Постанова

від 17.11.2020 по справі 523/17179/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6372/20

Номер справи місцевого суду: 523/17179/17

Головуючий у першій інстанції Виноградова Н.В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Буддеталь до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ТОВ Буддеталь звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 6 453,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 та витребування майна з незаконного володіння відповідачів.

Разом з тим, ТОВ Буддеталь просило вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 6 453,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року заяву ТОВ Буддеталь про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 6 453,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року скасувати, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, сторони в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

26.10.2020 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду від апелянта надійшла заява про повернення апеляційної скарги у зв`язку з тим, що на думку апелянта відпала потреба у розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення похову від 22.01.2018 року, оскільки позовна заява 15.07.2020 року була залишена без розгляду у зв`язку з подання позивачем відповідної заяви, а 06 жовтня 2020 року судом були скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22.01.2018 року.

Оскільки апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року на час подання апелянтом заяви про повернення апеляційної скарги є відкритим та апеляційну скаргу призначено до розгляду по суті, приймаючи до уваги, що апелянт не відмовлявся від апеляційної скрги, сама по собі заява про повернення апеляційної скарги в даному випадку не узгоджується з вимогами ЦПК України і не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 п.1, 2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір і невжиття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 6 453,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 . Як зазначає заявник, вказане майно було ним передано за договором іпотеки ФОП ОСОБА_5 у якості виконання зобов`язань за договором позики від 07.05.2008 року. Проте, рішенням господарського суду Одеської області від 18.09.2009 року, яке вподальшому було скасовано постановою Вищого господарського суду України, за ОСОБА_5 було визнано право власності на предмет іпотеки, яке вона встигла передати як внесок до статутного фонду ТОВ Стимуд Плюс , якому виконавчим комітетом ОМР було видано свідоцтво про право власності, а в подальшому вибуло і з володіння останнього у власність відповідачів по справі. Таким чином, спірне майно вибуло з володіння Буддеталь поза його волею.

Натомість, відповідачі позов не визнають, вважаючи себе добросовісними набувачами.

За таких обставин, колегія суддів вбачає, що між сторонами дійсно існує спір з-приводу майна по АДРЕСА_1 . Тому, заходи забезпечення позову, які просив застосувати заявник, у вигляді накладення арешту на спірне майно є повністю співмірними із заявленими ним вимогами.

Доводи апеляційної скарги, що вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції порушив права власників спірного майна, не є спроможніми, оскільки заходи забезпечення позову є тимчасовим заходом та не позбавляють відповідача користуватися належною їм власністю.

Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні докази загрози відчуження відповідачами спірного майна та причини необхідності забезпечення позову не спростовують правильність постановленої ухвали, оскільки, забезпечення позову має за мету до вирішення справи по суті усунути саму можливість відчужити предмет спору і тим самим утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються розгляду справи по суті та не є предметом перегляду ухвали про забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів, ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 15.07.2020 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Буддеталь була залишена без розгляду, а ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року про забезпечення позову, на підставі ч.9 ст.158 ЦПК України - скасована.

Проте оскаржувана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову від 22.01.2018 року переглядається на момент її постановлення, і, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про законність та правильність ухвали на момент її постановлення, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала - залишенню без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України,апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22.12.2020 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

О.В. Князюк