Постанова

від 13.01.2021 по справі 759/16026/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 січня 2021 року

м. Київ

справа №759/16026/14-ц

провадження №61-7338св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,про поділ спільної сумісної власності подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду

м. Києва від 22 березня 2017 року складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,

учасники справи:

позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,

представник правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 ,

відповідач - позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,

представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 ,

особа, яка не брала участі у розгляді справи, подала касаційну скаргу - ОСОБА_4 ,

представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог, судового рішення суду першої інстанції

1. У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_3 з позовом, у якому, з врахуванням зміни позовних вимог, просила визнати за нею право особистої приватної власності на трикімнатну квартиру

АДРЕСА_1 , вартістю 1 490 760 грн, предмети побутового вжитку, майно загальною вартістю 1 565 194 грн. Також просила визнати за нею право власності на частку у статутному капіталі ТОВ Рапід інструмент у розмірі 50%.

За відповідачем просила визнати право особистої приватної власності на: двокімнатну квартиру

АДРЕСА_2 , вартістю 625 000 грн, гараж, який знаходиться за адресою:

АДРЕСА_3 , вартістю 250 000 грн, автомобіль Toyota Camry, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 317 500,45 грн, меблі, майно загальною вартістю

1 219 840,45 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що з 23 серпня 1984 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу ними було набуто майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, частки подружжя в якому є рівними. Оскільки ними не досягнуто згоди про розподіл вказаного майна, просила позов задовольнити.

3. ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати за ним право особистої приватної власності на: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , вартістю 625 000 грн, гараж, який знаходиться за адресою:

АДРЕСА_3 , вартістю 250 000 грн, автомобіль Toyota Camry, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 317 500,45 грн, одну кімнату в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 , вартістю 830 000 грн.

За ОСОБА_1 просить визнати право особистої приватної власності на дві кімнати трикімнатної квартири

АДРЕСА_1 , вартістю 1 670 000 грн, автомобіль марки Nissan Note, 2009 року випуску, вартістю 384 000 грн, автомобіль Hundai Sonata, 2010 року випуску, вартістю 384 000 грн, предмети побутового вжитку, всього майна на загальну суму 2 297 794,00 грн. Різницю в розмірі 272 294 грн просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь в порядку компенсації.

4. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня

2016 року у складі судді Миколаєць І. Ю. позовні вимоги задоволено частково.

У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на предмети побутового вжитку загальною вартістю 61 074 грн.

У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на автомобіль Toyota Camry, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_3 , вартістю 317 500,45 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 256 426,45 грн, а також судовий збір у розмірі 1 827 грн,

всього 258 253,45 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції сторони подали апеляційні скарги.

6. В суді апеляційної інстанції сторони дійшли мирової угоди.

7. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2017 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , згідно умов якої ОСОБА_3 відмовився від права власності на Ѕ частину трикімнатної квартири АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1

ОСОБА_3 , після визнання та затвердження мирової угоди із закриттям провадження у справі втрачає будь-які майнові права на трикімнатну квартиру за номером

АДРЕСА_4 та зобов`язується після набуття ухвалою суду законної сили знятися з обліку за цією адресою.

ОСОБА_3 відмовився від Ѕ частини гаражного боксу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 в гаражно-будівельному кооперативі СТ Мир-Сервіс , який був придбаний ним та належить на підставі ордеру №5814 від 26 червня 2001 року, виданого Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва, зобов`язується вийти із членів кооперативу СТ Мир-Сервіс на користь ОСОБА_1

ОСОБА_1 відмовилась від Ѕ частини майнових (речових) прав на отримання в натурі двокімнатної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 71,96 кв. м, що підтверджується договором від 10 січня 2003 року № 421-Г інвестування будівництва, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ НВФ Вест . Зобов`язується укласти трьохсторонню угоду між забудовником на користь ОСОБА_3

ОСОБА_1 після визнання та затвердження мирової угоди із закриттям провадження у справі втрачає будь-які майнові (речові) права на отримання в натурі двокімнатної квартири за номером

АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 відмовилась від Ѕ частини автомобіля марки Toyota Camry,

2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3

ОСОБА_1 на підставі мирової угоди набуває право здійснювати реєстрацію за собою в цілому права власності на квартиру АДРЕСА_4 у відповідному органі реєстрації.

ОСОБА_3 на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди набуває право здійснювати реєстрацію за собою в цілому права власності на квартиру АДРЕСА_2 у відповідному органі реєстрацій.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовились від поділу всього рухомого майна, що вказане в позовних заявах.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито.

8. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що сторони дійшли мирової угоди, умови якої не порушують права та інтереси сторін, а також інших осіб, тому вона повинна бути визнана судом, рішення суду скасоване, а провадження по справі закрите.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року, ОСОБА_4 , який не брав участі у розгляді справи, просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині набуття ОСОБА_3 здійснювати в цілому реєстрацію права власності на квартиру

АДРЕСА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційним судом неповно встановлено фактичні обставини справи. Оскарженою ухвалою в частині затвердження мирової угоди щодо надання права ОСОБА_3 здійснювати реєстрацію за собою в цілому права власності на квартиру

АДРЕСА_2 порушено його законні права, як інвестора цієї ж квартири.

11 . Зазначав, що 04 жовтня 2002 року між ним та ТОВ Науково-виробнича фірма Вест (далі - ТОВ НВФ Вест ), акціонерним товариством Кредит Банк був укладений договір інвестування будівництва житла № 422-Г, згідно якого, він, як інвестор, інвестував свої кошти у розмірі 153 216 грн, що становить вартість будівництва об`єкту інвестування, а саме двокімнатної квартири за

АДРЕСА_7 . Додатковою угодою № 1 від 11 листопада 2002 року до договору інвестування будівництва житла від 04 жовтня 2002 року було змінено номер квартири з 422 на 421. ОСОБА_4 виплатив вартість вказаної у договорі квартири у повному обсязі, у зв`язку із чим укладено акт приймання - передачі квартири № 421 від 30 вересня 2003 року між ОСОБА_8 і ТОВ НВФ Вест , згідно якого квартира

в„– 421 передана ОСОБА_4. 12 . Заявник вважає, що він є єдиним інвестором вищезазначеної квартири, а укладання договору інвестування будівництва між ОСОБА_1 і ТОВ НВФ Вест є порушенням його прав.

13. Аргументом касаційної скарги указано те, що договір про інвестування будівництва спірної квартири, укладений 10 січня 2003 року між ОСОБА_1 та ТОВ НВФ Вест , підлягає визнанню недійсним на підставі статті 229 ЦК України.

14. Касаційна скарга містить доводи про незгоду заявника з рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 листопада 2009 року у справі № 2-2795/09 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ НВФ Вест про визнання майнового права на отримання в натурі об`єкту будівництва.

Доводи інших учасників справи

15. У відзиві ОСОБА_3 заперечив проти доводів касаційної скарги, посилаючись на те, що вони є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

16. Доводи відзиву ОСОБА_2 , який залучений до участі у розгляді справи в якості правонаступника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зводяться до того, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки апеляційний суд у повній мірі дослідив матеріали справи та ухвалив судове рішення відповідно до закону.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2020 року поновлено

ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

18. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 померла.

19. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

20. Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 .

21. Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року поновлено касаційне провадження у справі, залучено правонаступника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , надіслано ОСОБА_2 копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено йому право подати відзив на касаційну скаргу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

22. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

23. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

24. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

25. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

26. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

27. Виходячи з вимог та обґрунтувань касаційної скарги предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про затвердження мирової угоди в частині набуття ОСОБА_3 здійснювати в цілому реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

28. Згідно умов мирової угоди, яка визнана ухвалою Апеляційного суду

м. Києва від 22 березня 2017 року, ОСОБА_1 відмовилась від Ѕ частини майнових (речових) прав на отримання в натурі двокімнатної квартири

АДРЕСА_2 загальною площею

71,96 кв. м відповідно до договору № 421-Г інвестування будівництва

від 10 січня 2003 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ НВФ Вест . ОСОБА_1 зобов`язалась укласти трьохсторонню угоду між забудовником на користь ОСОБА_3 ОСОБА_1 після визнання та затвердження мирової угоди із закриттям провадження у справі втрачає будь-які майнові (речові) права на отримання в натурі вказаної квартири. ОСОБА_3 на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди набуває право здійснювати реєстрацію за собою в цілому права власності на квартиру

АДРЕСА_2 у відповідному органі реєстрацій.

29. Аргументуючи касаційну скаргу, ОСОБА_4 , який не брав участі у розгляді справи, посилався на те, що на момент укладення 10 січня

2003 року договору про інвестування будівництва між ОСОБА_1 та

ТОВ НВФ Вест спірної квартири вже було здійсненого інвестування будівництва цієї квартири ОСОБА_4 на підставі, укладеного

04 жовтня 2002 року між ним та ТОВ НВФ Вест , договору інвестування будівництва.

30. На підставі договору застави майнових прав, укладеного між ним та AT Кредит Банк (Україна) відповідно до умов якого об`єктом застави була двокімнатна квартира за АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 отримав підтвердження про виконання своїх всіх зобов`язань від ТОВ НВФ Вест ще в 2003 році.

31. Так, 30 вересня 2003 року за № 421 ОСОБА_4 отримав від Генерального директора ОСОБА_9 за його підписом, довідку про 100% оплату інвестиційного внеску і відсутність фінансових і матеріальних претензій до інвестора з боку ТОВ НВФ Вест . Того ж дня між ТОВ НВФ Вест і ОСОБА_4 був укладений акт № 421, в якому мова йде про те, що ТОВ НВФ Вест передала, а ОСОБА_4 прийняв квартиру за в„– 421 , яка передається ОСОБА_4 на підставі договору інвестування будівництва житла № 422 - Г від 04 жовтня 2002 року та додаткової угоди від 11 листопада 2002 року за № 1 до вказаного договору.

32. Частиною п`ятою статті 175 ЦПК України в редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали, встановлено, що якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

33. Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

34. Згідно із частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

35. Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

36. Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

37. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

38. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов`язки. До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

39. Під майновим правом слід розуміти право очікування , що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна (див. постанову Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16).

40. У постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 761/5156/13-ц (провадження № 14-425цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновим правом на об`єкт незавершеного будівництва є обумовлене договором право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли настали певні, але не всі, юридичні передумови, необхідні та достатні для набуття речового права.

41. З матеріалів справи слідує, щорішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 листопада 2009 року при розгляді справи за позовом

ОСОБА_1 до ТОВ НВФ Вест про визнання майнових прав на квартиру

АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 було визнано майнове право на всю квартиру. У визначені законом строки та порядку дане судове рішення ОСОБА_3 не оскаржувалось.

42. Згідно умов мирової угоди, ОСОБА_1 відмовилась лише від Ѕ її частини , втратила будь-які майнові (речові) права на отримання в натурі вказаної квартири.

43 . Водночас, апеляційний суд без будь-якої правової підстави визнав за

ОСОБА_3 право здійснювати реєстрацію за собою в цілому права власності на спірну квартиру , хоча співвласника іншої Ѕ частини майнового права на спірну квартиру не визначено, що свідчить про неповне встановлення фактичних обставин справи, зокрема, у повній мірі не з?ясовано, чи порушують умови мирової угоди права та інтереси сторін, а також інших осіб.

44. Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 2-2795/09 апеляційну скаргу ОСОБА_7 - представника

ОСОБА_4 , задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 листопада 2009 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання майнових прав на отримання в натурі обєкта будівництва. Мотивуючи наведену постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що інвестором квартири в„–421-Г на будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 71,96 кв. м є також ОСОБА_4 , який не брав участі у справі.

45. Оскільки вирішення спору щодо квартири

АДРЕСА_2 впливає на вирішення спору в цілому про поділ майна подружжя ОСОБА_1 , то ухвала суду апеляційної інстанції про визнання мирової угоди підлягає скасуванню в повному обсязі.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

46. Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

47. За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушення норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2017 року скасувати.

3. Справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

І. М. Фаловська