Рішення

від 10.02.2009 по справі 2-714/09

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

2-714/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

10 лютого 2009 року м. Донецьк

Київський районний суд м. До нецька у складі

Головуючо го судді .- Л.М. ПАВЛЕНКО

При секретарі -О.М. ОСОЯН

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ки ївського районного суду м. До нецька позовну заяву Колек тивного інноваційного нау ково-виробничого підприємст ва „Союз" /КІНДП „Союз"/ до ОС ОБА_3, третя особа - Київська районна у м. Донецьку рада пр о відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ

КІНДП „Союз" звернувся до К иївського районного суду м. Д онецька з позовом ОСОБА_3, третя особа - Київська район на у м. Донецьку рада про відш кодування шкоди.

В позові вказав, що 20.08.2002р. у справі №1/453 господарським суд ом Донецької області з ТзОВ «Зірка

України» на користь позива ча було стягнено 187442, 40грн.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від t)6.11.2002р. рішення суду бути залишено

без змін і набуло законної с или, на підставі чого судом б ув виданий наказ від 06.11.2002р. №1/453 н а

стягнення зазначеної грош ової суми з боржника ТзОВ «ЗУ». З метою безумовного вик онання на бувшого

законної сили рішення суду від 20.08.2002р., суд виніс ухвалу ві д 18.11.2002. №1/453, за якою заборонив

ТзОВ «ЗУ» здійснювати ді ї, пов'язані з ліквідацією то вариства до виконання рішенн я суду, і наклав арешт

на майно даного боржника по зивача на суму боргу.

20.11.2002р. ВДВС Київського райуп равління юстиції м. Донецька були прийняті постанови про заборону

здійснювати дії, пов'язані з ліквідацією ТзОВ «ЗУ» і про відкриття виконавчого п ровадження по

примусовому наказу господ арського суду Донецької обла сті від 06.11.2002р. №1/453 про стягнення з

боржника на користь позива ча 187442, 40грн.

Всі зазначені обставини вс тановлені судовим рішенням п о справі №40/73 8а , на бувшим зако нної сили, що

імає для них, згідно вимог п .3 ст. 61 ЦПК України та п.1 ст. 72 КАС України, преюдиціальне знач ення, і вони

не потребують доказу при ро згляді даної справи.

Однак, в порушення зазначе них, набувших законної сили, судових рішень і постанов д ержавного виконавця,

в порушення вимог ч.5 ст. 124, п .9 ч.3 ст. 129 Конституції України, якими встановлена обов'язко вість

виконання судових рішень н а всій території України, шо також закріплено ст. 115 ГПК Ук раїни, ч.2 ст. Н

Закону України «Про судоус трій України», в порушення ч .1 ст. б Закону України «Про вик онавче

провадження», якою встано влена обов'язковість вимог д ержавного виконавця для всіх органів, організацій і

осіб на території України, посадові особи ТзОВ «ЗУ» , до яких відноситься відпов ідач, не виконали даних

приписів закону і протипра вно здійснили незаконну лікв ідацію ТзОВ «ЗУ», тобто л іквідували боржника

позивача під час проведенн я державним виконавцем дій п о виконанню рішення суду, на бувшого законної

сили, при наявності заборо ни суду і державної виконавч ої служби на проведення яких -небудь дій,

пов'язаних з ліквідацією ць ого боржника.

Як вбачається з документів , зазначених у рішенні суду в ід 13:12.2004р., здійснення ліквідац ійних заходів

щодо припинення діяльност і ТзОВ «ЗУ» засновники (вл асники) даного госптовариств а поклали на

ліквідаційну комісію в складі

ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСО БА_6 Відповідно до акту лі квідаційної комісії від 19.11.2002 р.

ОСОБА_3 був головою ліквід аційної комісії ТзОВ «ЗУ ».

Відповідно до преамбули За кону України «Про підприємст ва в Україні» (далі - Закон про підприємства) і

преамбулі Закону України « Про господарські товариства » (далі - Закон про госптоварис тва), саме даними

законами було врегульован е питання створення і ліквід ації підприємств і господарч их товариств під час

ліквідації ТзОВ «ЗУ».

Згідно ч. і ст. 35 Закону про підприємства : «Ліквідація п ідприємства здійснюється л іквідаційною

комісією». Згідно Ч.2 ст. 20 Зак ону про госптовариства : «Від дня призначення ліквідаційн ої комісії до неї

переходять повноваження п о керуванню справами товарис тва», а «керування товариств ом», згідно ч.1 ст. 23

цього ж Закону, «здійснюют ь його органи».

Таким чином, згідно чинно го законодавства України в п еріод ліквідації ТзОВ «З У» на підставі рішення власн иків підприємства, єдиним ор ганом керування ТзОВ «ЗУ » з 18.09.2002р. булла ліквідаційна к омісія, членом і головою яко ї був ОСОБА_3

Як вбачається з протоколу № 7 від і 8.09.2002р., засновники /власн ики/ ОСОБА_3 (99% статутного ф онду) і ОСОБА_7 (1% статутног о фонду/, ухвалюючи рішення щ одо ліквідації підприємства , в порушення вимог ч.1 ст. 35 Зак ону про підприємства не вста новили : «порядок і строки про ведення ліквідації' а також с трок для заявления претензій кредиторів», а, призначаючи комісію, не визначили її пов новаження. Відповідно до п.10 ТзОВ «ЗУ» «Ліквідація і ре організація товариства»: лік відація даного госптоварист ва здійснюється «відповідно до розділу 7 (куди входять заз начені ст. ст. 35, 36 Закону Украї ни «Про підприємства в Украї ні»)». У зв'язку з чим, говоряч и про повноваження і обов'язк и ліквідаційної комісії Тз ОВ «ЗУ», необхідно виходит и з вимог діючого законодавс тва України.

Згідно діючого в той період законодавства ( ст. 164 КК Украї ни) : посадовими особами є особ и, які займають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах або. організаці ях, незалежно від форм власн ості, посади, пов'язані з вик онанням організаційно-розпо рядницьких або адміністрати вно-господарських обов'язків або виконують такі обов'язки по спеціальному повноваженн ю. Обов'язки ліквідаційної ко місії, як єдиного органа кер ування справами госптоварис тва в ліквідаційний період, встановлені ст. . ст. 20, 21 Закон у про госптовариства, ст. ст . 35, 36 Закону про підприємства, ст. 8 Закону України «Про бух галтерський облік і фінансов у звітність в Україні», яким и встановлені її обов'язки по стягненню дебіторської забо ргованості, проведенню інве нтаризації та оцінки майна л іквідованого госптовариств а, розрахунку з кредиторами, по оплаті боргів товариства , складанню ліквідаційного б алансу, по веденню бухгалтер ського і податкового обліку до моменту ліквідації госпто вариства, по розподілу кошті в товариства, свідчать про т е, що члени ліквідаційної ко місії госптовариства викону ють організаційно-розпорядн ицькі обов'язки по спеціальн ому повноваженню власників ( засновників) цього госптовар иства, що призначили цих чле нів ліквідкомісії.

Таким чином, всі члени лікв ідкомісії ТзОВ «ЗУ» були посадовими особами. При цьом у, ОСОБА_3, будучи головою ліквідкомісії, одночасно бу в директором ТзОВ «ЗУ» , що підтверджується довід кою

Донецького облстату від 28.10 .2002р. №7/25, тобто в період здійсне ння ліквідаційною комісією ТзОВ «ЗУ» своїх обов'язкі в, ОСОБА_3 був посадовою о собою цього органа керування госптовариством і повинен

був здійснювати службові о бов'язки, пов'язані з припине нням ТзОВ «ЗУ». У відповід ності зі ст. . 20 Закону про госп товариства, ст. 35 Закону про п ідприємства визначена послі довність дій ліквідаційної к омісії, що вказана в Роз'ясне ннях з питань чинного законо давства щодо послідовності з дійснення скасування держав ної реєстрації суб'єктів під приємницької діяльності, їх ліквідації та виключення з Є диного державного реєстру пі дприємств і організацій Укра їни від 16.07.96р. №17-3-5/93, затверджени х Мінекономіки, Мін'юстом, М інфіном, Мінстатйстики Укра їни, робота ліквідаційної ко місії повинна починатися з п ублікації оголошення про лік відацію підприємства, яке по винно містити «порядок і стр ок заявления кредиторами пре тензій» до ліквідуємого підп риємства.

Однак, як свідчать докумен ти ліквідаційної комісії Т зОВ «ЗУ», а також обставини , встановлені рішенням суду від 13.12.2004р., які пов'язані з публ ікацією зазначеного оголоше ння, що було обов'язком лікві даційної комісії з виявлення претензій кредиторів, відпо відно до вимог ч.2 ст. 35 Закону п ро підприємства і ч.2 ст. 20 Зако ну про госптовариства, лікві дкомісія порушила вимоги зак ону, а розміщене нею оголоше ння суперечить цим вимогам, тому що:

а) Згідно ч.1 ст. 35 Закону про підприємства, порядок і стр ок для заявления претензій к редиторів «встановлює

вл асник, що прийняв рішення що до ліквідації підприємства» , а ліквідкомісія, згідно ч.2 ст. 35 Закону, тільки

розміщ ає публікацію про ліквідацію із

заявления претензій креди торів», встановлених власни ком, протокол №7 від 18.09.2002р., вла сник не встановив ні порядку , ні строку заявления претен зій кредиторів ТзОВ «ЗУ» , тому у ліквідкомісії, як ор гана керування, і у її членів , як посадових осіб цього орг ана, були відсутні повноваже ння по встановленню строку з аяви претензій кредиторів ТзОВ «ЗУ» і публікації ого лошення із зазначенням таког о строку.

б) Згідно ст. 20 Закону Укра їни «Про господарські товари ства» господарських товарис тв, до яких

відноситься б оржник, встановлено порядок публікації інформації про л іквідацію товариства, за яки м

ліквідаційна комісія в триденний строк з моменту її призначення публікує інформ ацію товариства в одному

з офіційних республікансько му і одному з офіційних місце вому органах печаті із зазна ченням строку подачі

заяв кредиторами своїх претензій . Це встановлено в судових ріш еннях у справі № 40/738а, при

ц ьому, вони посилаються на ли ст № 4-42-183/3287 від 14.06.2002р. Державного к омітету України з питань

регуляторної політики /далі - Держкомпідприємництво), у я кому вказується про обов*язо к СПД,

зареєстрованого як господарське товариство, пу блікувати інформацію про йог о ліквідацію в офіційних

органах печаті. Що також було підтверджене листом Держком підприємництва від 12.08.2002р. №2-421-241

/4412 „Про деякі питання держ авної реєстрації суб' єктів підприємницької діяльності ". ст. .35 ЗУ «Про

підприємств а в Україні» закріплено, що в „офіційній пресі" міститься «публікація про ліквідацію

підприємства та про поряд ок і строк заявления кредито рами претензій», що «не може бути менше двох

місяців з моменту оголошення про лікв ідацію». .

Таким чином, відповідно д о вимог чинного законодавств а, обчислення 2-міеячного стр оку для заявления претензій кредиторів, повинно було поч атися з публікації оголошенн я боржником про його ліквіда цію в одному офіційному респ убліканському і в одному офі ційному місцевому друковано му виданні.

Однак, як встановлено судо вим рішенням, що вступили в з аконну силу, ліквідкомісія т аких публікацій не здійснюва ла і ніяких підтверджень, зг ідно вимог ст. 34 Положення про державну реєстрацію СПД,

затвердженого Постановою КМУ від 25.05.98р. №740, органу держре єстрації не представляла.

При цьому зроблена ТзОВ «ЗУ» публікація оголошення в газеті „Донецький кряж" є юр идично нікчемною

та рівноцінною публікації в настінній газеті боржника , внаслідок її невідповіднос ті вимогам закону і

основному юридичному прин ципу законності (п. 1 ч.3 ст. 129 Ко нституції України).

Зовсім очевидно, що газета «Донецький кряж» не є офіцій ною пресою (ні місцевою, ні ре спубліканською),

що прямо виходить з цієї газ ети, де її статус позначений як «всеукраїнська суспільно -політична газета»,

засновником якої є приватн а структура ТзОВ «Донецк ий кряжь». У той час, як відпов ідно до законодавства

України : Указом Президента України від 10.06.1997р. №503/97 (зі зміна ми), ст. 1 Закону України «Про

відновлення платоспроможн ості боржника або визнанні й ого банкрутом», ст. 56 Закону У країни «Про

захист конкуренції» та інш их законодавчих актів, офіці йними республіканськими дру кованими органами

були : газета «Голос Укра їни», Урядовий кур'єр», га зета «Офіційний вісник Ук раїни», газета

«Президентський вісник», а офіційними місцевими друко ваними органами Були друкова ні видання

відповідної обласної ради (зокрема: офіційним місцевим друкованим органом у Донець кій області була

газета „Жизнь" Донецької об ласної ради).

в) Крім зазначеного, як вст ановлено рішенням суду від 1 3.12.2004р., саме оголошення, зроб лене

ліквідкомісією, своїм змі стом порушує вимоги ч.2 ст. 35 За кону про підприємства і ч.2 ст . 20 Закону про госптовариства, якими передбачено, що огол ошення повинно містити «поря док і строк заявления

кредиторами претензій.

Однак, як видно з оголошенн я , і це встановлено судовим р ішенням, «порядку заявления кредиторами

претензій» воно взагалі не містить, адреса ТзОВ «ЗУ », зазначена в оголошенні не відповідає адресі, за якою

воно зареєстровано в ЄДРПО У не відповідає статутним до кументам , не відповідає вим огам абз.1, 16 ст. 8

Закону України «Про підпри ємництво», п.26 Положення про д ержреєстрацію СПД, не відпо відає

документам ліквідаційної комісії, де скрізь зазначена реєстраційна адреса ТзОВ «ЗУ»: вул. Батишева, 10, не

відповідає заяві самого ОСОБА_3 , який вказав адресу місцезнаходження ТзОВ « ЗУ» : вул. Батишева,

10, та подав заяву в орган дер жреєстрації Київського райо ну м. Донецька, а не Ворошило вського району м.

Донецька, виходячи з адрес и, зазначеної в оголошенні: п р. Ватутіна, 6.21, кв. 19.

І головне : в оголошенні лік відкомісії протиправно зазн ачено «про прийняття претенз ій протягом двох

місяців», у той чає як закон ом (ч.1 ст. 35 Закону про підприєм ства) встановлений не менш ні ж 2-місячний

строк «для заявления прете нзій кредиторів», тобто лікв ідкомісія самоправно зменши ла строк,

визначений законом для заявления претензій креди торами.

Таким чином, ліквідкомісі я і її члени, як посадові особ и цього органа керування, пр и публікації оголошення

про ліквідацію боржника п озивача діяли в порушення закону, поза межами по вноважень

встановлених законом, і сп особом, не передбаченим зако ном.

Однак, при відсутності нал ежної публікації про ліквіда цію боржника, тобто при відс утності події, з якої почина ється обчислення двомісячно го строку заявления претензі й кредиторів до боржника, не може, згідно ст. 87 ЦПК України починатися сплинення цього строку.

А без виявлення претензій к редиторів і розрахунків з ни ми, що було обов*язком ліквід комісії встановленим

законом, яка проігнорувал а виконання цього обов'язку, і сама підтвердила це своїм а ктом від 19.11, 2002р.,

де в заходах щодо ліквідаці ї ТзОВ «ЗУ» відсутнє наві ть згадування про виявлення кредиторів і про

розрахунки з ними, згідно ч .2 ст. 35, ст. 36 Закону про підприє мства, ч.2 ст. 20, ч.1 ст. 21 Закону п ро госптовариства, неможлив о належне проведення всіх на ступних, пов'язаних з цим зах одів : складання

ліквідаційного балансу, й ого затвердження, аудитор ського висновку на нього та с кладання акту

ліквідаційної комісії, то бто всі зазначені документи ліквідкомісії ТзОВ «ЗУ» не відповідають вимогам

законодавства України і є н еналежними, і ця обставина в становлена судовими рішення ми судів першої,

апеляційної і касаційної і нстанцій у справі №40/73 8а.

Таким чином, як само оголош ення про ліквідацію ТзОВ «ЗУ», так і його публікація, а також складання акту

ліквідаційної комісії без здійснення ліквідаційних за ходів, передбачених законод авством України, є

незаконними, а наслідком ц их протиправних дій ліквідко місії стало позбавлення пози вача його права,

захищеного законом, на заявления кредиторської претензії в ліквідкомісі ю ТзОВ «ЗУ». При

цьому, як виходить з абз.19 с т. 8 Закону «Про підприємництв о» і п.34 Положення про держреє страцію СПД,

у ліквідкомісії і у ОСОБА _3, як голови цієї комісії, н е виникало права на подання в орган держреєстрації

зазначених документів для скасування держреєстрації ТзОВ «ЗУ», тому що законо давством України було

передбачено подання лікві даційного балансу і інших до кументів, «складених і затве рджених згідно

законодавства», та їх пода ння в орган держреєстрації « після проведення ліквідацій ною комісією заходів по

ліквідації суб'єкта підпри ємницької діяльності».

У той час, як подання докуме нтів на скасування держреєст рації СПД, не відповідних ви могам законодавства

і без проведення ліквідк омісію ліквідаційних заход ів, встановлених законом, законодавством не передба чено, а ним передбачена ві дповідальність голови і чл енів ліквідкомісії за невід повідність

реєстраційних документів чинному законодавству та ігнорування обов'язків по проведенню всіх ліквідацій них заходів при ліквідації о соби, що встановлена ст. 166-6 . Кодексу України про адмі нстративні правопорушення.

Крім того, відповідно до б алансу боржника від 07.10.02р., над аного в суд органом дерєжреє страції по статті «Статутний капітал» приводиться зафікс ована в установчих документа х ТзОВ «Зірка України» за гальна вартість активів, що є внеском засновників у капі тал підприємства: 105600 грн. Як вб ачається з балансу від 07.10.02р., а кту перевірки Державної пода ткової інспекції в Київськом у м. Донецька від 07.10.02р. № 156/23-1, ауд иторського висновку «Статут ний фонд» у розмірі 105600 грн. на м омент перевірки (07.10.02р.) «поверн уто засновникам».

Згідно п, 6 ст. 36 Закону Украї ни «Про підприємства в Украї ні», ч.1 ст. 21 Закону України «П ро господарські товариства» , майно госптовариства при й ого ліквідації може бути роз поділене між засновниками да ного товариства тільки після розрахунків з кредиторами». Як виходить з рішення суду ві д 13.12.04р. у справі №40/73 8а ніяких кре диторів не виявлялось, а роз рахунки з ними не проводилис ь. Більше того, відповідно до акту перевірки ДПІ від 07.10.02р. і аудиторському висновку, пов ернення статутного фонду зас новникам відбулося до 07.10.02р., т обто ліквідкомісія протипра вно розподілила кошти товари ства в розмірі 105600грн. фактично сама собі, тому що 99% цієї суми дісталося голові комісії О СОБА_3, і зроблено це за раху нок розрахунку із кредиторам и, що ліквідкомісія зобов'яз ана була зробити до розподіл у цих коштів учасникам ТзОВ «ЗУ». При цьому, у самому ба лансі ТзОВ «ЗУ» є і кредит орська і дебіторська заборго ваності. Таким чином, як вихо дить з викладеного і підтвер джено судовими рішеннями в с праві №40/738а, члени ліквідкомі сії на чолі з ОСОБА_3 проти правно не здійснили ліквідац ійні заходи щодо припинення ТзОВ «ЗУ», передбачені з аконом, у т.ч. не виявляли прет ензії кредиторів і не повідо мляли їх про ліквідацію ТОВ « ЗУ», вони не склали ліквідац ійний баланс і інші документ и відповідно до вимог законо давства а, відповідно, у них не виникло права на подання, не відповідних законодавств у, документів в орган держре єстрації для держреєстрації ТзОВ «ЗУ», а у органа дер жреєстрації не виникало прав а приймати не відповідаючих чинному законодавству докум ентів для ліквідації ТзОВ «ЗУ», вони також не мали прав а здійснювати ліквідаційні з аходи в силу заборони, встан овленої судом і державним ви конавцем, тому дії ліквідком ісії та органа держреєстраці ї є незаконними і суперечащи ми Конституції і законам Укр аїни. Внаслідок солідарних н еправомірних дій членів лікв ідкомісії і органа що прийня в 25.11.2002р. незаконне рішення про скасування держреєстрації ТзОВ «ЗУ» на підставі доку ментів ліквідкомісії, об'єдн аних одним наміром: ліквідув ати ТзОВ «ЗУ», були поруш ені майнові права позивача я к кредитора ТзОВ «ЗУ». Рез ультатом солідарних протипр авних дій зазначених осіб, щ о ліквідували боржника позив ача під час виконавчого пров адження по стягненню 187442, 40грн. на користь позивача, при ная вності судової і держвиконав чої заборони на ліквідацію д аного боржника, стало завдан ня позивачу шкоди, що склада ється у витраті ним майна у ро змірі присудженої йому суми коштів : 187442, 40 грн., у зв'язку з лі квідацією боржника та припин енням, на цій підставі, вико навчого провадження по стягн енню з ТзОВ «ЗУ» даної заб оргованості.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про з ахист прав людини і основопо ложних свобод (далі - Конвенці я), який було ратифіковано За коном України від 17.07.1997р. №475/97 та з гідно якого Україна повністю визнає обов'язковою для себе юрисдикцію Європейського су ду в усіх питаннях, що стосую ться тлумачення і застосуван ня Конвенції, яка є складово ю частиною національного зак онодавства згідно ст. 9 Конст итуції України, кожна фізичн а або юридична особа має прав о мирно володіти своїм майно м та ніхто не може бути позбав лений свого майна, інакше, я к на умовах передбачених зак оном або загальними принципа ми міжнародного права.

Згідно зі статтею 17 Закону У країни «Про виконання рішень та застосування практика Єв ропейського Суду з прав люди ни» : «Суди застосовують при р озгляді справ Конвенцію та п рактику Суду як джерело прав а». Тобто, рішення Європейсь кого Суду у конкретних справ ах є джерелом права в Україні і має застосовуватись в судо вій практиці.

Відповідно до рішення Євро пейського Суду від 27.04.1979р. у спр аві «Маркс проти Бельгії », Суд дійшов до висновку, що статтею 1 Першого протоколу д о Конвенції гарантується пра во власності кожного на своє майно.

У численних рішеннях Європ ейського Суду, у тому числі, щодо (зокрема, рішення від 18.10. 2005р. у справі «Терем ЛТД, Чечет кін та Оліус проти України», рішення від 29.06.2004р. у справі «Пі вень проти України», 20.07.2004р. у с праві «Шмалько проти України »), Європейський Суд прийшов до висновку, що «присуджені судом кошти є майном в розумі нні ст. 1 Першого протоколу Ко нвенції», а «право на справе дливий судовий розгляд є ілю зорним, якщо правова система держави допускає, щоб остат очне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконув алося на шкоду одній зі сторі н», як це мається у даній спра ві стосовно судових рішень г осподарського суду Донецько ї області від 20.08.2002р. у справі № 1/ 453 та від 13.12.2004р. у справі №40/738а . При цьому, Європейський Суд заз начив, що відсутність у заяв ника можливості домогтися ви конання судового рішення, ви несеного на його користь, є в тручанням у гарантоване йому ст. 1 Першого протоколу до Кон венції право на мирне володі ння своїм майном (Вісник Верх овного Суду України, №3, 2008р., с тор.46). Члени ліквідкомісії Т зОВ «ЗУ» і орган держреєстр ації спільними взаємозалежн ими діями ліквідували боржни ка позивача ТзОВ «ЗУ» : чл ени ліквідкомісії' протиправ но, в порушення встано вленого законодавством поря дку, надали незаконні докуме нти по ліквідації ТзОВ « ЗУ», а орган держреєстрації протиправно, в порушення в становленого законодавство м порядку, на підставі не від повідних закону документів л іквідкомісії, скасував держ реєстрацію даного СПД і тим с амим, внаслідок такої ліквід ації ТзОВ «ЗУ», зазначе ні особи завдали нерозділ ену шкоду позивачу, тому що, без взаємозалежних пр отиправних дій як членів лік відкомісії, так і органа " Держреєстрації, скасуван ня Держреєстрації ТзОВ « ЗУ» було б неможливо. Згідно п .3 Постанови Пленуму Верховно го Суду України «Про практик у розгляду судами цивільних справ за позовами про відшко дування шкоди» від 27.03.92р. №6 (зі з мінами), особи, які спільно з аподіяли шкоду, несуть солід арну відповідальність. У від повідності зі ст. ст. 4, 451 ЦК Ук раїни в редакції, що діяла пі д час ліквідації ТзОВ «ЗУ », у осіб, які

спільно завдали шкоду поз ивачеві, виникли зобов'язанн я перед ним по відшкодуванню заподіяної шкоди, що мають д еліктний характер.

Причинно-наслідковий зв'яз ок між протиправною поведінк ою членів ліквідкомісії Тз ОВ «ЗУ» і шкодою

полягає в тому, що зазначен а шкода є наслідком неправом ірних дій членів ліквідкоміс ії, які незаконно, в

порушення встановленого п орядку та заборони суду і дер жвиконавця, припинили борж ника під час

виконавчого провадження р ішення суду, на підставі вид аного судом наказу по стягне нню з боржника ТзОВ

«ЗУ» заборгованості на кор исть позивача, що привело до втрати майна позивача на сум у стягнення, і це є „його прям ими збитками.

Таким чином, протиправніс ть дій членів ліквідкомісії ТзОВ «ЗУ», які спільно за вдали шкоди позивачу,

наявність шкоди і безпосер еднього причинно-наслідково го зв'язку між шкодою і цими ді ями, становлять

об'єктивну сторону даного п равопорушення. Суб'єктивну с торону деліктної відповідал ьності становить вина заподі ювача шкоди, що, відповідно до

законодавства України, пр езюмується.

Згідно ч.2 п.4 Заключних і пере хідних положень ЦК України в діючій редакції, цивільні в ідносини, які

виникли до набрання чиннос ті Цивільним кодексом Україн и, застосовуються до обов'я зків, які

продовжують існувати післ я набрання ним чинності.

З огляду на те, що обов'язки , які виникли із заподіяння ш коди позивачу, продовжують і снувати, керуючись

СТ. 614 ЦК України, виною в цив ільному обороті вважається : не прийняття особою всіх об'є ктивно

можливих заходів, що залеж ать від нього, спрямованих н а недопущення порушення зобо в*язання.

Очевидно, що не виконання з обов'язань членами ліквідком ісії, покладених на них зако ном, і подання не

відповідних закону докуме нтів в орган держреєстрації для скасування держреєстрац ії ТзОВ «ЗУ», без

здійснення ліквідаційних заходів, прямо свідчить про вину цих осіб, які проігнору вали вимоги закону, тому

що здійснення цих вимог бул о не тільки об'єктивно можлив им, а був потрібний певний на мір, щоб їх не

виконати, з огляду на припи си ст. 68 Конституції України п ро неухильне дотримання кожн им Конституції

України і законів України т а незазіханні на права і своб оди інших, а також про неможл ивість звільнення від

юридичної відповідальност і осіб не знаючих законів, ти м більше їх ігноруючих.

При цьому, сам ОСОБА_3 не одноразово визнавав свою вин у за заподіяну позивачу шкод у в різних заявах,

які направлені до господар ського суду Донецької област і і маються у судових справах №1/453, №40/738а, а

також позивачу.

Так, порушуючи вже процесу альний закон, у своїй апеляц ійній скарзі на ухвалу суду в ід 18-. 11.02р. у справі

№1/453, яким встановлена забор она на яких-небудь дій по лікв ідації ТзОВ «ЗУ», ОСОБ А_3. вказував : як

голова ліквідаційної комі сії, несу солідарну відповід альність по незадоволеним ви могам по грошовим

зобов'язанням боржника Т зОВ «ЗУ».

Таким чином, вина ОСОБА_3 , як голови ліквідкомісії ТзОВ «ЗУ», у заподіянні шк оли позивачу, є

беззаперечною.

Відповідно до приписів ч.2 п .2 ст. 27 Закону про підприємств а: збитки (включаючи очікуван ий і не

отриманий прибуток), запод іяні підприємству внаслідок неналежного здійснення служ бовими особами

будь-яких органів (у т.ч. орга нів керування госптовариств ами), передбачених законодав ством обов'язків

щодо підприємства, підляг ають відшкодуванню за їх рах унок. „ При цьому, ніяких об межень по

відшкодуванню шкоди голов ою ліквідаційною комісії, я кий причинив шкоду підприєм ству, чинне

законодавство України не м істило і не містить, крім вип адків правомірних дій зазнач еної особи. Тому, без

визнання судами в справі №40 /738а • неправомірності скасув ання держреєстрації ТзОВ «ЗУ» і визнання

судом рішення органу держ реєстрації, що скасував держ реєстрацію ТзОВ «ЗУ» на п ідставі документів

ліквідаційної комісії дан ого СПД, незаконним і недійс ним, що має преюдиціальне зн ачення для аного спору,

стягнення шкоди, заподіян ої діями голови і членів лікв ідкомісії позивачу, було б н еможливим.

Виходячи з положення ч.2 п.4 За ключних і перехідних положен ь ЦК України, і тієї обставин и, що деліктні-

обов'язки дотепер перед поз ивачем не припинені та продо вжують існувати, і, керуючис ь принципом повного

відшкодування завданої шк оди, закріпленого ст. 1166 ЦК Ук раїни, а також тим, що розмір збитків, що

підлягають відшкодуванню, згідно ст. 1192 ЦК України, виз начається відповідно до реал ьної вартості майна

на момент розгляду справи, у позові зроблено розрахуно к збитків позивача.

У цьому випадку втраченим м айном є майнові права на прис уджену суму 187442, 40 грн., .які вини кли у позивача від дня набран ня чинності рішенням суду у с праві №1/453, і сума збитків пози вача, що пов'язана із втратою цього майна, повинна відпов ідати його реальної вартості на день подання позову до суд у, тобто, враховувати його і нфляційне знецінювання, що в ідповідає зазначенням Плену му Верховного Суду України, згідно п.9 його Постанови «Про практику розгляду судами ци вільних справ за позовами пр о відшкодування шкоди», і йо го рекомендаціям, відповідн о до листа Верховного Суду Ук раїни №62-97р від 03.04.1997р. «Рекоменд ації щодо порядку застосуван ня індексів інфляції при роз гляді судових справ». У позов і зроблено розрахунок майнов ої шкоди, завданої позивачу, з урахуванням офіційного ін дексу інфляції на день подач і даного позову до суду. Відпо відно до положень ст. ст. 1190, 543 ЦК України, кредитор має пра во вимагати виконання делікт ного зобов'язання в повному о бсязі як від всіх солідарних боржників разом, так і від ко жного з них окремо, до повног о виконання цього зобов'язан ня. По даному позову відповід ачем є голова ліквідаційної комісії ТзОВ «ЗУ» ОСОБ А_3, як один із солідарних бо ржників позивача, що мають д еліктні зобов'язання перед п озивачем внаслідок заподіян ня йому шкоди. Таким чином, да ний позов фактично є способо м захисту майнових прав пози вача шляхом відшкодування за вданої йому майнової шкоди, і є похідним від судових ріше нь, що вступили в законну сил у і зазначені у ньому, і засно ваний на преюдиціальних обст авинах, встановлених цими су довими рішеннями, і доказах, наведених у позові та додан их до нього.

У судовому засіданні предс тавник позивача просить зобо в'язати відповідача відшкоду вати завдану ним позивачу шк оду в розмірі 295939, 71 грн. і стягну ти з нього зазначену суму.

Відповідач ОСОБА_3 в су дове засідання не з'явився, п ро день слухання справи пові домлялася належним чином. Зг ідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, де в казані наслідки неявки у суд ове засідання особи, яка бер е участь у справі «якщо суд не має відомостей про причину "н еявки відповідача, повідомл еного належним чином, або пр ичину неявки буде визнано не поважною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній дан их чи доказів». Судом додержа ні вимоги процесуального зак онодавства, в справі є доста тньо даних та доказів якім мо жливо надати оцінку і прийня ти рішення у відсутності від повідача, які не з'явилися. Зі згоди позивача суд ухвалює р ішення при заочному розгляді справи, що відповідає полож енням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи - Київська районна у м. Донець ку рада просив розглянути сп раву в його відсутність згід но із законом.

Судом встановлено, що позо в обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки повні стю підтверджуються матеріа лами справи, а відповідач не спростував ствердження пози вача.

Крім того, відповідно до с т. 88 ЦПК Україну стороні на кор исть якої постановлено рішен ня, суд присуджує з другої ст орони понесені нею та докуме нтально підтверджені судові витрати. Тому суд стягує з від повідача на користь позивача витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення у розмірі 30грн., а також державний збір на користь позивача у розмір і 1700грн.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 224-228 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Стягнути з ОСОБА_3 на ко ристь позивача Колективно го інноваційного науково-в иробничого підприємства „Со юз" /КІНДП „Союз"/, розташовано го за адресою: м. Луганськ, ву л. . Челюскінців, 8, код ЄДРПОУ 04874233, т/р№ 260013000284 в ОД АК УСБ, МФО 304018 суму ушкодженої шкоди у розм ірі 295939 /двісті дев' яносто п*я ть тисяч дев' ятсот тридцять дев' ять) гр., 71 коп., витрати п о сплату судового збору у роз мірі 1700 гр., витрати на ІТЗ, - у р озмірі 30 гр.

Повторне заочне рішення п озивач та відповідач можуть оскаржити у загальному поряд ку, встановленому згідно ЦПК України.