Ухвала

від 28.12.2020 по справі 3/184-08-3741

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 3/184-08-3741

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.

розглянув заяву Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича

про відвід головуючого судді Зуєва В.А. від розгляду справи

за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020

за позовом Фізичної особи - підприємця Максимовича В`ячеслава В`ячеславовича

до Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича

про зобов`язання виконати умови договору

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича

до Фізичної особи - підприємця Максимовича В`ячеслава В`ячеславовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом:

1. Добровільне пожежне товариство України,

2. Одеське спеціалізоване підприємство "Пожежна Техніка Добровільного пожежного товариства України",

3. Одеська міська рада

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 3/184-08-3741 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020.

24.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича про відвід головуючого судді Зуєва В.А. від розгляду справи № 3/184-08-3741.

Заява мотивована наступним: 1) порушенням порядку визначення складу суду для розгляду справи, оскільки було здійснено не первісний розподіл справи, а судову справу передано раніше визначеному складу суду; 2) порушення строків постановлення ухвали.

Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає її необґрунтованою з огляду на таке.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду на заявника покладається обов`язок подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді.

Щодо автоматизованого розподілу судової справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Верховний Суд констатує, що згідно з частиною третьою статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Підпунктом 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що керуючись частиною четвертою статті 37, пунктом 2 частини п`ятої статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженим постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8, зборами суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято рішення № 4 від 08.04.2019, яким вирішено передавати раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів) касаційні скарги, що надійшли до касаційного суду після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції , після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою.

Автоматизований розподіл судової справи № 3/184-08-3741 згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями був здійснений 02.11.2020, за яким подану першу касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 передано на розгляд колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду: Зуєв В.А. - головуючий, Багай Н.О., Могил С.К.

Таким чином касаційні скарги, які надійшли в межах однієї справи після здійснення автоматизованого розподілу судової справи вперше та визначення судді-доповідача у цій справі, передаються на розгляд саме визначеному судді-доповідачу, крім зазначених вище випадків.

Оскільки справа № 3/184-08-3741 вже була у провадженні колегії суддів Верховного Суду: Зуєв В.А. - головуючий, Багай Н.О., Могил С.К., то касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 3/184-08-3741 було розподілено шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду за відповідними витягами з протоколів передачі судової справи від 15.07.2020 та від 02.11.2020.

Тобто, розподіл справи № 3/184-08-3741 між суддями відбувся у відповідності з положеннями Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

Крім того, Суд звертає увагу, що розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 29.3-02/3058 від 18.11.2020 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 3/184-08-3741 у зв`язку з перебуванням судді Могила С.К. на лікарняному.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.11.2020 для розгляду справи № 3/184-08-3741 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Багай Н.О., Дроботова Т.Б.

Щодо строків винесення ухвали, Суд зазначає наступне.

Касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 3/184-08-3741 отримана суддею Зуєвим В.А. 02.11.2020, що підтверджується вхідним штемпелем Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з частиною четвертою статті 116 Господарського процесуального кодексу України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки суддею-доповідачем Зуєвим В.А. було отримано касаційну скаргу 02.11.2020, то останнім днем винесення ухвали є 23.11.2020 (враховуючи вихідні дні).

Ухвала про залишення касаційної скарги без руху була винесена 23.11.2020, тобто у межах 20-денного строку надходження касаційної скарги.

Таким чином, наведені заявником підстави для відводу судді Зуєва В.А. не відповідають фактичним обставинам справи, мають суб`єктивний характер та фактично зводяться до незгоди з прийнятим судом процесуальним рішенням.

При цьому, приписами частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді , рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу .

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням судді щодо повернення без розгляду касаційної скарги не свідчить про його упередженість та не є підставою для відводу відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ураховуючи положення процесуального законодавства, оцінивши доводи, які викладені у заяві про відвід, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість, заява Фізичної особи-підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на підставі пункту 1 частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі на авторозподіл з метою визначення судді для вирішення питання щодо заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича про відвід судді Зуєва В.А. від розгляду справи №3/184-08-3741 визнати необґрунтованою.

2. Питання про відвід вирішити в порядку, встановленому статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Зуєв

Судді Н.О. Багай

Т.Б. Дроботова