Ухвала

від 21.12.2020 по справі 2-2271/10

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №2-2271/10

Провадження №6/521/730/20

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Черненко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_1 .

Подання обґрунтоване наступними обставинами. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. перебуває виконавче провадження № 63680629 з примусового виконання виконавчого листа №2-2271/10, виданого 26.11.2010 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості від 14.09.2007 р. у загальному розмірі 466081,18 гривень, та судових витрат у розмірі по 910 гривень з кожного, на загальну суму 1820 гривень; та з примусового виконання виконавчого листа №2-2271/10, виданого 26.11.2010 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль судових витрат у розмірі по 910 гривень з кожного, на загальну суму 1820 гривень.

Приватний виконавець зазначає, що в добровільному порядку вимоги виконавчого документу боржником не виконані. Боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Станом на теперішній час боржником не вжито жодних заходів щодо виконання вимог виконавчого документу та не надано жодних пояснень стосовно не виконання вимог виконавчого документа. Станом на час подачі подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржник вчиняє дії, що ускладнюють виконання рішення: не подав виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, неодноразово полишав територію України. На думку приватного виконавця, все вищевикладене свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України міститься клопотання приватного виконавця про розгляд подання у його відсутність.

Встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.05.2010 року стягнено солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості від 14.09.2007 р. у загальному розмірі 466081,18 гривень, та судових витрат у розмірі по 910 гривень з кожного, на загальну суму 1820 гривень.

На виконання вищевказаного рішення, Малиновським районним судом м. Одеси 26.11.2010 року було видано виконавчі листи, які знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М.

19.11.2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою було об`єднано ВП № 55414390 та ВП № 55416374 у зведене виконавче провадження № 63680629.

Приватним виконавцем на все майно боржника з метою реального виконання вимог виконавчого документу в межах суми боргу було винесено постанову про накладення арешту на майно боржника від 31.01.2018 року.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запити до реєструючих установ з метою встановлення майнового стану боржника.

Згідно відповіді, яка надійшла із Пенсійного фонду України від 19.12.2017 року: доходів, в тому числі за цивільно-правовими договорами, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - не отримує, пенсію також не отримує.

Відповідно до інформації, яка надійшла із Державної фіскальної служби - боржник офіційно не працевлаштований (відповідь від 20.12.2017 року, відповідь від 14.10.2020року).

Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 30.01.2018 року - боржник знятий з реєстрації по м. Одеси.

Згідно Інформаційної довідки ДРПВНМ за боржником не зареєстроване нерухоме майно.

Згідно відповіді КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради № 814-14/42 від 07.02.2018 року за боржником право власності на нерухоме майно в м. Одеса не зареєстроване.

Згідно відповіді Головного управління держпраці в Одеській області № 15/01-33- 1083 від 01.02.2018 року за боржником не зареєстровано великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води.

Згідно відповіді Державного агентства рибного господарства України № 2-9.1- 17/713-18 від 02.02.2018 року у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України за боржником риболовних суден не зареєстровано.

Згідно відповіді Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 136/31/699-18 від 08.02.2018року - зареєстрованих за боржником плавзасобів не виявлено.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області № 31/15/5141-2007 від 16.08.2018 року та відповіді Міністерства внутрішніх справ України на електронний запит від 13.10.2020 року - за боржником не зареєстровані транспортні засоби.

Згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 5100.4.7-2334/51.2-18 від 16.02.2018 року, що зареєстрована за вх. №360 від 28.02.2018 року, боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 24.02.2010 року, орган видачі 8031.

Приватним виконавцем 07.12.2018 року було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено для виконання копії постанови про арешт коштів боржника банківським установам за вих. № 4018. Проте станом на сьогоднішній день коштів на рахунках боржника ОСОБА_1 - виявлено не було.

05.11.2020 року, 11.11.2020 року та 19.11.2020 року приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника було здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, за адресою: АДРЕСА_1 , проте боржника за вказаною адресою не будо виявлено. На стук та дзвінки у двері ніхто не відчинив. Майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, виявлено не було. Приватним виконавцем було складено відповідний акт. Приватним виконавцем також було залишено виклик про явку на прийом до виконавця з датою та часом прийому. У визначений день та час на прийому до приватного виконавця боржник не з`явився.

Разом з цим, будь-яких належних доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та/або виклику приватного виконавця, а також взагалі обізнаність боржника про наявність виконавчого провадження матеріали подання не містять.

Встановлено, що на сьогоднішній день в добровільному порядку вимоги виконавчого документу боржником не виконані. На думку приватного виконавця боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Під поняттям ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, розуміються будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо), що роз`яснив Верховний Суд України 01 лютого 2013 року при розгляді питань, які виникають в судовій практиці про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Таким чином, правових підстав вважати, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення, немає.

Приватний виконавець в поданні також не зазначив, як заборона тимчасового виїзду за межі України гарантує повернення боргу і, яким чином цей борг може бути повернуто при застосуванні такого обмеження.

Застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, національні суди зобов`язані забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну, було виправданим та пропорційним за будь яких обставин.

Влада не може застосовувати довготривалі строки заходів, які обмежують свободу пересування особи, без регулярної перевірки їх обґрунтованості, що повинні здійснюватися судами в останній інстанції (в даному випадку - апеляційним судом) для того, щоб забезпечити гарантії незалежності та неупередженості процедури обмеження права виїзду особи за межі країни.

Беручи до уваги те, що національні суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, Протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права в України, суд захищаючи права одних осіб суд не вправі порушувати права інших осіб.

Автоматична, необмежена заборона у праві виїзду за межі країни є порушенням статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Тимчасове обмеження права особи на виїзд за межі України слід вважати доцільним, коли особа ухиляється від виконання зобов`язання, покладеного на неї рішенням суду.

Застосування судом обмеження права виїзду фізичної особи за кордон має відбуватися з урахуванням його природи, як конституційного права громадянина, яке встановлюється ст. 33 Конституції України, згідно якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За таких обставин, подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Оскільки, до суду не було надано належних доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов`язань, доказів ухиляння боржника від виконання рішення суду, суд вважає недоцільним обмежувати ОСОБА_1 в його праві виїзду за межі України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. ст. 353, 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Ю.В. Тополева

21.12.20