Постанова

від 16.12.2020 по справі 530/1730/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 530/1730/16-ц

провадження № 61-19370св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне підприємство Агроекологія ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Агроекологія на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І, Одринської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Агроекологія (далі - ПП Агроекологія ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 09 квітня 2019 року у задоволенні клопотання ПП Агроекологія від 12 березня 2018 року про зустрічне забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 09 квітня 2019 року у задоволенні заяв від 15 червня 2018 року та 25 червня 2018 року ПП Агроекологія про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційні скарги ПП Агроекологія на ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 09 квітня 2019 року визнано неподаними та повернуто заявнику.

Стягнуто з ПП Агроекологія в дохід державного бюджету штраф у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 842 грн.

Ухвала мотивована тим, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційні скарги ПП Агроекологія залишено без руху, надано строк на усунення недоліків. Копія вказаної ухвали неодноразово направлялась на юридичну адресу ПП Агроекологія , вказану в апеляційних скаргах та клопотаннях ПП Агроекологія . Листи з копією ухвали повернулися до апеляційного суду без вручення за закінченням терміну зберігання. Станом на 21 жовтня 2019 року недоліки апеляційних скарг не усунуто. З дня надходження справи до апеляційного суду заявник жодного разу не поцікавився станом розгляду його апеляційних скарг. Апеляційним судом вжиті всі можливі заходи для направлення заявнику копії ухвали про усунення недоліків. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав вважати апеляційні скарги неподаними та повернути їх особі, яка їх подала. Крім того, суд вважав, що ПП Агроекологія систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, подаючи кожного разу апеляційні скарги без додержання вимог ЦПК України, не сплачуючи судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунення недоліків та сплати судового збору, навмисно не отримуючи кореспонденцію. Такі дії заявника є зловживанням своїми процесуальними правами, що фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків та є підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу як заходу процесуального примусу.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У жовтні 2019 року ПП Агроекологія звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що у діях заявника відсутні ознаки зловживання процесуальними правами, а висновки суду в цій частині є передчасними. Апеляційним судом не наведено жодного мотиву затягування підприємством судового розгляду, вказано обставини, які не мали місця і безпідставно покарано заявника. Не отримавши жодних процесуальних документів, заявник об`єктивно не міг знати і не знав про те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам закону, тому не міг усунути недоліки. Офіційної електронної адреси ПП Агроекологія не має. Апеляційний суд не навів мотивів застосування штрафу у максимальному розмірі, не досліджено пом`якшуючих та обтяжуючих обставин при обранні заходів процесуального впливу на заявника.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у жовтні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За приписами частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 357, частини третьої статі 185 ЦПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору після залишення її без руху та неусунення у встановлений судом строк недоліків, вважається неподаною та повертається особі, яка подає скаргу.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Встановивши, що ПП Агроекологія не усунуло у встановлений судом строк недоліки, визначені в ухвалі від 27 травня 2019 року, зокрема не надало документу на підтвердження сплати судового збору та оригіналів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що невиконання ним вимог ухвали від 27 травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху пов`язано з тим, що ПП Агроекологія не було відомо про існування такої ухвали, є безпідставними, оскільки подавши у квітні 2019 року апеляційні скарги ПП Агроекологія тривалий час - до жовтня 2019 року, не цікавилось результатами її розгляду.

Ухвала апеляційного суду від 27 травня 2019 року оприлюднена 28 травня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Встановлено, що апеляційний суд тричі надсилав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу, яку ПП Агроекологія вказало в апеляційних скаргах, проте листи поверталися до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання , тобто отримувач, достовірно знаючи, що ним направлені апеляційні скарги до суду, не здійснював дій для отримання поштових відправлень із суду.

За вказаних обставин Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про зловживання ПП Агроекологія своїми процесуальним правами, яке не повідомляло суд про будь-які обставини, які можуть зробити неможливим отримання ними листа, або про можливу зміну свого місцезнаходження, провадженням у справі заявник тривалий час не цікавився, заяви про повідомлення його за допомогою СМС-повідомлень не надавало, тому використовує надані йому процесуальні права на свою користь для того щоб затягнути час розгляду справи за своїми ж апеляційними скаргами та справу за пред`явленим до нього позову в цілому.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на суд , одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (Рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі Воловік проти України ).

ЄСПЛ неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (Рішення ЄСПЛ у справах Гуржій проти України , заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, Олександр Шевченко проти України , № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. У Рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Установивши, що ПП Агроекологія вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, чим перешкоджає позивачу ОСОБА_1 реалізувати своє право на доступ до правосуддя, та які свідчать про зловживання процесуальними правами, апеляційний суд з дотриманням норм процесуального права обґрунтовано стягнув із підприємства штраф як захід процесуального примусу.

Доводи касаційної скарги щодо незаконного стягнення штрафу у розмірі 3 842 грн та незазначення мотивів стягнення штрафу в такому розмірі є безпідставними, оскільки відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може стягнути штраф у розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням того, що станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 1 921 грн, апеляційний суд визначив розмір штрафу у межах, встановлених процесуальним законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що цим судом допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 530/372/18 (провадження № 61-18187св19), від 22 січня 2020 року у справі № 530/1892/18 (провадження № 61-19322св19) та від 08 квітня 2020 року у справі № 530/1976/18 (провадження № 61-22510св19 ).

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що апеляційний суд порушив його конституційне право на апеляційне оскарження судових рішень колегія суддів відхиляє, оскільки за встановлених обставин, а саме невиконання вимог щодо необхідності дотримання форми подання апеляційної скарги та сплати судового збору давало апеляційному суду підстави для визнання апеляційної скарги неподаної та її повернення.

Крім того, визнання неподаною та повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення, за умови подання належно обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Агроекологія залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

Г. І. Усик

В. В. Яремко