Ухвала

від 24.12.2020 по справі 522/22640/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/22640/20

Провадження №1-кс/522/16238/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання розглянувши клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна,-

УСТАНОВИВ:

Слідчий вОВС СВУСБУ вОдеській області ОСОБА_3 звернувся досуду зклопотанням,погодженим зпрокурором відділупрокуратури Одеськоїобласті ОСОБА_4 ,про накладенняарешту насудно Гепард(Gepard,ІMO:9486790).

В обґрунтування доводів клопотання слідчий посилається на наступне.

СВ УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22020160000000083 від 17.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.2 ст.332-1 КК України, за наступних обставин.

За матеріалами кримінального провадження, з 2014 року по теперішній час особи, які працювали на морських суднах, власником, оператором та/або фрахтувальником яких виступали підприємства, що входять до групи компаній «Трансшип» (ТОВ «Трансшип» (код ЄДРПОУ 30256721), ТОВ «Краншип» (код ЄДРПОУ 32428972), ТОВ «Універсальна буксирна компанія» (код ЄДРПОУ 39519149), ТОВ «Трансшип-Агент» (код ЄДРПОУ 35954318), компанія «Kirgan Holding» (Панама), та ін.), здійснюючи посадку і висадку на такі судна в морських портах на окупованій території АР Крим, порушили порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Крім того, незаконне переправлення вказаних осіб через державний кордон України організують та здійснюють посадові особи підприємств групи компаній «Трансшип».

Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014, громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в`їзд на тимчасово окуповану територію України і виїзд з неї через контрольні пункти в`їзду-виїзду за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. В`їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускаються лише за спеціальним дозволом через контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Згідно з п. 3 Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 04.06.2015, в`їзд на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї здійснюються через контрольні пункти: іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом та спеціальним дозволом, виданим територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС у Новотроїцькому чи Генічеському районі Херсонської області; громадян України - за умови пред`явлення будь-якого документа, визначеного ст. 5 Закону України «Про громадянство України» або ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Відповідно до Переліку контрольних пунктів в`їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї (Додатку 1 до Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 04.06.2015), контрольні пункти в`їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї для автомобільного сполучення - «Каланчак», «Чаплинка», «Чонгар». Контрольні пункти в`їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї для залізничного сполучення - «Херсон», «Мелітополь», «Вадим», «Новоолексіївка».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 424-р від 30.04.2014 «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», всі пункти пропуску для морського сполучення (морські порти), а також всі пункти пропуску для повітряного сполучення, розташовані на окупованій території Автономної Республіки Крим, закриті.

Крім того, згідно з Наказом Міністерства Інфраструктури України від 16.06.2014 № 255 «Про закриття морських портів», до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя морські порти Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта, Євпаторія закриті.

Таким чином, законодавство забороняє в`їзд на тимчасово окуповану територію України (Автономну Республіку Крим) та виїзд з неї через морські порти, розташовані на території Автономної Республіки Крим. Разом з тим, саме через закриті морські порти Автономної Республіки Крим, в`їзд через які на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та виїзд з неї заборонено, працівники підприємств групи компаній «Трансшип» здійснювали посадку на морські судна, якими оперували зазначені підприємства на території АР Крим.

За матеріалами кримінального провадження, підприємства групи компаній «Трансшип» є операторами морських суден: Afina (Афіна), Alina (Аліна), BK-1 (БК-1), Greendale (Гриндейл), Atlas 1 (Атлас 1), Atlas 4 (Атлас 4), PGP-2 (ПГП-2), PK-136 (ПК-136), Alpina (Альпина), Vasyl Borschenko (Василь Борщенко), BP-01 (БП-01), Van Gogh (Ван Гог), Erna (Ерна), Modus (Модус), Diamond N (Даймонд Н), Ariel (Аріель), Yupiter (Юпитер), Topaz N (Топаз Н), Hector (Гектор), Siroko (Сироко), Portovyi-101 (Портовый-101), Gepard (Гепард), Tuman (Туман), Tornado (Торнадо), Pluton (Плутон), Leon (Леон), Avant (Авант), Phoenix 1 (Феникс 1). У період з 2014 року по теперішній час вказані морські судна, всупереч наведеним нормативним вимогам, здійснюють господарську діяльність в морських портах на території окупованої АР Крим.

На даний час встановлені деякі працівники підприємств групи компаній «Трансшип», утому числі наймані моряки, які порушили порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою посадки і висадки на судна в морських портах на окупованій території АР Крим,.

Крім того, одне з підприємств групи компаній «Трансшип», а саме - крюїнгова компанія ТОВ «Трансшип-Агент», код ЄДРПОУ 35954318, після окупації кримського півострова Російською Федерацією було перереєстроване за російським законодавством як ООО «Трансшип-Агент» (ОГРН 1159102040514, м. Керч, АР Крим), продовжує господарську діяльність на території АР Крим, сплачує податки до російського бюджету, здійснює набір моряків на судна групи компаній «Трансшип» для роботи в акваторії кримського півострова.

Додатково встановлено, що морські судна (портові буксири) Diamond N (Даймонд Н) і Topaz N (Топаз Н), оператором яких є група компаній «Трансшип», фактично знаходяться у власності ПАО «Флот Новороссийский Морской Торговый Порт» (РФ), кінцевим бенефіціарним власником якого є державні структури Російської Федерації, у зв`язку з чим прибуток від використання вказаних суден через афілійовані компанії надходить та фактично отримується зазначеним підприємством суб`єктом підприємницької діяльності країни-агресора. Так, вказані судна зареєстровані за компанією-нерезидентом «Henford logistics limited» (Гонконг), 80 % акцій якого володіє ПАО «Флот Новороссийский Морской Торговий Порт» (РФ). У свою чергу, згідно статуту (п.п. 7.13.-7.18) ПАО «Флот Новороссийский Морской Торговий Порт» (РФ) відносно товариства використовується спеціальне право на участь Російської Федерації в управлінні товариством (золота акція).

Вказані дії посадових осіб і працівників групи компаній «Трансшип» вчинено всупереч та на порушення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, а також Розпорядження Кабінету Міністрів України № 424-р від 30.04.2014 «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» і Наказу Міністерства Інфраструктури України від 16.06.2014 №255 «Про закриття морських портів», згідно з якими пункти пропуску та пункти контролю за переліками, які розташовані в Автономній Республіці Крим, в тому числі морські порти, з 30.04.2014 тимчасово закриті, зокрема для суднозаходів.

Згідно відомостей сайту групи компаній «Трансшип» за посиланням www:transship.ua, у складі флоту суден на яких надаються послуги, також наявне морське судно Гепард (Gepard, ІMO: 9486790), зареєстроване у Регістрі судноплавства України, в якості власника зазначено: ТОВ «Краншип»

В рамках досудового розслідування досліджуються обставини порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, та незаконного переправлення осіб через державний кордон України, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 2 ст. 332-1 КК України, вищевказане судно містить інформацію яка потребує дослідження в ході проведення досудового розслідування, у тому числі експертного, можливо використовувалось в ході вчинення кримінального правопорушення, а також містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, судно Гепард (Gepard, ІMO: 9486790) має значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є знаряддям порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України (Автономної Республіки Крим) та виїзду з неї, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема: суднові журнали, списки членів екіпажу, які працювали на судні з 2014 року по теперішній час, суднові ролі членів екіпажу, документи про проходження судном прикордонного та митного контролю в морських портах тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, дані системи автоматичної ідентифікації (AIS), яка відображає місцезнаходження судна і підтверджує його перебування в районі морських портів тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим у період з 2014 року по теперішній час, тощо.

На думку сторони обвинувачення, зазначене судно можливо та необхідно використати у кримінальному провадженні, як доказ, а не накладання арешту може призвести до його приховування.

Тому слідчий просить накласти арешт на вищезазначене судно.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, згідно письмової заяви останнього просить здійснити розгляд клопотання за їх відсутності.

В судове засідання власник майна не викликався з метою попередження подальшого відчуження майна будь-якими особами.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Правові підстави для арешту майна в контексті положень закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів правових підстав та мети накладення арешту зазначеного у клопотанні судна не встановлено.

За таких обставин застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Крім того, дослідивши матеріали долучені до клопотання, слідчим суддею встановлено відсутність постанови про призначення групи слідчих та групи прокурорів.

Відповідно до ч.1 ст.37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Відповідно до ч.2 ст.37 КПК України, прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Відповідно до положень ч.1 ст.110 КПК, всі рішення прокурора є процесуальними рішеннями, а згідно з вимогами ч.3 цієї ж статті рішення прокурора приймається у формі постанови.

Відповідно до ч.6 ст.110 КПК України, постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Таким чином, рішення керівника відповідного органу прокуратури про визначення прокурора чи групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні є процесуальним і має бути винесено у формі постанови.

Кримінальний процесуальний закон не містить вимоги про те, що постанова керівника відповідного органу прокуратури про визначення прокурора чи групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні в обов`язковому порядку має бути надана суду.

У матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про призначення групи прокурорів.

Згідно з положеннями ч.2 ст.92 КПК обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладено на сторону, що їх подає, а відповідно до ст.94 КПК обов`язок оцінки доказів з точки зору їх допустимості покладено на суд.

Виходячи з положень ч.1 ст.37, ч.2 ст.37, ч.ч.1,3,6 ст.110 КПК, постанова про призначення прокурора, якою надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) повноваження, передбачені ст.36 КПК, у кримінальному провадженні, є обов`язковою.

Не наділяє прокурора повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням з повноваженнями, передбаченими ст.36 КПК, і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності відповідного процесуального рішення керівника органу прокуратури.

Зазначена правова позиція викладена в рішенні ВС колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 17.12.2019, справа №235/6337/18 провадження №51-2641км19.

Тому у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: