Постанова

від 22.12.2020 по справі 910/5211/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. Справа № 910/5211/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 р. (повний текст складено 16.06.2020 р.)

у справі № 910/5211/18 (суддя - Котков О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси"

до публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз"

про визнання недійсним договору про надання гарантії,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" та публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"

про визнання недійсним договору про надання гарантії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" (далі - ТОВ "Газпостач-Черкаси") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" (далі - ПАТ "МІБ") про визнання недійсним укладеного між сторонами спору договору надання гарантії № 9.17-GR.104 від 29.08.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підпис на спірному договорі не є підписом особи, яка була уповноважена на укладення такого правочину установчими документами товариства на дату його підписання, тобто не є підписом Клименка О.М. , який був директором товариства на момент підписання правочину.

З метою захисту свого порушеного корпоративного права товариством з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" (далі - ТОВ "Союзкапітал"), як учасником ТОВ "Газпостач-Черкаси", 08.06.2018 р. до господарського суду міста Києва, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору подано позовну заяву про визнання недійсним договору надання гарантії № 9.17-GR.104 від 29.08.2017 р.

Вимоги обґрунтовані тим, що спірний правочин вчинений посадовою особою ТОВ "Газпостач-Черкаси", у якої відсутній повний обсяг цивільної дієздатності, без схвалення вищого органу товариства.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2020 р. по справі № 910/5211/18 у задоволенні вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем та третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочину на момент його вчинення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Газпостач-Черкаси" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позову.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт заперечував доказову силу експертного висновку здійсненого за результатами проведеної у даній справі почеркознавчої судової експертизи, а також вказував на порушення директором ТОВ "Газпостач-Черкаси" норм цивільного законодавства при вчиненні спірного правочину без погодження загальними зборами учасників товариства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Мартюк А.І., Алданова С.О., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 07.10.2020 р.

07.09.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Укртрансгаз" надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

07.10.2020 р. розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Кропивної Л.В. у відпустці.

До Північного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Союзкапітал" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 р., якою повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Союзкапітал" на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 р. у справі № 910/5211/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 р. зупинено апеляційне провадження до перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 р. у справі № 910/5211/18 в порядку касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2020 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження.

02.12.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5211/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 р. поновлено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 22.12.2020 р.

21.12.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Союзкапітал" надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження, оскільки подано касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 р.

У задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки колегія суддів не вбачає неможливості розгляду апеляційної скарги, з урахуванням того, що апеляційне провадження зупинялося раніше з наданням заявнику можливості оскаржити в касаційному порядку ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 р.

22.12.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від Яковнюка Л.Ю. надійшла заява про повідомлення дати судового засідання з огляду на подання ТОВ "Союзкапітал" касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 р. Також заявник зазначав про зміну директора та адреси реєстрації ТОВ "Газпостач-Черкаси".

У судовому засіданні, що відбулось 22.12.2020 р., представники ПАТ "МІБ" та ПАТ "Укртрансгаз" просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. ТОВ "Союзкапітал" не заперечувало доводи апеляційної скарги.

ТОВ "Газпостач-Черкаси" не взяло участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За твердженнями позивача, 25.04.2018 р. йому стало відомо, що 29.08.2017 р. між ТОВ "Газпостач-Черкаси" (принципал) та ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" (банк) укладено договір про надання гарантії № 9.17-GR.104 (далі - договір), предметом якого є зобов`язання банка надати на користь ПАТ "Укртрансгаз" гарантію виконання договірних зобов`язань в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань по договору № 1512000664 транспортування природного газу від 17.12.2015 р. на суму 11 000 000,00 грн.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу (далі - ГК України) господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Загальні підстави визнання правочину недійсним і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215 та 216 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Зважаючи на те, що предметом позову є визнання недійсним такого правочину, як банківська гарантія, слід зазначити, що згідно ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань, шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 706 від 23.08.2017 р. ТОВ "Газпостач-Черкаси" звернулося до ПАТ "МІБ" (отримано 28.08.2017 р. за № 275-1/104) з проханням надати банківську гарантію в сумі 11 000 000,00 грн. для забезпечення виконання ТОВ "Газпостач-Черкаси" договірних зобов`язань перед ПАТ "Укртрансгаз" за договором № 1512000664 транспортування природного газу від 17.12.2015 р.

Позивач також вказував, що фінансове забезпечення надається у відповідності до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 р.

В подальшому, 29.08.2017 р. між ТОВ "Газпостач-Черкаси", як принципалом, та ПАТ "МІБ", як банком, укладено договір про надання гарантії № 9.17-GR.104, предметом якого є зобов`язання банка надати, за дорученням принципала, на користь ПАТ "Укртрансгаз" гарантію виконання договірних зобов`язань в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань по договору № 1512000664 транспортування природного газу від 17.12.2015 р. на суму 11 000 000,00 грн.

Матеріали справи також містять гарантійний лист ПАТ "МІБ" № 9.17-GPB.104 від 29.08.2017 р.

Листом № 791 від 04.10.2017 р. позивач звернувся до ПАТ "МІБ" (отримано 06.10.2017 р. за № 318-1/104) з проханням внести зміни в умови діючої гарантії в частині зменшення суми гарантії до 2 500 000,00 грн.

13.10.2017 р. укладено договір про внесення змін № 1 до договору про надання гарантії № 9.17-GR.104 від 29.08.2017 р. щодо зменшення суми гарантії до 2 500 000,00 грн.

Позивачем здійснювалася оплата комісійної винагороди на користь банку за період серпень-вересень 2017 року та за січень-квітень 2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

З урахуванням вищенаведеного, можна дійти висновку, що гарантійне зобов`язання виникає між гарантом і бенефіціаром на підставі одностороннього письмового зобов`язання гаранта і дійсність цього зобов`язання не залежить від наявності письмової угоди між гарантом і принципалом, тому відсутність або недійсність договору про видачу банківської гарантії не тягнуть за собою недійсність гарантії, оскільки гарантія створює зобов`язання лише для гаранта, тож позивач не має суб`єктивного матеріального інтересу у визнанні гарантії недійсною.

При повторному вирішенні справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу також на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 р. у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19) з приводу того, що підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника такого товариства.

Зважаючи на наведене, висновок місцевого господарського суду, яким відмовлено позивачу у позові, є вірним, і доводи скаржника правомірності цього висновку не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 р. у справі № 910/5211/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2020 р. у справі № 910/5211/18 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/5211/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.12.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова