ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20564/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Булгакової І. В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства Фармак (далі - АТ Фармак )
на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.01.2021 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 [колегія суддів: Отрюх Б. В. (головуючий), Поляков Б. М., Остапенко О. М.]
за заявою АТ Фармак про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2019
зі справи № 910/20564/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Міжрегіональний рекреаційний центр АТТІЛА (далі - ТОВ АТТІЛА )
до державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності (далі - Інститут),
АТ Фармак ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство Фармацевтична фірма Дарниця (далі - ПАТ Дарниця ),
про визнання недійсними свідоцтв України на знак для товарів та послуг.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2019 зі справи позовні вимоги ТОВ АТТІЛА задоволено повністю: визнано недійсними свідоцтва України на знаки для товарів і послуг № 7323 ( ДИАЗОЛИН DIAZOLINUM ); № 30054 ( ДІАЗОЛІН ); № 31171 ( DIAZOLINE ); зобов'язано Інститут внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність .
1.2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2019 зі справи набрало законної сили, будучи залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та постановою Верховного Суду від 28.01.2020.
1.3. Судові рішення зі справи мотивовані невідповідністю зареєстрованих позначень умовам надання правової охорони.
1.4. 18.11.2020 до господарського суду міста Києва від АТ Фармак надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати назване рішення суду від 24.05.2019 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
1.5. В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що факти встановлені рішенням апеляційної палати Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020 (далі - Рішення апеляційної палати) про визнання торговельної марки ДІАЗОЛІН, зобр. добре відомою в Україні відносно АТ ФАРМАК , мають значення для вирішення цієї справи і є істотними для ухвалення правильного рішення; зазначені обставини (факти встановленні в Рішенні апеляційної палати) є нововиявленими, оскільки вони не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.01.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021, у задоволенні заяви АТ Фармак про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2020 зі справи відмовлено.
2.2. Прийняті судові рішення мотивовано тим, що: Рішення апеляційної палати є новим доказом, який не існував на час розгляду справи, та не є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення місцевого суду від 24.05.2019; обставина щодо доброї відомості знака на дату 01.01.2014 існувала на момент розгляду справи і мала бути відома заявнику на час розгляду справи, а отже, не є нововиявленою обставиною.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
АТ Фармак , посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції ухвалу місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, задовольнити заяву про перегляд зазначеного рішення суду за нововиявленими обставинами, скасувати це рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні даного позову.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи АТ Фармак
Суди першої та апеляційної інстанцій:
- неправильно визначили предмет доказування у цій справі, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до пункту 1 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- неправомірно встановлили, що обставини, зазначені у Рішенні апеляційної палати, не відносяться до нововиявлених;
- знехтували своїм обов'язком повного та всебічного розгляду цієї справи справедливим судом, чим порушили основоположні принципи судочинства та норми процесуального права.
4.2. Доводи інших учасників
4.2.1. ПАТ Дарниця подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів, і просило зазначені судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
4.2.2. Від Інституту і ТОВ АТТІЛА відзиви на касаційну скаргу не надходили.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Попередніми судовими інстанціями зі справи встановлено, що:
- спір у справі виник внаслідок невідповідності спірних знаків для товарів і послуг умовам надання правової охорони [знаки ДИАЗОЛИН DIAZOLINUM , ДІАЗОЛІН , DIAZOLINE відповідно за свідоцтвами України № 7323 (заявка від 31.05.1993), № 30054 (заявка від 14.03.2001), № 31171 (заявка від 14.03.2001)] є такими, що складаються лише з позначень, які є загальновживаними як позначення товарів певного виду та загальновживаних термінів);
- за твердженням АТ Фармак , Рішенням апеляційної палати встановлено, що комбінована торговельна марка ДІАЗОЛІН, зобр. використовується безперервно щонайменше з 2000 року і донині;
- за результатами дослідження, аналізу та оцінки наданих заявником документів та матеріалів колегія апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України дійшла висновку про визнання торговельної марки ДІАЗОЛІН, зобр. добре відомою в Україні відносно АТ ФАРМАК (UA) для товарів 05 класу МКТП фармацевтичні препарати, а саме: антигістамінні засоби станом на 01.01.2014;
- обставини, встановлені у Рішенні апеляційної палати, як вважає АТ Фармак , є нововиявленими, оскільки є істотними обставинами, що не були йому відомі на час розгляду справи;
- Рішення апеляційної палати є доказом, який не існував на час розгляду справи;
- Рішення апеляційної палати було прийнято за заявою АТ Фармак , яке само визначило дату та просило визнати торгову марку ДІАЗОЛІН, зобр. добре відомою станом на 01.01.2014;
- Рішення апеляційною палатою прийняте щодо комбінованої торговельної марки (із зображенням), а не стосовно знаків для товарів і послуг за згаданими свідоцтвами України № 7323, № 30054, № 31171;
- згідно з Порядком визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2005 № 228 (Порядок), Апеляційна палата Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України вирішує питання щодо доброї відомості позначення, зазначеного у заяві про визнання торговельної мірки добре відомою, що було зроблено в Рішенні апеляційної палати, та згідно з розділом 7 Порядку не наділена повноваженнями з вирішення питань щодо обставин відповідності зазначеного у заяві про добру відомість позначення умовам надання правової охорони;
- рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2019 зі справи встановлено, що спірні знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 7323, № 30054 та № 31171, які належать АТ ФАРМАК , були зареєстровані з порушенням вимог, встановлених статтями 5, 6 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг та пункту 8 Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженого Указом Президента України від 18.09.1992 № 479/92.
6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
ГПК України:
частина перша та пункт 1 частини другої статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
- ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
частина четверта статті 75:
- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;
частина перша стаття 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
стаття 77:
- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;
- докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
стаття 79:
- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування;
- питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;
стаття 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;
- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
частини перша, друга та третя статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
- у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається;
пункт 1 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
частина перша статті 309:
- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
7.2. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлених ГПК України.
7.3. Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
7.4. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
7.5. Згідно з частиною п'ятою статті 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
7.6. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
7.7. Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 ГПК України.
Водночас не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами.
7.8. Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
7.9. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі Праведная проти Росії від 18.11.2004).
7.10. Попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм процесуального права та з наведенням в оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, встановивши, що: Рішення апеляційної палати є новим доказом, що подається в підтвердження позиції АТ Фармак , який не існував на час розгляду цієї справи та не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення місцевого суду від 24.05.2019 зі справи; Рішення апеляційної палати було прийнято саме за заявою АТ Фармак стосовно комбінованої торговельної марки, а не щодо спірних торговельних марок; обставина щодо доброї відомості торговельної марки ДІАЗОЛІН, зобр. на 01.01.2014 існувала на момент розгляду справи і мала бути відома АТ Фармак як заявнику щодо визнання її добре відомою, - дійшли правильного висновку, що наведені АТ Фармак обставини не є нововиявленими, а тому правомірно відмовили в задоволенні його заяви про перегляд рішення місцевого суду.
7.11. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а тому і не можуть бути підставами для її задоволення.
7.12. При цьому АТ Фармак у касаційній скарзі помилково ототожнює такі поняття як новий доказ і нововиявлена обставина (як факт).
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ Фармак не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих зі справи судових рішень.
8.2. За таких обставин суд касаційної інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу АТ Фармак залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.
9. Судові витрати
Понесені АТ Фармак у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки його касаційна скарга залишається без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 320, 325 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 зі справи № 910/20564/16 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства Фармак - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2021 |
Оприлюднено | 16.07.2021 |
Номер документу | 98361098 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Львов Б.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні