Ухвала

від 24.12.2020 по справі 2-1213/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/885/20

ун. № 2-1213/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року суддя Святошинського районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді: Шум Л.М.,

при секретарі: Прокопенко Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання приватного виконавця округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець округу м. Києва Телявський А.М. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч.4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судове засідання приватний виконавець не зявився.

Ухвалою суду подання розглянуто у відсутність приватного виконавця, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи подання, дослідивши матеріали справи та подання, суд дійшов до наступного.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. знаходиться виконавче провадження № 60167953 з примусового виконання виконавчого листа №2-1213\11 виданого 28.11.2012 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором в сумі 845 353,00 грн., що еквівалентно 106 153 долари 45 центів США, судові витрати в сумі 1820, 00 грн.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому Законом України Про виконавчепровадження та ст.441 ЦПК України.

Згідно п.1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.19 ч.2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний, у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

У матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів та вимоги державного виконавця, та можливість боржника добровільно виконати рішення суду у встановлений постановами строк.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 441 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеною цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Закон України від 21 січня 1994 року Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Так, положеннями п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, ухилення від виконання зобовязань, покладених на громадянина судовим рішенням, - до виконання зобовязань.

Звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно застосовуватись до боржника як крайній захід, у разі коли державним виконавцем виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, розділу ХІ Обмежень у праві виїзду за межі України та заборона вїзду в Україну , при зверненні до суду з поданням про тимчасове обмеження виїзду боржника, до виконання зобов`язань за рішенням подання, повинно містити: а) найменування суду, до якого направляється подання; б) реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; в) реквізити виконавчого провадження; г) прізвище, ім`я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); ґ) підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

Приватним виконавцем при звернені з поданням цих вимог не було дотримано. В обґрунтування подання суду не надано жодних доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, відсутні відомості щодо направлення на адресу боржника вимоги державного виконавця, та отримання останнім такої вимоги. Також до подання не надано жодних документів, які містять відомості щодо повноти вжиття державних виконавцем заходів щодо примусового виконання рішення.

Належних та допустимих доказів того, що боржник ОСОБА_1 має намір ухилятись або ухиляється від виконання судового рішення шляхом вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання судових рішень, або безпідставно не з`являється на виклики приватного виконавця та умисно ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків, суду не надано.

З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не вбачається, що не перешкоджає приватному виконавцю у разі надання необхідних доказів та зміни обставин звернутися з відповідним поданням до суду.

Керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України ,ст.441 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України- відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинського районного суду м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Л.М. Шум