Ухвала

від 21.12.2020 по справі 953/13155/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 653/13155/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/2052/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- представника

власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією представника власника майна ПП «Метекс» адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2020,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №32020220000000052.

Накладено арешт на майно, вилучене 23.09.2020 при обшуку транспортного засобу «DAF», державний номер НОМЕР_1 , та спеціалізованого напівпричепу, державний номер НОМЕР_2 , проведеному у зоні митного контролю пункту пропуску «Гоптівка» Державної митної служби, за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт.Козача Лопань, вул. Прикордонна, 4.

Зберігання арештованого майна здійснено в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» - автомобіль вантажний тягач «DAF» XF 105.410, державний номер НОМЕР_1 , та спеціалізований напівпричіп «Clayton» FLT-N-05917, державний номер НОМЕР_2 , 2 ключі від автомобілю «DAF» XF 105.410, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію вказаних транспортних засобів передано у користування власнику ОСОБА_8 ; рідину з характерним запахом бензину об`ємом 22 тонни переданона зберігання третій особі, з якою ГУ ДФС у Харківській області укладений відповідний договір; решту арештованого майна збережено у матеріалах кримінального провадження №32020220000000052.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 26.10.2020 до Київського районного суду м.Харкова надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №32020220000000052 від 08.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України.

В обгрунтування клопотання зазначив, що в провадженні прокурора відділу прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 №32020220000000052 від 08.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України.

Задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що майно вилучене майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник власника майнаПП «Метекс» адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити ухвалу слідчого судді Київського районногосуду м.Харкова від28.10.2020,відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна в частині арешту майна, зокрема: рідини з характерним запахом бензину об`ємом 22 тонни.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України як і клопотання слідчого про арешт майна.

Крім того апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що хоча ухвала й була проголошена 28.10.20210, її копію було отримано 30.10.2020.

Твердження апелянта, щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження матеріалами судового провадження не спростовуються; причини пропуску процесуального строку, на які посилається у клопотанні заявник є поважними, а тому строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2020.

Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляції прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув проте прибув слідчий ОСОБА_9 .

За наведених вище обставин, враховуючи стислі строки регламентовані ч.2 ст.422 КПК України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляцію по суті, без участі прокурора, належним чином повідомленого про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог ч.4 ст.405 КПК України дані обставини не є перепоною для апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника власника майна адвоката ОСОБА_6 , що наполягав на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, прийнявши до уваги пояснення слідчого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні №32020220000000052 від 08.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України, за фактом протиправного заволодіння офісними приміщеннями.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так,ч.2ст.170КПК Українипередбачає,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених п.п.3,4ч.2ст.170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.2ч.2ст.170цього Кодексу); 4)розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.4ч.2ст.170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор довів достатність підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Як вбачається з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В ч.5 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України та ст.172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чичастково ухвалоюслідчого суддіпід часдосудового розслідуваннячи судупід чассудового провадженняза клопотаннямпідозрюваного,обвинуваченого,їх захисникачи законногопредставника,іншого власникаабо володільцямайна,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,якщо вонидоведуть,що вподальшому застосуванніцього заходувідпала потребаабо арештнакладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до п.п.69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ст.167 КПК України.

Крім того, відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС управління ГУ ДФС у Харківській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_9 в справі призначена судово-криміналістична експертиза матеріалів і речовин (нафтопродуктів, та паливно-мастильних матеріалів).

Посилання апелянта на порушення слідчим суддею ст.170 КПК України таким чином спростовуються судовими матеріалами.

Всі інші питання: фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Поновити представнику власника майна ПП «Метекс» адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2020.

Апеляційну скаргу представника власника майна ПП «Метекс» адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районногосуду м.Харкова від28.10.2020щодонакладення арештуна майнопо кримінальномупровадженню №32020220000000052 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді