Рішення
від 08.12.2020 по справі 911/1709/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1709/20

Розглянувши матеріали справи за первісним позовом Адвокатського об`єднання Колт Партнерс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства Донецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України

прo стягнення 2 256 382,08 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія

до Адвокатського об`єднання Колт Партнерс

про тлумачення змісту правочину

Суддя А.Ю. Кошик

За участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Кузьмич С.О.

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився

третьої особи: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за первісним позовом Адвокатського об`єднання Колт Партнерс до Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства Донецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України прo стягнення 2 256 382,08 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія до Адвокатського об`єднання Колт Партнерс про тлумачення змісту правочину.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020 року відкрито провадження у справі № 911/1709/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 28.07.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 28.07.2020 року представником відповідача подано клопотання б/н б/д про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 11.08.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 10.08.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву б/н від 10.08.2020 року та клопотання б/н від 10.08.2020 року про залучення до участі у справі третьої особи.

До канцелярії Господарського суду Київської області 11.08.2020 року представником відповідача подано зустрічну позовну заяву б/н від 10.08.2020 року.

У судовому засіданні 11.08.2020 року оголошено перерву на 03.09.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 03.09.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив б/н від 02.09.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2020 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія до розгляду у справі № 911/1709/20, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство Донецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України . Підготовче засідання відкладено на 24.09.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 24.09.2020 року представником позивача за первісним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 23.09.2020 року, представником відповідача за первісним позовом подано заперечення на відповідь на відзив б/н від 23.09.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 911/1709/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2020 року розгляд справи № 911/1709/20 перенесено на 24.11.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 23.11.2020 року від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи.

Відповідач за первісним позовом та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 24.11.2020 року не з`явилися. Розгляд справи відкладався на 01.12.2020 року.

В судовому засіданні 01.12.2020 року судом оголошено перерву у справі № 911/1709/20 на 08.12.2020 року.

В судовому засіданні 08.12.2020 року представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечував. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 08.12.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у первісному позові обставин, позивач - Адвокатське об`єднання Колт Партнерс просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія заборгованість за надання правової допомоги зі штрафними санкціями в загальній сумі 2 256 382,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначає, що між Адвокатським об`єднанням Колт Партнерс (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги від 19.11.2018 року № 19/11/2018 (надалі - Договір).

За умовами Договору Виконавець зобов`язаний надати юридичні послуги щодо стягнення заборгованості з ДП Донецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (Боржник) на користь Клієнта у розмірах, визначених рішеннями судів у судових справах №№ 905/3064/17, 905/2391/17, 905/2324/17, 905/3062/17, 905/2836/17, 905/3063/17.

Відповідно до пунктів 5.2. та 5.3. Договору послуги Виконавця оплачуються Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок Виконавця протягом 2 банківських днів з моменту погашення часткового або повністю заборгованості Боржником (третіми особами) перед Клієнтом в розмірі 22% від стягненої суми заборгованості (в редакції яка діяла до 09.08.2019 року).

Згідно додатку №3 від 09.08.2019 року до Договору про надання юридичних послуг від 19.11.2018 року № 19/11/2018 внесено зміни до п. 5.2 Договору, яким визначено вартість послуг в розмірі 10%.

Позивач за первісним позовом зазначає, що ним на виконання умов Договору здійснено ряд заходів щодо стягнення заборгованості з Боржника на користь відповідача зокрема: виправлено описку в рішенні суду та наказі у судовій справі № 905/3064/17; відкрито виконавчі провадження по виконанню перерахованих вище рішень (що підтверджується копіями заяв та постанов про відкриття виконавчих проваджень); проведено низку переговорів з Боржником щодо погашення заборгованості за перерахованими вище рішеннями судів безпосередньо на рахунок відповідача; здійснено ряд запитів до Боржника з метою контролю виконання домовленостей щодо погашення заборгованості перед відповідачем, що підтверджується листами-відповідями, листами-гарантіями від ДП Донецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України ; здійснено контроль за проведенням виконавчих дій державними виконавцями шляхом переговорів і направлення заяв до державних виконавчих служб про вчинення виконавчих дій.

За результатами наданих відповідачу послуг останнім отримано з моменту укладення Договору по 29.05.2020 року загальну суму в розмірі 25 027 387,38 грн., з яких 7 312 160,31 грн. стягнуто в період з 19.11.2018 року по 08.08.2019 року та 17 715 227,07 грн. в період з 09.08.2019 року по 29.05.2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями про сплату боргів.

Як вбачається з наведеного в позові розрахунку, з врахуванням погоджених сторонами розмірів винагороди, всього Клієнт мав сплатити 3 380 197,98 грн. винагороди, з яких сплачено 1 201 240,00 грн.

Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідачем своєчасно та в повному обсязі юридичні послуги щодо стягнення заборгованості з ДП Донецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (Боржник) на користь Клієнта у розмірах, визначених рішеннями судів у судових справах №№ 905/3064/17, 905/2391/17, 905/2324/17, 905/3062/17, 905/2836/17, 905/3063/17, не оплачено, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в загальній сумі 2 178 957,98 грн. (з них 984 435,27 грн. за період дії винагороди 22% та 1 194 522,70 грн. в період дії винагороди 10%).

На поштову та електронну адреси відповідача постійно надсилалися, акти, рахунки, листи, однак вони залишені без відповіді та задоволення. Відповідач, частково оплативши послуги, почав ухилятись від виконання свого обов`язку щодо оплати за надані послуги та щодо підписання Актів наданих послуг як передбачено п. 4.1. Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору Клієнт протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання Актів про надані послуги підписує їх та один із примірників повертає Виконавцю.

Пунктом 4.4. Договору погоджено, що у разі не підписання Актів у визначений п. 4.2 Договору строк та ненадання у цей строк обґрунтованої (мотивованої) письмової відмови від їх прийняття, Акти вважаються такими, що погоджені Сторонами. Отже, надіслані відповідачу Акти, які не підписані без поважних причин, вважаються погодженими останнім.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач має також сплатити штрафні санкції за порушення виконання грошових зобов`язань з оплати наданих юридичних послуг за Договором.

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України проценти за користування коштами (3% річних) в сумі 42 154,41 грн. та інфляційні втрати в сумі 35 269,69 грн.

Відмова відповідача від виконання зобов`язання в односторонньому порядку за договором про надання правової допомоги, а саме відмова сплатити Адвокатському об`єднанню за надані послуги, на яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням його умов.

Позивач наголошує, що оплата за послуги відбувається після досягнення позитивного результату - стягнення заборгованості на користь Клієнта. Тобто, відповідач не ніс жодних втрат і ризиків для себе при укладенні Договору, в той час, як Виконавець здійснюючи дії по стягненню заборгованості на користь відповідача, тривалий час не отримував оплат своїх послуг.

Головним доказом належного виконання позивачем зобов`язань за Договором є отриманий відповідачем результат - стягнута заборгованість з ДП Донецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України на користь Клієнта. Факти сплати заборгованості на рахунки Клієнта підтверджуються матеріалами справи і відповідачем по суті не заперечуються.

Позивач зазначає, що заходи з погашення заборгованості здійснювались співробітниками Адвокатського об`єднання Колт Партнере на підставі та в межах довіреностей, виданих відповідачем на виконання Договору.

Про реагування виконавчою службою на наші заяви свідчать отримані від ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області відповіді і запити. Про проведені з ДП Донецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України переговори свідчить листування. Про прийняття послуг відповідачем свідчать підписані акти та часткові оплати відповідача.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач, отримавши позитивний результат наданих Адвокатським об`єднанням послуг, безпідставно ухиляється від виконання свого обов`язку щодо оплати послуг.

Позивач в первісному позові просить стягнути з відповідача 2 178 957,98 грн. основного боргу за надані послуги, 42 154,41 грн. 3% річних, 35 269,69 грн. інфляційних втрат та 33 845,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що позовні вимоги позивача не базуються на правовідносинах, які слідують з предмету Договору і позивачем не доведено, що сума, яка розрахована ним, як заборгованість відповідача за Договором, вирахувана з саме з тих платежів, які передбачені Договором для розрахунку вартості послуг позивача.

Як зазначає відповідач, предмет Договору чітко встановлює, що позивач зобов`язується надавати ТОВ ПДБК юридичні послуги, що пов`язані з представництвом інтересів останнього у взаємовідносинах щодо стягнення заборгованості з Боржника. В ході примусового виконання Відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ юстиції у Донецькі області судових рішень №905/3064/17; №905/2391/17; №905/2324/17; №905/3062/17; №905/2836/17; №905/3063/17 було стягнено суму боргу в розмірі 1 201 240,00 грн.

Пункт 1.2. Договору містить вичерпний перелік дій, які позивач має проводити за договором. Всі вони спрямовані на результат: наявність на рахунках відповідача стягненої заборгованості з Боржника.

В той же час, відповідач стверджує, що стягнення заборгованості - це примусовий захід і способом стягнення заборгованості за судовими рішеннями, які вказані в Договорі, є виключно звернення до виконавчої служби з відповідними заявами про проведення виконавчих дій.

Відповідач зазначає, що при укладенні Договору він усвідомлював, що основні труднощі виникають при процедурі стягнення заборгованості за участю виконавчої служби, тому воля відповідача була направлена на досягнення результату - швидкого стягнення заборгованості за виконавчими документами, які видаються судом. Підписанню Договору передували перемовини з представниками позивача, на яких з боку позивача була гарантована оперативна підготовча робота для стягнення заборгованості, та швидке стягнення усієї суми заборгованості за судовими рішеннями №905/3064/17; №905/2391/17; №905/2324/17; №905/3062/17; №905/2836/17; №905/3063/17 саме в межах виконавчих проваджень.

Відповідач наголошує, що предметом Договору про надання правової допомоги встановлено саме надання позивачем юридичних послуг з представництва відповідача в процесі примусового виконання судових рішень - стягнення відповідним органом Державної виконавчої служби заборгованості з ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ .

Також відповідач зазначає, що позиція позивача відносно того, що з усіх сплат, що поступають від Боржника на рахунок відповідача вираховується винагорода, не відповідає інтересам відповідача, не має для нього позитивного фінансового ефекту, не відповідає обсягу наданої правової допомоги за договором та взагалі протирічить змісту Договору. Тому суми, що надійшли відповідачу від Боржника в порядку добровільної сплати боргу не можуть входити до розрахунку позовних вимог.

З приводу наведених позивачем обґрунтувань позовних вимог відповідач стверджує, що предмет Договору не передбачає такого виду представництва, як ведення перемов та листування саме з Боржником. Договір спрямований лише на взаємодію з виконавчою службою.

Також, відповідач у відзиві на позов заперечував застосовані позивачем ставки винагороди.

Виходячи з викладених у відзиві заперечень проти позову, відповідач подав зустрічну позовну заяву про тлумачення змісту Договору про надання правової допомоги №19/11/2018 від 19.11.2018 року, на підставі умов якого заявлено первісний позов.

Заперечуючи проти наявності боргу, відповідач зазначає, що п.1.2. Договору містить вичерпний перелік дій, які Виконавець має проводити за Договором. Всі вони спрямовані на результат: наявність на рахунках стягненої заборгованості з Боржника, тобто правовими наслідками застосування в Договорі терміну стягнення заборгованості є правовідносини з виконавчою службою.

Підставою для застосування такого правового інституту як тлумачення змісту правочину є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину потребує встановлення справжньої волі, вираженої при вчиненні правочину, та відповідності волі та волевиявлення.

З точки зору відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ТОВ ПДБК , Договір чітко встановлює, що позивач зобов`язується надавати ТОВ ПДБК юридичні послуги, що пов`язані з представництвом інтересів останнього у взаємовідносинах щодо стягнення заборгованості з ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ (Боржник) в ході примусового виконання судових рішень №905/3064/17; №905/2391/17; №905/2324/17; №905/3062/17; №905/2836/17; №905/3063/17.

Щодо обставин укладення Договору позивач за зустрічним позовом зазначив, що Виконавець індивідуально не погоджував з ним, як Клієнтом, значення термінів, що використовуються в договорі, форма Договору є стандартною.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження - це завершальна стадія судового процесу. Згідно ст. 15 цього Закону стягувачем є юридична особа, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ; боржником є визначена виконавчим документом юридична особа на яку покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Таким чином, за твердженням позивача за зустрічним позовом стягнення заборгованості - це примусовий захід. Способом стягнення заборгованості за судовими рішеннями, які вказані в Договорі, є звернення до виконавчої служби з відповідними заявами про проведення виконавчих дій.

У зв`язку з чим, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) вважає, що стягнення заборгованості за вказаними в Договорі рішеннями суду має здійснюватися в порядку виконавчого провадження, як спосіб захисту законних прав та інтересів ТОВ ПДСК .

Необхідність тлумачення Договору полягає у встановленні його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

При укладанні Договору відповідач усвідомлював, що основні труднощі виникають при процедурі стягнення заборгованості за участю виконавчої служби, тому воля відповідача була направлена на досягнення результату - швидкого стягнення заборгованості за виконавчими документами, які надаються судом.

Підписанню Договору передували перемовини з представниками позивача, на яких з боку позивача була гарантована оперативна підготовча робота для стягнення заборгованості, та швидке стягнення усієї суми заборгованості за судовими рішеннями саме в межах виконавчих проваджень.

Позивач за зустрічним позовом просить розтлумачити значення терміну стягнення заборгованості , що міститься в Договорі про надання правової допомоги №19/11/2018 від 19.11.2018 року, та наслідки його застосування для розрахунків за надані юридичні послуги за Договором.

З огяду на зміст зустрічного позову позивач за зустрічним позовом наполягає, що значення терміну стягнення заборгованості , що міститься в Договорі про надання правової допомоги №19/11/2018 від 19.11.2018 року полягає у вжитті примусових заходів в межах виконавчих проваджень, тому в частині добровільного погашення боргів послуги Адвокатського об`єднання не вважаються наданими.

Згідно з частиною 1 статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

В силу приписів частин 1, 2 ст. 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Згідно з ч. 3 ст. 213 Цивільного кодексу України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 213 Цивільного кодексу України якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.04.2018 року у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що у частинах 3 та 4 статті 213 Цивільного кодексу України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено Договір про надання правової допомоги №19/11/2018 від 19.11.2018 року та погоджено всі його положення, про що свідчить підпис директора Клієнта на кожній сторінці Договору та відтиск печатки, а також тривалий час виконання його умов (здійснені оплати, надані довіреності на працівників Виконавця, проведені зустрічі і переговори, підписані акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з приписами статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу, у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Дослідивши зміст Договору про надання правової допомоги №19/11/2018 від 19.11.2018 року, судом встановлено, що за відповідним Договором передбачалось надання Виконавцем юридичних послуг, пов`язаних із представництвом інтересів Клієнта щодо стягнення заборгованості з Боржника в наведених в Договірі розмірах сум, які підтверджені відповідними судовими рішеннями.

Згідно з п. 1.2. Договору визначено, що до правової допомоги, яка надається за Договором відноситься аналіз документів, які стосуються виконання судових рішень, вжиття заходів, ведення переговорів, підготовка документів, представництво Клієнта та вчинення інших дій, спрямованих на стягнення заборгованості з боржника на користь Клієнта, здійснення Виконавцем, адвокатами Виконавця будь-яких дій адвокатської діяльності, не забороненої законом, щодо стягнення заборгованості з боржника на користь Клієнта.

В тексті Договору відсутні будь-які посилання на обмеження чи конкретизацію обсягу юридичних послуг саме взаємодією з органами виконавчої служби чи примусовими заходами виконання судових рішень. Взагалі в Договорі мова йде не про виконання судових рішень, а про стягнення чітко визначених сум заборгованості, які підтверджуються судовими рішеннями.

Крім того, згідно з п. 2.4.4. Договору серед зобов`язань Клієнта визначено письмово погоджувати із Виконавцем вчинення будь-яких дій, спрямованих на стягнення заборгованостей з Боржника на свою користь.

Згідно з п. 3.6. Договору Виконавець вільний у методах та способах виконання своїх зобов`язань за цим Договором і повинен використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів Клієнта.

В п. 5.1. Договору чітко визначено результат, досягнення якого передбачається за Договором, зокрема, сторонами погоджено, що заборгованістю, стягненою за даним Договором повністю або частково, вважається:

5.1.1. сума коштів (включаючи, але не обмежуючись, основним боргом, пенею, штрафними санкціями, 3% річних, судовими витратами), що надійшли в рахунок погашення заборгованості Боржника перед Клієнтом на його рахунки (іншим шляхом) протягом усього строку дії даного Договору починаючи з його підписання;

5.1.2. будь-яке майно (рухоме, нерухоме тощо), майнові права тощо, передані Клієнту в рахунок погашення заборгованості Боржника протягом усього строку дії даного Договору починаючи з дня його підписання;

5.1.3. сума коштів зменшена (прощена, відступлена тощо) в цілому та/або частково за ініціативою Клієнта.

Також, п. 5.4. Договору визначено, що у разі погашення заборгованості Боржником (третіми особами) перед Клієнтом в процесі досудового врегулювання спору, даний Договір вважається виконаним і вартість послуг Виконавця нараховується та сплачується відповідно до п.п. 5.2., 5.3. Договору, тобто в загальному порядку.

Таким чином, виходячи з поняття, що саме сторони Договору вважають під поняттям заборгованість стягнена за даним Договором , зокрема, наведеному в п. 5.1. Договору, відсутні підстави стверджувати, що стягнення такої заборгованості обмежується виключно заходами примусовго виконання судових рішень виконавчою службою.

Окрім того, Клієнт продовжував строк дії Договору після надходження коштів не з рахунків ДВС, а напряму від боржника. Також, не просив змін чи доповнень до будь-яких умов договору, в тому числі не звертався за тлумаченням.

Видані Клієнтом співробітникам Виконавця довіреності містять широкий перелік повноважень щодо представництва інтересів довірителя в усіх органах, установах, підприємствах і організаціях України незалежно від форми власності, у тому числі, але не обмежуючись, в органах Державної виконавчої служби, приватних виконавців, в правоохоронних органах, в органах прокуратури, в органах Служби безпеки України, у відповідних районних (обласних) державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, органах судової влади (судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах). Видані відповідачем позивачу довіреності були дійсними до моменту подання відзиву відповідачем у даній справі і відповідали вимогам закону. Відповідні довіреності були саме відкликані (вже після надання послуг), а не визнані недійсними.

Таким чином, положення Договору та обставини його виконання спростовують позицію відповідача щодо обмеженості повноважень Виконавця. Таким чином, Виконавець не виходив за межі повноважень при здійсненні переговорів, листуванні та в цілому під час представництва і захисту інтересів і прав клієнта перед органами ДВС, керівником Боржника, в суді тощо.

Стосовно твердження відповідача щодо авансування оплати послуг, Договором не передбачено авансових платежів, а оплата здійснюється протягом двох банківських днів з моменту погашення частково або повністю заборгованості Боржником (третім особам) перед Клієнтом визначеної п. 1.1. Договору (п. 5.3 Договору).

Згідно з ч. 3 ст. 213 Цивільного кодексу України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Враховуючи зміст Договору та обставини його виконання (в тому числі обсяг наданих Клінтом повноважень за довіреностями), в п. 5.1. Договору чітко визначено результат, досягнення якого передбачається за Договором, та поняття заборгованості, стягненої за даним Договором , в тесті Договору відсутні положення, які обмежують надання послуг виключно заходами примусовго виконання судових рішень виконавчою службою.

Таким чином, з огляду на зміст Договору, значення слів і понять, зокрема: в Договорі мова йде не про виконання судових рішень, а про стягнення чітко визначених сум заборгованості, які підтверджуються судовими рішеннями; відсутність в тексті Договору будь-яких посилань на обмеження чи конкретизацію обсягу юридичних послуг саме взаємодією з органами виконавчої служби чи примусовими заходами виконання судових рішень, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів: обсяг правової допомоги, яка надається за Договором відноситься аналіз документів, які стосуються виконання судових рішень, вжиття заходів, ведення переговорів, підготовка документів, представництво Клієнта та вчинення інших дій, спрямованих на стягнення заборгованості з боржника на користь Клієнта, здійснення Виконавцем, адвокатами Виконавця будь-яких дій адвокатської діяльності, не забороненої законом, щодо стягнення заборгованості з боржника на користь Клієнта, для тлумачення Договору має застосовуватись відповідна ч. 3 ст. 213 Цивільного кодексу України.

При цьому, оскільки справжня воля особи, яка вчинила правочин, встановлено за правилами ч. 3 ст. 213 Цивільного кодексу України, посилання позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) на його бачення умов Договору за змістом попередніх переговорів, свідчить про намагання надати умовам Договору нового змісту.

За наведених обставин, обставини попередніх переговорів, які викладені в поясненнях позивача за зустрічним позовом та залучених ним свідків, не беруться судом до уваги.

За наслідками розгляду зустрічного позову суд не вбачає підстав для тлумачення Договору про надання правової допомоги №19/11/2018 від 19.11.2018 року, зокрема, значення терміну стягнення заборгованості , в розумінні позивач за зустрічним позовом шляхом визначення, що стягнення заборгованості за Договором полягає виключно у вжитті примусових заходів в межах виконавчих проваджень.

Таким чином, вимоги за зустрічним позовом не обґрунтовані, безпідставні і задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що погашення боргу відбувались після відкриття виконавчих проваджень і в період дії Договору про надання правової допомоги №19/11/2018 від 19.11.2018 року, припущення відповідача щодо обставин та причин, які спонукали Боржника погасити борги, не підлягають дослідженню, оскільки не мають значення для вирішення спору. В разі дійсної впевненості відповідача в намірі Боржника добровільно погашати заборгованість, він би не потребував юридичного супроводу відповідних питань на визначених в Договорі умовах. Навіть в разі необхідності в юридичних послугах виключно у взаємовідносинах з виконавчою службою, Договір повинен був містити чітке визначення обсягу послуг. Однак, відповідач укладв з позивачем Договір на певних умовах і не вживав заходів щодо приведення такого Договіру у відповідність до фактичних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За результатами наданих відповідачу послуг останнім отримано з моменту укладення Договору по 29.05.2020 року загальну суму в розмірі 25 027 387,38 грн., з яких 7 312 160,31 грн. стягнуто в період з 19.11.2018 року по 08.08.2019 року та 17 715 227,07 грн. в період з 09.08.2019 року по 29.05.2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями про сплату боргів.

Як вбачається з наведеного в позові розрахунку, з врахуванням погоджених сторонами розмірів винагороди, всього Клієнт мав сплатити 3 380 197,98 грн. винагороди, з яких сплачено 1 201 240,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в загальній сумі 2 178 957,98 грн., що відповідачем не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховані 3 % річних та інфляційні на фактичну суму простроченої заборгованості, існування якої у відповідних періодах відповідачем не спростовано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заявлена в позові основна заборгованість за Договором в сумі 2 178 957,98 грн., яка станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2 178 957,98 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 42 154,41 грн. 3% річних та 35 269,69 грн. інфляційних.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі. Позовні вимоги за зустрічним позовом відхиляються судом в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача (за первісним позовом) в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом Адвокатського об`єднання Колт Партнерс до Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства Донецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України прo стягнення 2 256 382,08 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 57а, оф. 11, код 35174848) на користь Адвокатського об`єднання Колт Партнерс (03124, м.Київ, б-р Вацлава Гавела, 4, корп. 5, оф. 424, код 42444723) 2 178 957,98 грн. основного боргу, 42 154,41 грн. 3% річних, 35 269,69 грн. інфляційних втрат та 33 845,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задовленні позоних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша дорожньо-будівельна компанія до Адвокатського об`єднання Колт Партнерс про тлумачення змісту правочину відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст складено 13.01.2021 року

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення08.12.2020
Оприлюднено14.01.2021
Номер документу94095454
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/1709/20

Ухвала від 14.01.2022

Господарське

Господарський суд Київської області

Мальована Л.Я.

Ухвала від 10.12.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Мальована Л.Я.

Ухвала від 01.12.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Мальована Л.Я.

Ухвала від 24.09.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 15.07.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 08.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 27.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Попікова О.В.

Постанова від 05.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Попікова О.В.

Ухвала від 01.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Попікова О.В.

Ухвала від 08.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Попікова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні