Рішення

від 22.12.2020 по справі 922/2243/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2243/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

та секретаря судового засідання Чкан Д.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (Харківська обл., м. Ізюм) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (м. Харків) , ОСОБА_1 (Харківська обл., с. Кіндрашівка) , ФГ "Ранг" (Харківська обл., с. Кіндрашівка) про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, суборенди земельної ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення земельної ділянки, за участю представників:

прокурора - Клейн Л.В.;

відповідача (ГУ Держеокадастру у Харківській області) - не з`явився;

відповідача (ФГ "Ранг") - Радькова С.М.;

відповідача ( ОСОБА_1 ) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (надалі - прокурор) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 та до ФГ "Ранг", в якій просить:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області "Про передачу в оренду земельної ділянки" від 26.09.2014 №2304-СГ;

2) визнати недійсним, укладений 21.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_1 договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 24,0581 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;

3) визнати недійсним, укладений 06.01.2017 між ОСОБА_1 та ФГ "РАНГ" договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 24,0581 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки;

4) зобов`язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку загальною площею 24,0581 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, кадастровий номер 6323783000:02:000:0615 вартістю 498799,05 грн державі, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 38385479).

Також, у позовній заяві прокурор просить визнати поважними причини пропуску позовної давності та поновити строк звернення до суду.

Судовий збір прокурор просить стягнути з відповідачів пропорційно на користь прокуратури Харківської області.

Порушення інтересів держави прокурором обґрунтовано обставинами порушення органом державної влади (ГУ Держземагентства в Харківській області) порядку розгляду заяви про надання земельної ділянки в оренду, передбаченого ст. 7 Закону України "Про Фермерські господарства".

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається в позовній заяві на те, що Головне управління Держземагентства в Харківській області передало громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 24,0581 га кадастровий номер 6323783000:02:000:0615 з порушенням вимог ст. 7 Закону України "Про Фермерські господарства", оскільки надання у користування (оренду) ОСОБА_1 , а в подальшому в суборенду ФГ "Ранг" земельної ділянки відбулося з порушенням вимог земельного законодавства без проведення земельних торгів (аукціону), що передбачені ст. 124, 134 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на той час). Крім цього, прокурор вказує, що ГУ Держземагентства в Харківській області не здійснено перевірку наявності у ОСОБА_1 можливості самостійно здійснювати обробіток даної земельної ділянки, а тому, на думку прокурора, наказ ГУ Держземагентства в Харківській області від 26.09.2014 № 2304-СГ та договір оренди від 21.11.2014 підлягає визнанню недійсними, а державна реєстрація права оренди підлягає скасуванню.

Крім того прокурор зазначає, що не дивлячись на те, що 09.09.2016 ОСОБА_1 зареєстроване ФГ "Приоскільне" дії з передачі земельних ділянок в суборенду були здійснені ОСОБА_1 як фізичною особою, що є порушенням вимог ст. 14 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки лише фермерське господарство, як юридична особа, може передавати земельні ділянку в суборенду. Проте, вищевказаний факт залишено поза увагою ГУ Держгеокадастру у Харківській області при наданні ОСОБА_1 згоди на передачу спірної землі в суборенду. Як наслідок, на думку прокурора, договір суборенди підлягає визнанню недійсним. Враховуючи вищенаведене, прокурор вказує, що ОСОБА_1 зобов`язаний повернути вказану земельну ділянку державі, в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Ухвалою від 19.07.2019 у справі №922/2243/19 Господарський суд Харківської області, керуючись існуючою на той час правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах 04 квітня 2018 року у справі №817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі №804/1001/16, від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 та у справі №915/127/18, відмовив у відкритті провадження у справі за позовом заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (Харківська обл., м. Ізюм) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (м. Харків), фізичної особи ОСОБА_1 (Харківська обл., с. Кіндрашівка) та до ФГ "Ранг" (Харківська обл., с. Кіндрашівка) про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, суборенди земельної ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення земельної ділянки, площею 24,0581 га.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.07.2019 у справі №922/2243/19 скасовано, а справу №922/2243/19 передано на розгляд до Господарського суду Харківської області, оскільки правова позиція Великої Палати Верховного Суду змінилася.

26.09.2019 справа №922/2243/19 повернулася до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 було залишено без руху позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області та надано йому строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме для подання Господарському суду Харківської області наступних документів: платіжного доручення про сплату (доплату) судового збору в сумі 202,01 грн за подання позову до Господарського суду Харківської області.

15.10.2019 прокурор надав Господарському суду Харківської області супровідним листом №05/2-792вих19 від 15.10.2019 платіжне доручення №2506 від 10.10.2019 про сплату (доплату) судового збору в сумі 202,01 грн за подання позову до Господарського суду Харківської області по справі №922/2243/19.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2243/19 за правилами загального позовного провадження.

Цією ухвалою суду підготовче засідання призначено на 18.11.2019 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

18.11.2019 ухвалою Господарського суду Харківської області учасників справи було повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 04.12.2019 об 11:30 год.

31.10.2019 відповідач (ГУ Держеокадастру у Харківської області) надав відзив на позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, а у разі визнання обґрунтованими позовні вимоги, застосувати наслідки пропущення процесуальних строків визначених ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України. Обґрунтовуючи це тим, що прокурором не доведено в чому саме вбачаються порушення інтересів держави оспорюваними наказами Головного управління, не подано належних та допустимих доказів, яка б у своїй сукупності давали б підстави вважати, що наявне порушення інтересів держави або реальна загроза такого порушення, що Головним управлінням було порушення вимоги чинного законодавства при передачі спірної ділянки в користування умовах оренди ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2019 відзив відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) прийнятий до розгляду.

31.10.2019 відповідач (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) надав клопотання, в якому просить залишити без розгляду позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2019 відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області), як безпідставного.

02.12.2019 відповідач (ФГ "Ранг") надав відзив (вх.№29200 від 02.12.2019) на позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури, який протокольною ухвалою суду від 04.12.2019 залишений без розгляду, оскільки він не був підписаний відповідачем.

02.12.2019 відповідач (ФГ "Ранг") надав відзив (вх.№29229 від 02.12.2019) на позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури.

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2019 вищезазначений відзив залишений без розгляду, оскільки він поданий після закінчення встановленого судом строку та без заяви про його продовження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 провадження у справі №922/2243/19 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua, Великою Палатою Верховного Суду 26.05.2020 прийнято постанову у справі №912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2020 поновлено провадження у справі №922/2243/19 та призначено підготовче засідання на 04.11.2020 об 11:30 год, про що повідомлено учасників справи.

03.11.2020 прокурор надав письмові пояснення, в яких зазначає, що в даному випадку, порушення інтересів держави полягає в недотриманні Головним управлінням Держземагенства у Харківській області вимог законодавства, що призвело до незаконної передачі у користування ОСОБА_1 , а згодом в суборенду ФГ "РАНГ" без проведення обов`язкових земельних торгів (аукціону), чим підривається авторитет держави в особі органів виконавчої влади, які уповноважені на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території.

Протокольною ухвалою суду від 04.11.2020 письмові пояснення прокурора приєднано до матеріалів справи.

03.11.2020 відповідач (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) надав клопотання про відкладення розгляду справи №922/2243/19 на інший час та дату, в якому також просить про дату та час наступного судового засідання повідомити Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у встановленому порядку.

Вищезазначене клопотання було відхилено протокольною ухвалою суду від 04.11.2020, як безпідставне та як підписане неуповноваженим представником.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 повідомлено учасників справи про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 23.11.2020 об 11:30 год.

10.11.2020 відповідач (ФГ "Ранг") надав відзив на позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури.

Протокольною ухвалою суду від 23.11.2020 зазначений відзив залишений без розгляду, оскільки він поданий після закінчення встановленого судом строку та без заяви про його продовження.

Також відповідач (ФГ "Ранг") надав клопотання про долучення розписок ОСОБА_1 до матеріалів справи в якості доказу отримання копій відзиву ФГ "Ранг".

Протокольною ухвалою суду від 23.11.2020 задоволено клопотання відповідача (ФГ "Ранг") про долучення до матеріалів справи розписок ОСОБА_1

20.11.2020 відповідач (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) надав клопотання про відкладення розгляду справи №922/2243/19 на інший час та дату, в якому також просить про дату та час наступного судового засідання повідомити Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у встановленому порядку.

Вищезазначене клопотання було відхилено протокольною ухвалою суду від 04.11.2020, як безпідставне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 07.12.2020 о 12:00 год.

07.12.2020 відповідач (ФГ "Ранг") надав відзив на позовну заяву заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури, в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, а у разі визнання обґрунтованими позовні вимоги, застосувати наслідки пропущення процесуальних строків визначених ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України. Свою позицію обґрунтовує тим, що прокурором не виконано вимоги ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" та не обґрунтовано наявність підстав для представництва, що виключає можливість звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави. Зазначає, що сплив строк позовної давності, та доказів щодо неможливості пред`явлення прокурором позову в передбачений законом строк позовної давності, а також доказів поважності причин пропуску строку позовної давності прокуратурою не надано. Також відповідач (ФГ "Ранг") вважає, що позовна заява прокурора є необґрунтованою, такою, що суперечить законодавству, оскільки ФГ "Ранг" діяло у спірних правовідносинах на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Разом з відзивом, відповідач (ФГ "Ранг") надав заяву про поновлення строку для подачі відзиву на позов прокурора.

Протокольною ухвалою суду від 07.12.2020 продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято його до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.12.2020 о 12:00 год.

14.12.2020 прокурор надав відповідь на відзив третього відповідача, в якому зазначає, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на отримання ФГ "Ранг" в користування земельної ділянки за спрощеною процедурою, а саме без проведення земельних торгів (аукціону), що передбачені ст. 124, 134 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на той час), а сам ОСОБА_1 не мав жодних намірів на використання земель за призначенням. У зв`язку з вищевикладеним, Головним управлінням Держземагенства у Харківській області, усупереч вимогам ст. 122, 123, 124, 134, 150, 186, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 7, 8, 14 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції, що діяла на той час) прийнято наказ від 26.09.2014 №2304-СГ, яким без розгляду належним чином розробленої, погодженої та затвердженої землевпорядної документації, незаконно передано ОСОБА_1 у користування, а в подальшому ФГ "Ранг", земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, площею 24,0581 га.

Протокольною ухвалою суду від 16.12.2020 прийнято до розгляду відповідь прокурора на відзив відповідача (ФГ "Ранг").

Відповідач (ФГ "Ранг") електронною поштою надав клопотання, засвідчене ЕЦП, про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке протокольною ухвалою суду від 16.12.2020 відхилено, як безпідставне.

16.12.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.12.2020 о 14:00 год.

Про наступне судове засідання прокурора повідомлення під розпис, а відповідачів ухвалою про виклик в судове засідання від 16.12.2020.

22.12.2020 прокурор у судовому засіданні просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач (ФГ "Ранг") у судовому засіданні 16.12.2020 просить відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачі (ГУ Держеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ) не скористалися своїм правом на захист.

Представники відповідачів (ГУ Держеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ) у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, хоча ГУ Держеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 були повідомлені належним чином.

Відповідач ( ОСОБА_1 ) не надав відзив на позов.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 165, 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

29.09.2014 громадянин ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області із заявою про надання в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 6323783000:02:000:0615) для ведення фермерського господарства площею 24,0581 га, що розташована за межами населеного пункту на території Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Крім того в цій заяві зазначено, що до неї додаються: копія витягу з Державного реєстру прав, копія паспорту та ідентифікаційного коду, копія документу про наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та інформацію про нормативну грошову оцінку.

З довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл її за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2014 від 02.09.2014 №797-в-ф вбачається наявність земельної ділянки площею 24,0581 га землі державного резервного фонду, сільськогосподарського призначення.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 11.09.2014 - земельна ділянка кадастровий номер 6323783000:02:000:0615, розташована за адресою Кіндрашівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, форма власності державна, дата державної реєстрації 07.11.2013.

Як убачається з доданої до позову копії диплому НОМЕР_2 від 25.06.1993, ОСОБА_1 навчався у Харківському інституті механізації та електрифікації сільського господарства, за спеціальністю механізація сільського господарства з 1987 р. по 1993 р. та отримав кваліфікацію інженера-механіка.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області "Про надання в оренду земельної ділянки" №2304-СГ від 26.09.2014 ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 24,0581 га із кадастровим номером 6323783000:02:000:0615, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.

21.11.2014 між ГУ Держземагентства в Харківській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 6323783000:02:000:0615, загальною площею 24,0581 га, сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі), яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Також сторонами складено Акт погодження меж земельної ділянки.

Зазначений договір оренди землі від 21.11.2014 зареєстрований 06.05.2015 за номером 9590510 відповідно до діючого законодавства, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19.05.2015 між сторонами складено акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором від 21.11.2014.

Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №5 від 14 січня 2015 року, зокрема, утворено ГУ Держгеокадастру в Харківській області шляхом реорганізації ГУ Держземагентства в Харківській області.

16.05.2016 між ГУ Держгеокадастру в Харківській області та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 21.11.2014, відповідно до якої орендну плату визначено у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

09.09.2016 ОСОБА_1 зареєстроване ФГ Приоскільне .

07.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою щодо надання згоди на передачу в суборенду земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 158,0579 га з кадастровими номерами: №6323783000:04:000:0305, №6323783000:02:000:0615, №6323783000:02:000:0614, №6323783000:02:000:0608, №6323783000:02:000:0612, №6323783000:02:000:0611, №6323783000:02:000:0610, №6323783000:02:000:0613.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області №14386-СГ від 13.12.2016 ОСОБА_1 надано згоду на передачу в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323783000:02:000:0615 загальною площею 24,05481 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

06.01.2017 між ОСОБА_1 (орендар) та ФГ "Ранг" (суборендар) укладено договір суборенди землі, відповідно до умов якого в суборенду була передана земельна ділянка загальною площею 24,0581 га, в тому числі: рілля 24,0581 га з кадастровим номером 6323783000:02:000:0615, яка знаходиться за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, додатками до якого є розрахунок розміру орендної плати та Акт прийому-передачі ділянки в суборенду.

У листі №14212/9/20-40-13-05-15 від 08.12.2017 ГУ ДФС у Харківській області повідомило прокурора, що ОСОБА_1 декларації з земельного податку за 2014 - 2017 роки до Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області не подавав; ФГ "Приоскільне" з 09.09.2016 по 01.07.2017 знаходилося на спрощеній системі оподаткування та було платником єдиного податку 3 групи, у зв`язку з чим, згідно ст. 297 Податкового Кодексу України, звільнялося від сплати податку на майно. Податкова декларація з плати за землю з 01.07.2017 ФГ "Приоскільне" до податкової інспекції не надавалася.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 326 ЦК України встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України в редакції, що була чинною на момент видачі спірного наказу).

У відповідності до пункту "є-1" статті 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На час видання спірного наказу органом виконавчої влади, що відповідно до закону мав право розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності в межах Харківської області було Головне управління Держземагентства у Харківській області.

У відповідності до вимог ч. 1 - 3 ст. 124 ЗК (в названій редакції) передача в земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 134 ЗК України (в названій редакції) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим, правовідносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Отже, порядок передачі земельних ділянок в оренду громадянам для ведення фермерського господарства етапом на час видання спірних наказів був врегульований ст. 123 ЗК України, з урахуванням вимог Закону України "Про фермерське господарство".

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 вказаного Закону).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України "Про фермерське господарство".

Так, згідно з ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

ОСОБА_1 у своїй заяві від 11.09.2014 про надання йому в оренду земельної ділянки зазначив, що фермерське господарство буде вестись ним одноосібно з можливим використанням найманих працівників, та повідомив, що право на безоплатне одержання земельних ділянок він не використав.

До вказаної заяви додано копія витягу з Державного реєстру прав, копія паспорту та ідентифікаційного коду, копія документу про наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та інформацію про нормативну грошову оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Отже, моменту державної реєстрації фермерського господарства передує факт одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

За таких обставин, на момент подання заяви про надання земельної ділянки в оренду відповідне фермерське господарство може не бути зареєстроване відповідним громадянином.

Зокрема, у даному випадку ОСОБА_1 зареєстрував ФГ "Приоскільне" 09.09.2016, тобто вже після отримання земельної ділянки в оренду.

При цьому, слід зауважити, що земельним законодавством не встановлено норми щодо тривалості строку, протягом якого має бути зареєстроване фермерське господарство після отримання земельної ділянки в оренду.

Як усно пояснив представник відповідача (ФГ Ранг ), ОСОБА_1 з моменту отримання земельної ділянки приводив її у придатний для обробки стан, вносив добрива, викорчовував пні та інше, тобто вживав заходи по підготовці до обробки земельної ділянки.

Таким чином, заява від 29.09.2014, що була надана ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Харківській області для отримання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, є такою, що відповідає вищевказаним вимогам. А тому підстави для відмови у наданні земельної ділянки ОСОБА_1 були відсутніми.

З приводу відсутності у власності у ОСОБА_1 сільгосптехніки суд зазначає, що дана обставина не є перешкодою для оброблення земельної ділянки за допомогою найманих працівників та орендованої техніки.

Прокурор не надав доказів відсутності у ОСОБА_1 на час подачі заяви орендованої сільгосптехніки або залучення до обробки земельної ділянки сторонніх осіб.

Крім того, слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено, що саме на час подачі заяви у фізичній особи вже мають бути укладені договори оренди сільгосптехніки, а не пізніше.

Окрім того, слід зазначити, що в листі заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області №142/2/9/20-40-13-05-15 від 08.12.2017 повідомлено, що ОСОБА_1 декларації з земельного податку за 2014 - 2017 роки до Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області не подавав, а ФГ "Приоскільне" (створене ОСОБА_1 ) з 09.09.2016 по 01.07.2017 знаходилося на спрощеній системі оподаткування та було платником єдиного податку III групи, у зв`язку з чим звільнялося від сплати податку на майно (в частині земельного податку).

Отже, ані ОСОБА_1 , ані ФГ "Приоскільне" як платники єдиного податку, відповідно до ст. 297 Податкового кодексу України, не повинні були подавати декларації з земельного податку.

Прокурор у позові зазначає, що ОСОБА_1 не було обґрунтовано одержання землі такої значної площі, їх кількість.

Однак, вказані вимоги до заяви громадянина стосовно отримання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства чинним законодавством не передбачені, у тому числі спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України "Про фермерське господарство", який не містить застережень щодо максимального чи мінімального розміру земельної ділянки, що може бути надана громадянину для ведення фермерського господарства, як і не містить обмежень щодо кількості таких ділянок.

Так, згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

При цьому, зміст цієї норми не свідчить про необхідність надання однієї земельної ділянки або земельних ділянок, що розташовані суміжно.

Прокурор вказує на те, що Головне управління Держземагентства у Харківській області повинно було пересвідчитись в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство, спроможності вести господарство такого виду.

Проте жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов`язку Головного управління щодо проведення вищезазначених перевірок, не визначено порядку такої перевірки, підстав для відмови особі в задоволенні заяви за результатами перевірки.

Прокурор не надав суду доказів проведення відповідачем (ГУ Дежгеокадастру у Харківській області) службового розслідування щодо неналежної перевірки посадовими особами Головного управління Держземагенства у Харківській області чи притягнення до відповідальності винних осіб у неналежній перевірці обставин, викладених ОСОБА_1 у заяві, на відповідність вимогам ст. 7 Закону України Про фермерське господарство .

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгемагенства у Харківській області "Про передачу в оренду земельної ділянки" №2304-СГ від 26.09.2014 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо похідних позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 21.11.2014 та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, підставою для визнання договору недійсним може бути лише встановлення факту суперечності його змісту чинному законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, прокурор має довести які саме умови (пункти) договору оренди землі є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Втім, зі змісту позовної заяви вбачається, що вони є похідними від позовних вимог про визнання незаконним наказу ГУ Держземагенства у Харківській області та фактично ґрунтуються на твердженні про невідповідність заяви ОСОБА_1 вимогам ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , а також на припущенні, що фактично ОСОБА_1 не мав на меті використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Прокурор вважає, що дії ОСОБА_1 були спрямовані для отримання ФГ "Ранг" в користування земельної ділянки за спрощеною процедурою, а саме без проведення земельних торгів (аукціону), що передбачені ст. 124, 134 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на той час).

Проте, як зазначалося вище, доводи прокурора про незаконність наказу Головного управління Держгемагенства у Харківській області "Про передачу в оренду земельної ділянки" №2304-СГ від 26.09.2014 не знайшли свого підтвердження.

Що ж до посилань прокурора на те, що ОСОБА_1 отримав земельну ділянку лише з метою передачі в суборенду ФГ "Ранг" суд зазначає, що вони фактично є припущеннями.

Слід зауважити, що договір оренди земельної ділянки був укладений 21.11.2014, а договір суборенди укладено лише 06.01.2017.

Наявність такої значної різниці в часі ставить під сумнів припущення прокурора про наявність у ОСОБА_1 іншої мети, окрім ведення самостійного фермерського господарства на орендованій земельній ділянці.

Підсумовуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним укладеного 21.11.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 договору оренди землі.

І оскільки вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки є похідною від вимоги про визнання договору оренди землі недійсним, вона також не підлягає задоволенню.

Щодо вимог про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Ранг" договору суборенди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки слід зазначити наступне.

Право ОСОБА_1 на передачу земельної ділянки в суборенди за умови надання згоди орендодавцем було прямо передбачено п. 32 договору оренди землі.

Відповідно, суд вважає правомірними дії ОСОБА_1 , який звернувся до орендодавця з відповідною заявою від 07.12.2016.

Прокурором, окрім посилань на незаконність наказу Головного управління Держгемагенства у Харківській області №2304-СГ від 26.09.2014, які були відхилені судом, не наводиться інших підстав, в розумінні ст. 203 ЦК України, для визнання договору суборенди від 06.01.2017 недійсним.

Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до ч. 4 ст. 122 ЗК України та із 01.01.2013 центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Повноваженнями із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 ст. 122 ЗК України, у власність або у користування для всіх потреб перший відповідач наділений з 2013 року.

Так, до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 07.12.2016 звернувся ОСОБА_1 із заявою про надання згоди про передачу в суборенду вищезазначеної земельної ділянки. Після отримання від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області погодження на передачу земельної ділянки в суборенду, оформленого наказом №14386-СГ від 13.12.2016, між ОСОБА_1 та ФГ "Ранг" укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки від 06.01.2017.

Згідно з п. 6 ст. 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про оренду землі" умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватись умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Після укладення договорів суборенди земельних ділянок право суборенди має бути зареєстровано відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як свідчать матеріали справи, вимоги вищевказаних законодавчих актів були дотримані при укладенні договору суборенди земельної ділянки від 06.01.2017.

Проте існує правова позиція Великої Палати Верховного Суду, що після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства і створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року у справі №348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі №606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №677/1865/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі №574/381/17-ц, від 26 червня 2019 року у справі №628/778/18, від 02 жовтня 2019 року у справі №922/538/19.

Хоча діюче законодавство не містить такої прямої норми та ця судова практика, відображена у вищевказаних постановах Великої Палати Верховного Суду, сформована задовго після того як відбулися спірні правовідносини, а відтак не може бути до них застосована.

Згідно зі статтями 125, 126 ЗК України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З наведених норм права вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом №1952-IV, на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Отже, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону України Про фермерське господарство прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Прокурор не просить у своїй позовній заяві визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області №14386-СГ від 13.12.2016 про надання ОСОБА_1 згоди на передачу спірної земельної ділянки у суборенду ФГ Ранг , на підставі якого був укладений спірний договір суборенди. Матеріали справи не містять та прокурор не надав доказів переоформлення права оренди ОСОБА_1 на ФГ Приоскільне на час укладання ним спірного договору суборенди.

Європейського суду з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").

Таким чином, суд зазначає про те, що виникненню права оренди у ОСОБА_2 та укладання договору суборенди, виходячи з національної системи регулювання підстав та порядку набуття такого права, слугувала та передувала активна участь в такому процесі ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

У зв`язку з цим, враховуючи, що право оренди набуте ОСОБА_1 законним шляхом, в порядку встановленому законом, що підтверджується та визнається самим прокурором, тому на обґрунтоване переконання суду, відповідальність за порушення процедур розгляду заяви на передачу в суборенду земельної ділянки Фермерському господарству Ранг та перевірки її відповідності вимогам діючого законодавства не може покладатися на особу, яка розраховувала на їх належність та легітимність.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Ранг" договору суборенди земельної ділянки не підлягають задоволенню.

І оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки є похідною від вимоги про визнання договору суборенди земельної ділянки недійсним, вона також має бути залишена без задоволення.

Також, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню позовну вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 24,0581 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, кадастровий номер 6323783000:02:000:0615 вартістю 498799,05 грн державі, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оскільки ця вимога є похідною від решти позовних вимог, які були визнані судом необґрунтованими та недоведеними при розгляді справи.

У зв`язку із викладеним, суд не розглядає заяв відповідачів (ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ФГ Ранг ) про застосування позовної давності, викладених у відзивах на позов, оскільки у задоволенні позову було відмовлено у зв`язку з його необґрунтованістю.

Також, суд не погоджується з доводами відповідачів (ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ФГ Ранг ) про те, що прокурор не обґрунтував належним чином наявність у нього підстав для представництва інтересів держави, оскільки у цій справі прокурор оскаржує наказ органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, а також укладений ним договір оренди землі, вказаний орган не може бути визначений прокурором як позивач, і, відповідно, позов не може бути заявлений в інтересах держави саме, в особі цього органу або його структурного підрозділу, так як буде існувати "конфлікт інтересів".

Отже, прокурор правомірно звернувся з даним позовом безпосередньо в інтересах держави, а також навів у позові відповідне обґрунтування підстав для звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Прокурор не довів обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись ст. 326, 628 ЦК України, ст. 15-1, 84, 93, 122 - 126, 134 ЗК України, ст. 1, 7, 8, 14 Закону України "Про фермерське господарство", ст. 8, 19 Закону України "Про оренду землі", ст. 4, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 130, 165, 178, 236 - 238, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "30" грудня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua / .