовірного порушення позивач не вчинив.

При новому розгляді справи представником відповідача - 1 - Приватного підприємства «ТМ Тріада» подано відзив на позовну заяву (вх.№27593/20 від 23.09.20р.), у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у зв`язку з відсутністю порушених прав та інтересів у позивача та права на звернення до суду, відсутністю у Львівської міської ради відповідних правовстановлюючих документів як на земельну ділянку по вул. Кам`янецькій, 43 та 45 в м. Львові, де розташоване спірне майно взагалі, так і на спірні нежитлові приміщення, недоведеністю факту порушення праві чи інтересів позивача в результаті державної реєстрації на спірне майно. Позовна вимога про скасування державної реєстрації за відповідачем 1 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню оскільки позивачем до суду не подано доказів встановлення порушення процедури внесення записів до Державного реєстру речових прав та наявність юридичних фактів за рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса Загвойської Н.І., позивачем не наведено жодних обґрунтувань щодо позовної вимоги про скасування рішення привтаного нотаріуса Загвойської Н.І. від 09.11.2016р. про державну реєстрацію права приватної власності ПП Фірма Грот , запис в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно і є тим підтвердженням факту набуття, зміни чи припинення речових прав, тощо. Окрім цього, відповідач вказує на те, що даний спір слід розглядати в рамках адміністративного судочинства, що узгоджується, на думку відповідача, з позицією Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року в справі №914/1608/18.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надавши їм оцінку на відповідність їх фактичним обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).

Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, органи місцевого самоврядування, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено у статті 16 Цивільного кодексу України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням наведених правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі також - Закон України № 1952 ) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині другій статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній до 16.01.2020) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" , який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону ) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону . Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судових рішень у даній справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.

Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "ТМ Тріада" (ПП "ТМ Тріада") та управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про: - скасування державної реєстрації права приватної власності ПП ТМ "Тріада" на нежитлове приміщення загальною площею 187 м2 на вул. Кам`янецькій, 43 у м. Львові (РНОНМ 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; - скасування державної реєстрації права приватної власності ПП "ТМ Тріада" на нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 м2 на вул. Кам`янецькій, 45 у м. Львові (РНОНМ 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом позовної заяви Львівська міська рада наголошувала, що власником земельних ділянок по вул. Кам`янецькій, 43 і 45 у м. Львові є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі пункту "а" частини 2 статті 83 Земельного кодексу України.

Спірні реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька, 43, 45 стосуються прав та інтересів Львівської міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади м. Львова як власника відповідної земельної ділянки. При цьому, відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 316-319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 1, пунктом "а" частини 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

З огляду на наведене, безпідставними є твердження відповідача-1 про недоведеність факту перебування вказаної земельної ділянки у комунальній власності та про необхідність наявності у позивача правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оскільки в силу прямої вказівки закону, відповідно до ч.2 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

У статті 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, положення якої кореспондують змісту статті 377 Цивільного кодексу України, передбачено перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина 1 статті 182 Цивільного кодексу України).

У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц зазначено, що частина 2 статті 120 Земельного кодексу України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Згідно із цією частиною визначення правового режиму земельної ділянки прямо узалежнено від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16).

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (див. пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Із моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій розташовано це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права та обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (див. пункти 8.16 і 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16; пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц).

Таким чином, внаслідок реєстрації прав на об`єкт нерухомості, що розташований на певній земельній ділянці, права власника земельної ділянки щодо користування чи розпорядження такою земельною ділянкою обмежуються або припиняються у відповідній частині в силу закону.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 03.04.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 914/2441/17, задоволено позовні вимоги Львівської міської ради, скасовано державну реєстрацію права власності ПП "К.Р.О.К.-7" на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 1 228,3 м2, розташоване по вул. Кам`янецькій, 45 у м. Львові.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.01.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 у справі № 914/2350/17, задоволено позовні вимоги Львівської міської ради, скасовано державну реєстрацію права власності ПП "К.Р.О.К.-7" на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 187 м2, розташоване по вул. Кам`янецькій, 43 у м. Львові та визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 17.11.2016 № 886.

Постановою Верховного Суду від 05.09.2019 постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2019 у справі № 914/2350/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

На новому розгляді рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2020 та додатковим рішенням від 15.06.2020 у справі № 914/2350/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Однак, постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020р. апеляційні скарги позивача частково задоволено, скасовано державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством «К.Р.О.К.-7» (код ЄДРПОУ 40953117) на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м (житловий будинок площею 65,3 кв.м та нежитлові приміщення площею 121,7 кв.м), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька, 43 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул. Кам`янецькій,43 в місті Львові від 17.11.2016, зареєстрований в реєстрі за №886, укладеного між Приватним підприємством фірма ГРОТ (м. Львів, вул. Тесленка, буд.2, код ЄДРПОУ 21923720) та Приватним підприємством К.Р.О.К-7 (м. Львів, вул. Академіка Лазаренка, 48, кв.170, код ЄДРПОУ 40953117), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Натілією Ігорівною.

Відповідно до положень ч. 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, господарськими судами у вказаних вище судових рішеннях, що набрали законної сили на момент розгляду спору у даній справі, встановлено таке.

Правовстановлюючими документами, на підставі яких 09.11.2016 було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна за ПП «Фірма «Грот» , є розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 06.03.1997 за № 81, від 26.01.1999 №41.. Однак, апеляційним господарським судом встановлено, що розпорядження від 06.03.1997 за №81 «Про розгляд заяви ПП «Фірма «Грот» , на підставі якого видано реєстраційне посвідчення від 12.03.1997, Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради не приймалось. Доказів того, що питання про оформлення за ПП «Фірма «Грот» права власності на будинок та нежитлові приміщення по вул. Кам`янецькій, 43, у м. Львові вирішувалось іншими розпорядженнями Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, матеріали справи не містять. Ні розпорядження від 26.01.1999 №41, ні інші розпорядження Галицької районної адміністрації від 02.02.1999 не стосуються об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 1228,3кв.м, розташованого по вул. Камянецькій, 45 у м. Львові, оскільки оригіналу розпорядження Галицької районної адміністрації від 02.02.1999 №41 чи будь-яких інших доказів існування такого розпорядження сторонами суду не подано.

Актом перевірки Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №558нп/17 від 28.07.2017 встановлено відсутність будівлі по вул. Кам`янецькій, 45 у м. Львові. Відповідно до листа Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за №3023 від 10.08.2017, згідно архівних даних інвентаризація будівель (споруд) за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька, 43 станом на 07.08.2017 не проводилась. Також, про відсутність будівель (споруд) за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька, 43 свідчать листи Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №4-34-2061 від 30.08.2017, Львівського комунального підприємства «Житловик-С» №01-16/820 від 08.08.2017.

Актом обстеження земельної ділянки на вул. Кам`янецькій, 43, 45 від 19.01.2018, складеним комісією Львівської міської ради у складі представників відділу ринку землі управління земельних ресурсів департаменту містобудування, відділу землеустрою управління земельних ресурсів департаменту містобудування, відділу правової експертизи з економічних та інфраструктурних питань управління правової роботи юридичного департаменту, відділу житлової забудови та реконструкції управління регулювання забудови департаменту містобудування, а також провідного спеціаліста відділу у м. Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області, затвердженим директором Департаменту містобудування з доданими до нього фотографіями та копією наявних в геофонді Управління архітектури та урбаністики матеріалів топографічного плану встановлено: відсутність поштової адреси за номером 43 по вул. Кам`янецькій; відсутність на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна; розташування на земельній ділянці високовольтних мереж та розташування земельної ділянки в межах охоронної зони ЛЕП.

Факт відсутності рішення про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна також підтверджується листом Сихівської районної адміністрації від 20.12.2017 за №434-3243.

Звітом про незалежну оцінку вартості майна станом на 14.11.2016 встановлено, що з конструктивних елементів нерухомого майна наявний лише фундамент кам`яний бутовий з рівнем фізичного зносу 80%. При цьому, стіни, перегородки, перекриття, дах, покрівля, підлога, опорядження, вікна, двері, електропостачання, водопостачання, каналізація, опалення, газопостачання, телефон - відсутні. Загальний фізичний знос майна визначено в розмірі 100%.

Колегія суддів апеляційного господарського суду в ході розгляду справ №914/2441/17, 914/2350/17 дійшла висновків, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька, 43, 45 будівлі чи споруди, - відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182, ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Приписами ч.1, ч.2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення; якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

За таких обставин, в Державному реєстрі реєструються речові права лише на існуюче нерухоме майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Нормами ч.4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127.

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Проаналізувавши матеріали справи та враховуючи те, що ні розпорядження №81, №41, ні інші розпорядження Галицької районної адміністрації не стосуються об`єкта нерухомого майна по вул. Кам`янецькій, 43, 45 у м. Львові; оригінали вказаних розпоряджень Галицької районної адміністрації чи будь-яких інших доказів існування такого розпорядження сторонами суду не подано, а також те, що на земельних ділянках, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька, 43, 45 відсутні будівлі чи споруди щодо яких проведено оскаржувані державні реєстрації права власності, суд вважає, що державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна -нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 43, в м. Львові (РНОНМ - 1080766546101), нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 45, в м. Львові (РНОНМ - 1080362346101) за ПП Фірма Грот ( ТМ Тріада ) проведена з порушенням вимог ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якою встановлено підстави для державної реєстрації прав, що в свою чергу потягло неправомірність державної реєстрації прав власності на спірні об`єкти нерухомого майна за відповідачем-1.

Відповідачем заявлено про застосування до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності (заява вх.№44387/19 від 29.10.2019 р.)

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України , - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України ).

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 6 ст. 261 ЦК України ).

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, права позивача порушено здійсненням приватним нотаріусом Загвойською Наталією Ігорівною 09.11.2016 р. державної реєстрації права приватної власності на об`єкти нерухомого майна -нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 43, в м. Львові (РНОНМ - 1080766546101), нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 45, в м. Львові (РНОНМ - 1080362346101) за ПП Фірма Грот ( ТМ Тріада ).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовну заяву подано в межах встановленого строку, та зареєстровано судом 10.06.2019 р.

Таким чином, заява відповідача 1 від 29.10.2019 р. про застосування строку позовної давності є безпідставною та необґрунтованою.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Що стосується спору між позивачем та відповідачем 2 у справі, то позивачем 10.09.2019 при первісному розгляді справи, подано заяву про відмову від позовних вимог до відповідача 2.

Повноваження представника М.Шевченко на відмову від позовних вимог підтверджуються наявною у матеріалах справи Довіреністю від 04.10.2019 р. № 2901-вих-834. Наслідки відмови від частини позовних вимог роз`яснено представнику позивача у підготовчому провадженні при первісному розгляді справи. Враховуючи, що відповідачем 2 не здійснювалась оспорена позивачем державна реєстрація права власності за відповідачем 1 на об`єкт нерухомого майна, суд дійшов висновку, що дії представника позивача щодо відмови від позовних вимог до відповідача 2 не суперечать закону, інтересам особи, яку він представляє, не порушують права чи інтереси інших осіб. За наведених обставин, відмова позивача від позовних вимог до відповідача 2 приймається судом відповідно до приписів статті 191 ГПК України, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 статті 231 ГК України.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача від 09.10.2019 (вх.№2429/19 від 10.10.2019) задоволити: Прийняти відмову позивача від позову у справі в частині вимог до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

2. Провадження у справі в частині вимог до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради закрити.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада на нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 43, в м. Львові (РНОНМ - 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада на нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 45, в м. Львові (РНОНМ - 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

6. Стягнути з Приватного підприємства «ТМ Тріада» (54000, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Архітектора Старова, будинок 4 Ж, квартира 27, ідентифікаційний код 21923720) на користь Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) судовий збір в розмірі 3 842,00 грн.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.12.2020р.

Суддя М.М. Синчук