Ухвала

від 28.12.2020 по справі 2-а-358/11

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 2-а-358/11

провадження № К/9901/38560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Дідилівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради і зобов`язання вчинити певні дії та позовом третьої особи, яка заявляє самостійну вимогу, ОСОБА_2 до Дідилівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради і зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Бири Віктора Михайловича в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області у складі судді Мікула В.Є. від 16.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сеника Р.П. від 20.06.2017, особа, що приєдналася до касаційної скарги - ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2008 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Дідилівської сільської ради (далі - Сільрада, відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 в частині скасування рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучення у позивача земельної ділянки площею 0,09 га, передачі належної йому земельної ділянки в запас Дідилівської сільської ради, використання земельної ділянки площею 0.17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с. Дідилів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дідилівської сільської ради №23 від 06.04.2008 про відмову у безоплатній передачі позивачу у власність земельної ділянки площею 0,09 га для ведення особистого селянського господарства;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дідилівської сільської ради №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000р. та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008р.";

- зобов`язати Дідилівську сільську раду Кам`янка-Бузького району у визначений законом строк повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 17.02.2008 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0967 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , яка перебуває у його користуванні та прийняти відповідне рішення з урахуванням обставин, встановлених судовим рішенням.

2. Окрім цього, третя особа по справі з самостійними вимогами - ОСОБА_2 подала адміністративний позов до Дідилівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та, з уточненням позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року" в частині скасування рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучення у ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,08 га, передачі земельної ділянки в запас Дідилівської сільської ради, використання земельної площею 0,17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с. Дідилів;

- визнати протиправним та скасувати рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 року "Про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку", яким надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення XXIV сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008 року";

- зобов`язати Дідилівську сільську раду Кам`янка-Бузького району Львівської області на найближчій сесії ради повторно розглянути звернення ОСОБА_2 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0838 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

3. Суд першої інстанції об`єднав вищевказані позовні заяви в одне провадження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 09.10.2015 у задоволенні позову ОСОБА_1 , а також позову ОСОБА_2 відмовлено.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 постанову суду першої інстанції скасовано, а позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року" в частині скасування рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучення у ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,09 га, передачі земельної ділянки в запас Дідилівської сільської ради, використання земельної площею 0,17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с.Дідилів;

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №23 від 06.04.2008 "Про безоплатну передачу у власність земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у безоплатній передачі у власність земельної ділянки площею 0,09 га для ведення особистого селянського господарства;

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 року "Про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку", яким надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 ;

- визнано протиправним та скасовано рішення XXIV сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008 року";

- зобов`язано Дідилівську сільську раду Кам`янка-Бузького району Львівської області на найближчій сесії ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0967 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ;

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року" в частині скасування рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучення у ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,08 га, передачі земельної ділянки в запас Дідилівської сільської ради, використання земельної площею 0,17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с.Дідилів;

- визнано протиправним та скасовано рішення XVII сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 "Про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку", яким надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 ;

- визнано протиправним та скасовано рішення XXIV сесії V демократичного скликання Дідилівської сільської ради №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008 року";

- зобов`язано Дідилівську сільську раду Кам`янка-Бузького району Львівської області на найближчій сесії ради повторно розглянути звернення ОСОБА_2 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0838 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

6. У січні 2017 року до Жовківського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_2 , подана в порядку судового контролю за виконанням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, у якій заявник просив визнати протиправним та скасувати рішення Дідилівської сільської ради від 27.1.2016 №35 "Про розгляд заяв гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_5 ".

7. У заяві наводились мотиви про те, що вищезазначене рішення Сільради, прийняте на виконання судового рішення апеляційного суду і вимог виконавчого листа у справі №2-а-358/11, порушує права позивачів, що підтверджені такою постановою суду, та в майбутньому буде використане для того, щоб передати земельну ділянку, на отримання якої претендують заявники, ОСОБА_6 .

8. Також вважають, що Дідилівська сільська рада, приймаючи рішення від 27.12.2016 №35, діяла неправомірно, оскільки порушила порядок розгляду заяв ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 та не прийняла рішення по суті викладених у них питань, у зв`язку з чим просять визнати протиправним та скасувати вказане рішення.

9. Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 16.02.2017, у задоволенні заяви відмовлено, оскільки розгляд заяв ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 щодо безоплатної передачі їм у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не завершено і остаточного рішення з цього приводу відповідачем не прийнято.

10. Вищевказану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку й ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 ухвалу суду першої інстанції змінено в частині мотивів відмови у задоволенні заяви, а в решті це судове рішення залишене без змін.

11. Висновки апеляційного суду обґрунтовані тим, що у протоколі ХІ сесії VII скликання 23.12.2016 Дідилівської сільської ради Кам`янка - Бузького району Львівської області, відсутні будь-які посилання стосовно розгляду на сесії сільської ради заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на виконання (враховуючи чи розглянувши) постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, а зазначення в рішенні Дідилівської сільської ради №35 від 27.12.2016 про те, що таке прийняте за наслідками розгляду вищевказаного судового рішення не відповідає дійсності.

12. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Сільради №35 від 27.12.2016 не було прийняте на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, а отже це виключає можливість перевірки законності такого акту органу місцевого самоврядування в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись з ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 16.02.2017 та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, якими відмовлено у задоволенні заяви про протиправним та скасування рішення відповідача, прийнятого на виконання постанови апеляційного суду в даній справі, позивач ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ці судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

14. До касаційної скарги ОСОБА_2 приєднався ОСОБА_1 , який викладені у скарзі доводи та вимоги підтримав у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до державного акту серії ЛВ№001991 ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Дідилівської сільської ради від 24.06.1997 №46 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,7675 гектарів для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення особистого підсобного господарства.

16. Згідно рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000 "Про надання земельної ділянки у постійне користування" вирішено виділити земельні ділянки і надати їх у постійне користування для ведення особистого підсобного господарства та видати Державні акти на право постійного користування землею слідуючим громадянам: ОСОБА_1 - 0,10 га житель с. Дідилів; ОСОБА_2 - 0.09 га жителька м. Львова.

17. 14.02.2008 ОСОБА_2 звернулася до Дідилівської сільської ради з заявою, у якій вона просила надати їй безоплатно у власність земельну ділянку, що знаходиться у її користуванні площею 0,0838 га для ведення особистого селянського господарства.

18. 17.02.2008 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, у якій просив передати йому безоплатно у власність земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні розміром 0,0967 га в межах АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.

19. Також, 03.04.2008 до Дідилівської сільської ради звернувся ОСОБА_7 із заявою, у якій просив надати ділянку під забудову житлового будинку на земельній ділянці, яка була виділена у постійне користування. У заяві зазначалось, що там де він проживає в нього немає присадибної ділянки, а оскільки тільки цей город підлягає приватизації, він просив ухвалити рішення щодо виділення даної ділянки для будівництва житлового будинку для його дочки ОСОБА_4 .

20. Відповідно до рішення Дідилівської сільської ради №22 від 06.04.2008 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000 року", у зв`язку з тим, що гр. ОСОБА_1 має у приватній власності для будівництва і обслуговування житлового будинку земельну ділянку площею 0,25 га (хоча згідно рішення виконавчого комітету №16 від 08.02.1990 та рішення Кам`янка-Бузької районної ради №227 від 24.10.1991 йому надано під будівництво земельну ділянку площею 0,12 га); 0,51 га для ведення особистого підсобного господарства, гр. ОСОБА_2 має у приватній власності для будівництва і обслуговування житлового будинку 0,25 га, керуючись пунктом 1 Перехідних положень Земельного Кодексу України, який вступив у дію з 01.01.2002, статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 118, 121 ЗК України, Сільрада вирішила скасувати рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, вилучити земельні ділянки площею 0,09 га у ОСОБА_1 та 0,08 га у ОСОБА_2 , вилучені земельні ділянки передати до земель запасу сільської ради, земельну ділянку площею 0,17 га використати для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с. Дідилів.

21. Рішеннями Дідилівської сільської ради №23 і №24 від 06.04.2008 "Про безоплатну передачу у власність земельної ділянки" у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0.09 га, а також клопотання ОСОБА_8 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0.08 га для ОСОБА_2 - відмовлено.

22. Рішенням Дідилівської сільської ради №25 від 06.04.2008 "Про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку" за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_4 про виділення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , вирішено надати гр. ОСОБА_4 відповідно до генплану та проекту кварталу індивідуальної житлової забудови земельну ділянку відповідно ст. 118, 121 Земельного кодексу України у власність площею 0,15 га в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських споруд та інших будівель за рахунок земель запасу Дідилівської сільської ради.

23. Рішенням Дідилівської сільської ради №53 від 09.11.2008 "Про внесення змін в рішення сільської ради" вбачається, що у зв`язку із проведенням корегування кварталу індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_1 вирішено внести зміни в рішення сільської ради №25 від 06.04.2008, а саме пункт 1 "площею 1500 кв.м." читати "площею 1630 кв.м.".

24. Рішенням Дідилівської сільської ради № 19 від 21.12.2008 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_4 " вирішено надати гр. ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для передачі безоплатно у власність із земель запасу сільської ради земельної ділянки розміром 0,16 га в межах АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (землі житлової та громадської забудови). Розроблену та погоджену у встановленому порядку, технічну документацію подати на розгляд сільської ради.

25. Рішенням Дідилівської сільської ради №4 від 21.06.2009 "Про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради №14 від 29.02.2000р. та внесення змін до рішення №22 від 06.04.2008 року" сільська рада вирішила внести зміни до рішення №22 від 06.04.2008, скасувати рішення виконавчого комітету Дідилівської сільської ради №14 від 29.02.2000, земельні ділянки площею 0,09 га та 0,08 га передати до земель запасу сільської ради, земельну ділянку площею 0,17 га використати для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно генплану забудови с. Дідилів.

26. Вищевказане рішення Сільради мотивовано тим, що земельні ділянки площею 0,09 га та 0,08 га, які були передані на підставі рішення №14 від 29.02.2000 у постійне користування гр. ОСОБА_1 , та гр. ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства, відносяться за основним цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови відповідно до відомостей державного кадастру та генплану забудови с. Дідилів, в порядку статті 19 ЗК України, а тому відповідно до пункту "г" статті 141 цього Кодексу, підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

27. Суди також встановили, що у зв`язку із укладенням шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_10 і це підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

28. Окрім цього, суди встановили, що згідно з протоколом ХІ сесії VII скликання 23.12.2016 Дідилівської сільської ради Кам`янка - Бузького району Львівської області до порядку денного сесії включено питання №35 "Про розгляд заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ".

29. 27.12.2016 Дідилівська сільська рада прийняла рішення №35, відповідно до якого, розглянувши заяви гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_5 , рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, та керуючись статтями 31, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено, зокрема, розробити детальний план території земельної ділянки площею 0,16 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Детальний план території відповідно до чинного законодавства подати для затвердження на чергову сесію.

30. Рішенням Сільради від 27.12.2016 №35 "Про розгляд заяв гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 " вирішено розробити детальний план території земельної ділянки площею 0.16 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Детальний план території відповідно до чинного законодавства подати для затвердження на чергову сесію.

31. У мотивувальній частині цього рішення вказано, що таке прийнято за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

32. У касаційній скарзі ОСОБА_2 на ухвали судів попередніх інстанцій, постановлених за наслідками розгляду заяви, поданої в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, висловлюються доводи про те, що викладені в оскаржуваних ухвалах висновки стосовно неможливості перевірки законності рішення Сільради від 27.12.2016 №35 в прядку частини дев`ятої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки таке було прийняте не за наслідками розгляду заяв позивачів і не на виконання постанови апеляційного суду, є помилковими.

33. Така позиція ґрунтується на тому, що протокол сесії ради складається в стислій, довільній формі, а згідно з статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" актом органу місцевого самоврядування є саме рішення, законність якого може бути перевірена в судовому порядку.

34. Отже, на переконання ОСОБА_2 , суди повинні були взяти до уваги зміст безпосередньо рішення Сільради, у якому вказано про те, що цей акт прийнято за наслідками розгляду заяв позивачів щодо приватизації спірних земельних ділянок та постанови апеляційного суду, прийнятої у цій справі, а не виходити з даних, відображених у протоколі.

35. ОСОБА_2 наполягає, що рішенням Сільради від 27.12.2016 №35 порушені права позивачів, підтверджені постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, і це є підставою для здійснення судового контролю, на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули та, як наслідок, помилково відмовили у задоволенні заяви, поданої відповідно до частини дев`ятої статті 267 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

37. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

38. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

39. Водночас Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви №17160/06 та №35548/06).

40. Статтею 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя цієї статті).

41. Як засвідчує зміст оскаржуваних ухвал судів попередніх інстанцій, такі судові рішення ухвалені за наслідками розгляду заяви позивачки, поданої в порядку частини дев`ятої статті 267 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, і така заява стосувалась питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

42. Так, згідно з положеннями частин дев`ятої, десятої статті 267 КАС України у вищевказаній редакції, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

43. В той же час, за приписами частини одинадцятої статті 267 КАС України у вищенаведеній редакції, окремі ухвали, а також ухвали щодо накладення штрафу, постановлені відповідно до цієї статті, можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку.

44. Вищезгадана норма була чинною до 15.12.2017 й згідно з усталеною правозастосовчою практикою суду касаційної інстанції (Вищого адміністративного суду України) ухвала суду першої інстанції, яка переглянута в апеляційному порядку, і прийнята у відповідності до вимог статті 267 КАС України, могла бути оскаржена лише в апеляційному порядку і касаційному порядку не підлягала (ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.12.2013, постановлена у справі №2а-50/11; провадження №К/800/65610/13).

45. Така ж правова позиція неодноразово підтримана й в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 28.10.2013 у справі №1601/2а-606/12 (провадження №К/800/52724/13, від 30.06.2015 у справі №201/10431/15-а (2а/201/20/15) (провадження №К/800/28855/15), від 13.10.2017 у справі №760/12076/16-а (провадження №К/800/33195/17) тощо.

46. З вищевказаних підстав суд касаційної інстанції неодноразово відмовляв у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 214 КАС України, чинної до 15.12.2017.

47. Висновок стосовно неможливості оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду, постановленої в порядку частини дев`ятої статті 267 КАС України, неодноразово висловлений і Верховним Судом, який, зокрема, в ухвалі від 19.06.2018 у справі №826/20999/15 (адміністративне провадження №К/9901/13912/18), де колегія суддів, з посиланням на частину одинадцяту вищеназваної статті КАС України, заначила, що касаційне провадження у даній справі відкрито помилково, а тому підлягає закриттю, оскільки розгляд справи судом, який не має передбачених законом повноважень, не сумісний з обов`язками держави, визначеними у статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

48. Постановляючи ухвалу про закриття касаційного провадження у вищевказаній справі, колегія суддів окрім іншого відзначила, що в Кодексі адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) також не передбачена можливість оскарження в касаційному порядку судових рішень, ухвалених за результатами розгляду питань щодо накладення штрафу та інших питань щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу.

49. На відсутності права на касаційне оскарження ухвал, постановлених з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, наголошено й в ухвалах Верховного Суду від 07.02.2020 у справі №459/3021/17, від 05.02.2020 року у справі №812/1537/18, від 23.03.2020 у справі №440/207/19.

50. Колегія суддів звертає увагу на те, що питання, пов`язані з розглядом заяв про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у чинній редакції Кодексу адміністративного судочинства України, унормовані статтею 383 цього Кодексу, частиною шостою якої встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

51. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

52. Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

53. До вказаного переліку, з урахуванням положень пунктів, віднесено ухвали щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі, відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

54. Тобто, ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви, поданої відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з приводу визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, відсутня у переліку ухвал, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

55. Враховуючи те, що у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України наведений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, оскаржувана ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви, поданої відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а також постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками її перегляду, касаційному оскарженню не підлягають.

56. Така правова позиція неодноразово наведена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 16.09.2020 у справі №824/221/19-а, від 30.03.2018 у справі №742/1229/17, від 07.03.2018 у справі №591/6580/16-а (6-а/591/34/17) тощо.

57. За такої правової регламентації, оскаржувані ОСОБА_2 ухвали не підлягали касаційному оскарженню, як станом на день їх постановлення, так і на момент подання касаційної скарги на ці судові рішення та відкриття Вищим адміністративним судом України касаційного провадження у справі, розгляду справи в касаційному порядку у Верховному Суді.

58. Оскільки оскаржувані у цій справі судові рішення не можуть бути переглянуті у касаційному порядку, то згідно з частиною другою статті 339 цього Кодексу, касаційне провадження підлягає закриттю, оскільки відкрите помилково.

59. Аналогічна правова позиція щодо можливості закриття касаційного провадження, яке відкрито помилково на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, висловлена в ухвалах Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №640/1266/19, 21.11.2019 у справі №640/2306/19, 21.01.2020 у справі №629/1261/15-а, 02.04.2020 у справі №1.380/2019/001145.

60. Зважаючи на вищезазначене, касаційне провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 16.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у від 20.06.2017, особа, що приєдналася до касаційної скарги - ОСОБА_1 , підлягає закриттю, оскільки відкрите щодо перегляду судових рішень, які не підлягають оскарженню.

61. Керуючись статтями 339, 355, 359 підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Бири Віктора Михайловича в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 16.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, особа, що приєдналася до касаційної скарги - ОСОБА_1 , - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний