Ухвала

від 05.01.2021 по справі 910/20564/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

м. Київ

05.01.2021Справа № 910/20564/16

За заявою Акціонерного товариства "Фармак"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 24.05.2019 по справі №910/20564/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЦЕНТР АТТІЛА (Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармат ЛТД")

До 1) Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

2) Акціонерного товариства "Фармак"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів та послуг

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Секретар судового засідання Андрєєнков О. Є .

За участі представників сторін:

Від позивача: Жухевич О. В., довіреність №б/н від 28.12.2020, адвокат;

Від відповідача-1: не прибув;

Від відповідача-2 (заявника): Картушин Д. М., довіреність №17-10/304 від 29.09.2020, адвокат;

Від третьої особи: Гусак А. М., довіреність №1020/19-02 від 19.10.2020, адвокат;

Вільний слухач: ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з обмеженою відповідальність ФАРМАТ ЛТД в 2016 році (в подальшому змінено назву юридичної особи згідно результатів пошуку з ЄДР на Товариство з обмеженою відповідальністю МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЦЕНТР АТТІЛА ) було подано до Господарського суду міста Києва позов до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Акціонерного товариства "Фармак" про визнання недійсними свідоцтв України: від 30.09.1996 № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - Свідоцтво № НОМЕР_1); від 17.02.2003 № НОМЕР_2 на ЗТП "ДІАЗОЛІН" (далі - Свідоцтво № НОМЕР_2); від 15.04.2003 № НОМЕР_3 на ЗТП "DIAZOLINE" (далі - Свідоцтво № НОМЕР_3); зобов`язання Державної служби інтелектуальної власності України (правонаступником якої є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги мотивовано невідповідністю вказаних знаків умовам надання правової охорони, оскільки є такими, що складаються лише з позначень, які є загальновживаними як позначення товарів певного виду, та із загальновживаних термінів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 (суддя Зеленіна Н.І.): позов задоволено; визнано недійсними Свідоцтва НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3; зобов`язано Міністерство внести відомості про визнання цих свідоцтв недійсними до Державного реєстру та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність"; стягнуто з Відповідача-2 на користь Позивача 8 268 грн. судового збору та 24 105,60 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018: задоволено апеляційну скаргу Відповідача-2; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2018, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАТ ЛТД" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 910/20564/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При повторному розгляді справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 (суддя Підченко Ю.О.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАТ ЛТД" задоволено повністю; визнано недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_1 від 30.09.1996 на знак для товарів та послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; визнано недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_2 від 17.02.2003 на знак для товарів та послуг "ДІАЗОЛІН"; визнано недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_3 від 15.04.2003 на знак для товарів та послуг "DIAZOLINE"; зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про визнання Свідоцтв України НОМЕР_1 від 30.09.1996 р., НОМЕР_2 від 17.02.2003 р., НОМЕР_3 від 15.04.2003 р. недійсними повністю до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені "Промислова власність" та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Фармак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАТ ЛТД" 8 268, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 16 536, 00 грн судового збору за перегляд рішення в касаційній інстанції та 24105, 60 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 зі справи №910/20564/16 залишено без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармак" - без задоволення.

18.11.2020 від Акціонерного товариства "Фармак" до Господарського суду міста Києва надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 18.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Підченка Ю.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл заяви.

За результатами повторного автоматизованого розподілу вказану заяву передано на розгляд судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 відкрито провадження за нововиявленими обставинами по справі №910/20564/16 та призначено розгляд заяви на 25.11.2020

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 задоволено заяву про самовідвід судді Зеленіної Н.І. та передано заяву для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.11.2020 для розгляду заяви АТ "Фармак" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами призначено головуючого суддю - Бондаренко-Легких Г.П.

03.12.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження за заявою Акціонерного товариства Фармак про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 за нововиявленими обставинами у справі №910/20564/16 та про призначення розгляду справи на 05.01.2021.

11.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника заявника про зміну адреси для листування.

04.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення третьої особи на заяву Акціонерного товариства Фармак про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/20564/16 за нововиявленими обставинами.

В судове засідання 05.01.2021 прибули представник позивача, представник відповідача-2 (заявник), представник третьої особи.

В судовому засіданні 05.01.2021 позивач подав письмові заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та письмову заяву про зміну найменування сторони у справі, в якій просив суд внести зміни у справу щодо назви та адреси позивача, у зв`язку зі зміною найменування позивача.

Учасники справи, які прибули в засідання, надали суду також усні пояснення щодо поданої заяви, в яких заявник вимоги викладені в заяві підтримав, а позивач та третя особа проти задоволення відповідної заяви заперечили.

Відповідач-1 або його уповноважений представник в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Суд, розглянувши в судовому засіданні 05.01.2021 заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 за нововиявленими обставинами у справі № 910/20564/16, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з нижчевикладених підстав.

Чвстиною 1 ст. 320 ГПК України встановлено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України учасником справи може бути подано протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Разом з тим, підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами заявник вважає обставини отримання ним 20.10.2020 повного тексту рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020, тобто після винесення остаточного судового рішення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020.

Заявник стверджує, що вказаним рішенням апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України встановлено те, що торговельна марка ДІАЗОЛІН, зобр. використовується безперервно щонайменше з 2000 року і до нині (стор. 9 рішення).

За результатами дослідження, аналізу та оцінки наданих заявником документів та матеріалів колегія апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України дійшла висновку про визнання торговельної марки ДІАЗОЛІН, зобр. добре відомою в Україні відносно акціонерного товариства ФАРМАК (UA) для товарів 05 класу МКТП фармацевтичні препарати, а саме: антигістамінні засоби станом на 01.01.2014, що вказано в резолютивній частині рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020.

Заявник (АТ ФАРМАК ) вважає, що обставини встановлені в рішенні колегії апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020 є нововиявленими, оскільки є істотними обставинами, що не були відомі заявнику на час постановлення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови від 28.01.2020 у справі №910/20564/16.

За встановлених обставин, заявник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 по справі №910/20564/16 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ ФАРМАТ ЛТД стосовно визнання недійсними свідоцтва України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 відмовити в повному обсязі.

Позивач, заперечуючи проти задоволення заяви АТ ФАРМАК про перегляд рішення за нововиявленими обставинами вказує, що рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України не є нововиявленою обставиною, а є новим доказом, який не існував на час розгляду справи, а отже заява задоволенню не підлягає.

Третя особа заперечуючи проти задоволення заяви АТ ФАРМАК про перегляд рішення за нововиявленими обставинами вважає, що заявник подав заяву з пропуском процесуального строку визначеного п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки повний текст рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020 був опублікований на офіційному веб-сайті міністерства 12.10.2020, а отже з цієї дати заявник міг дізнатись про існування обставин на які він посилається як на нововиявлені, втім, відповідну заяву було подано до Господарського суду міста Києва лише 18.11.2020. Окрім того, рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України не спростовує фактів, покладених в основу судових рішень, а отже за своєю юридичною суттю не може вважатись нововиявленими обставинами.

Суд відхиляє заперечення третьої особи щодо пропущення заявником строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки, згідно приписів ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. З матеріалів справи вбачається, що заявником отримано рішення апеляційної палати Мінекономіки від 11.09.2020 лише 20.10.2020, докази надані на підтвердження цих обставин є більш вірогідними, аніж ті, що твердження третьої особи про публікацію рішення на сайті 12.10.2020 (доказів такої публікації на сайті саме 12.10.2020 року третьою особою не подано, а в друкованому виключді вказане рішення апеляційної палати опубліковано у бюлетені № 20/2020 26.10.2020), у зв`язку з чим, суд вважає вірним визначення саме 20.10.2020 як дня, з якого заявник дізнався про існування обставин, які він вважає нововиявленими для даної справи.

Суд зазначає, що згідно абзацу другого п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами від 26.12.2011 №17 - перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами від 26.12.2011 №17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи;

- по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Тож, за висновками Суду, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Спір між сторонами у справі №910/20564/16 виник внаслідок невідповідності, на думку позивача (ТОВ ФАРМАТ ЛТД ) знаків для товарів і послуг умовам правової охорони, оскільки є такими, що складаються лише з позначень, які є загальновживаними як позначення товарів певного виду, та із загальновживаних термінів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/20564/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРМАТ ЛТД задоволено повністю, зокрема у вказаному рішення Суд погодився з висновками про те, що спірні знаки для товарів і послуг ДИАЗОЛИН/DIAZOLINUM за Свідоцтвом України НОМЕР_1, ДІАЗОЛІН за Свідоцтвом України НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за Свідоцтвом України НОМЕР_3, які належать Публічному акціонерному товариству (АТ) ФАРМАК , були зареєстровані з порушенням вимог, встановлених ст. 5, 6 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг та п. 8 Тимчасового положення про правову охорону об`єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженого Указом Президента України від 18.09.1992 № 479/92.

Суд погоджується із запереченнями третьої особи в частині того, що згідно Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2005 №228 (надалі - Порядок) Апеляційна палата Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України вирішує питання щодо доброї відомості позначення, зазначеного у заяві про визнання торгівельної марки добре відомою, що було зроблено в рішенні від 11.09.2020. При цьому, згідно розділу 7 означеного Порядку апеляційна палата не наділена повноваженнями з вирішення питань щодо обставин відповідності зазначеного у заяві про добру відомість позначення умовам надання правової охорони.

Як зазначав суд вище, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

У зв`язку з чим, необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту), так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. При цьому, обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, теж не можуть визнаватися нововиявленими обставинами.

На переконання суду, обставини постановлення апеляційною палатою Мінекономіки рішення від 11.09.2020 є нічим іншим, як новим доказом, що подається в підтвердження позиції заявника, як відповідача по справі, однак не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019, тобто не є нововиявленими обставинами. Більш того, такий доказ не існував на час розгляду справи.

Специфіка процедури визнання торгівельної марки добре відомою полягає у тому, що заявник, якому належить торгівельна марка, самостійно визначає конкретну дату, на яку він вважає, що його торгівельна марка набула доброї відомості та саме заявник подає всі наявні у нього докази.

Рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020 було прийнято за заявою АТ Фармак , яке відповідно і просило визнати торгову марку добре відомою станом на 01.01.2014.

Відповідно, обставина щодо доброї відомості знаку на дату 01.01.2014 не є нововиявленою, така обставина існувала на момент розгляду справи, і могла бути відома заявнику на час розгляду справи.

Крім того, рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020 прийнято щодо комбінованої торгової марки (з зображенням), а не щодо оспорюваних торгових марок.

Нововиявленими є лише такі обставини, які входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існування на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відмі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17).

При цьому, суд зазначає, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пп. 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Як встановлено у справі, рішення Господарського суду м Києва від 24.05.2019 було переглянуто в апеляційному порядку та залишено без змін, у подальшому означене рішення залишено в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020, а отже набрало законної сили у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене, суд в тому числі приходить до висновку, що подана АТ ФАРМАК заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично є прихованим способом оскарження остаточного рішення у справі, а її задоволення призведе до порушення принципу правової певності, оскільки рішення, яке є остаточним та вступило в силу у визначеному процесуальним законом порядку не може бути поставлено під сумнів з огляду на нові докази, які подає заявник як нововиявлені обставини .

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу судового рішення у справі №910/20564/16

З врахуванням вищевикладеного, наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 ГПК України та не можуть слугувати підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/20564/16.

За приписами ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви залишити за заявником.

Щодо заяви позивача про зміну найменування суд зазначає. Як роз`яснено судам в п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

У зв`язку з викладеним, суд констатує що позивач змінив найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармат ЛТД" на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЦЕНТР АТТІЛА , і відповідні зміни відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, докази чого наявні в матеріалах справи. Відповідно по тексту даної ухвали суд зазначає нове найменування позивача.

Керуючись 233, 234, 235, 325 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства ФАРМАК про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі № 910/20564/16 відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі № 910/20564/16 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 19.01.2021.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких