Постанова

від 21.12.2020 по справі 391/478/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2020 року м. Кропивницький

справа № 391/478/20

провадження № 22-ц/4809/1519/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Савченко О.В. ;

відповідач 1 - ОСОБА_1 ;

відповідач 2 - ОСОБА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Солодова Людмила Анатоліївна,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фермерського господарства Савченко О.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Компаніївського районного нотаріального округу Солодової Людмили Анатоліївни про визнання договорів міни (обміну) земельної ділянки недійсними та захист права користування земельними ділянками за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2020 року (суддя Червонописький В.С.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Фермерське господарство Савченко О.В. (далі - ФГ Савченко О.В. ) звернулось до суду із заявою у даній справі про забезпечення його позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Компаніївського районного нотаріального округу Солодової Людмили Анатоліївни про визнання договорів міни (обміну) земельної ділянки недійсними та захист права користування земельними ділянками (а.с. 23- 35). Відповідно до поданої заяви позивач просить:

- заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-ІV, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на наступне нерухоме майно: земельну ділянку площею 7,31 га кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та земельну ділянку площею 7,51 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0162, які розташовані за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Гарманівська сільська рада, за межами населеного пункту, які перебувають у користуванні ФГ Савченко О.В. - до закінчення розгляду судом цивільної справи (набрання рішенням суду законної сили, закриття провадження у справі);

- заборонити гр. ОСОБА_1 обробіток (в тому числі, але не виключно: посів, оранку, культивацію, рекультивацію, збирання врожаю та інші дії щодо знищення посівів чи заволодіння врожаю з них) земельної ділянки площею 7,31 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та земельної ділянки площею 7,51 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0162, які розташовані за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Гарманівська сільська рада, за межами населеного пункту, які перебувають у користуванні ФГ Савченко О.В. - до закінчення розгляду судом цивільної справи (набрання рішенням суду законної сили, закриття провадження у справі).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що попередньо до подання до суду позову у даній справі заявник звертався до Компаніївського районного суду Кіровоградської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, яка ухвалою суду від 04 серпня 2020 року у справі № 391/407/20 була задоволена; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії гр. ОСОБА_1 до закінчення розгляду судом цивільної справи (набрання рішенням суду законної сили, закриття провадження у справі). Як стало відомо заявнику з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2020 року скасовано заходи забезпечення позову у справі №391/407/20, вжиті ухвалою від 04 серпня 2020 року. Зазначене, на переконання заявника, вказує на те, що учасникам даної справи відомо, що Компаніївським районним судом Кіровоградської області розглядається спір про визнання договорів міни земельної ділянки недійсними та захист права користування земельними ділянками та свідчить саме про намір будь-яким способом відчужити земельні ділянки, які знаходяться у довгостроковій оренді у ФГ Савченко О.В. задля уникнення відповідальності у даній справі.

За викладених обставин позивач вважає необхідним вжиття заходів забезпечення позову у справі та звертає увагу суду на підстави пред`явленого позивачем у даній справі позову. Зокрема, зазначає, що на підставі договору оренди землі від 01 липня 2006 року, укладеного між ФГ Савченко О.В. та ОСОБА_3 , та договору оренди землі від 01 липня 2006 року, укладеного між ФГ Савченко О.В. та ОСОБА_4 , позивачу як Орендарю передано в користування за вказаними договорами земельні ділянки площею 7,31 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та площею 7,51 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0162 строком на 7 років. За додатковими угодами від 01 жовтня 2010 року продовжено строк дії договорів оренди на 10 років (до 12 липня 2021 року). У зв`язку зі смертю власників земельних ділянок, 06 грудня 2019 року між спадкоємицею ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_2 як Орендодавцем та позивачем як Орендарем підписано договори оренди земельних ділянок площею 7,31 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та площею 7,51 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0162 строком до 2031 року. Як стало відомо ФГ Савченко О.В. , 09 грудня 2019 року та 19 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були укладені договори міни земельних ділянок, об`єктами яких, зокрема, є земельні ділянки кадастровий номер 3522881400:02:000:0162 та кадастровий номер 3522881400:02:000:0161, що перебувають у оренді позивача. Договори міни були посвідчені приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Солодовою Л.А., яка здійснюючи державну реєстрацію прав, змінила імена власників земельних ділянок та, без законної на те підстави, Орендодавців за укладеними з позивачем договорами оренди землі на ОСОБА_1 .

На переконання ФГ Савченко О.В. , зазначене переконливо свідчить про можливість відповідача 1- ОСОБА_1 передати у користування або відчужити іншим особам земельні ділянки, якими правомірно користується позивач. Вважає необхідним вжиття заходів забезпечення позову у справі, оскільки, в іншому випадку, може призвести до знищення посівів та збитків позивача, а також затягування розгляду справи. Стверджує, що запропоновані заходи забезпечення позову у справі є доцільними та необхідними для недопущення зміни Орендаря земельних ділянок протягом розгляду справи.

Короткий зміст ухвали суду

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2020 року заяву ФГ Савченко О.В. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії до подання позовної заяви задоволено; в порядку забезпечення позову заборонено ОСОБА_1 особисто чи через інших осіб, на підставі правочину або іншим способом вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо земельної ділянки площею 7,31 га кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та земельної ділянки площею 7,51 га кадастровий номер 3522881400:02:000:0162, які розташовані за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Гарманівська сільська рада, за межами населеного пункту, - до закінчення розгляду судом цивільної справи (набрання рішенням суду законної сили, закриття провадження у справі); заборонено ОСОБА_1 обробіток (в тому числі, але не виключно: посів, оранку, культивацію, рекультивацію, збирання врожаю та інші дії щодо знищення посів чи заволодіння врожаю з них) земельної ділянки площею 7,31 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та земельної ділянки площею 7,51 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0162, які розташовані за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Гарманівська сільська рада, за межами населеного пункту, - до закінчення розгляду судом цивільної справи (набрання рішенням суду законної сили, закриття провадження у справі) (а.с. 109-111).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, викладеними у заяві про забезпечення позову, зазначивши, що вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги, а також відзиву на апеляційну скаргу

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі просить ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2020 року у даній справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ФГ Савченко О.В. не надано до суду доказів на підтвердження того, що зміна власника спірних земельних ділянок порушує його права та охоронювані законом інтереси. Наголошує, що вирішення питання про забезпечення позову здійснюється для убезпечення створення негативних умов при виконанні судового рішення. Посилання заявника на неповідомлення його про укладення договору міни спірних земельних ділянок не є тією істотною обставиною, наявність саме якої є підставою для забезпечення позову, оскільки можливого порушення прав заявника ФГ Савченко О.В. не підтверджує. Таким чином, доводи заяви про забезпечення позову не є достатніми, оскільки містять простий виклад фактичних обставин.

У поданому до апеляційного суду відзиві на апеляційну скаргу ФГ Савченко О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу- без змін (а.с. 138-141). Зазначає, що за п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право скасовувати лише ті ухвали, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Разом з тим, оскаржувана ухвала подальшому розгляду спору жодним чином не перешкоджає. В обґрунтування своїх доводів посилається на постанову Верховного Суду від 14 серпня 2019 року № 521/8746/18.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Після усунення судом першої інстанції недоліків у оформленні матеріалів оскарження, ухвалою апеляційного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав, що в ній зазначені; надано строк для усунення недоліків.

Відповідно до ухвали апеляційного суду від 20 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву.

27 листопада 2020 року закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 21 грудня 2020 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

У відповідності до вимог процесуального закону учасників повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 143-146).

Відповідно до ухвали апеляційного суду від 21 грудня 2020 року продовжено строк розгляду справи за апеляційною скаргою відповідача 1.

Відповідач 2 - ОСОБА_2 та третя особа у справі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що не перешкоджає перегляду апеляційним судом ухвали суду першої інстанції.

У судовому засіданні 21 грудня 2020 року представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали оскарження, перевіривши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, за наступного.

Обставини справи, встановлені судами

Як вбачається зі сформованих судом першої інстанції матеріалів оскарження, 01 липня 2006 року між ОСОБА_4 як Орендодавцем та ФГ Савченко О.В. як Орендарем укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 7,31 га, яка знаходиться на території Гарманівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 36-40).

Позивачем 01 червня 2006 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,51 га також з ОСОБА_3 (а.с. 42-46).

Зазначені договори оренди землі укладені строком на 7 років, зареєстровані у Компаніївському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України за номерами 250 та 252.

На підставі зареєстрованих у визначеному законом порядку відповідних додаткових угод від 01 жовтня 2010 року, Орендодавцями та Орендарем були внесені зміни до договорів оренди землі, зокрема, продовжено строк дії договорів та зазначено,що початок дії договору обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації (а.с. 41, 47).

Позивач зазначає, що оскільки державна реєстрація додаткових угод була проведена 12 липня 2011 року, договори оренди землі діють до 12 липня 2021 року. Однак, у зв`язку зі смертю Орендодавців за вказаними договорами оренди, 06 грудня 2019 року Орендарем та новим власником землі ОСОБА_2 підписано договори оренди земельної ділянки площею 7,31 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та земельної ділянки площею 7,51 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0162, зі строком дії до 12 липня 2031 року (а.с. 48-59).

Державна реєстрація права оренди ФГ Савченко О.В. на підставі договорів від 06 грудня 2019 року не проводилась.

Як стало відомо позивачу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 09 грудня 2019 року та 19 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були укладені договори міни земельних ділянок, посвідчені приватним нотаріусом Компаніївського районного нотарільного округу Солодовою Л.А. На підставі вказаних договорів міни за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та земельну ділянку кадастровий номер 3522881400:02:000:0162, що перебувають у користуванні позивача на праві оренди. Приватним нотаріусом також було внесено зміни до розділу Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права Державного реєстру шляхом зазначення ОСОБА_1 . Орендодавцем за договорами оренди землі від 01липня 2006 року № 250 та № 252 (а.с. 66-73).

Оскільки відповідачами не було повідомлено позивача про зміну власника орендованих ним земельних ділянок, а проведення державної реєстрації речового права за новим власником земельних ділянок суперечить чинному законодавству,ФГ Савченко О.В. , вважаючи свої права як землекористувача порушеними, звернулось до Компаніївського районного суду Кіровоградської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відповідно до ухвали Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2020 року у справі №391/407/20 заяву ФГ Савченко О.В. задоволено; заборонено ОСОБА_1 особисто чи через інших осіб, на підставі правочину або іншим способом вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо земельної ділянки площею 7,31 га кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та земельної ділянки площею 7,51 га кадастровий номер 3522881400:02:000:0162, які розташовані за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Гарманівська сільська рада, за межами населеного пункту, - до закінчення розгляду судом цивільної справи (набрання рішенням суду законної сили, закриття провадження у справі); заборонено ОСОБА_1 обробіток (в тому числі, але не виключно: посів, оранку, культивацію, рекультивацію, збирання врожаю та інші дії щодо знищення посів чи заволодіння врожаю з них) земельної ділянки площею 7,31 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0161 та земельної ділянки площею 7,51 га, кадастровий номер 3522881400:02:000:0162, які розташовані за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Гарманівська сільська рада, за межами населеного пункту, - до закінчення розгляду судом цивільної справи (набрання рішенням суду законної сили, закриття провадження у справі).

26 серпня 2020 року ФГ Савченко О.В. звернулось до Компаніївського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою у даній справі.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2020 року у справі № 391/455/20 задоволено клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2020 року у справі № 391/407/20.

04 вересня 2020 року позивачем подано заяву про забезпечення позову у даній справі, за результатами розгляду якої постановлено оскаржувану ухвалу.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано також, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2020 року у справі №391/407/20 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2020 року;ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2020 року про забезпечення позову скасовано; у задоволенні заяви ФГ Савченко О.В. про забезпечення позову відмовлено.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

За вимогами ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення (ч.8 ст. 153 ЦПК України).

Як роз`яснено у постанові пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, зазначаючи у оскаржуваній ухвалі, що при вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, судом першої інстанції безпідставно не враховано, що у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру (про визнання недійсними договір міни), судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання.

У такому випадку судом в обов`язковому порядку мала застосовуватися та досліджуватися наявність такої підстави вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову у даній справі суд мав здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, імовірність настання негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків вжиття такого заходу для відповідача.

Однак, суд першої інстанції зазначеного не з`ясовував, формально навівши в обґрунтування свого рішення лише загальні фрази. Суд не звернув уваги навіть на те, що прохальна частина заяви, поданої позивачем у даній справі, відрізняється від змісту аналогічної частини заяви, яка подавалась ФГ Савченко О.В. до пред`явлення позову (справа №391/407/20). В результаті викладеного, судом фактично не було розглянуто заяву позивача у даній справі щодо вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок, натомість, без наведення будь-якого обґрунтування, забезпечено позов, зокрема, шляхом заборони ОСОБА_1 особисто чи через інших осіб, на підставі правочину або іншим способом вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо спірних земельних ділянок.

Оцінюючи обґрунтованість та законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що як заходи, про застосування яких просив позивач у поданій заяві, так і фактично вжиті судом першої інстанції за оскаржуваною ухвалою суду, не є співмірними ні з предметом спору, ні з фактичними обставинами справи.

Колегія суддів наголошує, що обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та подання на підтвердження своїх доводів відповідних доказів є процесуальним обов`язком заявника, який за принципом диспозитивності цивільного процесу, не може бути покладений на суд. Таким чином, у суду відсутні процесуальні повноваження витребовувати докази у справі, крім випадків, передбачених законом.

Всупереч викладеному, заявником не було наведено жодного аргументованого доводу, не надано жодного доказу, які б свідчили про те, що з моменту зміни власника спірних земельних ділянок у грудні 2019 року відповідачем 1 вчинялись дії, спрямовані на спричинення збитків позивачу або ж щодо відчуження землі. Також не вказано, якими обставинами, з огляду на зміст п. 38 договорів оренди землі від 01 липня 2006 року № 250 та №252, обґрунтовується припущення заявника про наявність у відповідача 1 такого наміру до закінчення 12 липня 2021 року строку дії договорів оренди з ФГ Савченко О.В. . При цьому, колегією суддів не беруться до уваги доводи позивача щодо укладення між ОСОБА_2 та ФГ Савченко О.В. договорів оренди від 06 грудня 2019 року зі строком дії до 12 липня 2031 року, оскільки право оренди позивача за вказаними договорами не зареєстроване у визначеному законом порядку.

З огляду на зміст права позивача як Орендаря спірних земельних ділянок, яке останній вважає порушеним, та за захистом якого звернувся до суду з позовом у даній справі, колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що невжиття запропонованих ФГ Савченко О.В. заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушеного права.

Доводи заяви про забезпечення позову ґрунтуються виключно на безпідставних та недоведених припущеннях, які помилково взяті до уваги судом першої інстанції.

Колегією суддів враховано, що скасовуючи ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №391/407/20, Кропивницький апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ФГ Савченко О.В. про вжиття заходів забезпечення позову та передчасність висновку суду про можливість задоволення такої заяви.

Незважаючи на такий висновок суду апеляційної інстанції у справі №391/407/20, у заяві про забезпечення позову у даній справі заявник посилається на ті ж обставини, які вже були досліджені судами у справі№391/407/20, та яким була надана відповідна правова оцінка, додатково не мотивуючи та не підтверджуючи їх.

За викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі не відповідає вимогам процесуального закону та суперечить самій суті та меті вжиття заходів забезпечення позову.

Оскільки оскаржувана ухвала не містить жодного обґрунтованого доводу на підтвердження наявності визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, вона підлягає скасуванню апеляційним судом.

Зважаючи, що такі обставини не були встановлені судом апеляційної інстанції, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

У частині доводів позивача щодо права суду апеляційної інстанції скасовувати лише ті ухвали, що перешкоджають подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі №521/8746/18 дійсно дійшов висновку, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвала щодо забезпечення позову подальшому провадженню у справі не перешкоджає. Таким чином, апеляційний суд, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції, порушив вимоги ст. 374 ЦПК України , а тому постанову апеляційного суду не можна вважати законною та обґрунтованою.

Однак, обставини, за яких суд касаційної інстанції дійшов такого висновку, є відмінними від фактичних обставин даної справи, а тому не може бути врахований апеляційним судом.

Так, у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, у зв`язку з порушення норм процесуального права, та водночас прийняла рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову. За відсутності відповідних процесуальних повноважень, рішення про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції апеляційним судом у даній справі не приймалось.

Водночас, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.

На підставі викладеного, ухвала Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2020 року задовольнити.

Ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2020 року скасувати.

У задоволенні заяви Фермерського господарства Савченко О.В. про забезпечення позову відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства Савченко О.В. (28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Гарманівка, код ЄДРПОУ 34336627) на користь ОСОБА_1 (28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Гарманівка, РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 420,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. А. Письменний