Рішення

від 22.12.2020 по справі 229/2611/18

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/16/2020

Справа № 229/2611/18

22 грудня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Лебеженка В.О.,

за участю секретаря

судового засідання Слободкіної Т.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кислюка А.П.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду м.Дружківка Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ Енергія-Євро про стягнення заробітної плати за вимушений прогул, за роботу у понаднормовий час та вихідні дні; стягнення недонарахованої заробітної плати та роботи у понаднормовий час; зобов`язання вчини певні дії; стягнення недоплаченої заробітної плати та не надання повного розрахунку при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ Енергія-Євро про стягнення заробітної плати за вимушений прогул, за роботу у понаднормовий час та вихідні дні; стягнення недонарахованої заробітної плати та роботи у понаднормовий час; зобов`язання вчини певні дії; стягнення недоплаченої заробітної плати та не надання повного розрахунку при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 17 травня 2000 року він був прийнятий на роботу у ТОВ Енергія-Євро на посаду електрослюсаря, відповідно до наказу №19 від 17 травня 2020 року.

20 червня 2003 року, відповідно до наказу №15, він був звільнений відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України.

06 лютого 2004 року згідно рішення Дружківського міського суду Донецької області справа №2-48 від 2004 року, його поновлено у ТОВ Енергія-Євро на посаді електрослюсаря. Питання про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року та за роботу у понаднормовий час, судом не вирішувалось, оскільки справу було закрито.

22 травня 2018 року він звернувся до ТОВ Енергія-Євро з заявою про перерахунок внесків до пенсійного фонду за період з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року. Проте, згідно виданої ТОВ Енергія-Євро довідки, він не був робітником їх підприємства, заробітна плата за даний період йому не нараховувалась та внески до пенсійного фонду не вносились.

Заробітна плата за період з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року складає 1883,00 грн.

Між тим, в період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року, він працював відповідно до трудового договору. Йому було встановлено трьохзмінний графік роботи: 1 зміна з 07:00 години до 15:00 години; 2 зміна з 15:00 години по 23:00 годину; 3 зміна з 23:00 години по 07:00 годину.

Фактично він працював понаднормово. Щомісячна переробка склала 20 годин. Також він працював у святкові та робочі дні.

В період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року, він відпрацював 37 місяців, з яких 3 місяці знаходився у щорічній відпустці. За 34 місяці переробки часу у святкові та вихідні дні склала 680 годин ( 34 міс*20 годин).

В період з 17 травня 2000 року по 31 грудня 2001 року, його годинна тарифна сітка склала 1 грн.26 коп., а з 01 січня 2002 року по 20 червня 2003 року склала 1 грн. 43 коп.

Таким чином, за період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року складає 914 грн. 60 коп.

Просить стягнути з ТОВ Енергія-Євро заробітну плату за вимушений прогул, за роботу у понаднормовий час та вихідні дні за період з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року в сумі 1883, 11 грн.; Стягнути з ТОВ Енергія-Євро заробітну плату за роботу понаднормовий час за період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року в сумі 914, 60 грн.

21 серпня 2018 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить, стягнути додатково недоплачену заробітну плату з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року за вимушений прогул та понаднормовий час в сумі 12793,75 грн.; зобов`язати ТОВ Енергія-Євро проіндексувати не виплачену заробітну плату в цілому розмірі з 2000 року і по день фактичного розрахунку (а.с.150 т.1).

17 вересня 2018 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що просить зобов`язати ТОВ Енергія-Євро здійснити перерахунок за час роботи на підприємстві по лікарняним листам та відпустці з 2000 року по 2003 рік, які були нараховані менше ніж виявлено в теперішній час, між зазначеними тарифними ставками, а також здійснити виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку (а.с. 151 т.1).

04 лютого 2019 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що просить стягнути з ТОВ Енергія-Євро недонараховану заробітну плату і не надання повного розрахунку при звільненні 06 лютого 2004 року в сумі 14393,70 грн. та проведення індексації коштів, зобов`язання провести розрахунок середнього заробітку відповідно до ст.117 КЗпП України за весь час затримки при звільненні 06 лютого 2004 року по день фактичного розрахунку (а.с. 238-239 т.1).

18 лютого 2019 року позивач надав до суду заяву про уточнення збільшених позовних вимог від 04.02.2019, в якій зазначив, що просить стягнути з ТОВ Енергія-Євро недонараховану заробітну плату і не надання повного розрахунку при звільненні 06 лютого 2004 року в сумі 27815,88 грн. та проведення індексації коштів, зобов`язання провести розрахунок середнього заробітку відповідно до ст.117 КЗпП України на суму 27815,88 грн., за весь час затримки при звільненні 06 лютого 2004 року по день фактичного розрахунку (а.с.244-245 т.1).

Ухвалою суду Дружківського міського суду Донецької області від 19 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду (а.с.8 т.1).

04 липня 2018 року ухвалою Дружківського міського суду Донецької області позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с. 21 т.1).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 20 серпня 2018 року клопотання представника відповідача про розгляд справи у загальному порядку задоволено та призначено розгляд справи проводити у загальному порядку (а.с.145 т.1).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2018 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.165 т.1).

05 грудня 2018 року ухвалою Дружківського міського суду Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Енергія-Євро про стягнення заробітної плати за вимушені прогули та за роботу в понаднормовий час було закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України (а.с.187 т.1).

Постановою Донецького апеляційного суду від 24 січня 2019 року ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2018 року було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 227-229 т.1).

25 лютого 2019 року ухвалою Дружківського міського суду Донецької області заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог було залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.1-2 т.2).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 04 березня 2019 року позивача було звільнено від сплату судового збору; клопотання представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженню задоволено; розгляд справи призначено проводити у загальному позовному провадженні (а.с.13-14 т.2).

25 березня 2019 року ухвалою Дружківського міського суду Донецької області було задоволено клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи по справі та зупинено провадження у справі (а.с. 45-46 т.2).

23 квітня 2019 року ухвалою Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 25 березня 2019 року було залишено без руху (а.с.60 т.2).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 06 травня 2019 року та Ухвалою Донецького апеляційного суду від 29 травня 2019 року, було відкрито апеляційне провадження та закінчено підготовчі дії, призначено справу до розгляду (а.с.67, 80 т.2).

Постановою Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 25 березня 2019 року, залишено без задоволення (а.с.83-88 т.2).

14 червня 2019 року, відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Енергія-Євро було прийнято до свого провадження суддею Лебеженко В.О. (а.с.95 т.2).

22 січня 2020 року ухвалою Дружківського міського суду Донецької області було поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи (а.с. 103 т.2).

14 серпня 2018 року та 15 березня 2019 року представник відповідача надав до Дружківського міського суду Донецької області відзив на позовну заяву, в яких заперечував проти заявлених вимог позивача (а.с. 26-28 т.1; а.с.20-22 т.2).

21 серпня 2018 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечував проти обставин викладених у відзиві на позовну заяву від 14 серпня 2018 року та 25 березня 2019 року позивач надав до суду відповідь на відзив від 15 березня 2019 року (а.с.147 т.1; а.с.33 т.2).

27 вересня 2018 року представник відповідача надав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог з уточненням по нововиявленим обставинам (а.с. 155-156 т.1).

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ТОВ Енергія-Євро на посаду електрослюсаря, відповідно до наказу №19 від 17.05.2000 та працював на підприємстві до 20 червня 2003 року.

20 червня 2003 року позивач ОСОБА_1 був звільнений відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України, невідповідність працівника займаній посаді, наказ №45 від 20.06.2003.

Відповідно до рішення суду №2-48 від 06.02.2004 запис №22 у трудовій книжці серія НОМЕР_1 щодо звільнення позивача з ТОВ Енергія-Євро відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України був визнаний недійсним.

06 лютого 2004 року позивач звільнений з підприємства за власним бажанням ст.38 КЗпП України, відповідно до наказу №69.0 від 30.09.2004.

Таким чином, судом встановлено що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ТОВ Енергія-Євро в період з 17 травня 2000 року і по 20 червня 2003 року, після чого був звільнений з займаної посади у зв`язку із невідповідністю займаній посаді. 06 лютого 2004 року за рішенням Дружківського міського суду був поновлений на роботі на посаді електрослюсаря та того ж дня був звільнений за власним бажанням.

Встановлені в судовому засіданні обставини підтверджуються копією трудової книжки серія НОМЕР_1 (а.с.4-6 т.1).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначав, що відповідач не нарахував йому заробітну плату за вимушені прогули з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року у сумі 1883,11 грн. Крім того, зазначає, що в період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року він працював у відповідності з укладеним контрактом та йому було встановлено трьохзмінний режим роботи. Фактично позивач працював понаднормово в святкові та вихідні дні, щомісячна переробка складала 20 годин, проте, оплату за роботу в понаднормовий час на загальну суму 914,6 грн., він не отримав та просив стягнути відповідні суми.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Між тим, із матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2004 року в провадженні Дружківського міського суду Донецької області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Енергія-Євро про стягнення заробітної плати за вимушені прогули з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року та стягнення заробітної плати за роботу понаднормово в святкові та вихідні дні за період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року (справа №2-2453/2004).

Відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2004 року провадження у справі №2-2453/2004, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Енергія-Євро про стягнення заробітної плати за вимушені прогули з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року та стягнення заробітної плати за роботу понаднормово в святкові та вихідні дні за період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року, було закрито, у зв`язку із відмовою позивача ОСОБА_1 від позовних вимог (а.с.14-15 т.1).

Відмова позивача ОСОБА_1 від заявлених позовних вимог була пов`язана із виплатою відповідачем ТОВ Енергія-Євро належних йому сум за вимушені прогули з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року та сум за роботу понаднормово в святкові та вихідні дні за період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року, що підтверджується видатковими касовими ордерами № 10, 23, 24,11 (а.с.141-142 т.1) та заявою ОСОБА_1 про те, що він не має претензій до відповідача з даного приводу (а.с. 143 т.1)

Встановлені судом обставини, сторонами справи не заперечуються.

Пунктом 3 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Аналіз норми п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, свідчить про те, що закриття провадження у справі з цієї підстави можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, постановлене у спорі, який є тотожним до спору, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет та підстави позовів.

Таким чином, встановлені вище судом обставини, вказують на те, що вимоги позивача ОСОБА_1 у справі №229/2611/18 про стягнення заробітної плати за вимушені прогули з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року та стягнення заробітної плати за роботу понаднормово в святкові та вихідні дні за період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року є тотожними із вимогами заявленими позивачем у справі №2-2453/2004 та розгляд справи проводився між тими самими сторонами, яка в подальшому була закрита у зв`язку із відмовою позивача ОСОБА_1 від позовних вимог.

З урахуванням встановлених судом обставин, та наявності ухвали суду про закриття провадження у справі (№2-2453/2004) про стягнення з ТОВ ЭНЕРГИЯ-ЕВРО на користь ОСОБА_1 заробітної плати за вимушені прогули за період з 20 червня 2003 року по 06 лютого 2004 року у розмірі 1883,11 грн. та заробітну плату за роботу в понаднормовий час за період з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року у розмірі 914,6 грн, суд вважає необхідним провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

Між тим, що стосується позовних вимог в частині стягнення не донарахованої заробітної плати з 17.05.2000 по 20.06.2003 та роботи понаднормовий час у розмірі 12793,75 грн., зобов`язання провести індексацію заробітної плати; зобов`язання провести перерахунок сум за період з 2000 року по 2003 рік за лікарняними листками та відпустками, які були сплачені в меншому розмірі, а також виплатити середній заробіток відповідно до ст.117 КЗпП України за весь час затримки по день фактичного розрахунку; стягнення недонарахованої заробітної плати і не надання повного розрахунку при звільненні 06.02.2004 в сумі 27815,88 грн. та проведення індексації коштів, зобов`язання провести розрахунок середнього заробітку відповідно до ст.117 КЗпП України за весь час затримки при звільненні 06.02.2004 по день фактичного розрахунку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 106 КЗпП України, визначено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Згідно ст.107 КЗпП України, робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що 17 травня 2000 року відповідно до наказу №19 при прийом на роботу ОСОБА_1 був прийнятий до ТОВ Енергія-Євро на посаду електрослюсаря 4 розряду по контракту строком на шість місяців. Оплата праці згідно штатного розпису (а.с.124 т.1).

Наказом б/н від 17 травня 2001 року по особистому складу , був продовжений контракт із ОСОБА_1 електрослюсарем 4-го розряду, строком на вісім місяців з 17.05.2001 по 17.01.2002 (а.с.126 т.1).

Наказом №2/02 від 17 січня 2002 року по особистому складу , був продовжений контракт із ОСОБА_1 електрослюсарем 4-го розряду, строком на 11 місяців з 17.02.2002 по 17.12.2002 (а.с.127 т.1).

18 грудня 2002 року відповідно до наказу №100 продовження контракту-найму , був продовжений контракт із ОСОБА_1 електрослюсарем 4-го розряду, строком на 4 місяця з 18.12.2002 по 18.04.2003 (а.с.128 т.1).

Відповідно до наказу №29/1 від 21.04.2003 про тимчасове переведення електрослюсаря ОСОБА_1 у різноробочі ОСОБА_1 був переведений з електрослюсаря 4 розряду у різноробочі з 21.04.2003, у зв`язку з відсутністю посвідчення на право роботи з електроустаткуванням, до пред`явлення посвідчення (а.с.129 т.1).

Відповідно до наказу №45 від 20.06.2003, ОСОБА_1 був звільнений з ТОВ Енергія-Євро із займаної посади електрослюсаря за п.2 ст.40 КЗпП України , у зв`язку із невідповідністю займаній посаді (а.с.131 т.1).

Наказом №14 від 06.02.2004 Про скасування наказу , наказ №45 від 20.06.2003 був скасований на підставі рішення Дружківського міського суду Донецької області від 06 лютого 2004 року справа №2-48/2004 (а.с.133 т.1).

Між тим, як встановлено в судовому засіданні 06 лютого 2004 року, позивач був поновлений на роботі у ТОВ Енергія-Євро на посаді електрослюсаря, проте до роботи не приступив, на робоче місце не з`явився, документи підтверджуючи його кваліфікацію не надав (а.с.134-138 т.1).

Відповідно до наказу №69.0 від 30.09.2004, ОСОБА_1 був звільнений з посади електрослюсаря 4 розряду за власним бажання ст.38 КЗпП України (а.с.139-140 т.1)

Довідкою від 07.08.2018 №18-08/07-1, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ Енергія-Євро за період з 17.05.2000 по 20.06.2003 відпрацював наступну кількість днів та годин: травень 2000 року - 11 днів (83,5 години); червень 2000 року - 25 днів (194,5 години); липень 2000 року - 22 дні (166 годин); серпень 2000 - 16 днів (121,5 години); вересень 2000 року - 12 днів (94 години); жовтень 2000 року - 22 дні (162,5 години); листопад 2000 року - 24 дні (184 години); грудень 2000 року - 19 днів (149 годин); січень 2001 року - 23 дні (174,5 години); лютий 2001 року - 16 днів (128 годин); березень 2001 року - 20 днів (149 години); квітень 2001 року - 18 днів (134 години); травень 2001 року - 20 днів (154 години); червень 2001 року - 13 днів (98,5 години); липень 2001 року - 5 днів (40 годин); серпень 2001 року - 22 днів (170,5 години); вересень 2001 року - 24 дні (187 години); жовтень 2001 року - 24 дні (185 години); листопада 2001 року - 3 дні (24 години); грудень 2001 року - 15 днів (120 годин); січень 2002 року - 23 дні (173 години); лютий 2002 року - 1 день (4.5 години); березень 2002 року - 19 днів (150,5 години); квітень 2002 року - 12 днів (95 години); травень 2002 року - 17 днів (126,5 години); червень 2002 року - 18 днів (137,5 години); липень 2002 року - 15 днів (119 годин); серпень 2002 року - 13 днів (38,5 години); вересень 2002 року - 18 днів (144 години); жовтень 2002 року - 9 днів (72 години); листопад 2002 року - 9 днів (71,5 години); грудень 2002 року - 18 днів (141,5 години); січень 2003 року - 20 днів (151 години); лютий 2003 року - 17 днів ( 132,5 години); березень 2003 року - 19 днів (148,5 години); квітень 2003 року - 13 днів (99,5 години); травень 2003 року - 0 днів (0 годин); червень 2003 року - 10 днів (80 години) (а.с.30 т.1).

В свою чергу, кількість відпрацьованих днів та години за період з 17.05.2000 по 20.06.2003 ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ Енергія-Євро , також підтверджується табелями обліку використання робочого часу (а.с.99-123 т.1), які узгоджуються із довідкою від 07.08.2018 №18-08/07-1 (а.с. 30 т.1).

Відповідно до довідки затвердженої директором ТОВ Енергія-Євро , штатний-посадовий розпис з 17 лютого 2000 року на підприємстві складає: директор - 410 грн. (оклад); заст.директора - (на громадських засадах); головний бухгалтер - 250 грн. (оклад); майстер ділянки РТІ - 200 грн. (оклад); пресовщік-вулканізаторщік 4 розряду - 0-549 грн. (т\ставка); токар по гумі 3 розряду - 0-488 грн. (т\ставка); вальцювальник 3 розряду - 0-488 грн. (т\ставка); майстер механічної ділянки - 200 грн. (оклад); токар 6 розряду - 0-726 грн. (т\ставка); токар 5 розряду - 0-624 грн. (т\ставка); фрезерувальник 5 розряду - 0-624 грн. (т\ставка); сверловщик 5 розряду - 0-624 грн. (т\ставка); слюсар механічних робот 4 розряду - 0-495 грн. (т\ставка); токар по оснащенню 5 розряду - 0-624 грн. (т\ставка); електрослюсар 4 розряду - 0-495 грн. (т\ставка) (а.с.31 т.1).

При цьому, судом встановлено, що за період з 01 грудня 2000 року по червень 2003 року оклад та тарифна ставка працівників на ТОВ Енергія-Євро змінювалася, відповідно до штатно-посадового розпису (а.с.32-38 т.1).

Згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Статтею 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно із ст. 6 Закону України Про оплату праці , Системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

У відповідності до ст. 3 Закону України Про оплату праці , мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Проте, у судовому засідання позивач ОСОБА_1 стверджував, що його тарифна сітка складала 495 грн./година, згідно штатно-посадового розпису, а тому відповідно відповідач не в повному обсязі здійснив йому виплати при звільненні 06 лютого 2004 року, а також не в повному обсязі здійснив виплату заробітної плати з 17.05.2000 по 20.06.2003 та роботу понаднормовий час.

В свою чергу, представник відповідача заперечував даний факт та зазначив, що дані які зазначені у довідці 0-495 є технічна помилка, оскільки на той час на підприємстві був відсутній персональний комп`ютер, а набір даних здійснювався за допомогою печатної машинки, на якій не працювала клавіша крапка , а тому замість неї у відомостях дані вказувалися через дефіс. Між тим вказує, що тарифна ставка позивача на посаді електрослюсаря 4 розряду за час роботи на підприємстві складала 0,495 грн./година, а також зазначає, що наведені ним дані підтверджуються матеріалами справи.

Згідно довідки про заробітну плату та відпрацьований час ОСОБА_1 , встановлено, що на момент прийняття на роботу ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ Енергія-Євро було затверджено штатно-посадовий розпис, згідно якого електрослюсарю встановлений тариф 0,495 грн./год.

З 17 травня по 31 грудня 2000 року ОСОБА_1 було відпрацьовано 1155 годин та нараховано заробітну плату в сумі 1925,67 грн., з яких: 1590,76 грн. - заробітна плата; 144,42 грн. - премії за виконаний об`єм роботи; 20,70 грн. доплата за проїзд; 126,72 грн. - лікарняний; 43,07 грн. - за роботу у понаднормовий час (35,5 годин у червні х 0,495 грн. х 2 = 35,15 грн.; 8 годин у грудні х 0,73 грн. х 2 = 7,92 грн.)

З грудня 2000 року на підприємстві ТОВ Енергія-Євро були переглянуті оклади та тарифні ставки. Згідно новому штатному розпису електрослюсарю призначено тарифну почасову ставку в розмірі 0,73 грн./год., в листопада 2001 року тариф підняли до 0,83 грн./год.

За 2001 рік при годовій нормі часу - 2002 години, ОСОБА_1 було відпрацьовано 1566 годин та нараховано заробітну плату у загальній сумі 3030,58 грн., з яких: 2127,42 грн. - заробытна плата; 196,46 грн. - премія за виконаний об' єм роботи; 58,50 грн. - доплата за проїзд; 384,92 грн. - лікарняний; 207,31 грн. -щорічна тарифна відпустка; 55,97 грн. - понаднормові (6,5 годин за січень х 0,73 грн. х 2 = 9,49 грн.; 27 годин за вересень х 0,83 грн. х 2 = 44,82 грн.; 1 година у жовтні х 0,83 грн. х 2 = 1,66 грн.).

За 2002 рік при річній нормі часу - 2002 години, ОСОБА_1 було відпрацьовано 1280 годин та нарахована заробітна плата у загальній сумі 3128,11 грн., з яких: 3075, 49 грн. - заробітна плата; 20,00 грн. - премія за виконаний об`єм роботи; 12,00 грн. - доплата за проїзд; 784, 65 грн. - - лікарняний; 217,71 грн. - щорічна тарифна відпустка; 18,26 грн. - понаднормові (11 годин у січні х 0,83 грн. х2 =18,26 грн.).

За 2003 рік за 6 місяців ОСОБА_1 було відпрацьовано 612 годин та нараховано заробітну плату в сумі 1333,49 грн., з яких: 942,34 грн. - заробітна плата; 162,76 грн. - лікарняний; 228,39 грн. - щорічна тарифна ставка (а.с. 35-37 т.2).

При цьому, в судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що працювала на підприємстві ТОВ Енергія-Євро на посаді головного бухгалтера в період з 2000 року по 2007 рік. На підприємстві працювало приблизно 20 людей. ОСОБА_1 працював на підприємстві з 17 травня 2000 року по 20 червня 2003 року. 06 лютого 2004 року був поновлений на роботі за рішенням суду. Після був звільнений за власним бажанням. Всі розрахунки для позивача ОСОБА_1 проводились з розрахунку 0,495 грн. за одну годину роботи. Заборгованості по виплаті із заробітної плати на підприємстві не було. Поряд з цим, зазначає, що той час коли вона працювала на підприємстві не було персонального комп`ютеру, а всі дані у відомості вносились старою печатною машинкою. На даній машинці клавіша крапка не працювала, оскільки при натисканні на неї вони псувала бумагу, роблячі у ній дірку. Тому, замість крапки проставлялись дефіс .

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Даних про її заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, її показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

За таких обставин та без наданих підтверджень про те, що тарифна ставка ОСОБА_1 складала на підприємстві ТОВ Енергія-Євро на посаді електрослюсар 4 розряду складала більше ніж 0,495 грн./годину твердження позивача про те, що відповідачем були невірно здійсненні нарахування належних йому сум є неспроможними.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення не донарахованої заробітної плати з 17.05.2000 по 20.06.2003 та роботи понаднормовий час у розмірі 12793,75 грн., зобов`язання провести індексацію заробітної плати; зобов`язання провести перерахунок сум за період з 2000 року по 2003 рік за лікарняними листками та відпустками, які були сплачені в меншому розмірі, а також виплатити середній заробіток відповідно до ст.117 КЗпП України за весь час затримки по день фактичного розрахунку; стягнення недонарахованої заробітної плати і не надання повного розрахунку при звільненні 06.02.2004 в сумі 27815,88 грн. та проведення індексації коштів, зобов`язання провести розрахунок середнього заробітку відповідно до ст.117 КЗпП України за весь час затримки при звільненні 06.02.2004 по день фактичного розрахунку, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 247, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Енергія-Євро про стягнення заробітної плати за вимушений прогул за період з 20.06.2003 по 06.02.2004 в сумі 1883,11 грн., та за роботу у понаднормовий час та вихідні дні за період з 17.05.2000 по 20.06.2003 в сумі 914,00 грн. - закрити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Енергія-Євро :

- про стягнення не донарахованої заробітної плати з 17.05.2000 по 20.06.2003 та роботи понаднормовий час у розмірі 12793,75 грн., зобов`язання провести індексацію заробітної плати,

- зобов`язання провести перерахунок сум за період з 2000 року по 2003 рік за лікарняними листками та відпустками, які були сплачені в меншому розмірі, а також виплатити середній заробіток відповідно до ст.117 КЗпП України за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

- стягнення недонарахованої заробітної плати і не надання повного розрахунку при звільненні 06.02.2004 в сумі 27815,88 грн. та проведення індексації коштів, зобов`язання провести розрахунок середнього заробітку відповідно до ст.117 КЗпП України за весь час затримки при звільненні 06.02.2004 по день фактичного розрахунку - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті 22 грудня 2020 року.

Повний текст рішення суду складено 04 січня 2021 року.

Суддя: В.О.Лебеженко