УХВАЛА
12 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 3/184-08-3741
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020
за позовом Фізичної особи - підприємця Максимовича В`ячеслава В`ячеславовича
до Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича
про зобов`язання виконати умови договору
та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича
до Фізичної особи - підприємця Максимовича В`ячеслава В`ячеславовича
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом:
1. Добровільне пожежне товариство України,
2. Одеське спеціалізоване підприємство "Пожежна Техніка Добровільного пожежного товариства України",
3. Одеська міська рада
про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
15.07.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вперше надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 3/184-08-3741, подана 30.06.2020 через апеляційний господарський суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2020 касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича було залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України та запропоновано сплатити судовий збір виходячи із наведеної ним вартості майна (1 547 004,00 грн) або відповідно до проведеного скаржником іншого розрахунку (станом на момент звернення з позовом).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2020 касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 3/184-08-3741 повернуто заявникові на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неусуненням її недоліків.
02.11.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 3/184-08-3741, подана 05.10.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2020 касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням неповажними підстав, наведених у клопотанні скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, та надано строк для усунення недоліків до 23.12.2020, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.
24.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича про усунення недоліків касаційної скарги.
Розглянувши подану заяву Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України ).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у заяві про усунення недоліків не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних та непереборних обставин, що стали причиною його пропуску строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні заяви з огляду на наступне.
Касаційна скарга була подана вперше в межах строків на касаційне оскарження. Однак, ухвалою Верховного Суду від 04.08.2020 було залишено вказану касаційну скаргу без руху у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі та запропоновано скаржнику сплатити судовий збір, виходячи із наведеної ним вартості майна (1 547 004,00 грн) або відповідно до проведеного скаржником іншого розрахунку (станом на момент звернення з позовом).
01.09.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява від Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича про усунення недоліків касаційної скарги, до якої було додано Звіт про ретроспективну оцінку (станом на 17.09.2008) з визначення ринкової вартості нежитлових приміщень, загальною площею 375,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Самольотна, 41-а, в якому вартість спірного майна була визначена в розмірі 818 090,00 грн. Судовий збір скаржником було сплачено з цієї суми.
В такий спосіб скаржником, з огляду на майновий характер позову, було визначено його ціну, яка відповідно до положень статті 163 Господарського процесуального кодексу України визначається вартістю майна і складає 818 090,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Таким чином, скаржник недоліки касаційної скарги не усунув, судовий збір виходячи з вартості оспорюваного майна (1 547 004,00 грн) у встановленому розмірі не сплатив. Водночас, Суд звернув увагу на те, що відповідно до наданого скаржником Звіту про ретроспективну оцінку (станом на 2008 рік) вартість нежитлових приміщень складає 818 090,00 грн. Отже, відповідно до наданого скаржником альтернативного розрахунку, зазначена справа є справою з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 500 = 1 051 000,00 грн станом на 2020 рік).
В такий спосіб у розумінні наведених положень Господарського процесуального кодексу України, ця справа не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 цього кодексу, однак скаржником не було зазначено про наявність вказаних випадків, а також не наведено обґрунтування щодо необхідності прийняття касаційної скарги з зазначених підстав.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи залишення касаційної скарги без руху з підстав несплати судового збору та приписи статті 292 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Верховного Суду від 21.09.2020 касаційну скаргу було повернуто скаржнику в зв`язку з неусуненням її недоліків.
При поданні вдруге касаційної скарги скаржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, обґрунтоване усуненням недоліків вперше поданої касаційної скарги та сплатою ним судового збору виходячи з вартості майна в сумі 1 547 004,00 грн.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2020 касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням неповажними підстав, наведених у клопотанні скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, враховуючи те, що при поданні першої касаційної скарги скаржник зазначав, що копію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020, він отримав поштою 12.06.2020.
24.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник навів ті ж самі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які ним було наведено у касаційній скарзі.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що наведені скаржником підстави на поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвалою від 23.11.2020 вже визнано неповажними, тобто такими, що не були об`єктивно непереборними обставинами які не залежали від волевиявлення скаржника та не могли бути усунені/виконані у строки встановлені судом при поданні первинної касаційної скарги. Додаткових обставин щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження скаржником наведено не було.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на зазначене, Суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про поновлення вказаного строку відсутні, оскільки причини пропуску строку на касаційне оскарження мали для скаржника суб`єктивний характер та залежали виключно від нього самого.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 3/184-08-3741 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 116, 119, 174, 234, 242, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Сапелкіна Сергія Вадимовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 3/184-08-3741.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі квитанції № 0.0.1859296260.1 від 05.10.2020 на суму 5 201,49 грн, № 0.0.1859297555.1 від 05.10.2020 на суму 5 201,49 грн, № 0.0.1859296892.1 від 05.10.2020 на суму 5 201,49 грн, № 0.0.1859294756.1 від 05.10.2020 на суму 5 201,49 грн, № 0.0.1859295551.1 від 05.10.2020 на суму 5 201,49 грн, № 0.0.1859294040.1 від 05.10.2020 на суму 5 201,49 грн, № 0.0.1859293257.1 від 05.10.2020 на суму 978,66 грн) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.А. Зуєв
Судді Н.О. Багай
Т.Б. Дроботова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2021 |
Оприлюднено | 14.01.2021 |
Номер документу | 94096275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні